Рішення

від 05.02.2019 по справі 909/970/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05.02.2019 м. Івано-ФранківськСправа № 909/970/18

Господарський суд Івано-Франківської області у складі:

судді Рочняк О. В.

секретар судового засідання Михайлюк А. С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: спільного українсько-естонського підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Оптіма-Фарм, ЛТД",

вул.Кіквідзе,18а, м.Київ, 01103

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "АКСІС І К"

вул.Чорновола,49, м.Івано-Франківськ, 76018

про стягнення 49887 грн 07 коп

учасники судового процесу не з"явилися

ВСТАНОВИВ: спільне українсько-естонське підприємство у формі ТОВ "Оптіма-Фарм, ЛТД" звернулося до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до ТОВ "АКСІС І К" про стягнення заборгованості за поставлений товар в сумі 299322 грн 44 коп, з яких 249435 грн 37 коп основний борг та 49887 грн 07 коп проценти за користування чужими грошовими коштами.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення умов укладеного між сторонами договору поставки не розрахувався з позивачем у повному обсязі за отриманий товар.

Згідно з ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 12.11.2018, суд прийняв позовну заяву до розгляду в порядку загального позовного провадження, підготовче засідання призначив на 11.12.2018, встановив сторонам строк для надання відзиву на позов, відповіді на відзив та заперечення.

11.12.2018 суд відклав підготовче засідання на 03.01.2019, про що постановив ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання.

27.12.2018 до господарського суду від спільного українсько-естонське підприємства у формі ТОВ "Оптіма-Фарм, ЛТД" надійшла заява про зменшення позовних вимог (вх.№20210/18), в якій позивач повідомив про те, що відповідач погасив суму основного боргу в розмірі 299322 грн 44 коп, просив стягнути з останнього 49887 грн 07 коп процентів за користування чужими грошовими коштами, судовий збір в розмірі 4489 грн 84 коп та здійснювати розгляд справи за наявними матеріалами без участі представника позивача.

В підготовчому засіданні 03.01.2019 суд прийняв заяву позивача про зменшення позовних вимог.

Отже, предметом позову є стягнення 49887 грн 07 коп відсотків за користування чужими грошовими коштами.

За результатами підготовчого провадження 03.01.2019 суд постановив ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 05.02.2019.

Сторони не скористалися передбаченим Господарським процесуальним кодексом України правом на участь представника у судовому засіданні, хоча, у відповідності до ст.ст.120, 242 Господарського процесуального кодексу України, належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду справи.

Позивач отримав ухвалу від 03.01.2019 - 14.01.2019, про що свідчить наявне в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення.

В заяві (вх.№20210/18 від 27.12.2018) позивач, серед іншого, просив здійснювати розгляд справи за наявними матеріалами без участі представника позивача.

За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань місцезнаходженням юридичної особи - ТОВ "Аксіс і К", який є відповідачем у справі, 76018, вул.Чорновола, 49, м.Івано-Франківськ.

Ухвали від 12.11.2018 та 11.12.2019, які направлялись на юридичну адресу відповідача, повернулися до суду з відміткою "за закінченням встановленого строку зберігання", а ухвала від 03.01.2019 - з відміткою "Організація вибула". Відомості про інше місцезнаходження відповідача у господарського суду відсутні.

Згідно ч.1 ст.10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Як визначено в ч.7 ст.120 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

У відповідності до п.4 ч.6 ст.242 ГПК України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за місцезнаходженням -14.01.2019.

Стаття 42 ГПК України передбачає, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. При цьому, норми вказаної статті зобов'язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Клопотань про відкладення розгляду справи від учасників судового процесу до суду не поступало.

У суду відсутні підстави для відкладення розгляду справи по суті, з підстав, визначених ч.2 ст. 202 ГПК України.

Оскільки відповідач відзиву на позов не надав, суд, відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, вирішує справу за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються вимоги, давши оцінку доказам у відповідності до ст.86 Господарського процесуального кодексу України, які мають значення для справи, суд встановив таке.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

08.09.2016 між спільним українсько-естонським підприємством у формі ТОВ "Оптіма-Фарм, ЛТД" (постачальник) та ТОВ "АКСІС І К" (покупець) укладено договір поставки № 63526, за умовами якого постачальник зобов'язався поставити і передати у власність покупця, а покупець зобов'язався прийняти і оплатити товар, асортимент, кількість та ціна якого, зазначені у видаткових накладних, які є невід'ємною частиною.

Відповідно до п.1.2.1 предметом договору є наступний товар: лікарські засоби та вироби медичного призначення, предмети та засоби особистої гігієни, косметичні засоби, функціональні харчові продукти, дієтичні добавки та інші товар, які мають право відповідно до законодавства придбавати та продавати аптечні заклади та їх структурні підрозділи.

Згідно п.2.1 договору поставка товару здійснюється окремими партіями, кількість та асортимент товару в яких визначається сторонами шляхом оформлення замовлень відповідно до умов, викладених в розділі 3 ("Умови поставки товару") цього договору.

В розділі 3 укладеного договору сторони погодили, що поставка товару здійснюється окремими партіями, відповідно до поданих покупцем та погоджених постачальником замовлень на поставку товару. Асортимент, кількість, ціна товару, умови оплати кожної партії товару покупець вказує в замовленні на доставку відповідної партії товару. Замовлення на поставку відповідної партії товару подається покупцем за допомогою електронних або факсимільних засобів зв'язку або телефоном. Постачальник в строк, що не перевищує 2 робочих днів від дати отримання замовлення покупця на поставку відповідної партії товару розглядає направлене замовлення та погоджується на поставку (часткову поставку) відповідної партії або відхиляє замовлення.

Відповідно до п.5.1, п.5.3 договору ціна за одиницю товару визначається (погоджується) сторонами на підставі прайс-листа постачальника, що діє на момент замовлення товару, та вказується у видаткових накладних на поставку кожної партії товару.

Згідно п.6.1 договору оплата покупцем товару за цим договором здійснюється шляхом попередньої оплати або з відстроченням платежу. При цьому, порядок оплати товару за цим договором (попередня оплата чи оплата з відстроченням платежу) обирається покупцем при поданні замовлення на поставку.

При здійсненні покупцем оплати товару за цим договором з відстроченням платежу строк, протягом якого покупець зобов'язаний здійснити оплату за товар на користь постачальника, вказується постачальником у видатковій накладній на товар. який поставляється. При цьому, перебіг такого строку починається від дати поставки товару покупцю, що вказана у видатковій накладній. Надання рахунку-фактури для для оплати товару з відстроченням платежу не є обов'язковим.ід дати Покупець здійснює оплату товару шляхом здійснення безготівкового банківського переказу грошових коштів на поточний рахунок постачальника, зазначений в договорі (п.п.6.2, 6.4 договору).

Згідно п.6.6 договору якщо постачальником здійснюються 2 або більше поставок товару на користь покупця, грошові суми, що отримує постачальник від покупця за цим договором, покривають заборгованість покупця перед постачальником в порядку черговості, починаючи з першої очікуваної оплати, яку зобов'язаний здійснити покупець за цим договором, за видатковими накладними в порядку зростання дати кінцевого строку оплати грошових сум за видатковими накладними на товар, який постачався незалежно від того, що вказано покупцем в призначенні платежу при здійсненні оплати.

В п.10.4 договору сторони погодили, що за умови прострочення покупцем строків оплати за товар за цим договором, він повинен сплатити постачальнику суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та проценти за користування чужими грошовими коштами у розмірі 20 відсотків від простроченої суми оплати.

За умови прострочення покупцем строків оплати за товар за цим договором більш ніж на 10 календарних днів, постачальник має право вимагати оплати всього поставленого покупцю, але не оплаченого товару. В такому разі покупець зобов'язується здійснити оплату вартості всього поставленого, але не оплаченого товару, в 3-денний строк з дня отримання відповідної вимоги постачальника (п.10.8 договору).

Відповідно до п.12.10 договору він вступає в силу з дати його підписання сторонами та діє протягом 2-ох календарних років, а в частині розрахунків - до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань згідно з умовами договору.

Наявні в матеріалах справи довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей та підписані сторонами видаткові накладні свідчать про те, що за період з травня 2018 по серпень 2018 позивач здійснював поставку товару відповідачу на умовах відстрочки платежу від 28 до 120 днів.

За отриманий від позивача товар відповідач розрахувався частково, в зв'язку з чим станом на 05.09.2018 заборгованість за поставлений, але не оплачений у визначений договором строк, товар склала 151894 грн 20 коп.

05.09.2018 позивач у відповідності до п.10.8 договору звернувся до відповідача з листом № 05/09-18, в якому вимагав оплати всього поставленого йому товару на загальну суму 249435 грн 37 коп протягом трьох днів та зазначив про можливість нарахування штрафних санкцій у разі невиконання пред'явленої вимоги.

Відповідач протягом встановленого триденного строку не розрахувався з позивачем за отриманий товар, в зв'язку з чим позивач у відповідності до п.10.4 договору здійснив нарахування процентів за користування чужими грошовими коштами у розмірі 49887 грн 07 коп.

В період з 17.10.2018 по 26.12.2018 відповідач повністю розрахувався з позивачем за отриманий товар, що підтверджується доданими до справи банківськими виписками, в зв'язку з чим позивач зменшив розмір позовних вимог на суму 249435 грн 37 коп.

ОСОБА_1, ЯКІ ЗАСТОСУВАВ СУД, ТА МОТИВИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

Як визначено в ч.1 ст.265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу (ч.6 ст.265 ГК України).

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару; покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами (ч.3 ст.692 ЦК України).

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому, слід зазначити, що 3% річних та інфляційні втрати є способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

За загальним правилом, нарахування процентів за прострочення виконання боржником грошового зобов'язання здійснюється виходячи з встановленої ст.625 Цивільного кодексу України ставки - 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В даному ж випадку сторони в умовах договору поставки № 63526 від 08.09.2016 встановили інший, ніж передбачено статтею 625 Цивільного кодексу України, розмір процентів, а саме: 20 відсотків від простроченої суми оплати.

Як визначено в ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами, які у відповідності до ст.627 Цивільного кодексу України є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України та ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України господарські зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

З огляду на викладене та враховуючи, що відповідач допустив прострочення виконання взятого на себе зобов'язання щодо своєчасної оплати товару, придбаного у позивача, нараховані позивачем проценти в розмірі 49887 грн 07 коп підлягають стягненню з відповідача на користь позивача у повному обсязі.

Судовий збір, у відповідності до ст.129 Господарського процесуального кодексу України, покладається на відповідача пропорційно розміру задоволеної позовної вимоги.

За приписами п.1 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір" у разі зменшення розміру позовних вимог сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду.

З огляду на те, що позивачем не надано суду клопотання про повернення з Державного бюджету судового збору, сплаченого позивачем за вимогу про стягнення 299322 грн 44 коп, щодо якої подано заяву про зменшення позовних вимог, суд не вирішував вказане питання.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.129, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "АКСІС І К" (вул.Чорновола, 49, м.Івано-Франківськ, 76018, код ЄДРПОУ 38163074) на користь спільного українсько-естонського підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Оптіма-Фарм, ЛТД" (вул.Кіквідзе, 18-а, м.Київ, 01103, код ЄДРПОУ 21642228) 49887 грн 07 коп (сорок дев"ять тисяч вісімсот вісімдесят сім гривень 07 копійок) процентів за користування чужими грошовими коштами та 1762 грн (одну тисячу сімсот шістдесят дві гривні) судового збору.

Відповідно до ст.241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 11.02.2019

Суддя О.В. Рочняк