Рішення

від 12.02.2019 по справі 904/5291/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.02.2019м. ДніпроСправа № 904/5291/18

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НАФТО-ТРЕЙД", м.Підгородне

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІДРОДЖЕННЯ", смт.Покровське

про стягнення заборгованості за договором та штрафних санкцій в сумі 517 728,22 грн.

Суддя Красота О.І.

Без участі представників

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Нафто-Трейд" звернулося до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Відродження" і просить суд стягнути 459 375,00 грн. - заборгованості, 8 728,13 грн. - інфляційних витрат, 45 773,89 грн. - пені, 3 851,20 грн. - 3% річних та судовий збір.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням Відповідачем зобов'язань за Договором поставки нафтопродуктів №130117 від 16.01.2017р. в частині оплати поставленого товару.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 12.12.2018р. відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Відповідач відзив на позов, а також докази повної оплати до суду не надав, поштове відправлення № 49300 0695340 0 вручене 17.12.2018р. в зв'язку із чим, керуючись ч. 9 ст. 165 ГПК України, справа вирішується за наявними матеріалами.

Відповідно до ч.5 ст.252 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

16.01.17р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "НАФТО-ТРЕЙД" (далі-Позивач, Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ВІДРОДЖЕННЯ" (далі-Відповідач, Покупець) укладений Договір поставки нафтопродуктів №130117 (далі - Договір поставки) (а.с.11-12).

Відповідно до умов п.1.1. якого Продавець зобов'язався поставити та передати у власність Покупця нафтопродукти (далі-Товар) в кількості та асортименті, що передбачені за умовами данного Договору, а Покупець зобов'язався прийняти товар від Продавця та оплатити його на загальну вартість на умовах даного Договору.

Як зазначено у п.1.3. Договору поставки, асортимент, ціна, кількість, умови і терміни поставки товару обумовлюються в додатках, що є невід'ємною частиною даного Договору. Сторони допускають узгодження зазначених у даному пункті Договору без складання додатка.

Згідно п.1.4. Договору, у випадку якщо поставка товару здійснюється без складання додатка до даного Договору, всі істотні і погоджені Сторонами умови поставки зазначаються в товаротранспортних і/або видаткових документах, що складаються Продавцем і підтверджується (акцептуються) Покупцем при здійсненні приймання-передачі Товару. У цьому випадку, складені Продавцем товаротранспортні або видаткові документи, до моменту їхнього акцепту Покупцем, є пропозицією Продавця Покупцеві прийняти поставку Товару за даним Договором у кількості на умовах і за ціною, зазначених у відповідних товаротранспортних і/або видаткових документах.

Пунктом 3.1. Договору передбачено, що ціна за одиницю Товару погоджується в порядку, визначеному пунктами 1.3, 1.4 Договору. Ціна товару включає податки та обов'язкові платежі, передбачені чинним законодавством України.

Відповідно до п.3.2. Договору, загальна сума договору становить вартість поставленого на підставі Договору Товару.

Пунктом 4.1. Договору поставки передбачено, що розрахунки між сторонами здійснюються в національній валюті України. Вид розрахунків - безготівковий. Форма розрахунків - платіжним дорученням.

Відповідно до п. 4.2. Договору поставки, розрахунки за товар здійснюються Покупцем не пізніше строку, узгодженому у Додатку, який є невід'ємною частиною даного Договору. У випадку, передбачених п.1.4. даного Договору, оплата за поставлений Товар здійснюється Покупцем на користь Продавця протягом 5 робочих днів з моменту зарахування грошових коштів за кожну окрему партію товару на розрахунковий рахунок Продавця.

Зобов'язання Покупця по оплаті товару вважаються виконаними з моменту зарахування грошових коштів за кожну окрему партію товару на розрахунковий рахунок Продавця (п. 4.3. Договору).

