Рішення

від 26.12.2018 по справі 280/4530/18

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

26 грудня 2018 року Справа № 280/4530/18 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лазаренка М.С.,

за участю секретаря судового засідання Новікової Д.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "МАН ЛОГІСТИК" (69600, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 152; код ЄДРПОУ 41432476)

до Державної фіскальної служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, буд. 8; код ЄДРПОУ 39292197),

ОСОБА_1 управління ДФС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 166; код ЄДРПОУ 39396146)

про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

29 жовтня 2018 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "МАН ЛОГІСТИК" (далі - позивач, ТОВ "МАН ЛОГІСТИК") до Державної фіскальної служби України (далі - відповідач-1), ОСОБА_1 управління ДФС у Запорізькій області (далі - відповідач-2), в якому позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 17 вересня 2018 року № 918571/41432476, № 918562/41432476, від 18 вересня 2018 року № 919976/41432476, № 919974/41432476, № 919971/41432476, № 919966/41432476, № 919962/41432476, № 919960/41432476, № 919948/41432476;

- зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні № 110 від 20 серпня 2018 року, № 111 від 20 серпня 2018 року, № 114 від 27 серпня 2018 року, № 115 від 27 серпня 2018 року, № 116 від 31 серпня 2018 року, № 117 від 31 серпня 2018 року, № 118 від 31 серпня 2018 року, № 119 від 31 серпня 2018 року, № 123 від 31 серпня 2018 року.

Ухвалою суду від 01 листопада 2018 року відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено підготовче судове засідання на 28 листопада 2018 року.

Ухвалою суду від 28 листопада 2018 року відкладено підготовче судове засідання на 26 грудня 2018 року.

Ухвалою суду від 26 грудня 2018 року закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті в цей же день.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що ним були складені та направлені для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) податкові накладні № 110 від 20 серпня 2018 року, № 111 від 20 серпня 2018 року, № 114 від 27 серпня 2018 року, № 115 від 27 серпня 2018 року, № 116 від 31 серпня 2018 року, № 117 від 31 серпня 2018 року, № 118 від 31 серпня 2018 року, № 119 від 31 серпня 2018 року, № 123 від 31 серпня 2018 року. Вказує, що за допомогою програми електронного документообігу ним отримані квитанції про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в ЄРПН, в яких зазначено, що документи прийнято, але реєстрація зупинена. Зазначає, що підставою для зупинення реєстрації всіх податкових накладних стало те, що обсяг постачання товару/послуги 49.41 перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає вимогам підпункту 2.1 пункту 2 Критеріїв ризиковості платника податку, податкові накладні відповідають вимогам пп.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку, у зв'язку з чим позивачу запропоновано надати додаткові документи та пояснення по вказаній накладній. Однак, у Квитанції не зазначено, які самі документи потрібні для позитивного рішення та реєстрації податкової накладної, не вказано в чому саме полягає невідповідність. Вказує, що позивач скористався наданим правом та подав по податковій накладній пояснення та окремий пакет документів, проте, незважаючи на подання всіх необхідних документів позивач отримав рішення про відмову у реєстрації спірної податкової накладної в ЄРПН.

Позивач вважає прийняті рішення про відмову у реєстрації податкових накладних в ЄРПН необґрунтованими, протиправними та такими, що суперечить вимогам чинного законодавства України, оскільки оскаржувані рішення не містять підкреслень тих документів, які на думку відповідачів не надані, що в свою чергу робить ці рішення формальними та такими, що не ґрунтуються на результатах аналізу пакету документів платника податків. Крім того, позивач вказав і на ту обставину, що ТОВ "МАН ЛОГІСТИК" не підпадає під критерії ризиковості, що визначені підпункту 1.6 пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку, а також надав на адресу державної фіскальної служби України всі необхідні документи, які підтверджують законність здійснення позивачем господарської діяльності та реальне виконання операцій, за якими складені податкові накладні, проте, відповідачем не надано належної оцінки поданим документам.

Представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Відповідачі проти задоволення позовних вимог заперечили. В обґрунтування заперечень представник відповідачів послався на те, що реєстрація податкових накладних, виписаних ТОВ "МАН ЛОГІСТИК" № 110 від 20 серпня 2018 року, № 111 від 20 серпня 2018 року, № 114 від 27 серпня 2018 року, № 115 від 27 серпня 2018 року, № 116 від 31 серпня 2018 року, № 117 від 31 серпня 2018 року, № 118 від 31 серпня 2018 року, № 119 від 31 серпня 2018 року, № 123 від 31 серпня 2018 року, була зупинена у зв'язку з тим, що податкові накладні відповідають критеріям оцінки ступеня ризиків, визначеним пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН, а саме: обсяги поставки перевищують обсягам придбання. В свою чергу, за результатами аналізу наданих позивачем ОСОБА_1 управління ДФС у Запорізькій області було встановлено, що платником подано неповний пакет документів, а саме: відсутні розрахункові документи (платіжні доручення, виписки банку) про оплату за надання транспортно-експедиційних послуг від ТОВ "АЗОВТРАКСЕРВІС"; відсутній додаток № 1 до договору оренди транспортних засобів № 01/01-2018 від 01 січня 2018 року з ФОП ОСОБА_2 передбачений пунктом 1.2 договору, в якому вказаний перелік автомобілів, яке передаються в оренду позивачу; позивачем не надані зрозумілі пояснення щодо наданих ТТН - 17 шт., в яких перевізником вказано ТОВ "АЗОВТРАКСЕРВІС", в не ТОВ "МАН ЛОГІСТИК", що ставить під сумнів виконання послуг з перевезення вантажів за маршрутом "м. Дніпро - м. Нікополь", саме позивачем у рамках договору № 01/01-2018; відсутні розрахункові документи, платіжні доручення, виписки банку щодо оплати оренди автомобілів на адресу ФОП ОСОБА_2

