Рішення

від 29.01.2019 по справі 335/15018/18

ОРДЖОНІКІДЗЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

1Справа № 335/15018/18 2/335/818/2019

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2019 р. Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Соболєвої І.П., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників справи цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства Спеціалізоване монтажно-експлуатаційне підприємство Символ про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку,

ВСТАНОВИВ:

18.12.2018 ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до приватного акціонерного товариства Спеціалізоване монтажно-експлуатаційне підприємство Символ про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку, мотивуючи свої вимоги тим, що вона перебувала у трудових відносинах з ПрАТ СМЕП Символ та 23.08.2018 була звільнена за власним бажанням. Загальна сума заборгованості по заробітній платі складала 53 745,42 гривень. 21.09.2018 Орджонікідзевським районним судом м. Запоріжжя видано судовий наказ про стягнення з ПрАТ СМЕП Символ на користь ОСОБА_1 заборгованості по нарахованій, але не виплаченій заробітній платі в розмірі 53 745,42 гривень. Заборгованість відповідачем була сплачена 17.12.2018, тобто із затримкою, у зв'язку із чим, просить суд стягнути середню заробітну плату за затримку у розрахунку за період з 24.08.2018 по 17.12.2018 у розмірі 34 663,12 гривень. Також, просить стягнути з відповідача судові витрати.

Ухвалою судді від 18.12.2018 прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_1, розгляд справи визначено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників справи.

Заяв по суті справи до суду не надходило.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши зібрані та досліджені докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 43 Конституції України держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб.

Згідно із ст. 7 Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права, ратифікованого Указом Президії Верховної Ради Української РСР № 2148-VIII від 19.10.1973, держави, які беруть участь у цьому Пакті, визнають право кожного на справедливі і сприятливі умови праці.

Відповідно до ст. 115 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Згідно із ч. 3 ст. 38 КЗпП України працівник має право у визначений ним строк розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо власник або уповноважений ним орган не виконує законодавство про працю, умови колективного чи трудового договору.

Частиною 1 ст. 47 КЗпП України передбачено, що власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

Статтею 233 КЗпП України встановлено, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Судом встановлено, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, перебувала у трудових відносинах з ПрАТ СМЕП Символ та 23.08.2018 була звільнена за власним бажанням відповідно до ч. 3 ст. 38 КЗпП України (наказ № 154 від 23.08.2018). Зазначене також підтверджується копією трудової книжки позивача.

21.09.2018 Орджонікідзевським районним судом м. Запоріжжя видано судовий наказ про стягнення з ПрАТ СМЕП Символ на користь ОСОБА_1 заборгованості по нарахованій, але не виплаченій заробітній платі в розмірі 53 745,42 гривень. Судовий наказ набрав законної сили 30.10.2018.

Постановою державного виконавця Вознесенівського відділу державної виконавчої служби м. Запоріжжя головного територіального управління юстиції в Запорізькій області від 02.11.2018 було відкрито виконавче провадження ВП № 57570477 з примусового виконання вищевказаного судового наказу.

17.12.2018 відповідач виконав судовий наказ та здійснив повний розрахунок по заробітній платі, що підтверджується випискою по банківським карткам позивача.

Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, закріплено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

В розумінні Європейського Суду з прав людини мирне володіння своїм майном включає не тільки класичне право власності, яке розглядається в Україні, а й, до прикладу, виплати за трудовим договором та інші виплати.

Отже, відсутність коштів у роботодавця жодним чином не може слугувати поважною причиною невиплати працівникові всіх належних йому сум, а невиплата заробітної плати розцінюється Європейським судом з прав людини як порушення права на мирне володіння своїм майном.

Обчислюючи розмір середньої заробітної плати, яка підлягає стягненню, суд виходить з такого.

Відповідно до ч. 1 ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Як роз'яснено у п. 21 постанови Пленуму ВСУ Про практику застосування судами законодавства про оплату праці № 13 від 24.12.1999 при визначенні середньої заробітної плати слід виходити з того, що в усіх випадках, коли за чинним законодавством вона зберігається за працівником, це слід робити відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ № 100 від 08.02.1995.

Відповідно до абзацу 3 пункту 2 Порядку № 100 середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарних місяці роботи, що передують події, з якої пов'язана відповідна виплата.

Пунктом 8 Порядку передбачено, що нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Згідно із довідкою ПрАТ СМЕП Символ від 10.09.2018 № 00000000045 заборгованість відповідача перед позивачем за період з квітня 2018 р. по серпень 2018 р. складала 54 957,40 гривень. Зазначена довідка містить відомості про суму нарахованої заробітної плати за останні 2 місяці, що передували дню звільнення.

Так, останніми двома повними місяцями роботи позивача були червень та липень 2018 р. Кількість фактично відпрацьованих календарних днів в зазначений період становить за червень 2018 р. - 20 днів, липень 2018 року - 22 дні.

Позивачу за цей період нарахована до виплати заробітна плата за червень 2018 р. - 6 132,53 гривень, за липень 2018 р. - 6 417,95 гривень.

Отже, середньоденний заробіток позивача за останні два повні місяця роботи становить (6 132,53 + 6 417,95) / (20+22) = 298,82 гривень.

Відтак, розмір середнього заробітку позивача за час затримки розрахунку становить 34 663,12 гривень з розрахунку 116 робочих днів (24.08.2018 по 17.12.2018) х 298,82 гривень (середньоденна заробітна плата позивача на день звільнення), що підтверджується розрахунком позивача, наведеним у позовній заяві.

При цьому, суд не знаходить підстав для звільнення відповідача від сплати середнього заробітку за час затримки розрахунку, оскільки відповідач не надав суду належних та допустимих доказів на підтвердження відсутності його вини у невиплаті належних позивачу сум в день звільнення. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

На підставі п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України Про судовий збір позивача звільнено від сплати судового збору, а тому суд вважає необхідним в порядку, передбаченому ст. 141 ЦПК України, стягнути з відповідача на користь держави судовий збір в розмірі 704,80 гривень.

Підсумовуючи все вищевикладене, позовні вимоги ОСОБА_1 задовольняються в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 10-12, 13, 81, 82, 141, 263-265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства Спеціалізоване монтажно-експлуатаційне підприємство Символ про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку задовольнити повністю.

Стягнути з приватного акціонерного товариства Спеціалізоване монтажно-експлуатаційне підприємство Символ (ЄДРПОУ 20503714, адреса: 69035, м. Запоріжжя, вул. Рекордна, буд. 33А) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН НОМЕР_1, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1, середній заробіток за весь час затримки розрахунку за період з 24.08.2018 по 17.12.2018 у розмірі 34 663 (тридцять чотири тисячі шістсот шістдесят три) гривні 12 копійок.

Стягнути з приватного акціонерного товариства Спеціалізоване монтажно-експлуатаційне підприємство Символ (ЄДРПОУ 20503714, адреса: 69035, м. Запоріжжя, вул. Рекордна, буд. 33А) в дохід держави судовий збір у розмірі 704 (сімсот чотири) гривні 80 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, до Запорізького апеляційного суду області через Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне судове рішення складено 29 січня 2019 р.

Суддя І.П. Соболєва