Як зазначено у п.9.14. Договору поставки, даний Договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до 31.12.19р., але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

На виконання умов вищезазначеного Договору поставки, Позивач здійснив поставку товару Відповідачу на загальну суму 459 375,00 грн., що підтверджується видатковою накладною № РН-0001322 від 26.07.18р. (а.с. 13).

Проте, Відповідач свої зобов'язання щодо оплати поставленого товару не виконав, внаслідок чого за Відповідачем утворилась заборгованість на суму 459 375,00 грн.

Відповідачем суму заборгованості у розмірі 459 375,00 грн. не оплачено, що і є причиною виникнення спору.

Приймаючи рішення господарський суд виходив з наступного.

Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частиною 1 статті 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 статті 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України зазначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (стаття 174 Господарського кодексу України).

Статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова вiд зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (стаття 530 Цивільного кодексу України).

Станом на час розгляду справи доказів сплати заборгованості у повному обсязі від представників сторін не надійшло.

З урахуванням викладеного, господарський суд дійшов висновку, що позовна вимога Позивача щодо стягнення з Відповідача заборгованості у розмірі 459 375,00 грн. підлягає задоволенню.

Відповідно до положень ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно з ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність.

Відповідно до ч. 1. ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання, згідно з ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

У випадку порушення термінів оплати вартості товару Відповідачем, останній зобов'язаний сплатити на користь Позивача пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочення до моменту повної оплати (п. 6.3. Договору поставки).

Умовами п.6.4. Договору поставки передбачено, що оплата неустойки і/або інших штрафних санкцій не звільняє Покупця від оплати вартості отриманого товару.

У зв'язку з несвоєчасним виконанням Відповідачем своїх зобов'язань щодо оплати поставленого товару, Позивачем останньому нараховано пеню у розмірі 45 773,89 грн. за період з 03.08.2018р. по 12.11.2018р.

Перевіривши правильність розрахунку пені, суд зазначає, що вказаний розрахунок Позивачем зроблено вірно, тому вказана вимога повинна бути задоволена у розмірі 45 773,89 грн.

Також, Позивачем нараховано Відповідачу 3% річних у розмірі 3 851,20 грн. за період з 03.08.2018р. по 12.11.2018р. та інфляційні втрати у розмірі 8 728,13 грн. за період з 03.08.2018р. по 12.11.2018р.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, перевіривши наданий Позивачем розрахунок, приходить до висновку, що позовні вимоги Позивача щодо стягнення з Відповідача 3% річних у розмірі 3 851,20 грн. та інфляційні втрати у розмірі 8 728,13 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

З урахуванням викладеного позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір» сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Позивачем за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру сплачено судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, в сумі 7 773,00 грн. (а.с.9).

Враховуючи заявлені позовні вимоги до стягнення в сумі 517 728,22 грн., судовий збір повинен бути повернутий Позивачу із Державного бюджету України в розмірі 7,08 грн. за відповідним клопотанням Позивача.

Відповідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на Відповідача.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.174, 193, 265, 216-218, 230 Господарського Кодексу України, ст. ст. 525-526, 530, 549, 610, 611, 612, 625, 712 Цивільного кодексу України, ст. ст. 123, 129, 232, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІДРОДЖЕННЯ", (53600, смт.Покровське, Дніпропетровська область, Покровський район, вул. 40 років Жовтня, буд.17-А, ЄДРПОУ 30699186) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "НАФТО-ТРЕЙД", (52001, м.Підгородне, вул.Комсомольська, буд.22, ЄДРПОУ 32812383) 459 375,00 грн. – заборгованості, 8 728,13 грн. – інфляційних витрат, 45 773,89 грн. – пені, 3 851,20 грн. – 3% річних та судовий збір в сумі 7 765,92 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження.

Рішення може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області протягом 20 днів з дня його оголошення.

Суддя О.І. Красота

Повне рішення складено

12.02.2019р.

Повне рішення складено 12.02.2019