Ухвала

від 31.01.2019 по справі 761/1212/19

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/1212/19

Провадження № 1-кс/761/1320/2019

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня 2019 року

Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю: представника власника майна ТОВ «ПРЕЗИДЕНТ СЕРВІС» - адвоката ОСОБА_3 , прокурора - ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві

клопотання адвоката ОСОБА_3 , в інтересах ТОВ «ПРЕЗИДЕНТ СЕРВІС», про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 16 листопада 2017 року у кримінальному провадженні №42017101100000001 від 04 січня 2017 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України,

ВСТАНОВИВ :

11 січня 2019 року адвокат ОСОБА_3 , в інтересах ТОВ «ПРЕЗИДЕНТ СЕРВІС», звернувся до слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва з клопотанням в порядку ст. 174 КПК України, про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 16 листопада 2017 року у кримінальному провадженні №42017101100000001 від 04 січня 2017 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України, в обґрунтування якого зазначив наступне.

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 16 листопада 2017 року було задоволено клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури №10 ОСОБА_4 про накладення арешту на майно та накладено арешт на нежитлове приміщення загальною площею 319,0 кв.м., за адресою: м. Київ, вул. Лагерна, будинок 46-48Б, що зареєстроване на праві власності за ТОВ «ПРЕЗИДЕНТ-СЕРВІС», ЄДРПОУ 31171141, з забороною використання вказаного об`єкта нерухомості.

Адвокат ОСОБА_3 , в інтересах ТОВ «ПРЕЗИДЕНТ СЕРВІС» посилається на те, що арешт на майно було накладено необґрунтовано, без виклику власників майна та з`ясування обставин кримінального провадження. Також вказує, що ТОВ «ПРЕЗИДЕНТ СЕРВІС» є добросовісним набувачем права власності, оскільки вказане нежитлове приміщення було придбано ТОВ «ПРЕЗИДЕНТ СЕРВІС» на платній основі, що підтверджується договором купівлі продажу від 13 травня 2016 року. Крім того, кримінальне провадження №42017101100000001 від 04 січня 2017 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України, не здійснюється щодо посадових осіб ТОВ «ПРЕЗИДЕНТ СЕРВІС», підозра в кримінальному провадженні №42017101100000001 від 04 січня 2017 року не оголошена, жодним процесуальним статусом у вказаному кримінальному провадженні ТОВ «ПРЕЗИДЕНТ СЕРВІС» не наділене, а тому арешт на майно ТОВ «ПРЕЗИДЕНТ СЕРВІС» було накладено безпідставно та необґрунтовано, а тому потреба в такому заході забезпечення кримінального провадження відсутня.

Представник власника майна ТОВ «ПРЕЗИДЕНТ СЕРВІС» - адвокат ОСОБА_3 в судовому засідання клопотання про скасування арешту підтримав, з підстав зазначених в ньому, та просив його задовольнити. Крім того зазначив, що нежитлове приміщення за адресою: м. Київ, вул. Лагерна, будинок 46-48Б, що зареєстроване на праві власності за ТОВ «ПРЕЗИДЕНТ-СЕРВІС» не набуте ТОВ «ПРЕЗИДЕНТ-СЕРВІС» злочинним шляхом, ТОВ «ПРЕЗИДЕНТ-СЕРВІС» не є юридичною особою відносно якої здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні №42017101100000001 від 04 січня 2017 року, тому необхідність в такому заході забезпечення кримінального провадження - відпала.

Прокурор ОСОБА_4 заперечувала з приводу задоволення клопотання і скасування арешту майна, накладеного ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва 16 листопада 2017 року, зазначивши, що на час розгляду клопотання про скасування арешту майна досудове розслідування у кримінальному провадженні №42017101100000001 від 04 січня 2017 року триває.

