Рішення

від 12.02.2019 по справі 910/16369/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

12.02.2019Справа № 910/16369/18

За позовом Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" (Київська обл., Бориспільський район, с. Гора)

До Товариства з обмеженою відповідальністю "ПрофітЛайн" (м. Київ)

Про стягнення 456.232,73 грн.

Суддя Ващенко Т.М.

Секретар судового засідання Шаповалов А.М.

Представники сторін: не викликались

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державне підприємство "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПрофітЛайн" (далі - відповідач) про стягнення 456.232,73 грн., з яких: 295.501,50 грн. авансу, 22.830,53 грн. пені, 68.950,35 грн. штрафу по пункту 8.3 договору, 68.950,35 грн. штрафу по п. 8.4 договору.

Крім того, позивач просить суд покласти на відповідача витрати по сплаті судового збору в сумі 6.843,49 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов Договору № 37-14.3/4-8 від 12.06.18.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.12.18. відкрито провадження у справі № 910/16369/18, постановлено її розгляд здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (без проведення судового засідання). Встановлено сторонам строки на подання відзиву, відповіді на відзив, заперечень на відповідь на відзив, додаткових письмових пояснень та доказів.

Відповідачем письмового відзиву на позов не подано, при цьому, судом встановлено, що ухвалу про відкриття провадження у справі № 910/16369/18 вручено 14.12.18. на адресу, вказану в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення № 0103048343698.

Отже, відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи № 910/16369/18.

У разі неподання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 9 ст. 165 ГПК України).

Оскільки наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, у відповідності до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними у справі матеріалами.

При цьому судом враховано, що розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться (ч. 2 ст. 252 ГПК України).

Положеннями ст. 248 ГПК України унормовано, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

За приписами ч. 6 ст. 233 ГПК України у виняткових випадках залежно від складності справи складання повного рішення (постанови) суду може бути відкладено на строк не більш як десять днів, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - п'ять днів з дня закінчення розгляду справи.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України).

Розглянувши надані документи і матеріали, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

12.06.18. між позивачем (Замовник) та відповідачем (Підрядник) було укладено Договір № 37-14.3/4-8 (далі - Договір), за умовами якого (п. 1.1) Підрядник зобов'язується на підставі Дефектного акту № 59-26-41 від 21.02.18. якісно надати в повному обсязі Послуги, зазначені в п. 1.2 Договору, а Замовник прийняти і оплатити такі Послуги згідно умов Договору.

Найменування Послуг: Поточний ремонт під'їзних шляхів до ЦЗС інв. № 21511 (далі - Послуги). Код класифікатора згідно ДК 021:2015-45230000-8 Будівництво трубопроводів, ліній зв'язку та електропередач, шосе доріг, аеродромів і залізничних доріг; вирівнювання поверхонь (п. 1.2 Договору).

Згідно з п. 3.1 Договору сума, визначена в договорі (ціна Договору; ціна Послуг) становить 985.005,00 грн. з ПДВ. Ціна Договору є динамічною протягом строку дії Договору та може бути змінена за взаємною згодою сторін.

Пунктом 4.1 Договору сторони погодили, що розрахунки проводяться наступним шляхом:

- Замовник протягом 15 календарних днів після підписання повноважними представниками сторін Акту0допуску, перераховує на розрахунковий рахунок Підрядника аванс у розмірі 30% від ціни Договору, що становить 295.501,50 грн. з ПДВ;

- розрахунки з Підрядником у розмірі 70% від ціни Договору, що становить 689.503,50 грн. з ПДВ, Замовник проводить протягом тридцяти календарних днів після підписання сторонами актів приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) та Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма КБ-3).

05.07.18. за № 59-26/4-13 було складно та підписано Акт-допуск передачі будівельного майданчика за Договором, за яким позивач надав відповідачу майданчик для виконання робіт за Договором.

На виконання умов Договору позивач перерахував відповідачу аванс у розмірі 295.501,50 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 6446 від 16.07.18.

Відповідно до пункту 5.1 Договору строк надання Послуг становить 40 робочих днів після перерахування замовником авансу на розрахунковий рахунок Підрядника.

За вказаних підстав, враховуючи умови Договору та дату перерахування позивачем відповідачу авансу за Договором, строк надання Послуг за Договором становив до 11.09.18. включно (враховуючи, що 24.08.18. День незалежності України (святковий день)).

Листом № 01-22-4410 від 04.09.18. позивач звернувся до відповідача з проханням повідомити з яких підстав станом на 03.09.18. роботи за Договором не розпочаті, та повідомив відповідача про те, що з підстав обслуговування паломників-хасидів з 05.09.18. по 15.09.18. проведення робіт за Договором буде неможливим.

Листом-відповіддю № 72 від 05.09.18. відповідач повідомив позивача про те, що зможе розпочати роботи 17.09.18. з підстав високого поточного завантаження на інших об'єктах.

З врахуванням листа позивача № 01-22-4410 від 04.09.18. Послуги за Договором повинні були бути надані відповідачем (виконані будівельні роботи) по 18.09.18. включно.

Оскільки станом на 25.10.18. відповідач виконання робіт за Договором так і не розпочав, позивач листом № 03-22-19 від 25.10.18. повідомив Підрядника про необхідність оплати пені.

Строк дії Договору сторонами погоджено п. 11.1 з дати його підписання і діє до 31.12.18. Закінчення строку дії Договору не звільняє сторін від зобов'язань, що залишились невиконаними.

У разі якщо прострочення строку надання Послуг, зазначеного в п. 5.1 Договору перевищить тридцять календарних днів, Замовник має право розірвати Договір в односторонньому порядку, про що письмово повідомляє Підрядника (п. 8.4 Договору).

З підстав прострочення Підрядником строку надання Послуг за Договором понад 30 календарних днів, Замовник в порядку п. 8.4 Договору направив відповідачу лист № 01-22-5149 від 30.10.18., яким повідомив Товариство з обмеженою відповідальністю "ПрофітЛайн" про розірвання Договору з 20.11.18.

Листом (вимогою) № 35-28/5-57 від 31.10.18. позивач вимагав від відповідача повернення авансу за Договором в сумі 295.501,50 грн.

Оскільки грошові кошти за Договором відповідач замовнику не повернув, вказане зумовило звернення позивача з даним позовом до суду.

Відповідно до частини 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі ст. ст. 76-77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд відзначає наступне.

У відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків. Цивільні права і обов'язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 ст. 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно з ч. 1 ст. 854 Цивільного кодексу України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Прострочення боржника не настає, якщо зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.

Згідно зі ст. 613 Цивільного кодексу України, кредитор є таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку. Якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов'язок, виконання зобов'язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора.

Згідно з ч. 2 ст. 612 Цивільного кодексу України, якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Відповідно до ч. 2 ст. 849 Цивільного кодексу України, якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

Тобто, замовнику законом надано право відмовитися в односторонньому порядку від договору у будь-який час до закінчення роботи, і визначене цією нормою право не може бути обмежене.

Отже, договір підряду може бути розірваний в результаті односторонньої відмови від нього у повному обсязі, тобто в результаті вчинення замовником одностороннього правочину, який тягне припинення зобов'язань його сторін. При цьому, одностороння відмова від договору не потребує узгодження та як самостійний юридичний факт зумовлює його розірвання.

Частинами 2, 3 ст. 653 Цивільного кодексу України визначено, що у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються. У разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни.

За таких обставин, позивачем вчинено односторонній правочин стосовно розірвання Договору, що є самостійною та достатньою підставою для припинення правовідносин сторін.

Таким чином, станом на момент подання даного позову до суду строк виконання відповідачем робіт за Договором сплив, а Договір припинив свою дію.

Частиною 2 ст. 570 Цивільного кодексу України встановлено, якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.

