ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/19795/18
провадження № 2/753/876/19
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(заочне)
"22" січня 2019 р. Дарницький районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді - Заставенко М.О.,
за участю секретаря судового засідання - Долі М.А.,
без участі сторін,
розглянувши в приміщенні суду в м. Києві у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін в заочному розгляді цивільну справу за позовом Житлово-будівельного кооперативу "Будівельник-7" до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, -
ВСТАНОВИВ:
10.10.2018 позивач звернувся до суду із позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, в якому просить суд: стягнути з ОСОБА_3 45 601, 89 грн. - основного боргу, 6 135,77 грн. - збитків від інфляції та 1 837,18 грн. - 3 % річних , а всього на загальну суму - 53 574, 84 грн., а також покласти на відповідача понесені позивачем судові витрати у розмірі 4 762,00 грн.
Вимоги позовної заяви мотивовано тим, що Житлово - будівельний кооператив "Будівельник-7" здійснює обслуговування будинку АДРЕСА_1. ОСОБА_3 являється власником квартири АДРЕСА_1, тому відповідно до вимог ст. 322 ЦК України несе тягар утримання майна. Позивач вказує, що відповідач отримує від позивача житлово - комунальні послуги, однак, за період з жовтня місяця 2015 року по вересень місяць 2018 року платежі за оплату житлово - комунальних послуг відповідачем не здійснювались, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість по особовому рахунку НОМЕР_2 в сумі 45 601,89 грн., 6 135,77 грн. - збитків від інфляції та 1 837,18 грн. - 3 % річних.
Ухвалою суду від 05.12.2018 відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з виклику сторін, роз'яснено учасникам справи порядок подання заяв по суті справи та наслідки їх неподання.
Позивач в судове засідання не прибув, проте направив заяву в якій просив здійснити розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Відповідно до довідки про причини повернення поштового відправлення, копія ухвали суду про відкриття провадження та копію позовної заяви разом із доданими до неї додатками, яка направлялась на адресу відповідача, повернулись до суду у зв'язку з закінченням терміну зберігання. Відповідно до акта ЖБК Будівальник-7 № 15 від 20.12.2018 ОСОБА_3 головою правління Гриндич О.В. було вручено копію повістки про виклик до суду, проте від підпису про отримання повістки ОСОБА_3 відмовився.
Суд розглянув справу за відсутністю сторін за наявними у суду матеріалів, відповідно ст. ст.211, 223 ЦПК України.
Судом на підставі частини другої статті 247 Цивільно-процесуального кодексу України, у зв'язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Відповідно до положень ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
За змістом ст. 275 ЦПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Згідно з ч. 2 ст. 279 ЦПК України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
Відповідно до ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання ; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
З матеріалів справи вбачається, що позивач не заперечує проти розгляду справи в заочному порядку та ухвалення у справі заочного рішення, відповідач був належним чином повідомленим про дату, час і місце судового засідання, відповідач не з'явився в судове засідання без повідомлення причин, відзив відповідач не подав.
За наведених обставин, у відповідності до вимог ч. 1 ст. 281 ЦПК України, суд ухвалив провести заочний розгляд справи та ухвалити у справі заочне рішення.
Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази, оцінивши докази кожен окремо та в їх сукупності, повно, об'єктивно та всебічно з'ясувавши обставини справи, приходить до наступного висновку.
Правовідносини із споживання житлово - комунальних послуг регулюються Законом України Про житлово - комунальні послуги , відповідно до ст. 4 якого законодавство України у сфері житлово-комунальних послуг базується на Конституції України і складається з нормативно-правових актів у галузі цивільного, житлового законодавства, цього Закону та інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері житлово-комунальних послуг.
Порядок оплати за житлово-комунальні послуги визначений у статті 32 Закону України Про житлово-комунальні послуги , якою передбачено, що плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку.
Згідно п. 35 Правил користування приміщеннями житлових будинків і при будинковими територіями, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.1992 року №572, обов'язок по сплаті за обслуговування і ремонт будинку, комунальні та інші послуги покладається на власника, наймача, орендаря житлового приміщення.
Згідно зі статтею 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); 4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо). Пунктом 1 частини першої статті 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачене право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, при цьому такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини третьої статті 20 цього Закону обов'язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Відповідно до п.1.1 Статуту Житлово-будівельного кооперативу Будіведьник-7 ЖБК Будівельник-7 створений згідно з рішенням загальних зборів громадян працівників тресту Будмеханізація викладеним у протоколі № 1 від 01.02.1986 р. та зареєстрований управлінням житлово-будівельних кооперативів виконкому Київської міської Ради народних депутатів 10 лютого 1986 року № 114/5 з метою забезпечення житлом членів кооперативу і членів їх сімей шляхом будівництва за рахунок власних коштів кооперативу та коштів банківського кредиту одного дев'ятиповерхового будинку на 225 квартир з надвірними спорудами у Дарницькому районі м. Києва за адресою: АДРЕСА_1 та для наступної експлуатації та управління вказаним будинком.
Відповідно до відомостей електронного реєстру територіальної громади м. Києва ГІОЦ/КМДА ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (а. с. 40).
Відповідно до довідки № 22 від 08.10.2018 р. ОСОБА_3 є власником кооперативної квартири АДРЕСА_1, оскільки повністю вніс свій пайовий внесок за квартиру (а.с.8).
Відповідно до положень ст.322 Цивільного кодексу України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 68 Житлового кодексу Української РСР наймач зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги. Квартирна плата та плата за комунальні послуги в будинках державного і громадського житлового фонду вносяться щомісяця в строки, встановлені Радою Міністрів Української РСР.
