Рішення

від 01.02.2019 по справі 911/8/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" лютого 2019 р. м. Київ

Справа № 911/8/18

Господарський суд Київської області у складі:

судді Ейвазової А.Р.

при секретарі судового засідання Щербаковій В.О., розглянувши справу за позовом Керівника Бориспільської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації до Бориспільської районної державної адміністрації Київської області, Товариства з обмеженої відповідальності "Лайт Трейдінг Груп", Публічного акціонерного товариства "Державний експортно - імпортний банк України", за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_2, ОСОБА_3, Товариства з обмеженою відповідальністю Алта Проперті про визнання недійсним розпорядження, державного акта, іпотечного договору в частині та витребування земельної ділянки, за участю представників:

від прокуратури - Шиленко М.В. (посвідчення);

від позивача - не з'явились;

від відповідача 1 - не з'явились;

від відповідача 2 - не з'явились;

від відповідача 3 - Малік Т.І. (довіреність №0001000/590-19 від 11.01.2019);

від третьої особи 1 - не з'явились;

від третьої особи 2 - не з'явились;

від третьої особи 3 - не з'явились

встановив:

Керівник Бориспільської місцевої прокуратури звернувся до Господарського суду Київської області в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації (далі - Київська ОДА) до Бориспільської районної державної адміністрації Київської області (далі - Бориспільська РДА), Товариства з обмеженою відповідальністю "Лайт Трейдінг Груп" (далі - ТОВ Лайт Трейдінг Груп), Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" (далі - АТ Укрексімбанк ) та просить:

- визнати недійсним розпорядження Бориспільської РДА №5034 від 25.07.2008, яким затверджено проект землеустрою щодо відведення у власність ОСОБА_2 земельної ділянки площею 2,0000га для ведення особистого селянського господарства на території Головурівської сільської ради Бориспільського району;

- визнати недійсним державний акт серії НОМЕР_1 від 19.09.20089, яким посвідчено право власності ТОВ Лайт Трейдінг Груп на земельну ділянку із кадастровим номером НОМЕР_2 площею 2,0000га;

- визнати недійсним договір іпотеки НОМЕР_3 від 05.01.2010, укладений між АТ Укрексімбанк та ТОВ Лайт Треідінг Груп , в частині передачі в іпотеку земельної ділянки із кадастровим номером НОМЕР_2 площею 2,0000га;

- витребувати на користь держави в особі Київської ОДА земельну ділянку із кадастровим номером НОМЕР_2 площею 2,0000га, яка розташована в адміністративних межах Головурівської сільської ради Бориспільського району.

В обґрунтування заявлених вимог, прокурор посилається на те, що спірне розпорядження не відповідає чинному законодавству, оскільки земельна ділянка, якою розпорядилась Бориспільська РДА, є земельною ділянкою водного фонду, що не могла передаватись для ведення селянського господарства. При цьому, у подальшому, ОСОБА_2, якому спірним розпорядженням надано земельну ділянку, право на яку підтверджується спірним державним актом, відчужив її ОСОБА_3, який за договором купівлі-продажу №7231 від 10.12.2009 продав її відповідачу - ТОВ "Лайт Трейдінг Груп", що, в свою чергу, передав її в іпотеку за договором НОМЕР_3, укладеним між ним та АТ Укрексімбанк (т.1 а.с.4-21).

Ухвалою Господарського суду Київської області від 06.02.2018: відкрито провадження у справі; до участі у справі залучено в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2.), ОСОБА_3 (далі - ОСОБА_3,); постановлено розгляд даної справи здійснювати за правилами загального позовного провадження; призначено проведення підготовчого засідання на 28.02.2018; встановлено строки для вчинення учасниками справи процесуальних дій (т.1 а.с.1-3).

Відповідач у справі - АТ "Укрексімбанк" у відзиві на позовом заперечує проти задоволення позовних вимог про визнання недійсним договору іпотеки в частині та витребування земельної ділянки, вказуючи на те, що даний договір повністю відповідає вимогам чинного на момент його укладення законодавства, що встановлено при вирішенні спору про стягнення заборгованості за кредитним договором на предмет іпотеки. Відповідач просить суд не покладати на нього судовий збір, у зв'язку з відсутністю його вини у виникненні даного спору, а також просить суд застосувати у даній справі наслідки спливу позовної давності щодо вимог про визнання недійсним договору іпотеки (т.1 а.с.115-119).

Ухвалою від 28.02.2018, яка занесена до протоколу, судом відкладено підготовче засідання на 23.03.2018; встановлено строки для вчинення учасниками справи процесуальних дій (т.2 а.с.27-28).

У відповіді на відзив прокурор підтримує заявлені ним вимоги та вказує на те, що на даний час право власності на спірну земельну ділянку за АТ Укрексімбанк не зареєстровано. Прокурор зазначає, що позивачу у справі - Київській ОДА про факт первинного порушення інтересів держави внаслідок прийняття оскаржуваного розпорядження відомо не було, оскільки воно прийнято за її відсутності і про факт порушення прокурору стало відомо у травні 2017 року в ході опрацювання документації із землеустрою на спірну земельну ділянку (т.2 а.с.41-47).

Правом подання заперечення відповідач у справі - АТ Укрексімбанк у строк, встановлений судом, не скористався..

Ухвалою суду від 23.03.2018, яка занесена до протоколу судового засідання, строк підготовчого провадження продовжений на 30 днів; оголошена перерва у підготовчому засіданні до 11.04.2018 до 16:15; продовжений відповідачу строк для надання заперечення, встановлений протокольною ухвалою від 28.02.2018, а також доказів в обґрунтування його доводів та доказів направлення його копії з додатками іншим учасникам справи до 6 квітня 2018 року (т.2 а.с.70-71).

У відзиві на позовну заяву Бориспільська РДА заперечує проти задоволення позовних вимог, вказуючи на те, що в матеріалах справи відсутні доказі порушення нею вимог законодавства станом на момент видачі розпорядження, а також просить суд застосувати до вимог прокурора у даній справі наслідки спливу позовної давності в частині задоволення вимог про визнання недійсним договору іпотеки (т.2 а.с.90-92).

Відповідний відзив подано відповідачем 11.04.2018, з пропущенням строку, встановленого судом ухвалою від 06.02.2018, - протягом 15 днів з дня отримання копії ухвали суду. Так, ухвала суду від 06.02.2018 отримана відповідачем 22.02.2018, що вбачається з повідомлення про вручення поштового відправлення №0103264032320 (т.1 а.с.114).

Відповідно до ст. 113 ГПК України, строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.

Згідно ст. 116 ГПК України, перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок; якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Отже, останнім днем для подання відзиву на позов є 12.03.2018 (оскільки 09.03.2018 -11.03.2018 - неробочі дні), між тим відзив подано 11.04.2018.

Клопотань про продовження встановленого строку, відповідно до ч.2 ст.119 ГПК України, до закінчення встановленого судом строку, відповідач - Бориспільська РДА не надала.

Крім того, у відповідності до ч. 8 ст. 80 ГПК України, докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Також, відповідачем не надано доказів направлення його копії з додатками іншим учасникам справи, що є порушенням вимог ч.5 ст.165 ГПК України та стало підставою для стягнення з відповідача штрафу згідно ухвали Господарського суду Київської області від 27.04.2018 (т.2 а.с.148-150).

У підготовчому засіданні 11.04.2018 представник відповідача - АТ "Укрексімбанк" висловив думку щодо необхідності призначення у даній справі судової експертизи, у зв'язку з чим, а також враховуючи залучення до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ТОВ "Алта Проперті", підготовче засідання відкладено на 27.04.2018 (т.1 а.с.106).

Залучені треті особи правом подання пояснення по суті заявлених вимог та поданих заперечень не скористалися.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 27.04.2018 у даній справі призначено земельно-технічну експертизу та зупинено провадження у справі (т.2 а.с.143-147).

04.06.2018 від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України надійшло клопотання про погодження строку проведення експертизи, забезпечення здійснення попередньої оплати, надання додаткових документів, необхідних для проведення експертизи та погодження залучення інженерів-геодезистів для проведення камеральних топографо-геодезичних робіт (т.3 а.4-5).

Ухвалою суду від 05.06.2018 провадження у справі поновлено; зобов'язано сторони надати суду документи, що вказані у клопотанні експерта (т.3 а.с.9-10).

Ухвалою від 13.07.2018 клопотання судового експерта про надання додаткових матеріалів задоволено частково та надано додаткові документи для проведення експертизи, погоджено проведення експертизи у строк понад 90 календарних днів та залучення інженерів-геодезистів - ОСОБА_7 та ОСОБА_8 для проведення камеральних топографо-геодезичних робіт з метою виконання експертизи (т.3 а.с.73-75).

13.12.2018 Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз Міністерства юстиції України повернуто справу без проведення експертизи, у звязку з її неоплатою (т.3 а.с.113-114).

Ухвалою Господарського суду Київської області від 26.12.2018 судом поновлено провадження у даній та призначено проведення підготовчого засідання на 11.01.2019 (т.3 а.с.115-116).

11.01.2019 судом постановлено ухвалу, яка занесена до протоколу засідання, про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 01.02.2019 (т.3 а.с.123-125).

В судове засідання представники позивача, відповідачів - Бориспільської РДА, ТОВ "Лайт Трейдінг Груп", третіх осіб - ОСОБА_2, ОСОБА_3, ТОВ "Алта Проперті" не з'явилися і про причини неявки суд не повідомили.

В судовому засіданні прокурор заявлені вимоги підтримав у повному обсязі, представник АТ Укрексімбанк просив відмовити у задоволенні заявлених вимог, застосувавши позовну давність.

Вислухавши пояснення прокурора, представника відповідача - АТ Укрексімбанк , дослідивши зібрані у справі докази, судом встановлені наступні обставини.

Розпорядженням Бориспільської РДА №5034 від 25.07.2008 Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_2 для ведення особистого селянського господарства на території Головурівської сільської ради Бориспільського району Київської області затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_2 для ведення особистого селянського господарства на території Головурівської сільської ради Бориспільського району Київської області та надано ОСОБА_2 земельну ділянку загальною площею 2,0000 га ріллі за рахунок земель державної власності на території Головурівської сільської ради Бориспільського району Київської області (т. 1 а.с.31-32).

Третій особі - ОСОБА_2 на підставі відповідного розпорядження видано державний акт НОМЕР_1 на право власності на земельну ділянку кадастровий номер НОМЕР_2 (т.1 а.с.33-34).

У подальшому, на підставі договору купівлі-продажу від 19.11.2009 №5441 ОСОБА_2 відчужив вказану земельну ділянку на користь ОСОБА_3, що підтверджено записом на державному акті на право власності на земельну ділянку НОМЕР_1 (т.1 а.с.45).

У даній справі заявлені вимоги щодо визнання недійним вищевказаного розпорядження Бориспільської РДА №5034, а також державного акта серії НОМЕР_1 від 19.09.2008, яким посвідчено право ОСОБА_3 на земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_2 загальною площею 2,0000га.

Оспорюючи відповідні акти, прокурор посилається на те, що вказані земельні ділянки повністю накладаються на землі водного фонду, у зв'язку з чим Бориспільська РДА безпідставно розпорядилась вказаним земельними ділянками всупереч діючому на момент розпорядження земельними ділянками законодавству, оскільки розпорядження вказаною земельною ділянкою, враховуючи їх категорію, мав здійснювати позивач у справі - Київська обласна державна адміністрація.

У подальшому на підставі договору купівлі-продажу від 10.12.2009, який укладено між ОСОБА_3 та ТОВ "Лайт Трейдінг Груп", за номером 7231 (т.1 а.с.45-46), ОСОБА_3 відчужив на користь ТОВ "Лайт Трейдінг Груп" відповідну земельну ділянку, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства.

У свою чергу, ТОВ "Лайт Трейдінг Груп" (іпотекодавець) передав, у тому числі вказану земельну ділянку в іпотеку за іпотечним договором НОМЕР_3 від 05.01.2010 (т.1 а.с.39-44, 215-238) (п.1.3.1 іпотечного договору), яким забезпечуються вимоги іпотекодержателя, що виникають з кредитного договору від 13.02.2007 №15107К13, що укладено між АТ Укрексімбанк та ТОВ "Алта Проперті", у якій вносились зміни і доповнення численними додатковими угодами (т.1 а.с.120-214).

Прокурор вимагає визнати відповідний іпотечний договір в частині передачі в іпотеку вказаної земельної ділянки недійсним з тих підстав, що відповідна земельна ділянка надана незаконно, та витребувати відповідну земельну ділянку на користь позивача.

Заявлені вимоги є обґрунтованими з наступних підстав.

В силу ст.ст. 18, 19 ЗК України (в редакції, що діяла станом на момент прийняття спірного розпорядження) до земель України належать усі землі в межах її території, в тому числі острови та землі, зайняті водними об'єктами, які за основним цільовим призначенням поділяються на категорії; землі України за основним цільовим призначенням поділяються на категорії, до яких, зокрема, належать: землі сільськогосподарського призначення; землі водного фонду (пп. а, є ч.1 ст.19 ЗК України).

Так, згідно зі ст. ст. 22 ЗК України землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури або призначені для цих цілей; до земель сільськогосподарського призначення належать: сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги); несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель лісогосподарського призначення, землі під господарськими будівлями і дворами, землі тимчасової консервації тощо).

Як визначено ч.3 ст.22 ЗК України, землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування, зокрема, громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Між тим, в силу ст. 58 ЗК України, до земель водного фонду належать землі, зайняті: морями, річками, озерами, водосховищами, іншими водними об'єктами, болотами, а також островами, не зайнятими лісами; прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм, крім земель, зайнятих лісами; гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами та каналами, а також землі, виділені під смуги відведення для них; береговими смугами водних шляхів; для створення сприятливого режиму водних об'єктів уздовж морів, навколо озер, водосховищ та інших водойм встановлюються водоохоронні зони, розміри яких визначаються за проектами землеустрою.

Відповідно до ч.1 ст.59 ЗК України, землі водного фонду можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності.

В силу ч.2 ст.59 ЗК України, громадянам та юридичним особам за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування можуть безоплатно передаватись у власність замкнені природні водойми (загальною площею до 3 гектарів); власники на своїх земельних ділянках можуть у встановленому порядку створювати рибогосподарські, протиерозійні та інші штучні водойми.

Поряд з цим, державним водогосподарським організаціям за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування надаються у постійне користування землі водного фонду для догляду за водними об'єктами, прибережними захисними смугами, смугами відведення, береговими смугами водних шляхів, гідротехнічними спорудами тощо (ч.3 ст.59 ЗК України).

Також, як визначено ч.4 ст.59 ЗК України, громадянам та юридичним особам органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування із земель водного фонду можуть передаватися на умовах оренди земельні ділянки прибережних захисних смуг, смуг відведення і берегових смуг водних шляхів, а також озера, водосховища, інші водойми, болота та острови для сінокосіння, рибогосподарських потреб, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт тощо.

Як встановлено ч.1 ст. 84 ЗК України, у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності. При цьому, право державної власності на землю набувається і реалізується державою в особі Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських, районних державних адміністрацій, державних органів приватизації, центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів відповідно до закону ( ч.2 відповідної норми).

В силу ч.3, 4 ст.84 ЗК України, до земель державної власності, які не можуть передаватись у комунальну власність, належать, зокрема, землі під водними об'єктами загальнодержавного значення; до земель державної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать, землі водного фонду, крім випадків, визначених цим Кодексом.

У відповідності до ст. 4 ВК України (в редакції, чинній на момент прийняття спірного розпорядження), до земель водного фонду належать землі, зайняті: морями, річками, озерами, водосховищами, іншими водоймами, болотами, а також островами; прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм; гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами та каналами, а також землі, виділені під смуги відведення для них; береговими смугами водних шляхів.

Згідно ст. 5 ВК України, до водних об'єктів загальнодержавного значення належать, зокрема, поверхневі води (озера, водосховища, річки, канали), що знаходяться і використовуються на території більш як однієї області, а також їх притоки всіх порядків.

Як встановлено в ст. 6 ВК України, води (водні об'єкти) є виключно власністю народу України і надаються тільки у користування; народ України здійснює право власності на води (водні об'єкти) через Верховну Раду України, Верховну Раду Автономної Республіки Крим і місцеві Ради; окремі повноваження щодо розпорядження водами (водними об'єктами) можуть надаватися відповідним органам державної виконавчої влади.

У відповідності до ч.3 ст. 122 ЗК України, районні державні адміністрації на їх території надають земельні ділянки із земель державної власності у постійне користування юридичним особам у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для: сільськогосподарського використання; ведення водного господарства, крім випадків, передбачених частиною сьомою цієї статті; будівництва об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, закладів культури, лікарень, підприємств торгівлі тощо), крім випадків, визначених частиною сьомою цієї статті.

В силу чч.4,5 ст.122 ЗК України, обласні державні адміністрації надають земельні ділянки на їх території із земель державної власності у постійне користування юридичним особам у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів для всіх потреб, крім випадків, визначених частинами третьою, сьомою цієї статті; Київська та Севастопольська міські державні адміністрації надають земельні ділянки із земель державної власності у постійне користування юридичним особам у межах їх територій для всіх потреб, крім випадків, визначених частиною сьомою цієї статті.

Доводячи те, що земельна ділянка, яка надана ОСОБА_2 у 2008 році відповідно до вищевказаного спірного розпорядження із земель водного фонду, прокурор надав викопіюванням з топографічних матеріалів станом на 2008 та на 2016 рік, що надані Київським державним підприємством геодезії, картографії, кадастрових та геоінформаційних систем Київгеоінформатика Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру (т.1 а.с.35-38, т.3 а.с.55-58). Зокрема, у листі Київського державного підприємства геодезії, картографії, кадастрових та геоінформаційних систем Київгеоінформатика Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру №01-01/445 від 04.08.2017 зазначено, що земельна ділянка, зокрема, з кадастровим номером НОМЕР_2 повністю накладаються на землі водного фонду, а саме водну поверхню та острови в акваторії Канівського водосховища річки Дніпро (т.3 а.с.55-58).

Під час розгляду відповідної справи для підтвердження або спростування відповідних тверджень, за клопотанням відповідача - АТ Укрексімбанк призначалась судова експертиза, проведення якої виявилось неможливим, у зв'язку з неоплатою вартості такого дослідження.

При цьому, прокурор зазначив в судовому засіданні, що не має коштів, щоб оплатити відповідну експертизу, а спір у справі можна розглянути за наявними у ній документами; відповідач - АТ Укрексімбанк не виявив бажання оплатити експертизу.

В силу ч.4 ст.102 ГПК України, у разі ухилення учасника справи від подання суду на його вимогу необхідних для проведення експертизи матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, що перешкоджає її проведенню, суд залежно від того, яка особа ухиляється, а також яке ця експертиза має значення, може визнати встановленою обставину, для з'ясування якої експертиза була призначена, або відмовити у її визнанні.

Між тим, у даному випадку не можна вважати, що прокурор, позивач або відповідач ухилялись від подання витребуваних у клопотанні експерта документів на вимогу суду, оскільки не встановлено, що відповідні документи такі особи мають. Поряд з цим, відповідачами не спростовані твердження прокурора, підтверджені відповідними документами, про те, що відповідні земельні ділянки надані спірним розпорядженням повністю накладаються на водну поверхню та острови в акваторії Канівського водосховища.

Отже, спірне розпорядження №5034 від 25.07.2008 прийняте відповідачем - Бориспільською РДА з порушенням вимог чинного законодавства, зокрема, норм ЗК України, яким не передбачено можливості відведення земель водного фонду для ведення особистого селянського господарства.

Оскільки спірна земельна ділянка, яку прокурор просить витребувати, фактично належать до земель водного фонду, так як зайнята водною поверхнею та островами в акваторії Канівського водосховища р. Дніпро, знаходиться в Київській області, за межами населених пунктів, розпоряджатись такими земельними ділянками міг позивач, а відповідач - Бориспільська РДА таких повноважень не мала.

Як визначено ст. 20 ЗК України, віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень; зміна цільового призначення земель проводиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання у користування, вилучення (викуп) земель і затверджують проекти землеустрою або приймають рішення про створення об'єктів природоохоронного та історико-культурного призначення.

Оскільки органом, який наділений відповідними повноваженнями щодо вищевказаних земельних ділянок, з урахуванням вищевказаних норм права, є Київська обласна державна адміністрація, Бориспільська районна державна адміністрація при прийнятті спірного розпорядження фактично змінила цільове призначення спірної земельної ділянки із земель водного фонду на землі сільськогосподарського призначення з перевищенням наданих повноважень.

Крім того, в обґрунтування незаконності прийнятого відповідачем 1 розпорядження прокурор зазначає, що, в порушення вимог Закону України "Про державну експертизу землевпорядної документації", обов'язкову державну землевпорядну експертизу проект землеустрою щодо відведення у власність спірної земельної ділянки не проходив, що іншими учасниками справи не спростовано шляхом подання доказів.

З огляду на наведене, передача відповідної земельної ділянки, яка є землею водного фонду, громадянину у приватну власність для ведення селянського господарства суперечить приписам ст. ст. 20, 84, 118 ЗК України.

Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість доводів прокурора стосовно порушення законодавства при прийнятті відповідачем 1 розпорядження №5034 від 25.07.2008, зокрема, в частині передачі земель водного фонду в приватну власність із зміною цільового призначення такої земельної ділянки.

У відповідності до п. а ч. 1 ст. 21 ЗК України порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є підставою для: визнання недійсними рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування про надання (передачу) земельних ділянок громадянам та юридичним особам.

Також, як визначено ст.21 ЦК України, суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

За таких обставин, беручи до уваги наведені нормативні приписи, а також встановлення обставин передання відповідачем 1 у приватну власність фізичній особі земель водного фонду, що не передбачено нормами законодавства, чинного на момент прийняття оскаржуваного розпорядження, суд дійшов висновку, що вимога прокурора про визнання недійсним розпорядження Бориспільської районної державної адміністрації Київської області №5034 від 25.07.2008 є обґрунтованою.

Також є обґрунтованими вимоги прокурора щодо визнання недійсним державного акту серії НОМЕР_1 від 19.09.2008, яким посвідчено право власності на земельну ділянку. Так, відповідний акт видано на підставі розпорядження, яке прийнято з порушенням чинного законодавства.

В силу ч.3 ст.152 ЗК України, одним із способів захисту прав на земельні ділянки є визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Вимога прокурора про визнання недійсним договору іпотеки НОМЕР_3 від 05.01.2010, який укладено між АТ "Укрексімбанк" та ТОВ " Лайт Трейдінг Груп ", в частині передачі в іпотеку земельної ділянки із кадастровим номером НОМЕР_2 площею 2,0000га, є обґрунтованою з наступних підстав.

Відповідно до ст. 5 Закону України Про іпотеку , предметом іпотеки можуть бути один або декілька об'єктів нерухомого майна за таких умов:

- нерухоме майно належить іпотекодавцю на праві власності або на праві господарського відання, якщо іпотекодавцем є державне або комунальне підприємство, установа чи організація;

- нерухоме майно може бути відчужене іпотекодавцем і на нього відповідно до законодавства може бути звернене стягнення;

- нерухоме майно зареєстроване у встановленому законом порядку як окремий виділений у натурі об'єкт права власності, якщо інше не встановлено цим Законом.

В силу ч.1 ст.215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Так, ч.1 ст.203 ЦК України визначено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

При цьому, відповідно до ч.1 ст.217 ЦК України, недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.

Договір, за змістом ч.2 ст.202 ЦК України, договір є видом правочину.

Оскільки ТОВ " Лайт Трейдінг Груп " не міг набути відповідну земельну ділянку у власність, оскільки вона передана на підставі недійсного розпорядження та у подальшому надана ТОВ " Лайт Трейдінг Груп ", вимоги про визнання недійсним договору в частині передачі в іпотеку відповідної земельної ділянки є мотивованими.

Згідно ст. 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ст. 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Як визначено ч. 1 ст. 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

В силу ч.3,4 ст.267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення; сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Відповідач у даній справі - АТ "Укрексімбанк" просив застосувати позовну давність до заявлених вимог, посилається на те, що прокурору та позивачам у даній справі мало бути відомо про спірне майна - земельні ділянки та її власника з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (відомостей з Державного реєстру іпотек), а також про те, що на відповідне майно накладено стягнення рішенням суду з Єдиного державного реєстру судових рішень ще у 2010 та 2012 роках відповідно.

Між тим, як зазначає прокурор, йому стало відомо, що спірні земельні ділянки накладаються на об'єкти водного фонду лише у травні 2017 році, під час опрацювання документації із землеустрою та у відповідності з інформацією, викладеною у листі КДП Київгеоінформатика . При цьому, прокурор вказує, що позивачу про прийняття відповідного розпорядження, взагалі відомо не було до інформування його про порушення.

Судом не встановлено, що про відповідне порушення права Київській ОДА або прокурору було або могло бути відомо раніше.

При цьому, судом відхилені посилання відповідача - АТ Укрексімбанку на те, що про факт порушення прокурор та позивач могли дізнатись з вищевказаних реєстрів, оскільки за інформацією, вказаною у таких реєстрах, неможливо встановити конфігурацію відповідних земельних ділянок, а у спірного розпорядження, навіть у випадку їх оприлюднення, відсутні кадастрові номери, що унеможливлює перенесення відповідних земельних ділянок на Публічну кадастрову карту та встановлення, що вони накладаються на землі водного фонду.

Крім того, Бориспільська РДА просила застосувати до вимог прокурора у даній справі наслідки спливу позовної давності, посилаючись на те, що розпорядження є публічною інформацією та видано 25.07.2008, а з позовом прокурор звернувся у 2018 році.

Відповідні доводи відповідача відхилені з урахуванням відсутності вищевказаної інформації у відповідному спірному розпорядженні.

Також суд зазначає, що у позивача - Київської обласної державної адміністрації була відсутня об'єктивна можливість дізнатися про порушення прав та охоронюваних законом інтересів держави щодо розпорядження та користування належною державі землею водного фонду до 2017 року - до моменту виявлення фактів накладення земельних ділянок на землі водного фонду.

Оскільки про порушення відповідного права стало відомо, як встановлено під час розгляду справи, лише у 2017 році, строк для звернення до суду не сплив, враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку, що прокурором при зверненні до суду не пропущено строк позовної давності.

Отже, вимоги прокурора щодо визнання недійсним спірного розпорядження, акту та договору в частині, є такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Також, прокурором заявлено вимогу про витребування на користь держави в особі Київської ОДА земельної ділянки із кадастровим номером НОМЕР_2 площею 2,0000га, яка розташована в адміністративних межах Головурівської сільської ради Бориспільського району.

За приписами ст.ст. 387, 388 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним; якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно, зокрема, вибуло з володіння власника поза його волею.

Враховуючи, що спірна земельна ділянка вибула із володіння позивача - Київської ОДА поза її волею, вимоги в частині витребування відповідної земельної ділянки у відповідача - ТОВ "Лайт Трейдінг Груп" є такими, що підлягають задоволенню.

З урахування вищевикладеного, суд дійшов висновку щодо задоволення позовних вимог у даній справі у повному обсязі.

Відповідно до ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

У відповідності до приписів ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При цьому, суд відшкодовує такі витрати за рахунок відповідачів - Бориспільської районної державної адміністрації Київської області та ТОВ "Лайт Трейдінг Груп", враховуючи відсутність вини відповідача 3 - АТ Укрексімбанку у вибутті відповідної земельної ділянки, а саме по 3200,00грн з кожного.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 129, 232-233, 237-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати недійсним розпорядження Бориспільської районної державної адміністрації Київської області №5034 від 25.07.2008 Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_2 для ведення особистого селянського господарства на території Головурівської сільської ради Бориспільського району Київської області .

3. Визнати недійсним державний акт серії НОМЕР_1 від 19.09.2008, яким посвідчено право власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Лайт Трейдінг Груп" на земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_2 площею 2,0000 га.

4. Визнати недійсним іпотечний договір №154090Z73 від 05.01.2010, укладений між Публічним акціонерним товариством "Державний експортно - імпортний банк України" (03150, м. Київ, вул. Антоновича, 127, ідентифікаційний код 00032112) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Лайт Трейдінг Груп" (01013, м. Київ, вул.Деревообробна, 5; ідентифікаційний код 36686434). в частині передачі в іпотеку земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_2 площею 2,0000 га.

5. Витребувати на користь держави в особі Київської обласної державної адміністрації (01196, м. Київ, площа Лесі Українки, 1, ідентифікаційний код 00022533) із чужого незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю "Лайт Трейдінг Груп (01013, м. Київ, вул.Деревообробна, 5; ідентифікаційний код 36686434) земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_2 площею 2,0000 га, яка розташована в адміністративних межах Головурівської сільської ради Бориспільського району Київської області.

6. Стягнути з Бориспільської районної державної адміністрації Київської області (08300, Київська обл. Бориспільський р-н, м. Бориспіль, вул. Київський шлях, 74, ідентифікаційний код 24209740) на користь прокуратури Київської області (за реквізитами: отримувач - прокуратура Київської області; код ЄДРПОУ - 02909996; банк отримувача - Державна казначейська служба України м. Київ; МФО - 820172; рахунок отримувача - 35216008015641) - 3200,00грн судового збору.

7. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лайт Трейдінг Груп" (01013, м. Київ, вул.Деревообробна, 5; ідентифікаційний код 36686434) на користь прокуратури Київської області (за реквізитами: отримувач - прокуратура Київської області; код ЄДРПОУ - 02909996; банк отримувача - Державна казначейська служба України м. Київ; МФО - 820172; рахунок отримувача - 35216008015641) - 3200,00грн судового збору.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення у порядку, визначеному ст.257 ГПК України.

Повний текст рішення складно 11.02.2019.

Суддя А.Р. Ейвазова