Рішення

від 12.02.2019 по справі 907/705/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

88000, м. Ужгород, вул. Коцюбинського, 2а , тел.: (0312) 617451

e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://zk.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

12.02.2019                               м. Ужгород                              Справа № 907/705/18

Суддя Господарського суду Закарпатської області Ремецькі О.Ф.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи №907/705/18

за позовом Консорціуму «Науково-виробниче об'єднання «Укргідроенергобуд», м. Київ до товариства з обмеженою відповідальністю «Комфорт Тон», м. Ужгород про стягнення суми 159606,96грн.

Без повідомлення (виклику) учасників справи.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду Закарпатської області з позовом до відповідача про стягнення суми 159606,96грн. основного боргу по оплаті вартості поставленої продукції за Договором субпідряду на виконання будівельно-монтажних робіт №50-01/2011-К від 26.01.2015, посилаючись на порушення відповідачем вимог ст.ст. 19, 42 Конституції України, ст.ст.525-527, 530, 610, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 2, 5, 173-175, 193 Господарського кодексу України щодо неналежного виконання відповідачем своїх обов'язків щодо своєчасності оплати поставленої продукції.

Ухвалою суду від 06.12.2018 суд ухвалив прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі, справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами; визначено відповідачу строк для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження протягом 5 днів з дня вручення даної ухвали, для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали, та, встановлено сторонам строк для подання відповіді на відзив (позивачем) та заперечень (відповідачем) (якщо такі будуть подані) не пізніше 15.01.2019.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на те, що ним на виконання умов укладеного між сторонами договору субпідряду на виконання будівельно-монтажних робіт в ході завершення будівництва першої черги Дністровської гідроакумулюючої електростанції у складі трьох агрегатів № 50- 01/2011-К від 26.01.2015 було поставлено товарно – матеріально цінності, оплату за які відповідачем, всупереч взятих на себе зобов'язань, у повному розмірі здійснено не було, у зв'язку з чим у останнього утворилась заборгованість перед позивачем у сумі 159606,96 грн., яку позивач просить стягнути.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 11 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Згідно з ч. 4 ст. 89 Цивільного кодексу України відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

За приписами частини 1 статті 7 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань” Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 06.12.2018 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 88000, м. Ужгород, пл. Корятовича, 18, та повернута на адресу суду без вручення адресату з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

Пунктами 99 та 116 указаних Правил вбачається, що повернення поштою рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" з зазначенням причини "за закінченням терміну зберігання" можливо тільки у разі, якщо під час доставки поштою його не можна було вручити адресату або його уповноваженому представнику (відправлення не вручене під час доставки), та якщо на вкладене до абонентської скриньки адресата повідомлення про надходження зазначеного реєстрованого поштового відправлення адресат не відреагував - не звернувся на пошту для отримання судової повістки, проте відправлення чекало адресата (зберігалося) на пошті встановлений законом строк, і лише після його сплину було повернуто за зворотною адресою.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що неотримання листа з ухвалою суду відповідачем та повернення його до суду з поміткою "повернуто за закінченням терміну зберігання" є наслідком свідомого діяння (бездіяльності) відповідача щодо його належного отримання, тобто є власною волею відповідача.

У даному випадку судом також враховано, що за приписами ч.1 ст.9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч.2 ст.2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

За змістом ч.ч.1, 2 ст.3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч.1 ст.4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з вищенаведеними ухвалами суду в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Відповідач відзиву по суті заявлених позовних вимог суду та позивачу не подав, свого повноважного представника у судове засідання не направив.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Частиною 8 ст. 252 ГПК України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Суд вказує про те, що відповідач не був обмежений у своїх процесуальних правах надати відзив через канцелярію суду або шляхом їх направлення на адресу суду поштовим відправленням, відтак, приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору, суд дійшов висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178, ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, а неподання відповідачем відзиву на позов не перешкоджає вирішенню справи по суті за наявними в ній матеріалами.

Судом також враховано, що згідно з приписами п. 6.1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно з частиною 4 статті 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази та письмові пояснення, викладені позивачем у позовній заяві, суд

ВСТАНОВИВ:

26.01.2015 між Консорціумом «Науково-виробниче об'єднання «Укргідроенергобуд» (далі – Генпідрядник, позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю «КОМФОРТ ТОН» (далі – Субпідрядник, відповідач у справі) укладено Договір субпідряду на виконання будівельно-монтажних робіт в ході завершення будівництва першої черги Дністровської гідроакумулюючої електростанції у складі трьох агрегатів № 50- 01/2011-К (далі - Договір).