Згідно ст. 20 Закону України Про житлово-комунальні послуги , п. 35 Правил користування приміщеннями житлових будинків і при будинковими територіями, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.1992 року №572, обов'язок по сплаті за обслуговування і ремонт будинку, комунальні та інші послуги покладається на власника, наймача, орендаря житлового приміщення.
Як з'ясовано судом, підтверджується наявними у справі доказами, на підтвердження заявлених позовних вимог щодо розміру заборгованості, ЖБК Будівельник-7 долучено довідку про складові частини житлово-комунальних послуг по будинку АДРЕСА_1: утримання будинків, централізоване постачання холодної та гарячої води, централізоване опалення, водовідведення.
До матеріалів справи додано довідку про нарахування та сплату по особовому рахунку НОМЕР_3 (ОСОБА_3.) за період з жовтня 2015 року по вересень 2018 року, відповідно до якої ОСОБА_3 за цей період жодного разу не сплатив за спожиті житлово-комунальні послуги та має заборгованість у розмірі 45 601 грн. 89 коп. (а.с.6).
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Пунктом 1 частини першої статті 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачене право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово- комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово- комунальних послуг, при цьому такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини третьої статті 20 цього Закону обов'язок споживача оплачувати житлово- комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.
З огляду на викладене слід дійти висновку про те, що правовідносини, які склалися між сторонами, є грошовим зобов'язанням, в якому, серед інших прав і обов'язків сторін, на боржників покладено виключно певний цивільно-правовий обов'язок з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, якому кореспондує право вимоги кредитора (частина перша статті 509 ЦК України) - вимагати сплату грошей за надані послуги.
Отже, виходячи з юридичної природи правовідносин сторін як грошових зобов'язань на них поширюється дія частини другої статті 625 ЦК України як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов'язання.
Закріплена в пункті 10 частини третьої статті 20 Закону України "Про житлово- комунальні послуги" правова норма щодо відповідальності боржника за несвоєчасне здійснення оплати за житлово-комунальні послуги у вигляді пені не виключає застосування правових норм, установлених у частині другій статті 625 ЦК України. Інфляційне нарахування на суму боргу за порушення боржником грошового зобов'язання, вираженого в національній валюті та трьох відсотків річних від простроченої суми полягає у відшкодуванні матеріальних витрат кредитора від знецінення грошових коштів у наслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за неправомірне користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, тому ці кошти нараховуються незалежно від сплати ним неустойки (пені) за невиконання або неналежне виконання зобов'язання.
За відсутності оформлених договірних відносин, але у разі існування прострочення виконання грошового зобов'язання зі сплати отриманих житлово-комунальних послуг покладається на боржника відповідальність, передбачена частиною другою статті 625 ЦК України.
Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 30 жовтня 2013 року у справі №6-59цс13.
Таким чином, суд приходить до висновку, що в межах даного спору Житлово - будівельним кооперативом "Будівельник-7" правомірно пред'явлено вимоги до ОСОБА_3 про стягнення заборгованість за житлово-комунальні послуги в розмірі 45 601, 89 грн., яка нарахована позивачем за період з жовтня 2015 року по вересень 2018 року, нарахований індекс інфляції за весь час прострочення у сумі 6 135,77 грн., три проценти річних від простроченої суми заборгованості в сумі 1 837,18 грн., що підтверджується доданим розрахунком.
Відповідно до ст. 12 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
З огляду на викладене, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов Житлово - будівельним кооперативом "Будівельник-7" до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги підлягає задоволенню в повному обсязі, суд присуджує стягнути з ОСОБА_3 заборгованість по сплаті житлово-комунальних послуг в сумі 45 601, 89 грн., нарахований індекс інфляції за весь час прострочення у сумі 6 135,77 грн., три проценти річних від простроченої суми заборгованості в сумі 1 837,18 грн.
В порядку ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України суд присуджує стягнути з ОСОБА_3 на користь Житлово - будівельним кооперативом "Будівельник-7" судові витрати у розмірі 4 762 грн. 00 коп., що складається з сплаченого судового збору у розмірі 1 762 грн. - коп. та витрати понесені позивачем на правову допомогу у розмірі 3 000 грн.
Враховуючи наведене та керуючись ст. 68 Житлового кодексу Української РСР, ст.625 Цивільного кодексу України, Законом України Про житлово-комунальні послуги , ст.ст. 2, 4, 12, 76-81, 89, 247, 263-265, 274-284, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позов Житлово-будівельного кооперативу "Будівельник-7" до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь Житлово-будівельного кооперативу "Будівельник-7" заборгованість за спожиті житлово - комунальні послуги за період з жовтня 2015 року по вересень 2018 року в сумі 45601 грн. 89 коп., нарахований індекс інфляції за весь час прострочення у сумі 6 135 грн. 77 коп., три проценти річних від простроченої суми заборгованості в сумі 1 837 грн. 18 коп., а всього 53 574 (п'ятдесят три тисячі п'ятсот сімдесят чотири ) гривень 84 копійки.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь Житлово-будівельного кооперативу "Будівельник-7" судові витрати у розмірі 4 762 грн. 00 коп.
Позивач Житлово-будівельний кооператив Будівельник-7 , код ЄДРПОУ:22893748, місцезнаходження: м. Київ, вул. Вербицького, буд. 12.
Відповідач ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянин України, ІПН: НОМЕР_1, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1.
На рішення суду позивачем може бути подана апеляційна скарга до суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, який його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя: Заставенко М.О.
Суд | Дарницький районний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 22.01.2019 |
Оприлюднено | 12.02.2019 |
Номер документу | 79736817 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Дарницький районний суд міста Києва
Заставенко М. О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні