ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
07.02.2019 Справа № 920/668/18
Господарський суд Сумської області у складі судді Соп'яненко О.Ю., при секретарі судового засідання Малюку Р.Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні господарського суду Сумської області матеріали справи № 920/668/18 в порядку загального позовного провадження
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Караван Трейдінг", смт. Степанівка Сумського району Сумської області,
до відповідача: DSHA GLOBAL LINK SDN BHD, Малайзія
про стягнення 502 162,22 грн.
за участю представників:
позивача - Дереза М.Е., адвокат, ордер Серія ПТ № 08321 від 07.02.2019,
відповідача -не з'явився,
ВСТАНОВИВ:
Суть спору: до господарського суду звернулося з позовом б/н від 30.08.2018 Товариство з обмеженою відповідальністю "Караван Трейдінг" до DSHA GLOBAL LINK SDN BHD, Малайзія про стягнення 502 162,22 грн. з підстав неналежного виконання відповідачем умов Контракту міжнародної купівлі-продажу товарів від 06.02.2018 №20180206, та просить суд стягнути з відповідача судовий збір у розмірі 7532,44 грн.
Ухвалою господарського суду від 04.09.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі, справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 02.10.2018.
Ухвалою господарського суду від 02.10.2018 відкладено підготовче засідання на 05.11.2018.
Ухвалою господарського суду від 23.10.2018 продовжено строк підготовчого провадження у даній справі до 04.12.2018; відкладено підготовче засідання на 29.11.2018.
Ухвалою господарського суду від 29.11.2018 відкладено підготовче засідання на 17.01.2019.
Ухвалою господарського суду від 17.01.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті. Розгляд справи по суті призначено на 07.02.2019.
В судовому засіданні позивач підтримує позовні вимоги, повідомив про всі обставини справи, які йому відомі, надав всі докази, на які посилається у позові та просить суд задовольнити вимоги у повному обсязі.
Відповідач не надав суду будь-яких документів, які б свідчили про визнання позову чи заперечення проти позовних вимог.
Оскільки відповідач обізнаний про розгляд господарським судом даного спору між сторонами, про дату час та місце проведення судового засідання відповідач повідомлений належним чином, та оскільки явка учасників судового провадження в судове засідання обов'язковою не визнавалась, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, та було встановлено господарським судом під час її розгляду, 06.02.2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Караван Трейдінг" (продавець) та DSHA GLOBAL LINK SDN BHD, Малайзія (покупець) було укладено Контракт міжнародної купівлі-продажу товарів за №20180206.
Відповідно до пункту 1.1. вищезазначеного контракту продавець зобов'язується передати у власність покупця, а покупець - прийняти товар та оплатити на умовах CIF порт Klang, (Инкотермс 2010) товари: жовтий колотий горох (крупа горохова) Митний код 0713109000, надалі найменування Товар. Номенклатура, сортимент, кількість, ціна товару та умови поставки згідно Инкотермс 2010 визначаються згідно Проформам інвойсам до контракту, які є невід'ємною частиною контракту.
Пунктом 4.1. контракту визначено, що поставка товару здійснюється протягом усього строку дії контракту з дати підписання діючого контракту шляхом самостійних відвантажень в асортименті, складеному на підставі інформації про наявність товару на складі вантажоотримувача та згідно з заказами покупця в яких оговорюються номенклатура, кількість, ціна товару, умови поставки згідно Инкотермс 2010 та строки поставки.
Відповідно до пункту 4.2. контракту датою поставки рахується дата перетину товаром митного кордону Малайзії, зафіксованої на товарно-транспортній накладній митним органом на кордоні Малайзії.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем на виконання умов Контракту міжнародної купівлі-продажу товарів від 06.02.2018 за №20180206 було поставлено відповідачу товар на суму 17750,00 дол. США, що підтверджується копіями наступних документів: ВМД №UA500030/2018/002670, пакувальним листом від 28.02.2018 №2-28022018, коносаментом, сертифікатом якості №ZA1810-0397, сертифікатом про проходження товару від 19.03.2018 №0481832, сертифікатом фумігації від 28.01.2018, фітосанітарними сертифікатами №60/06-6006/ХХ-325799 та № 60/06-6006/ХХ-325799 (а.с. 19-29).
26.07.2018 на виконання умов Контракту міжнародної купівлі-продажу товарів від 06.02.2018 за №20180206 відповідачем оплата була проведена частково на суму 4250 дол. США, що підтверджується листом позивача на адресу Сумського відділення ПАТ Укрсоцбанк від 27.07.2018 №23 та отриманим SWIFT - повідомленням. Отже, за поставлений товар відповідач частково розрахувався.
Станом на 30.08.2018 заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений товар на підставі Контракту міжнародної купівлі-продажу товарів від 06.02.2018 за №20180206 складає 13500,00 дол. США, що за курсом Національного банку України складає 379571,75 грн.
Позивач вказує, що факт несплати відповідачем поставленого товару підтверджується листами Сумського відділення ПАТ Укрсоцбанк від 18.04.2018 № 07-02/4288, від 04.05.2018 №07-02/5149, від 18.05.2018 №07-02/5959 (а.с. 31-37).
Окрім того, позивач зазначає що у зв'язку із ухиленням відповідача від отримання товару позивачем було сплачено суму 122590, 47 грн. за простій товару, що підтверджується платіжним дорученням №175 від 10.07.2018 (а.с. 38-40). Позивач вважає що дана сума витрат підлягає стягненню з відповідача на його користь.
