Рішення

від 25.01.2019 по справі 308/12355/18

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/12355/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

25 січня 2019 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд в складі головуючої судді Тхір О.А., за участю секретаря судового засідання - Віраг Е.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ужгород позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю БІОНАТМЕД , про стягнення заборгованості із заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку, -

В С Т А Н О В И В :

30.10.2018 року позивач звернулася із зазначеним позовом до відповідача, в якому просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю БІОНАТМЕД на свою користь нараховану але не виплачену заробітну плату за період з 01.05.2017 року по 30.06.2017 року в сумі 5 452,76 грн., середній заробіток за період затримки розрахунку за період з 01.07.2017 року по 30.10.2018 року в розмірі 54 945,00 грн., моральну шкоду у розмірі 1000,00 грн.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що товариство з обмеженою відповідальністю Біонатмед 29.11.2016 р. прийняло на роботу на посаду менеджера зі збуту громадянку ОСОБА_1. 30 червня 2017 р. вона звільнена з роботи за угодою сторін, на підставі п. 1 ст. 36 КЗпП України. Зазначає, що ні в день звільнення, ні на час подачі позову, їй не виплачено відповідачем заробітну плату за період з 01 травня 2017 р. по 30.06.2017 р. в сумі 5 452, 76 гри. ( 1 251,40 грн. за травень 2017 р., 4 201,36 грн. за червень 2017 р.). На її вимогу про проведення з нею розрахунку в день звільнення, керівник ТОВ Біонатмед Мендель Беата Миколаївна повідомила, що коштів па це у підприємства немає і видала довідку № БНМ00000015 від 04.07.2017 р. про розмір заборгованості із виплати заробітної плати за травень, червень 2017 р. у сумі 5 452,76 грн. Зауважує, що згідно з довідкою відповідача середня заробітна плата позивача за два останніх повні місяці роботи, а саме: травень та червень 2017 року, становила 3 300 гри. ( 3 300,00+3 300,00 грн./ 2 = 3 300,00 гри). Кількість робочих днів у вказаний період ( 20 (у травні 2017 р.) +20 (у червні 2017 р.) = 40 (разом за травень-червень 2017 р.) / 2 (кількість місяців) = 20., а тому середньоденна заробітна плата для вирахування середнього заробітку за затримку виплати заробітної плати складає 165,00 грн. ( 3300,00 грн./ 20 робочих днів = 165,00 грн.). В зв'язку з цим, зауважує, що розмір середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати за період з 01.07.2017 р. по 10.10.2018 р. становить 52 635,00 грн. , а саме: 333 дні періоду затримки ( 21 робочий день за липень 2017 року + 22 робочі дні за серпень 2017 р. + 21 робочий день за вересень 2017 року + 20 робочих днів за жовтень 2017 р. + 22 робочі дні у листопаді 2017 р.+ 20 робочих днів у грудні 2017 р.+ 21 робочий день у січні 2018 р. + 20 робочих днів у лютому 2018 р.+ 21 робочий день у березні 2018 р. + 19 у квітні 2018 р. + 20 робочих днів у травні 2018 р. + 20 робочих днів у червні 2018 р.+ 22 робочих дні за липень 2018 року + 22 робочі дні за серпень 2018 р. + 20 робочих днів за вересень 2018 р.+ 22 робочих днів за період з 01 по 30 жовтня 2018 року) х 165,00 грн. (середньоденна заробітна плата) = 54 945,00 грн.

Крім того стверджує, що внаслідок не своєчасної виплати відповідачем позивачу заробітної плати та остаточного розрахунку при звільненні, їй спричинено моральну шкоду, яку вона оцінює у сумі 1000,00 гривень , обґрунтовуючи це тим, що вона повинна була докладати додаткових зусиль для організації свого життя та родини, та, зважаючи економічний стан країни, знецінення національної валюти, це для неї було досить важко. Вважає, що внаслідок незаконних дій Відповідача зазнала душевних страждань, наслідком яких стало погіршення фізичного та духовного стану.

На підставі вищенаведеного, просить стягнути з ТОВ БІОНАТМЕД на її користь нараховану але не виплачену заробітну плату за період з 01.05.2017 р. по 30.06.2017 року в сумі 5 452,76 грн., середній заробіток за період затримки розрахунку за період з 01.07.2017 року по 30.10.2018 р. у розмірі 54 945,00 грн., моральну шкоду у розмірі 1 000,00 грн.

У судове засідання позивач та її представник не з'явилися, від представника Петрунь М.М. надійшла заява про розгляд справи за їх відсутності. Позовні вимоги підтримують у повному обсязі, просять їх задовольнити, не заперечують проти заочного розгляду справи та винесення судом заочного рішення.

