Рішення

від 25.01.2019 по справі 313/1714/18

ВЕСЕЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 313/1714/18

Провадження № 2/313/176/2019

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.01.2019 р. смт. Веселе

Веселівський районний суд Запорізької області у складі: головуючого судді Нагорного А.О., при секретарі судового засідання Кравцовій О.В., розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Новоуспенівської сільської ради Веселівського району Запорізької області, про визнання права засновника фермерського господарства у порядку спадкування за законом,

ВCТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до Новоуспенівської сільської ради Веселівського району Запорізької області з проханням визнати за нею права засновника Фермерського господарства Русь , ідентифікаційний номер 31260938, яке зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1, у порядку спадкування за законом, що відкрилася після смерті її батька ОСОБА_2, померлого ІНФОРМАЦІЯ_3

Позивачка про час і місце судового засідання повідомлялася належним чином, але у судове засідання не з'явилася. До суду звернувся її представник за довіреністю з письмовою заявою у якій просить розглянути справу без його участі та позивачки, позовні вимоги підтримує повністю. Рішення ухвалити у підготовчому судовому засіданні з врахуванням положень ч. 3 ст. 200 ЦПК України.

Представник відповідача ОСОБА_3, у судове засідання не з'явився, але 18.01.2019 р. звернувся в суд з клопотанням про розгляд справи без їхньої участі, позовні вимоги визнають повністю.

Суд вважає, що в справі є достатньо матеріалів про права та взаємовідносини сторін, тому можливо розглянути справу по суті у відсутності сторін по наявним у справі доказам, відповідно до вимог ч. 3 ст. 211 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Вивчивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, повно і всебічно з'ясувавши обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, суд приходить до висновку про задоволення позову з наступних підстав.

Відповідно до ст. 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі ст.ст. 4, 5 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Відповідно до ст.ст. 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється виключно на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведеності перед судом їх переконливості.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених ст. 81 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.

Згідно ч. 1 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають з дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також з дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують права та обов'язки.

Відповідно до ч.ч.3, 5 вказаної правової норми цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду.

Особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд, у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.

При здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб.

Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах (ч. 1 ст. 12, ч.ч. 1, 2, 3 ст. 13 ЦК України).

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

11.01.2013 р. у віці 40 років, помер батько позивачки ОСОБА_2, що підтверджується Свідоцтвом про смерть, серія НОМЕР_2, виданим 14.01.2013р. Матвіївською сільською радою Веселівського району Запорізької області (а.с.16).

Після смерті батька позивачки відкрилась спадщина, спадкову масу якої в тому числі складає юридична особа - фермерське господарство Русь , код ЄДРПОУ 31016529, місцезнаходження господарства: АДРЕСА_2, яке було засноване батьком у 2000 році, державну реєстрацію господарства було здійснено Веселівською районною державною адміністрацією 19.12.2000 р., номер реєстраційної справи в журналі обліку реєстраційних справ суб'єктів підприємницької діяльності юридичних осіб 02140863Ю0010090.

Після смерті батька позивачка від спадщини не відмовилася і продовжувала займатися всіма справами, пов'язаними із статутною діяльністю господарства, тобто фактично вступила у його володіння.

Ступінь родинних відносин із спадкодавцем ОСОБА_2 підтверджується свідоцтвом про народження, серії НОМЕР_3, виданого Відділом реєстрації цивільного стану реєстраційної служби Веселівського районного управління юстиції у Запорізькій області 15.03.2014р., в якому спадкодавець зазначений батьком позивачки (а.с.15).

Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії, від 20.11.2018 р., винесеною державним нотаріусом Веселівської державної нотаріальної контори Запорізької області Дзябко М.І., позивачці було відмовлено в оформленні прав на фермерське господарство Русь (а.с.5).

Відповідно до роз'яснень які містяться в п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 р. Про судову практику у справах про спадкування , у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Постанова нотаріуса мотивована тим, що ФГ Русь не зареєстроване як об'єкт нерухомого майна - цілісний майновий комплекс, відповідно до вимог закону.

Суд вважає, що об'єктом спадкування може бути право засновника фермерського господарства як юридичної особи, в зв'язку з чим, з метою реалізації права на спадкування, позивачка має право звернутися до суду з позовом про визнання за нею права засновника ФГ Русь в порядку спадкування за законом, так як ст. 1218 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять всі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

ФГ Русь , як юридична особа не припинилося в зв'язку зі смертю спадкодавця (його засновника), а відтак за наявності інших спадкоємців, які успадкують права засновника, господарська діяльність господарства може бути продовжена.

Згідно статті 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Наявність об'єкту спадкування підтверджується копією статуту ФГ Русь в редакції станом на час відкриття спадщини, відповідно до якої редакція статуту була зареєстрована у встановленому законом порядку, а батько позивачки є єдиним його засновником. Об'єкт спадкування - права засновника ФГ Русь під арештом, заставою та забороною на відчуження не перебуває.

Крім того, частиною п'ятою статті 1268 ЦК України передбачено, що незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу її відкриття.

В зв'язку з відмовою у вчиненні нотаріальної дії позивачка не має можливості оформити права засновника господарства у встановленому порядку через органи нотаріату.

Відповідно до ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України, одним із способів захисту цивільних прав є визнання права.

Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України у випадку визнання позову відповідачем, суд за результатами підготовчого провадження ухвалює рішення.

Питання із судовими витратами вирішити відповідно до вимог ст.141 ЦПК України, а також з врахуванням думки представника позивачки ОСОБА_5, який просить судові витрати залишити за позивачкою.

На підставі ст.ст. 15, 16, 191, 407,1217,1218,1261, ч. 5 ст. 1268 ЦК України, керуючись ст.ст. 1-13, 81, 89, 141, 200, 258-259, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, права засновника фермерського господарства Русь , ідентифікаційний номер 31260938, яке зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1, у порядку спадкування за законом, що відкрилася після смерті її батька ОСОБА_2, померлого ІНФОРМАЦІЯ_3

Судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору, залишити за позивачем.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Запорізької області.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя

Веселівського районного суду

Запорізької області А.О. Нагорний

25.01.2019