За приписами положень чинного в Україні законодавства, авансом є грошова сума, яку перераховують згідно з договором наперед у рахунок майбутніх розрахунків за товари (роботи, послуги), які мають бути отримані (виконані, надані). На відміну від завдатку аванс - це спосіб платежу. Він не виконує забезпечувальної функції. Аванс сплачується боржником у момент настання обов'язку платити та виконує функцію попередньої оплати.

Тобто, у разі невиконання зобов'язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося, аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 21.02.18. у справі № 910/45382/17.

З огляду на викладені вище обставини невиконання відповідачем умов Договору у встановлений строк, а також розірвання позивачем Договору в односторонньому порядку, суд дійшов висновку, що грошові кошти, перераховані в якості авансу у розмірі 295.501,50 грн. підлягають стягненню на користь позивача.

Окрім того, позивач просить стягнути з відповідача 22.830,53 грн. пені, 68.950,35 грн. штрафу по пункту 8.3 Договору, 68.950,35 грн. штрафу по п. 8.4 Договору.

За умовами пункту 8.2 Договору у разі порушення строку надання Послуг, зазначеного в п. 5.1 Договору, перші 14 календарних днів Підрядник сплачує Замовнику пеню у розмірі 50% облікової ставки НБУ від ціни Послуг, строк надання яких порушено, за кожний день прострочення. У разі порушення строку надання Послуг, зазначеного в п. 5.1 Договору, понад 14 календарних днів, починаючи з 15 календарного дня Підрядник сплачує Замовнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від ціни Послуг, строк надання яких порушено, за кожний день прострочення.

За порушення строку надання Послуг, зазначеного в п. 5.1 Договору, понад 30 календарних днів, Підрядник додатково сплачує Замовнику штраф в розмірі 7% від ціни Договору. У разі, якщо прострочення строку надання Послуг, зазначеного в п. 5.1 Договору становить понад 30 календарних днів, Замовник має право розірвати Договір в односторонньому порядку, про що письмово повідомляє Підрядника. При цьому Підрядник зобов'язаний повернути аванс та сплатити Замовнику штраф у розмірі 7% від ціни Договору (пункти 8.3, 8.4 Договору).

Згідно з ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватись неустойкою, порукою, заставою, притриманням, завдатком.

Статтею 611 Цивільного кодексу України зазначено, що одним з наслідків порушення зобов'язання є оплата неустойки (штрафу, пені) - визначеної законом чи договором грошової суми, що боржник зобов'язаний сплатити кредитору у випадку невиконання чи неналежного виконання зобов'язання, зокрема у випадку прострочення виконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбаченому у Господарському кодексі України, іншими законами та договором.

Частиною 1 ст. 549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойка - це грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно з нормами ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Здійснивши перерахунок пені та штрафів суд встановив, що їх розмір позивачем розраховано вірно, з огляду на що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 22.830,53 грн. пені, 68.950,35 грн. штрафу по пункту 8.3 Договору, 68.950,35 грн. штрафу по п. 8.4 Договору, а позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-80, 86, 129, ч. 9 ст. 165, ст. ст. 219, 232, 233, 236-238, 240, 241, 252 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПрофітЛайн" (04119, м. Київ, вул. Зоологічна, 4А, офіс 139; ідентифікаційний код 39727808) на користь Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" (08300, Київська обл., Бориспільський район, с. Гора, вул. Бориспіль-7; ідентифікаційний код 20572069) 295.501 (двісті дев'яносто п'ять тисяч п'ятсот одну) грн. 50 коп. авансу, 22.830 (двадцять дві тисячі вісімсот тридцять) грн. 53 коп. пені, 68.950 (шістдесят вісім тисяч дев'ятсот п'ятдесят) грн. 35 коп. штрафу по пункту 8.3 договору, 68.950 (шістдесят вісім тисяч дев'ятсот п'ятдесят) грн. 35 коп. штрафу по п. 8.4 договору, 6.843 (шість тисяч вісімсот сорок три) грн. 49 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.

Суддя Т.М. Ващенко