Відповідач в судове засідання повторно не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, шляхом надіслання судових повісток про виклик до суду рекомендованими поштовими відправленнями за адресою місцезнаходження відповідача, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. Крім того, інформація про розгляд справи розміщена на офіційному веб-сайті судової влади України в мережі Інтеренет, за посиланням на веб-адресу сторінки Ужгородського міськрайонного суду. Причини неявки суду невідомі, заяв про розгляд справи за його відсутності не надходило. Відповідачем у встановлений судом строк без поважних причин відзив на позов не надано, тому суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 8 ст. 178 ЦПК).

У зв'язку з неявкою усіх учасників справи, на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

У відповідності до ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

У зв'язку з повторною неявкою відповідача у судові засідання 25.01.2019 року судом постановлено ухвалу про заочний розгляд справи відповідно до положень ст. 280 ЦПК України.

У відповідності до ч. 6 ст. 259 ЦПК України складання тексту рішення судом відкладено на строк не більш як десять днів, тому згідно з ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, виходячи з їх належності та допустимості, судом встановлено наступні обставини справи.

З матеріалів справи, за відсутності доказів протилежного, встановлено, що ОСОБА_1 прийнята на роботу на посаду менеджера зі збуту до Товариства з обмеженою відповідальністю Біонатмед . В подальшому громадянку ОСОБА_1 30 червня 2017 р. звільнено з роботи за угодою сторін, на підставі п. 1 ст. 36 КЗпП України.

На день подачі позову, позивачу не виплачено відповідачем заробітну плату за період з 01 травня 2017 р. по 30.06.2017 р. в сумі 5 452, 76 гри. (1 251,40 грн. за травень 2017 р., 4 201,36 грн. за червень 2017 р.)

На вимогу ОСОБА_1 про проведення з нею розрахунку в день звільнення, керівник ТОВ Біонатмед Мендель Беата Миколаївна повідомила, що коштів на це у підприємства немає і видала довідку № БНМ00000015 від 04.07.2017 р. про розмір заборгованості із виплати заробітної плати за травень, червень 2017 р. у сумі 5 452,76 грн.

Відповідно до ч. 6 ст. 24 Закону України Про оплату праці , своєчасність та обсяги виплати заробітної плати працівникам не можуть бути поставлені в залежність від здійснення інших платежів та їх черговості.

Згідно ч. 1ст. 115 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата. Ця ж норма пролонгована змістом частини 1 статті 24 Закону України "Про оплату праці".

Відповідно до ч. 2 ст. 233 КЗпП України, у разі порушення законодавства про оплату праці працівник маж право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Відповідно до статей 47 і 116 КЗпП України у день звільнення необхідно провести із працівником повний розрахунок та видати йому належним чином оформлену трудову книжку і копію наказу про звільнення.

Суд оцінює як такі, що заслуговують на увагу, доводи позивача про те, що в порушення вимог ст. 116 КЗпП України з позивачем при звільненні не було проведено розрахунок у повному обсязі, а саме, не було виплачено нараховану але не виплачену заробітну плату за період з 01.05.2017 р. по 30.06.2017 року в сумі 5 452,76 грн. Такі доводи підтверджуються довідкою ТОВ БІОНАТМЕД від 04.07.2017 року № БНМ00000015, згідно з якою заборгованість із виплати заробітної плати за травень 2017 року та червень 2017 року станом на дату видачі довідки складає 5 452,76 грн.

У відповідності до вимог ст. 117 КЗпП України у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

У зв'язку із порушенням строків виплати заробітної плати та всіх сум, які належать позивачу при звільнені, відповідач має сплатити середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні.

Верховний Суд України в п. 20 постанови Пленуму "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці" від 24 грудня 1999 року N 13 роз'яснив, що встановивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення суд на підставі ст. 117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведені його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. У разі не проведення розрахунку у зв'язку з виникненням спору про розмір належних до виплати сум вимоги про відповідальність за затримку розрахунку підлягають задоволенню у повному обсязі, якщо спір вирішено на користь позивача або такого висновку дійде суд, що розглядає справу. При частковому задоволенні позову працівника суд визначає розмір відшкодування за час затримки розрахунку з урахуванням спірної суми, на яку той мав право, частки, яку вона становила у заявлених вимогах, істотності цієї частки порівняно із середнім заробітком та інших конкретних обставин справи.

Такі ж правові позиції наведені в постановах Верховного Суду України від 24 жовтня 2011 року у справі N 6-39цс11 та від 21 листопада 2011 року у справі N 6-60цс11.

Згідно з пунктом 5 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100, основою для обчислення загальної суми заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу, є середньоденна (середньогодинна) заробітна плата працівника, яка згідно з пунктом 8 цього Порядку визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - календарних днів за цей період.