Нежитлове приміщення за адресою: м. Київ, вул. Лагерна, будинок 46-48Б визнане речовим доказом у кримінальному провадженні №42017101100000001 від 04 січня 2017 року, оскільки є предметом злочину, а тому з метою збереження речового доказу та запобігання можливості подальшого їх відчуження слідчим суддею було накладено на них арешт. Також прокурор в судовому засіданні зазначила, що первинне право власності на вказане нежитлове приміщення оформлено на підставі фіктивних документів, вказане підтверджується і висновком експертизи.

Слідчий суддя, заслухавши представника власника майна ТОВ «ПРЕЗИДЕНТ СЕРВІС» - адвоката ОСОБА_3 , прокурора - ОСОБА_4 , вивчивши клопотання про скасування арешту майна та дослідивши долучені до нього документи, приходить до наступного висновку.

Встановлено, що Київською місцевою прокуратурою № 10 міста Києва здійснюється процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні № 42017101100000001 від 04 січня 2017 року за ознаками кримінального правопорушення, передбачених ч. 4 ст. 190 КК України.

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва 16 листопада 2017 року було задоволено клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури №10 ОСОБА_4 про накладення арешту на майно та накладено арешт на нежитлове приміщення загальною площею 319,0 кв.м., за адресою: м. Київ, вул. Лагерна, будинок 46-48Б, що зареєстроване на праві власності за ТОВ «ПРЕЗИДЕНТ-СЕРВІС», ЄДРПОУ 31171141, з забороною використання вказаного об`єкта нерухомості.

Порядок скасування арешту майна визначений ст. 174 КПК України, якою передбачено, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Між тим, при розгляді клопотання, поданого в порядку ст. 174 КПК України, слідчий суддя не надає оцінку дотриманню вимог закону при постановленні ухвали про арешт майна та її законності, що є виключно прерогативою суду апеляційної інстанції, а лише оцінює обґрунтованість підстав для скасування арешту.

Згідно з ч.1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

При цьому, у відповідності до ч.2, ч.3 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Згідно з ч.10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Положеннями ч.2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 31) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та спів розмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

З тексту ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 16 листопада 2017 року вбачається, що арешт на майно, було накладено з метою забезпечення збереження речових доказів, забезпечення заявлених потерпілими в подальшому цивільних позовів, додаткового покарання у вигляді конфіскації майна, а також запобігання ризикам у вигляді подальшого відчуження майна третіми особами з метою знищення слідів вчинення кримінального правопорушення. Слідчий суддя виходив з того, що на час розгляду клопотання про арешт майна потреби органу досудового розслідування виправдовували таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження, а сукупність отриманих судом даних, відповідно до ст.170 КПК України, була достатньою для застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як накладення арешту на майно.

Досудове розслідування у кримінальному провадженні №42017101100000001 від 04 січня 2017 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України наразі триває. Разом з тим, в судовому засіданні прокурором ОСОБА_4 було обґрунтовано необхідність в подальшому продовженні такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, оскільки мета накладення арешту у кримінальному провадженні, на даний час не досягнута, оскільки продовжують існувати ризики передачі та відчуження майна. Крім того, як вбачається з матеріалів доданих до клопотання, доводи клопотання не містять належного обґрунтування та доказів того,що наданій стадіїрозслідування вищезазначенийзахід забезпеченнявтратив своюактуальністьта які б спростували висновки, викладені в ухвалі слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 16 листопада 2017 року, що дає слідчому судді підстави дійти висновку що необхідність накладення арешту на зазначене в клопотанні майно на теперішній час не відпала, оскільки обставини, на які посилається адвокат ОСОБА_3 , в інтересах ТОВ «ПРЕЗИДЕНТ СЕРВІС», в обґрунтування клопотання, підлягають з`ясуванню в ході досудового розслідування.

На підставі викладеного, у задоволенні клопотання слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 170-174, 309, 372, 392 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ :

У задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_3 , в інтересах ТОВ «ПРЕЗИДЕНТ СЕРВІС», про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 16 листопада 2017 року у кримінальному провадженні №42017101100000001 від 04 січня 2017 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1