Згідно з пунктом 2.1 Договору Генпідрядник доручає, а Субпідрядник забезпечує, відповідно до проектно-кошторисної документації і умов Договору, виконання будівельно-монтажних робіт згідно погодженої Сторонами Програми робіт; згідно з пунктом 2.2. Договору Субпідрядник зобов'язується своїми силами та за допомогою матеріально-технічних засобів виконувати роботи, що обумовлені в Договорі та затверджені проектно-кошторисною документацією.

Відповідно до пункту 6.4.1 Договору Субпідрядник зобов'язаний на власний ризик якісно виконувати обумовлені цим Договором Роботи у повній відповідності до нормативних вимог, умов Договору і вказівок Генпідрядника та передати Роботи по їх закінченню у встановленому порядку і у встановлений строк.

Відповідно до пункту 6.4.12 Договору Субпідрядник зобов'язаний, у тому числі, виконати з використанням власних ресурсів або ресурсів Генпідрядника та у встановлені строки Роботи відповідно до проектної та кошторисної документації; відповідно до пункту 6.4.14 - подати Генпідряднику звіт про використання матеріальних ресурсів та повернути їх залишок за умови отримання ресурсів від Генпідрядника.

Згідно з пунктом 6.4.11 Договору Субпідрядник, зокрема, зобов'язаний нести відповідальність відповідно до умов цього Договору та чинного законодавства України.

Відповідно до умов Договору, цей Договір вступає в силу з моменту підписання його Сторонами та діє у будь-якому випадку до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань.

Пунктом 21.1 договору передбачено, що Договір вступає в силу з моменту його підписання обома Сторонами та діє до 31 грудня 2015 року згідно Титулу будови, але у будь-якому випадку до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань

Позивач протягом дії Договору, а саме у період з квітня 2015 по січень 2016 поставив Відповідачу товарно- матеріальні цінності на загальну суму 629 017,07 грн., що підтверджується долученими до матеріалів справи відповідними видатковими накладними.

Як стверджує позивач, відповідач, у свою чергу, за період дії Договору погасив заборгованість перед позивачем у розмірі 469 410,11 грн. шляхом зарахування однорідних зустрічних вимог (Відповідачем підписано Акт зарахування зустрічних однорідних вимог від 31.10.2016), чим допустив заборгованість у сумі 159 606,96 грн.

Зважаючи на наявність заборгованості позивач листом від 07.11.2016 № 01/1-655/1 звертався до Відповідача із заявою про зарахування зустрічних однорідних вимог, однак відповідь на вказану заяву позивачу не надходила.

Також, листами від 18.04.2017 № 01-01-03/228, від 13.02.2017 № 01-01-03/58 та від 11.10.2018 № 01-01-03/693 позивачем надсилалися на адресу Товариства претензії, в яких Відповідачу пропонувалось у добровільному порядку в повному об'ємі погасити заборгованість, однак, відповідач на пропозиції позивача щодо врегулювання спірних питань належним чином не відреагував, борг не погасив.

Отже, спір у справі виник у зв'язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем зобов'язань з оплати поставлених товарно- матеріальних цінностей.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням їх результату замовникові.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується з нормами ст.ст.525, 526 ЦК України.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Доказів оплати відповідачем суми 159 606,96 грн., в тому числі у визначені строки, суду не надано.

Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача суми 159 606,96 грн. основного боргу є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Частиною 4 ст. 13 ГПК України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, 195, ч. 1 ст. 202, ст.ст. 232, 233, 237, 238, 240, 252 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з товариство з обмеженою відповідальністю «КОМФОРТ ТОН» (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, площа Корятовича, 18, ідентифікаційний код: 38267531) на користь Консорціуму «Науково-виробниче об'єднання «Укргідроенергобуд» (04112, м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8, оф. 14, ідентифікаційний код: 33834660) суму 159 606,96 грн. (Сто п'ятдесят дев'ять тисяч шістсот шість грн. 96 коп.), а також витрати по сплаті судового збору в розмірі 2394,12 грн. (Дві тисячі триста дев'яносто чотири дві грн. 00 коп.).

Видати наказ на виконання рішення в порядку вимог п. 4 ст. 327 ГПК України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено: 11.02.2019

Суддя О.Ф. Ремецькі