Згідно ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно ч. 1 ст. 673 Цивільного кодексу України продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу.
Правові наслідки передання товару неналежної якості визначено ст. 678 Цивільного кодексу України, а саме: покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором: пропорційного зменшення ціни; безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; відшкодування витрат на усунення недоліків товару.
У разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов'язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з'явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором: відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми; вимагати заміни товару.
Якщо продавець товару неналежної якості не є його виготовлювачем, вимоги щодо заміни, безоплатного усунення недоліків товару і відшкодування збитків можуть бути пред'явлені до продавця або виготовлювача товару.
Положення цієї статті застосовуються, якщо інше не встановлено цим Кодексом або іншим законом.
Пунктом 7.1. контракту визначено якість товару. Проте, покупець не заявив претензій продавцю з приводу якості та кількості товару, що поставлявся на підставі Контракту міжнародної купівлі-продажу товарів від 06.02.2018 за №20180206.
В пункті 8.4. контракту визначено, що всі розбіжності які виникатимуть у зв'язку з цим контрактом повинні вирішуватись шляхом домовленостей між сторонами. Якщо розбіжності не можуть бути вирішені шляхом домовленостей, вони вирішуються в господарському суді України за місцем знаходження продавця. Мова арбітражу - українська. При цьому матеріальним правом для вирішення розбіжностей та спорів за цим контрактом є матеріальне право України.
Відповідно до положень ч.1 ст.5 Закону України Про міжнародне приватне право від 23.06.2005 року, у випадках, передбачених законом, учасники (учасник) правовідносин можуть самостійно здійснювати вибір права, що підлягає застосуванню до змісту правових відносин.
Вибір права згідно з частиною першою цієї статті має бути явно вираженим або прямо випливати з дій сторін правочину, умов правочину чи обставин справи, які розглядаються в їх сукупності, якщо інше не передбачено законом.
З урахуванням положень ч. 1 ст. 9 Конституції України, ч. 1 ст. 10 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 19 Закону України Про міжнародні договори , невідємною частиною матеріального права України є Конвенція Організації Об'єднаних Націй про договори міжнародної купівлі продажу товарів від 11.04.1980 року, що була ратифікована Україною.
Відповідно до ст. 1 Конвенції вона застосовується до договорів купівлі-продажу товарів між сторонами, комерційні підприємства яких перебувають у різних державах, зокрема, коли, згідно з нормами міжнародного приватного права застосовується право Договірної держави.
З огляду на викладене до вказаних спірних взаємовідносин повинно бути застосоване законодавство України.
За своєю правовою природою укладений між сторонами договір є договором купівлі-продажу.
Згідно ст. 76 Закону України "Про міжнародне приватне право" суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом у таких випадках, якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України, крім випадків, передбачених у статті 77 цього Закону.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідачем всупереч ч. 1 ст. 74, ст. ст. 76, 77 ГПК України не було доведено факту своєчасного здійснення, на підставі умов договору купівлі-продажу, розрахунку з позивачем.
В пункті 14 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 року № 14 "Про судове рішення у цивільній справі" вказано, що згідно з частиною першою статті 192 ЦК України законним платіжним засобом, обов'язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України - гривня. У зв'язку з цим при задоволенні позову про стягнення грошових сум суди повинні зазначати в резолютивній частині рішення розмір суми, що підлягає стягненню, цифрами і словами у грошовій одиниці України - гривні.
Враховуючи вищезазначені обставини, проаналізувавши докази по справі у їх сукупності, господарський суд дійшов до висновку, що вимога про стягнення з відповідача суми боргу у розмірі 502162,22 грн. є правомірною та обґрунтованою, у зв'язку із чим позов підлягає задоволенню у повному обсязі.
В судовому засіданні 07.02.2019 на підставі статті 240 Господарського процесуального кодексу України, судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Відповідно до частини першої статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставини, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до частин першої, третьої статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Виходячи з фактичних обставин даної справи, враховуючи, що спір між сторонами виник в результаті неправомірних дій відповідача, відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір в розмірі 7532,44 грн. покладається на відповідача.
В судовому засіданні 07.02.2019 на підставі статті 240 Господарського процесуального кодексу України, судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
На підставі викладеного, керуючись статтями 73, 74, 76-79, 91, 123, 129, 233, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з DSHA GLOBAL LINK SDN BHD (місцезнаходження: 17В, Jalan Wawasan 2/3, Bandar Baru Ampang, 68000 Ampang, Selangor, Malasia; ідентифікаційний код 1010720-H) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Караван Трейдінг" (місцезнаходження: 42304, Сумська область, Сумський район, селище міського типу Степанівка, провулок Новосільський, б.1, кв. 1; ідентифікаційний код 40516151) 502162 грн. 22 коп. боргу та 7532 грн. 44 коп. витрат по сплаті судового збору.
3.Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Згідно зі ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, встановленому статтями 256-258 ГПК України.
Повний текст рішення складено 12.02.2019.
Суддя О.Ю. Соп'яненко
Суд | Господарський суд Сумської області |
Дата ухвалення рішення | 07.02.2019 |
Оприлюднено | 12.02.2019 |
Номер документу | 79747979 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Сумської області
Соп`яненко Оксана Юріївна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні