Рішення

від 08.02.2019 по справі 171/749/18

АПОСТОЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 171/749/18

2/171/36/19

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" лютого 2019 р. м. Апостолове

Апостолівський районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Кодрян Л.І.

за участю секретаря судового засідання Титаренко Л.Б.

позивача ОСОБА_1

представників відповідача ОСОБА_2, ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Апостолове цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного професійно-технічного навчального закладу Апостолівський центр підготовки та перепідготовки робітничих кадрів про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Державного професійно-технічного навчального закладу Апостолівський центр підготовки та перепідготовки робітничих кадрів про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди.

Позов обґрунтовано тим, що 03.02.2005 року згідно наказу за № 4-к від 03.02.2005 року його було прийнято на роботу в Апостолівське ПТУ № 85, правонаступником якого є відповідач, на посаду керівника фізичного виховання з посадовим окладом 388 грн. 00 коп. згідно штатного розпису.

12.05.2005 року його протиправно звільнили з займаної посади за п.3 ст.41 КЗпПУ на підставі наказу директора Апостолівського ПТУ № 85 ОСОБА_4, № 14-к та за рішенням первинної профспілкової організації від 11.05.2005 року.

Позивач зазначає, що вважав за необхідне для відновлення справедливості звернутися до суду з даним позовом до правонаступника Апостолівського ПТУ № 85 - відповідача по даній справі.

При розгляді справи № 171/51/15-ц за його позовом до відповідача про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку, відшкодування моральної шкоди він ознайомився з наказом № 4-к від 03.02.2005 року, особовим листком по обліку кадрів від 18.02.2005 року, наказом № 14-к від 12.05.2005 року, рішенням первинної організації профспілок від 11.05.2005 року та іншими документами. Вважає, що вказані документи та їх копії не відповідають порядку ведення діловодства, оскільки не містять печатки учбового закладу ПТУ-85, нотаріально не посвідчені, ксерокопії документів надані суду завірені печаткою правонаступника, відсутня їх належна реєстрація у книзі наказів. Зокрема, наказ про його звільнення з посади за підписом директора Апостолівського ПТУ-85 ОСОБА_4 не містить печатки вказаної установи. З вказаним наказом про звільнення його не ознайомлено, оскільки в графі з наказом ознайомлений відсутній будь-який напис, що свідчить, що наказ не доведено до його відома.

Крім того позивач зазначає, що при звільненні його з роботи порушено норми чинного законодавства щодо відібрання пояснень щодо вчинення дисциплінарного проступку. Також, керівництвом навчального закладу не видано та не надіслано йому трудову книжку у передбачені законодавством строки при звільненні.

Позивач зазначає, що 05.05.2005 року ним направлено рекомендований лист на ім'я директора Апостолівського ПТУ-85 з вимогою про вручення йому наказу про звільнення, видачу трудової книжки та здійснення повного розрахунку з ним, однак вказані вимоги керівництвом навчального закладу не виконані.

Позивач вважає неправомірним рішення профспілкового комітету від 11.05.2005 року, яким надано згоду на його звільнення, оскільки вказане рішення прийняте без достатньої кількості голосів, на засідання профкому він не викликався, свої пояснення не надавав, що суперечить нормам трудового законодавства та завданням первинної профспілкової організації - представляти інтереси своїх членів та захищати їх трудові права.

ОСОБА_1 зазначає, що вчинення ним аморального проступку керівництвом навчального закладу не доведено, є обмовою та свідомою фальсифікацією фактів. Крім того, зазначає, що звільнення його за п.3 ст.41 КЗпП України є також безпідставним тому, що посада керівника фізичного виховання не віднесена до числа викладацьких.

Позивач вважає, що дії керівництва Апостолівського ПТУ-85 є незаконними, а його звільнення відбулося всупереч вимог чинного трудового законодавства. З формулюванням причин звільнення та фактом свого звільнення він не згодний, оскільки звільнення відбулося без законних підстав, за весь період роботи до нього заходи дисциплінарного стягнення не застосовувалися.

Незаконні дії відповідача призвели до його моральних страждань протягом тривалого часу, втрати душевного спокою та погіршення стану здоров'я.

Зазначає, що згідно зробленого ним розрахунку розмір середнього заробітку за час вимушеного прогулу з дня звільнення по день подачі позову становить 263771 грн. 07 коп., а заподіяну йому моральну шкоду оцінює в 50000 грн.

