Рішення

від 04.02.2019 по справі 200/165/19-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 лютого 2019 р. Справа№200/165/19-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Христофоров А.Б. за участю секретаря судового засідання Білоусової К.С. та представників сторін:

представника позивача - Браги А.І.;

представника відповідача - Яковлевої А.С..;

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Лактіс" (вул. Благодатна, 16, м. Мар'їнка, Мар'їнського району, Донецька область, 85600) до Головного управління ДФС у Донецькій області (вул. 130-ї Таганрозької дивізії, 114, м. Маріуполь, Донецька область, 87526) про скасування рішення,

В С Т А Н О В И В:

03.01.2019 року на адресу суду надійшов адміністративний позов з позовними вимогами до Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправним індивідуального акту - рішення від 03 грудня 2018 року № 028845910 щодо зобов'язання публічне акціонерне товариство "Лактіс" сплатити штраф у розмірі 8239,87 грн. (10%) за період з 23 грудня 2014 року до 20 січня 2015 року, штрафу у розмірі 38748,77 грн. (20%) за період з 21.01.2015 до 23.03.2016 року та пені у розмірі 24733,82 грн. (0,1 % суми недоїмки), всього 71722,46 грн. за несплату (несвоєчасну сплату) єдиного внеску на загальнодержавне соціальне страхування та скасувати його.

В обґрунтування зазначив, що відповідачем 06 вересня 2018 року прийняте рішення № 0064784910 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату єдиного внеску в розмірі 46988,64 грн. за період з 23 грудня 2014 року до 23 червня 2016 року та нарахувати пеню у розмірі 25900,86 грн., загалом у сумі 72889,50 року.

ПАО "Лактіс" оскаржило вказане рішення, внаслідок чого відповідачем прийнято нове рішення № 0288454910 від 03 грудня 2018 року, яким нараховані штрафні санкції у розмірі 8239,87 грн. за період з 23.12.2014 року до 20.01.2015 року, у розмірі 38748,77 за період з 21.01.2015 року до 23.03.2016 року та нараховано пеня у розмірі 24733,82 грн., загальною сумою 71722,46 грн.

Позивач вважає, що спірне рішення є протиправним, оскільки на підставі п. 9-4 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 року № 2464 (далі - Закон №2464) є звільненим від виконання своїх обов'язків, визначених ч.2 ст.6 Закону № 2464 на період з 14.04.2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану. Зазначена норма є нормою прямою дії та не потребує додаткових доказів настання обставин непереборної сили, однак Сертифікатом ТПП підтверджено настання обставин непереборних сил, крім того зазначив, що раніше в судовому порядку також вирішувалось питання про скасування рішення про застосування штрафних санкцій, однак за інші періоди, та судовими рішеннями скасовано рішення відповідача. З урахуванням зазначеного вважає, що відсутні підстави для нарахування штрафів та пені та просив скасувати спірне рішення.

Відповідач надав відзив на адміністративний позов, в якому зазначив, що за даними інформаційної картки платника податків заборгованість виникла з 23 грудня 2014 року до 23 червня 2016 року, у зв'язку з несплатою зобов'язань, нарахованих згідно наданої страхувальником звітності про суми нарахованої заробітної плати застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів прийнято рішення № 0288454910 від 03 грудня 2018 року про застосування штрафу за період з 23 грудня 2014 року по 23 червня 2016 року. Зауважив на тому, що з 30.04.2018 року президентом України офіційно оголошено завершення АТО, отже доказів звернення позивача з заявою протягом 30 днів, наступних за днем закінчення АТО не надано, що виключає можливість звільнення його від сплати єдиного внеску. Оскільки відповідач діяв виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб визначені Конституцією та законами України, просив відмовити у задоволені позовних вимог у повному обсязі.

04 січня 2019 року ухвалою суду відкрито провадження за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 16 січня 2019 року.

16 січня 2019 року ухвалою суду закрито підготовче провадження справу призначено до судового розгляду на 04 лютого 2019 року.

Представники позивача у судовому засіданні підтримали позовні вимоги, навівши доводи аналогічні зазначеним у позовній заяві, просили позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні просив відмовити у задоволені позовних вимог, посилаючись на обставини викладені у відзиві та письмових поясненнях.

Заслухавши доводи представників сторін, розглянувши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд встановив наступне.

Позивач, Публічне акціонерне товариство "Лактіс" (ЄДРПОУ 00445104), в даних правовідносинах, у відповідності до вимог ст.43 Кодексу адміністративного судочинства України, здатний особисто здійснювати свої права та обов'язки

Відповідач, Головне управління ДФС у Донецькій області (код ЄДРПОУ 39406028) є суб'єктом владних повноважень, у відповідності до вимог ст.43 Кодексу адміністративного судочинства України, здатний особисто здійснювати свої права та обов'язки.

Судом встановлено, що 06 вересня 2018 року Головним управлінням ДФС у Донецькій області прийнято рішення № 0064784910 про застосування до Публічного акціонерного товариства "Лактіс" штрафних санкцій у розмірі 46988,64 грн. за період з 23.12.2014 року до 23.06.2016 року та нарахування пені у сумі 25900,86 грн., загальна сума 72889,50 грн.

17 вересня 2018 року позивач надав скаргу на рішення № 0064784910 від 06.09.2018 року.

За наслідком розгляду скарги ГУ ДФС України в Донецькій області ДФС України прийняло рішення про результати розгляду скарги від 22 жовтня 2018 року № 34253/6/99-99-/1-02-02-28, яким скаргу задоволено частково, зобов'язано винести та направити нове рішення.

03 грудня 2018 року Головним управлінням ДФС у Донецькій області прийнято нове рішення № 0288454910 про застосування до Публічного акціонерного товариства "Лактіс" штрафних санкцій у розмірі 8239,87 грн. за період з 23.12.2014 року до 20.01.2015 року, у розмірі 38748,77 за період з 21.01.2015 року до 23.03.216 року та нарахування пені у сумі 24733,82 грн., загальна сума 71722,46 грн., яке оскаржене позивачем до суду.

Спірним питання даної справи є правомірність застосування штрафних санкцій та пені.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд приходить до наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з проведенням адміністративної реформи" від 04.07.2013 року №406-VII до Закону №2464 та ПК України внесені зміни, відповідно до яких право адміністрування єдиного внеску, яке раніше було у органів Пенсійного фонду України, передано органам доходів і зборів.

Згідно з частиною 1 статті 2 Закону №2464 його дія поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов'язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування (пункт 2 частини 1 статті 1 Закону №2464).

Частиною 2 статті 6 Закону №2464 передбачено, що платник єдиного внеску зобов'язаний, зокрема, своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; вести облік виплат (доходу) застрахованої особи та нарахування єдиного внеску за кожним календарним місяцем і календарним роком, зберігати такі відомості в порядку, передбаченому законодавством; виконувати інші вимоги, передбачені цим Законом.

Відповідно до частин 5 та 7 статті 9 Закону №2464 сплата єдиного внеску здійснюється у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для його зарахування; єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку.

Стаття 25 Закону №2464 регламентує заходи впливу та стягнення та, зокрема, в частині 1 передбачає, що рішення, прийняті органами доходів і зборів та органами Пенсійного фонду з питань, що належать до їх компетенції відповідно до цього Закону, є обов'язковими до виконання платниками єдиного внеску, посадовими особами і застрахованими особами.

Положення цієї статті поширюються лише на тих платників, які відповідно до цього Закону зобов'язані нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

За змістом частини 10 статті 25 Закону №2464 на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

Пунктом 2 частини 11 цієї ж статті передбачено, що орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску штрафні санкції, зокрема за несвоєчасну сплату єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Указом Президента України від 14.04.2014 року №405/2014 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" та розпочато проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей.

З метою забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення, Верховною Радою України прийнято Закон №1669, яким, крім іншого, внесені зміни до Закону №2464 та доповнено його розділ VIII "Прикінцеві та перехідні положення" пунктом 9-3 (з 13.03.2015 року в зв'язку з набранням чинності Законом України "Про внесення змін до розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" щодо зменшення навантаження на фонд оплати праці" від 02.03.2015 року №219-VIII пункт 9-3 постановлено вважати пунктом 9-4), який передбачає, що платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14.04.2014 року №405/2014, звільняються від виконання своїх обов'язків, визначених частиною 2 статті 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", на період з 14.04.2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.

Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.

Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14.04.2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.

Недоїмка, що виникла у платників єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14.04.2014 року №405/2014, визнається безнадійною та підлягає списанню в порядку, передбаченому Податковим кодексом України для списання безнадійного податкового боргу.

Згідно зі статтею 1 Закону №1669 період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 14.04.2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14.04.2014 року №405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

Згідно зі статтею 1 Закону №1669 період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року №405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

Територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14.04.2014 року №405/2014.

Отже, виходячи зі змісту наведених положень законодавства, платникам єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, де проводилася АТО, надано можливість у період з 14.04.2014 року до закінчення АТО або військового чи надзвичайного стану не виконувати свої встановлені частиною 2 статті 6 Закону №2464 обов'язки, зокрема, щодо своєчасного та в повному обсязі нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску й, при цьому, в цей же період за таку його несвоєчасну сплату відповідальність, штрафні та фінансові санкції до них не застосовуються.

Водночас суд зазначає, що Закон №2464 не скасовує обов'язків платника єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а надає можливість на період антитерористичної операції не виконувати їх у встановлені строки (своєчасно) та в повному обсязі.

Як вже зазначалось, місце знаходження позивача м. Мар'їнка Донецької області, також позивач перебуває на обліку в контролюючому органі, розташованому на території населеного пункту, де проводиться АТО - м. Мар'їнка.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 року №1053-р "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція" до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, включено м. Мар'їнка Донецької області.

Дію вказаного розпорядження зупинено розпорядженням Кабінету Міністрів України №1079-р від 05.11.2014 року.

В подальшому зазначені розпорядження втратили чинність на підставі розпорядження Кабінету Міністрів України №1275-р від 02.12.2015 року "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України", додатком до якого м. Мар'їнка Донецької області віднесено до населених пунктів, на території яких здійснюється АТО.

Тобто, місцезнаходження позивача та контролюючого органу на обліку якого перебуває позивача є територія визначена переліком, зазначеним статті 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції".

Не впливає на такий зміст правового регулювання також і подальше виключення Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 24.12.2015 року №911-VIII із Закону №1669 підпункту 8 пункту 4 статті 11, яким і було доповнено розділ VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №2464 пунктом 9-3 (у подальшому - пункт 9-4), оскільки до Закону №2464, у зв'язку з цим відповідних змін внесено не було й вказана норма залишилась чинною.

Зазначена правова позиція викладена у Постанові Верховного суду від 01.08.2018 року справа № 805/1430/17-а, адміністративне провадження №К/9901/29811/18 та у зразковій справі №812/292/18 (Пз/9901/22/18) постанова Верховного суду 30.03.2018 року

Суд зауважує, що на час виникнення спірних правовідносин Президентом України Указ про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України не приймався, Указ Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14.04.2014 року №405/2014 чинний, тобто період проведення АТО триває. Крім того, суд звертає увагу на той факт, що Указом Президента від 30.04.2018 року №116/2018 затверджено рішення РНБО "Про широкомасштабну антитерористичну операцію на території Донецької та Луганської областей". Тобто, виходячи з назви самого рішення РНБО слідує, що антитерористична операція на території Донецької та Луганської областей триває, що спростовує доводи відповідача щодо завершення АТО.

Отже, на час проведення АТО штрафні санкції та пеня за несвоєчасну сплату єдиного внеску до позивача не можуть бути застосовані.

Крім того, позивачем надано Сертифікат Донецької торгово-промислової палати №2374/05-4 від 15 серпня 2014 року про засвідчення обставин непереборної сили.

За приписами статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Аналізуючи вищевикладене та оцінюючи докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що відповідачем було прийнято спірне рішення протиправно та без врахування чинного законодавства, у зв'язку з чим позовні вимоги про скасування рішення ГУ ДФС у Донецькій області № 0288454910 від 03 грудня 2018 року є обґрунтованими.

Отже, з огляду на вищевикладене суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача судові збір у сумі 1 762,00 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 5-10, 72-90, 139, 242-246, 205, 250, 255, 257-263, 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства "Лактіс" (вул. Благодатна, 16, м. Мар'їнка, Мар'їнського району, Донецька область, 85600) до Головного управління ДФС у Донецькій області (вул. 130-ї Таганрозької дивізії, 114, м. Маріуполь, Донецька область, 87526) про скасування рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення від 03 грудня 2018 року № 028845910 про застосування штрафу у розмірі 8239,87 грн. (10%) за період з 23 грудня 2014 року до 20 січня 2015 року, штрафу у розмірі 38748,77 грн. (20%) за період з 21.01.2015 до 23.03.2016 року та пені у розмірі 24733,82 грн. (0,1 % суми недоїмки), всього 71722,46 грн. за несплату (несвоєчасну сплату) єдиного внеску.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Донецькій області (ЄДРПОУ 39406028) на користь Публічного акціонерного товариства "Лактіс" (ЄДРПОУ 00445104) витрати зі сплати судового збору у сумі 1762 (тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп.

Вступна та резолютивна частини рішення прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 04.02.2019 року.

Повний текст рішення складено 12.02.2019 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Учасниками справи, які не були присутні в судовому засіданні, рішення суду першої інстанції може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня вручення судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Христофоров А.Б.