Згідно з довідкою відповідача середня заробітна плата позивачки за два останніх повні місяці роботи, а саме травень та червень 2017 року становила 3300 гри. ( 3300,00+3300,00 грн./ 2 = 3300,00 гри). Кількість робочих днів у вказаний період ( 20 (у травні 2017 р.) +20 (у червні 2017 р.) = 40 (разом за травень-червень 2017 р.) / 2 (кількість місяців) = 20.

Отже, середньоденна заробітна плата для вирахування середнього заробітку за затримку виплати заробітної плати складає 165,00 грн. ( 3300,00 грн./ 20 робочих днів = 165,00 грн.)

Відтак розмір середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати за період з 01.07.2017 р. по 10.10.2018 р. становить 52 635,00 грн. , а саме 333 дні періоду затримки ( 21 робочий день за липень 2017 року + 22 робочі дні за серпень 2017 р. + 21 робочий день за вересень 2017 року + 20 робочих днів за жовтень 2017 р. + 22 робочі дні у листопаді 2017 р.+ 20 робочих днів у грудні 2017 р.+ 21 робочий день у січні 2018 р. + 20 робочих днів у лютому 2018 р.+ 21 робочий день у березні 2018 р. + 19 у квітні 2018 р. + 20 робочих днів у травні 2018 р. + 20 робочих днів у червні 2018 р.+ 22 робочих дні за липень 2018 року + 22 робочі дні за серпень 2018 р. + 20 робочих днів за вересень 2018 р.+ 22 робочих днів за період з 01 по 30 жовтня 2018 року) х 165,00 грн. (середньоденна заробітна плата) = 54 945,00 грн.

Зазначений розрахунок відповідачем не оспорений, не спростований будь-якими доказами, крім того, розрахунок перевірений судом, відтак є обґрунтованим та таким, що відповідає матеріалам справи.

Таким чином, суд доходить висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 01 липня 2017 року по 30 жовтня 2018 року в сумі 54 945,00 грн. ґрунтуються на вимогах закону і підлягають до задоволення.

Вирішуючи позов в частині стягнення моральної школи, суд виходить з наступного.

Статтею 23 ЦК України визначено право особи на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.

Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно роз'яснення Постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику по справам про відшкодування моральної (немайнової) шкоди № 4 від 31.03.1995 року під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Моральна шкода може полягати, зокрема: у моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Зважаючи на викладене, суд, виходячи з засад розумності, виваженості та справедливості, дійшов висновку що позов в частині стягнення моральної шкоди обґрунтовано, заявлений розмір доведено, та підлягає повному задоволенню у розмірі 1 000,00 гривень.

Відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Керуючись ст. ст. 40, 43, 47, 116, 147, 149, 235 КЗпП України, ст. ст. 10, 81, 89, 141, 223, 263-265, 272, 273, 354, 355 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов - задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю БІОНАТМЕД (код ЄДРПОУ 40040096, місцезнаходження: 88000, м. Ужгород, просп. Свободи, 2/ офісний центр 1) на користь ОСОБА_1 ( РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1) нараховану але не виплачену заробітну плату за період з 01.05.2017 р. по 30.06.2017 року в сумі 5 452,76 грн., середній заробіток за період затримки розрахунку за період з 01.07.2017 року по 30.10.2018 р. у розмірі 54 945,00 грн., моральну шкоду у розмірі 1000,00 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю БІОНАТМЕД (код ЄДРПОУ 40040096, місцезнаходження: 88000, м. Ужгород, просп. Свободи, 2/ офісний центр 1) в дохід держави судовий збір в розмірі 3 171,60 грн. (три три тисячі сто сімдесят одну гривню 60 копійок).

Допустити негайне виконання рішення суду в частині присудження ОСОБА_1 виплати середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах платежу за один місяць.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду або через Ужгородський міськрайонний суд.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

У відповідності з п. 15.5 Розділу ХІІІ Перехідних Положень Цивільного процесуального кодексу України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Ужгородський міськрайонний суд або в порядку статті 355 ЦПК України безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.

Ім'я позивача: ОСОБА_1, РНОКПП НОМЕР_1, місце проживання: АДРЕСА_1

Представник позивача: адвокат Петрунь Микола Миколайович, місце здійснення діяльності: 88000, м. Ужгород, просп. Свободи, буд. 2/офісний центр 1, діє на підставі довіреності від 29.10.2018 року, посвідченою в.о. директора Ужгородського місцевого центру надання БВПД Кіш А.С. та на підставі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 21/377 від 26.04.2004, виданого головою Закарпатської КДКА.

Найменування відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю БІОНАТМЕД , код ЄДРПОУ 40040096, місцезнаходження: 88000, м. Ужгород, просп.Свободи, 2/ офісний центр 1

Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області О.А. Тхір

Дата складання рішення суду 04.02.2019