Просить поновити його на роботі на посаді керівника фізичного виховання Державного професійно-технічного навчального закладу Апостолівський центр підготовки та перепідготовки робітничих кадрів та стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 263771 грн. 07 коп. та заподіяну йому моральну шкоду в розмірі 50000 грн.

Представником відповідача надано відзив на позовну заяву згідно якого відповідач вважає заявлений позивачем позов необґрунтованим та безпідставним. Зазначає, що позивач був прийнятий на роботу на посаду керівника фізичного виховання відповідно до наказу 4-к від 03.02.2005 року. Після прийняття ОСОБА_1 на роботу адміністрацією Апостолівького ПТУ-85 надіслано запит до Головного управління освіти і науки Дніпропетровської обласної державної адміністрації щодо підтвердження достовірності диплому виданого позивачу № 99577 від 25.05.1996 року. Крім того, такий запит відповідачем надіслано до Департаменту освіти і науки Дніпропетровської обласної державної адміністрації у 2016 році у зв'язку з розглядом іншої цивільної справи. На адресу відповідача на вказані запити надано відповіді про те, що вказаний диплом позивача не є документом про освіту державного зразка.

Відповідач посилається на те, що позивач відпрацювавши на посаді менше двох місяців зарекомендував себе з не найкращої сторони, зірвавши виступ команди дівчат на зональних змаганнях та отримавши догану за безвідповідальне ставлення до виконання посадових обов'язків. За час роботи на посаді керівника фізичного виховання на ОСОБА_1 учнями та майстрами виробничого навчання навчального закладу написано декілька доповідних щодо його неетичної поведінки, зокрема щодо факту побиття учениці ОСОБА_5 08.04.2005 року. Для розслідування випадку побиття учениці наказом директора Апостолівського ПТУ-85 створено комісію, надіслані листи начальнику Апостолівського РВ УМВС та начальнику комісії у справах неповнолітніх при Апостолівській райдержадміністрації. За результатами судово-медичного обстеження в учениці було виявлено легке тілесне ушкодження.

Відповідач зазначає, що у зв'язку з вищевказаним фактом директором Апостолівського ПТУ-85 було внесено подання до профспілкового комітету ПТУ-85 з проханням розглянути питання грубого порушення педагогічної етики та дати згоду на звільнення позивача з посади за п.3 ст.41 КЗпП України. ОСОБА_1 про засідання профкому повідомлявся належним чином, однак двічі на засідання не з'явився. Згідно протоколу засідання профкому Апостолівського ПТУ-85 від 11.05.2005 року було надано згоду на звільнення керівника фізичного виховання ОСОБА_1 за п.3 ст.41 КЗпП України.

Наказом директора Апостолівського ПТУ-85 № 14-к від 12.05.2005 року ОСОБА_1 звільнено з посади керівника фізичного виховання за п.3 ст.41 КЗпП України.

Відповідач просить в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

Позивачем ОСОБА_1 надано відповідь на відзив в якій він заперечує аргументи відповідача та просить не брати вказані у відзиві доводи до уваги. Крім того вважає, що до матеріалів справи відповідачем додані неналежним чином оформлені, не засвідчені документи та невірно зазначено його по батькові. Також зазначає, що надані відповідачем доповідні записки учнів Апостолівського ПТУ-85 викликають в нього сумніви в їх достовірності.

ОСОБА_1 вважає наказ про звільнення його з посади незаконним, оскільки підстава за якою він звільнений не поширюється на керівних працівників, а стосується лише викладацького складу до якого він не має відношення. З наказом про його звільнення від 12 травня 2005 року він ознайомлений не був, копію наказу йому керівництвом ПТУ-85 не видано до теперішнього часу. Вважає, що відповідачем порушено вимоги чинного законодавства щодо обов'язку власника або уповноваженого ним органу провести розрахунок з працівником і видати йому належно оформлену трудову книжку. Також, вважає порушенням чинного законодавства надсилання трудової книжки поштовим зв'язком, яка ним не отримана.

Позивач вказує, що до застосування дисциплінарного стягнення всупереч чинного законодавства у нього не були відібрані пояснення. Також вважає, що не внесення даних до особової картки про застосування до нього дисциплінарного стягнення свідчить про відсутність вчасно винесеного наказу про його звільнення.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позов підтримав, обґрунтовуючи позовні вимоги вищенаведеними доводами, викладеними в позовній заяві, відповіді на відзив. Додатково пояснив, що звернувся до суду з вказаним позовом лише у 2018 році, оскільки на даний час триває процес відновлення довіри до судової влади. Вважає, що строк звернення до суду з позовом про поновлення на роботі він не пропустив, так як з наказом про звільнення керівництво Апостолівського ПТУ-85 його не ознайомило, трудову книжку йому не видали. 12 травня 2005 року він прийшов на роботу, однак не зміг попасти на робоче місце в зв'язку з заміною замків. Директор Апостолівського ПТУ-85 повідомила йому, що він звільнений. Після чого, він звернувся до керівництва Апостолівського ПТУ-85 про видачу йому наказу про звільнення та трудової книжки, однак відповіді не отримав.

Позивач вважає, що відповідь голови офтальмологічної МСЕК КЗ Обласний клінічний центр медико-соціальної експертизи ДОР в якій зазначено, що вперше у формі 88 (направлення на медико-соціальну експертну комісію) копію трудової книжки ним надано у 2011 році є неналежним, недопустимим та недостовірним доказом наявності у нього трудової книжки, оскільки групу по інвалідності йому оформлено ще у березні 1992 року і тоді ним було надано до МСЕК копію трудової книжки, а після 2005 року трудову книжку він не надавав до МСЕК.

Позивач просить позов задовольнити в повному обсязі, поновити його на роботі, стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу, відшкодувати моральну шкоду.

У судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_6 позов не визнала та пояснила, що вважає заявлений позивачем позов необґрунтованим та безпідставним. Позивач був прийнятий на роботу на посаду керівника фізичного виховання відповідно до наказу 4-к від 03.02.2005 року. Після прийняття ОСОБА_1 на роботу відповідачем встановлено, що диплом позивача не є документом про освіту державного зразка. Відпрацювавши на посаді менше двох місяців ОСОБА_1 зірвав виступ команди дівчат на зональних змаганнях та отримав догану за безвідповідальне ставлення до виконання посадових обов'язків. За час роботи на посаді керівника фізичного виховання на ОСОБА_1 учнями та майстрами виробничого навчання навчального закладу написано декілька доповідних щодо його неетичної поведінки, зокрема щодо факту побиття учениці ОСОБА_5 08.04.2005 року. Для розслідування випадку побиття учениці наказом директора Апостолівського ПТУ-85 створено комісію, надіслані листи начальнику Апостолівського РВ УМВС та начальнику комісії у справах неповнолітніх при Апостолівській райдержадміністрації. За результатами судово-медичного обстеження в учениці було виявлено легке тілесне ушкодження. У зв'язку з вищевказаним фактом директором Апостолівського ПТУ-85 було внесено подання до профспілкового комітету ПТУ-85 з проханням розглянути питання грубого порушення педагогічної етики та дати згоду на звільнення позивача з посади за п.3 ст.41 КЗпП України у зв'язку з вчиненням ним аморального поступку. ОСОБА_1 про засідання профкому повідомлявся належним чином, однак двічі на засідання не з'явився. Згідно протоколу засідання профкому Апостолівського ПТУ-85 від 11.05.2005 року було надано згоду на звільнення керівника фізичного виховання ОСОБА_1 за п.3 ст.41 КЗпП України. Наказом директора Апостолівського ПТУ-85 № 14-к від 12.05.2005 року ОСОБА_1 звільнено з посади керівника фізичного виховання на підставі п.3 ст.41 КЗпП України за вчинення працівником, який виконує виховні функції, аморального поступку, не сумісного з продовженням даної роботи.

Крім того, представник відповідача вважає, що строк на звернення позивача до суду з позовом про поновлення на роботі сплив, тому у задоволенні позову слід відмовити. Вказала, що згідно Журналу реєстрації трудових книжок вбачається, що трудова книжка ОСОБА_1 надіслана позивачу. Доказом отримання позивачем трудової книжки є відповідь голови офтальмологічної МСЕК КЗ Обласний клінічний центр медико-соціальної експертизи ДОР в якій зазначено, що вперше позивачем копію трудової книжки до МСЕК надано у 2011 році. Головним лікарем Апостолівської ЦРЛ роз'яснено представнику відповідача, що до МСЕК подається оригінал трудової книжки з якого знімається копія. Вказане, на думку представника відповідача, свідчить про наявність у позивача оригіналу трудової книжки.

Представник відповідача просить в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Представник відповідача ОСОБА_3 позов не визнав та пояснив, що позовні вимоги, на його думку, є необґрунтованими, а аргументи позивача про його незаконне звільнення - безпідставними. Зазначив, що позивач був прийнятий на роботу на посаду керівника фізичного виховання відповідно до наказу 4-к від 03.02.2005 року. Наказом директора Апостолівського ПТУ-85 № 14-к від 12.05.2005 року ОСОБА_1 звільнено з посади керівника фізичного виховання на підставі п.3 ст.41 КЗпП України, за вчинення працівником, який виконує виховні функції, аморального поступку, не сумісного з продовженням даної роботи. Надані до матеріалів справи письмові пояснення учнів та майстрів виробничого навчання ПТУ-85, що стосуються неналежної поведінки позивача підтверджують, на думку представника відповідача, обставини щодо законного звільнення позивача за вчинення аморального поступку. Крім того, підтвердженням правомірності звільнення ОСОБА_1 вважає акт судово-медичного дослідження № 102 учениці ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, згідно якого у останньої виявлено легкі тілесні ушкодження. Директор ПТУ-85 прийняла рішення про звільнення позивача після неодноразових звернень до неї батьків ОСОБА_5, а також зважаючи на письмові пояснення учнів.

Представник вдіповідача зазначив, що після звільнення ОСОБА_1 на роботу не вийшов, тому трудову книжку йому надіслано поштовим зв'язком, про що зазначено в Журналі реєстрації трудових книжок. Рекомендоване повідомлення про вручення ОСОБА_1 поштового відправлення не зберіглося у зв'язку зі спливом терміну зберігання. Доказом наявності у позивача трудової книжки є відповідь голови офтальмологічної МСЕК КЗ Обласний клінічний центр медико-соціальної експертизи ДОР в якій зазначено, що вперше позивачем копію трудової книжки до МСЕК надано у 2011 році.

Представник відповідача просить в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Суд, вислухавши позивача ОСОБА_1, представників відповідача ОСОБА_6, ОСОБА_3, дослідивши письмові докази, надані сторонами, приходить до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав.

Судом встановлено, що наказом директора Апостолівського ПТУ № 85 № 4-к від 03.02.2005 року позивача ОСОБА_1 прийнято на роботу до Апостолівського ПТУ № 85 керівником фізвиховання з 03.02.2005 року, оплата праці згідно штатного розкладу (а.с.21).

Згідно диплому № 99577 від 25.05.1996 року, виданого ОСОБА_1 Дніпропетровським інститутом технічної творчості і патентознавства Товариства винахідників і раціоналізаторів України вбачається, що позивачу присвоєно кваліфікацію патентознавець-економіст (а.с.22).

Згідно інформації, наданої Департаментом освіти і науки Дніпропетровської обласної державної адміністрації на запит щодо документа про освіту ОСОБА_1 встановлено, що диплом № 99577 від 25.05.1996 року, виданий ОСОБА_1 Дніпропетровським інститутом технічної творчості і патентознавства не є документом про освіту державного зразка (а.с.24).

Наказом № 80 від 12.04.2005 року за безвідповідальне ставлення до виконання посадових обов'язків керівнику фізичного виховання ОСОБА_1 оголошено догану (а.с.25).

Згідно доповідних учнів ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 від 14.03.2005 року вбачається, що учні доводять до відома директора ПТУ-85 той факт, що викладач ОСОБА_1 на уроці фізкультури ображав учнів нецензурною лайкою, чим принижував їх гідність (а.с.26-28).

Відповідно до доповідної учениці ОСОБА_26. від 13.04.2005 року встановлено, що учениця доводить до відома директора ПТУ-85 той факт, що викладач ОСОБА_1 на уроках фізкультури та ДПЮ вдарив її (а.с.29).

Згідно доповідної майстра виробничого навчання ОСОБА_10 від 12.04.2005 року встановлено, що остання доводить до відома директора ПТУ-85 про те, що ОСОБА_1 в її присутності вдарив ученицю ОСОБА_11, поводив себе неетично, грубо та зверхньо по відношенню до колег (а.с.30).

Відповідно до доповідної майстра виробничого навчання ОСОБА_12 від 15.04.2005 року вбачається, що вона доводить до відома директора ПТУ-85, що на уроці фізичної культури в березні місяці вчитель ОСОБА_1 проявив неетичну поведінку по відношенні до учениць ОСОБА_13 та ОСОБА_14 (а.с.31).

Згідно доповідних учнів ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17 від 11.04.2005 року встановлено, що вони доводять до відома директора ПТУ-85 про факт побиття 08.04.2005 року ОСОБА_1 учениці ОСОБА_5 (а.с.32-33, 35).

Відповідно до доповідної учениці ОСОБА_5 від 11.04.2005 року вбачається, що вона доводить до відома директора ПТУ-85 про факт її побиття 08.04.2005 року вчителем ОСОБА_1 та переслідування її позивачем (а.с.34).

З доповідної учениці ОСОБА_27 від 11.04.2005 року вбачається, що вона доводить до відома директора ПТУ-85 про факт побиття її 08.04.2005 року невідомими особами (а.с.36).

Згідно листа директора професійно-технічного училища № 85 від 11.04 2005 року за вих. № 45 начальнику Апостолівського РВ УМВС та начальнику комісії в справах неповнолітніх при Апостолівській райдержадміністрації встановлено, що керівник ПТУ-85 повідомила про факт побиття учениці ПТУ-85 ОСОБА_5 керівником фізичного виховання ОСОБА_1 (а.с.37).

Наказом директора Апостолівського ПТУ-85 від 11.04.2005 року за № 78 створено комісію по розслідуванню випадку побиття учениці групи 12 ДГ ОСОБА_5 керівником фізвиховання ОСОБА_1 в складі голови комісії - ОСОБА_18, заступника директора з НВЧ, членів комісії: ОСОБА_19 - заступника директора з НР, ОСОБА_20 - голови методкомісії, ОСОБА_21 - майстра виробничого навчання, ОСОБА_22 - заступника директора з НВР, ОСОБА_23 - голови профкому (а.с.38).

Згідно акту судово-медичного дослідження (обстеження) № 102 від 13 квітня 2005 року встановлено, що судово-медичним експертом проведено обстеження ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, в результаті якого встановлено, що тілесне ушкодження, знайдене у ОСОБА_5 у виді припухлості м'яких тканин та синцю нижньої кінцівки, причинене дією тупого твердого предмету, чи при ударі об подібний та відноситься до легких тілесних ушкоджень. Термін виникнення вказаного тілесного ушкодження може відповідати часу, указаного потерпілою - 08.04.2005 року (а.с.39).

Відповідно до подання директора Апостолівського ПТУ-85, внесеного до профсоюзного комітету трудового колективу ПТУ-85, керівник ПТУ-85 просить дати згоду на звільнення керівника фізвиховання ОСОБА_1 з посади згідно п.3 ст.41 КЗпП України за вчинення працівником, який виконує виховні функції аморального проступку, несумісного з продовженням даної роботи (а.с.40).

Згідно протоколу № 26 засідання профкому Апостолівського ПТУ-85 від 11.05.2005 року надано згоду на звільнення керівника фізвиховання ОСОБА_1 згідно ст.41 п.3 КЗпП України (а.с.41).

Наказом директора Апостолівського ПТУ № 85 № 14-к від 12.05.2005 року позивача ОСОБА_1 звільнено з посади керівника фізвиховання з 12 травня 2005 року, згідно ст. 41 п.3 КЗпПУ за вчинення працівником, який виконує виховні функції, аморального поступку, не сумісного з продовженням даної роботи (а.с.42).

Відповідно до характеристики ОСОБА_1, наданої директором Апостолівського ПТУ-85, заступником директора з НР Апостолівського ПТУ-85 позивач характеризується негативно (а.с.45).

Згідно звернення ОСОБА_1 до директора Апостолівського ПТУ-85 від 05.05.2005 року, надісланого поштовим зв'язком, позивач вимагає надати йому для ознайомлення рішення профспілкового комітету навчального закладу про надання згоди на його звільнення, видати копію наказу про звільнення в разі наявності такого, трудову книжку та інші документи, провести з ним розрахунок (а.с.64).

Згідно відповіді від 19.11.2018 року за № 70 головою офтальмологічної МСЕК КЗ Обласний клінічний центр медико-соціальної експертизи ДОР повідомлено, що в направленні ОСОБА_1 на МСЕК ф.88/о та актах огляду МСЕК з 1992 року по 2018 рік в графі місце роботи хворого зазначено не працює та додано до вказаної відповіді копію трудової книжки ОСОБА_1 НОМЕР_2 з останнім записом про трудову діяльність за жовтень 2002 року (а.с.118-120).

Відповідно до відповіді від 05.12.2018 року за № 79 головою офтальмологічної МСЕК КЗ Обласний клінічний центр медико-соціальної експертизи ДОР повідомлено, що ОСОБА_1 з 1992 року по даний час визначається інвалідом другої групи по зору. Вперше у ф.88 (направлення на медико-соціальну експертну комісію) копія трудової книжки надана у 2011 році, раніше не була представлена (а.с.125).

Згідно повідомлення головного лікаря КЗ Апостолівська ЦРЛ ДОР від 26.12.2018 року № 1844 вбачається, що при прийомі пакету документів ОСОБА_1 пред'явлено оригінал документу - трудова книжка НОМЕР_2 та її копія (а.с.140).

У штатному розписі Апостолівського ПТУ № 85 від 01.01.2005 року наявна посада керівника фізичного виховання, кількість штатних посад - 1, посадовий оклад - 388 грн. (а.с.151-152).

Відповідно до Журналу реєстрації трудових книжок Апостолівського ПТУ-85 трудова книжка ОСОБА_24 НОМЕР_2 облікована під номером 99, з відміткою відіслано (а.с.153).

З посадової інструкції керівника фізичного виховання, затвердженої директором Державного професійно-технічного навчального закладу Апостолівський центр підготовки та перепідготовки робітничих кадрів встановлено, що до обов'язків керівника фізичного виховання входить, зокрема, організація та проведення учбових занять по фізичному вихованню (а.с.154-155).

Згідно довідки Державного професійно-технічного навчального закладу Апостолівський центр підготовки та перепідготовки робітничих кадрів , виданої директором та головним бухгалтером заробітна плата ОСОБА_1 складала: за лютий 2005 року - 570,49 грн., за березень 2005 року - 596, 32 грн., за квітень 2005 року - 175, 95 грн. (а.с.156).

Відповідно до наказу Головного управління освіти і науки Дніпропетровської обласної державної адміністрації МОН України від 29.07.2008 року, № 646 перейменовано професійно-технічні навчальні заклади Дніпропетровської області, змінивши їх тип в межах бюджетних видатків, зокрема, професійно-технічне училище № 85 м.Апостолове - у Державний професійно-технічний навчальний заклад Апостолівський центр підготовки та перепідготовки робітничих кадрів (а.с.157).

Дослідивши обставини справи суд встановив, що між сторонами виникли трудові правовідносини, які регулюються наступними нормами права.

Відповідно до п. 3 ст.41 КЗпП України трудовий договір з ініціативи власника або уповноваженого ним органу може бути розірваний у випадку вчинення працівником, який виконує виховні функції, аморального проступку, не сумісного з продовженням даної роботи.

Відповідно до правової позиції викладеної у постанові від 11.02.2015 року у справі №6-248цс-14 аморальним проступком є винне діяння, що суперечить загальноприйнятим нормам і правилам, порушує моральні устої суспільства, моральні цінності, які склалися в суспільстві, і суперечить змісту трудової функції, тим самим дискредитуючи службово-виховні, посадові повноваження відповідного кола осіб. Зокрема, аморальним слід вважати появу в громадських місцях у нетверезому стані, нецензурну лайку, бійку, поведінку, що принижує людську гідність тощо. Аналіз положень пункту 3 статті 41 КЗпП України та Закону України Про освіту дає підстави для висновку про те, що працівники, які виконують виховну функцію, - вчитель, педагог, вихователь - зобов'язані бути людиною високих моральних переконань та бездоганної поведінки. Унаслідок цього, якщо педагог недостойною поведінкою скомпрометував себе перед учнями, іншими особами, порушив моральні норми, втратив тим самим авторитет, дискредитував себе як вихователь, він може бути звільнений з роботи за пунктом 3 статті 41 КЗпП України.

Згідно роз'яснень викладених в п.28 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 року № 9 Про практику розгляду судами трудових спорів з підстав вчинення аморального проступку, несумісного з продовженням даної роботи (п.3 ст.41 КЗпП ), можуть бути звільнені лише ті працівники, які займаються виховною діяльністю, наприклад, вихователі, вчителі, викладачі, практичні психологи, соціальні педагоги, майстри виробничого навчання, методисти, педагогічні працівники позашкільних закладів. Таке звільнення допускається як за вчинення аморального проступку при виконанні трудових обов'язків, так і не пов'язаного з ними (вчинення такого проступку в громадських місцях або в побуті). Звільнення не може бути визнано правильним, якщо воно проведено лише внаслідок загальної оцінки поведінки працівника, не підтвердженої конкретними фактами.

Отже, звільнення працівника, який виконує виховні функції та який вчинив аморальний проступок, допускається за наявності двох умов: аморальний проступок, повинен бути підтверджений фактами; вчинення проступку несумісне з продовженням роботи, що має виховну функцію.

Таке звільнення допускається за вчинення аморального проступку як при виконанні трудових обов'язків, так і не пов'язаного з ними (вчинення такого проступку в громадських місцях або в побуті).

Визначення поняття аморального проступку у законодавстві України відсутнє. Таке, на думку суду, є оціночним поняттям, а відтак потребує належної оцінки та дослідження фактів, які стверджують вчинення аморального проступку працівником та несумісність такого проступку з продовженням роботи.

Судом встановлено, що звільнення ОСОБА_1 з роботи проведено внаслідок загальної оцінки поведінки позивача, що полягало в його неетичній поведінці з учнями, колегами, неодноразовому побитті учнів, однак такі факти не підтверджені належними, допустимими та достатніми доказами. Всі доводи відповідача щодо вчинення позивачем аморального проступку зводяться лише до письмових пояснень учнів та майстрів виробничого навчання Апостолівського ПТУ-85. Інших належних та допустимих доказів настання негативних наслідків для учениці ОСОБА_5 чи інших учнів внаслідок дій позивача відповідачем не надано, прямих доказів на підтвердження конкретного факту щодо вчинення неправомірної поведінки стосовно ОСОБА_5 відповідачем не долучено до матеріалів справи, клопотань щодо допиту осіб, які були безпосередніми очевидцями фактів неправомірних дій ОСОБА_1 не заявлялося.

Подання відповідачем доказів повідомлення директором Апостолівського ПТУ-85 начальника Апостолівського РВ УМВС, начальника комісії в справах неповнолітніх при Апостолівській райдержадміністрації про факт побиття учениці ОСОБА_5 та створення наказом директора ПТУ-85 комісії по випадку побиття учениці є недостатніми доказами підтвердження вчинення аморального поступку позивачем, оскільки суду не надано інших належних та допустимих доказів за результатами перевірки вказаного факту.

Посилання відповідача на акт судово-медичного дослідження (обстеження) № 102 від 13 квітня 2005 року ОСОБА_5, яким підтверджується наявність у останньої легких тілесних ушкоджень не доводить спричинення їй вказаних тілесних ушкоджень саме позивачем, оскільки належний та допустимий доказ, що підтверджує причинний зв'язок між неправомірними діями позивача і наслідками, що настали для ОСОБА_5 суду не надано.

Таким чином, належних та допустимих доказів того, що ОСОБА_1 08 квітня 2005 року вчинив аморальний проступок, несумісний з продовженням роботи на посаді керівника фізвиховання суду не подано.

Суд вважає, що та обставина, чи вчинив позивач аморальний проступок, а також чи такий проступок у випадку його вчинення сумнісний із продовженням ним роботи на займаній посаді не було досліджено у повному обсязі відповідачем.

Такі докази щодо вчинення позивачем аморального проступку, як письмові доповідні учнів та майстрів виробничого навчання, копії яких засвідчені самим відповідачем суд не бере до уваги, оскільки вказані докази викликають сумніви у їх достовірності.

Крім того, відповідно до статті 43 КЗпП України розірвання трудового договору з підстав, передбачених пунктами 1 (крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації), 2-5, 7 статті 40 і пунктами 2 і 3 статті 41 цього Кодексу, може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника), первинної профспілкової організації, членом якої є працівник. У випадках, передбачених законодавством про працю, виборний орган первинної профспілкової організації, членом якої є працівник, розглядає у п'ятнадцятиденний строк обґрунтоване письмове подання власника або уповноваженого ним органу про розірвання трудового договору з працівником. Подання власника або уповноваженого ним органу має розглядатися у присутності працівника, на якого вони внесено. Розгляд подання у разі відсутності працівника допускається лише за його письмовою заявою.

Звільнення ОСОБА_1 було проведено зі згоди первинної профспілкової організації школи.Однак, суду не надано доказів, що позивач запрошувався на засідання профспілкового комітету або надав згоду на розгляд подання за його відсутності.

Відповідно до вимог ст.ст.12,81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Згідно зі ст. 76 ЦПК Українидоказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено обставин, що дають підстави для звільнення ОСОБА_1 за п.3 ст.41 КЗпП України.

Відповідно до ч.1 ст.233 КЗпП України працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

Згідно з роз'ясненнями, викладеними у п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року № 9 Про практику розгляду судами трудових спорів , встановлені статтями 228, 223 КЗпП України строки звернення до суду застосовуються незалежно від заяви сторін. У кожному випадку суд зобов'язаний перевірити і обговорити причини пропуску цих строків, а також навести у рішенні мотиви, чому він поновлює або вважає неможливим поновити порушений строк. Передбачений статтею 233 КЗпП України місячний строк поширюється на всі випадки звільнення незалежно від підстав припинення трудового договору. Якщо місячний чи тримісячний строк пропущено без поважних причин, у позові може бути відмовлено з цих підстав.

Позивач посилається на те, що строк звернення до суду ним не пропущено, оскільки з наказом про своє звільнення він ознайомлений не був, трудову книжку йому не видано.

Як вбачається з матеріалів справи з дня видачі наказу про звільнення ОСОБА_1 з роботи до дня звернення його до суду пройшло більше 12 років. Як пояснив представник відповідача позивач після його звільнення до Апостолівського ПТУ-85 для ознайомлення з наказом та отримання трудової книжки не з'явився, трудову книжку позивачу надіслано поштовим зв'язком, про що зазначено у Журналі реєстрації трудових книжок, однак докази отримання ОСОБА_1 трудової книжки у відповідача відсутні у зв'язку зі спливом строку їх зберігання.

Як встановлено з матеріалів справи трудова книжка ОСОБА_24 НОМЕР_2 облікована під номером 99 з відміткою відіслано в Журналі реєстрації трудових книжок Апостолівського ПТУ-85. Відповідно до інформації, наданої головою офтальмологічної МСЕК КЗ Обласний клінічний центр медико-соціальної експертизи ДОР ОСОБА_1 з 1992 року по даний час визначається інвалідом другої групи по зору та вперше у ф.88 (направлення на медико-соціальну експертну комісію) копія трудової книжки ним надана у 2011 році, головою МСЕК додано копію трудової книжки ОСОБА_1 НОМЕР_2. Вказані факти дають підстави для висновку про наявність у позивача трудової книжки НОМЕР_2, копію якої ним надано до МСЕК у 2011 році.

Доводи позивача про те, що трудова книжка до МСЕК КЗ Обласний клінічний центр медико-соціальної експертизи ДОР надавалася ним лише у 1992 році, а після 2005 року не надавалася та на даний час у нього вона відсутня спростовуються вищенаведеним.

Відповідно до статті 234 КЗпП України у разі пропуску з поважних причин строків, установлених статтею 233 цього Кодексу, районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд може поновити ці строки.

Строки, встановлені статтею 233 КЗпП України, можуть бути поновлені лише при наявності поважних причин. При цьому, поважність причин означає, що працівник не ставився зневажливо до питання про захист своїх прав, але його зверненню за захистом перешкоджали такі причини, які можна вважати поважними.

Як вбачається з матеріалів справи із заявою про поновлення строку та обґрунтуванням підстав такого поновлення позивач не звертався, доказів того, що його своєчасному зверненню до суду перешкоджали обставини непереборної сили не надав.

За таких обставин судом встановлено, що трудову книжку позивач отримав, оскільки її копію подав до МСЕК у 2011 році і мав право на звернення до суду з цього часу, якщо він вважав своє звільнення незаконним, однак з даним позовом звернувся лише у квітні 2018 року. Отже, перебіг місячного строку для звернення позивача до суду з позовом про поновлення на роботі станом на 25 квітня 2018 року (день звернення до суду з позовом) закінчився

Таким чином, ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом по поновлення на роботі з пропуском встановленого ст.233 КЗпП України строку, що є підставою для відмови у задоволенні позову.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 4, 12, 13,76-82, 89, 258, 259, 264, 265, 354-356 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Державного професійно-технічного навчального закладу Апостолівський центр підготовки та перепідготовки робітничих кадрів про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди -відмовити.

На рішення може бути подана апеляція до Дніпровського апеляційного суду через Апостолівський районний суд Дніпропетровської області. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне судове рішення складено 12.02.2019 року.

Позивач - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_8, проживаючий за адресою АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1.

Відповідач - Державний професійно-технічний навчальний заклад Апостолівський центр підготовки та перепідготовки робітничих кадрів , місцезнаходження за адресою вул.Мічуріна, б.8, м.Апостолове, Дніпропетровської області, ЄДРПОУ 21902362.

СуддяЛ. І. Кодрян