За таких обставин, відповідач вважає, що контролюючим органом правомірно було прийнято спірні рішення, оскільки позивачем не було надано конкретних та детальних роз'яснень стосовно господарських операцій.

Представник відповідача підтримав позицію, викладену в письмовому відзиві на адміністративний позов та просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв'язок у сукупності, встановив наступне.

ТОВ "МАН ЛОГІСТИК" є юридичної особою, видами господарської діяльності якої є, зокрема, вантажний автомобільний транспорт (основний).

Основний вид діяльності (код КВЕД 49.41) включає: усі види перевезень вантажним автомобільним транспортом, оренду вантажних автомобілів з водієм, вантажні перевезення транспортними засобами з використанням людської або тваринної сили, надання послуг водія без власного вантажного автомобільного засобу.

Для здійснення господарської діяльності ТОВ "МАН ЛОГІСТИК":

- орендує приміщення - 2 бокси, що знаходяться за адресою: 71154, Запорізька область, Бердянський р-он, с. Азовське, вул. Космічна, буд. 2, згідно договору оренди № 4 від 04 січня 2018 року, орендатор - ТОВ "МАН ЛОГІСТИК", орендодавець - ТОВ "Урожай" (код ЄДРПОУ 30000790). Мета оренди: технічне обслуговування та ремонт автотранспорту. Вартість оренди за 2 бокси - 6000,00 грн. на місяць. Згідно акту здачі-приймання робіт (надання послуг) № ОУ 0000002 від 31 серпня 2018 року ТОВ "МАН ЛОГІСТИК" нарахувало витрат по оренді боксів на суму 6000,00 грн.;

- орендує транспортні засоби на підставі договору оренди транспортних засобів № 01/01-2018 від 01 січня 2018 року, орендатор - ТОВ "МАН ЛОГІСТИК", орендодавець - ФОП ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1). Передача транспортних засобів в оренду оформлена актом приймання-передачі майна № 01/08-18 від 01 серпня 2018 року. ТОВ "МАН ЛОГІСТИК" приймає від ФОП ОСОБА_2 в тимчасове володіння та користування вантажні автомобілі з напівпричепами. Протягом строку оренди ТОВ "МАН ЛОГІСТИК" несе витрати у вигляді орендних платежів. Так за серпень 2018 року згідно здачі-приймання робіт (надання послуг) № 8 від 31 серпня 2018 року ТОВ "МАН ЛОГІСТИК" нарахувало витрат по оренді вантажних автомобілів на суму 102563,00 грн.

Операції з отримання послуг від ФОП ОСОБА_2 відображені в бехгалтерському обліку в повному обсязі, проводками:

Дт 801 "Витрат" / Кт631 "Розрахунку з вітчизняними постачальниками".;

- здійснює витрати на обслуговування орендованих вантажних автомобілів, а саме: на заправку, ремонт (в разі виникнення необхідності), технічне обслуговування, тощо. ТОВ "МАН ЛОГІСТИК" (покупець) придбаває абсорбент (компонент дизельних палив) газоконденсатний у ПП "Агронафтосоюз-плюс" (код ЄДРПОУ 34304092) (постачальник), згідно договору поставки № 20017/11-06 від 06 листопада 2017 року. З метою забезпечення своїх виробничих потреб ТОВ "МАН ЛОГІСТИК" придбало абсорбенту газоконденсатного в кількості 12500 літрів, факт придбання підтверджується видатковою накладною № 376 від 01 серпня 2018 року на загальну суму 250000,00 грн., у тому числі ПДВ 41666,67 грн. Оплата здійснювалась у безготівковій формі згідно платіжного доручення № 631 від 01 серпня 2018 року на суму 250000,00 грн.

Операції з придбання абсорбенту газоконденсатного у ПП "Агронафтосоюз-плюс" відображені в бухгалтерському обліку, проводками:

Дт 203 "Паливо" / Кт 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками";

Дт 644.1 "Податковий кредит" / Кт 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками";

Дт 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками" / Кт "Поточні рахунки в національній валюті".

Використання абсорбенту газоконденсатного на заправку автомобілів підтверджується звітами щодо рівня палива по дням, в яких відображається заправка автомобілів та витрати палива, згідно з пробігом;

- перевозка вантажів здійснювалась виконавцями на підставі договорів про надання послуг № 1, 2, 3 від 01 серпня 2018 року. Факт надання послуг підтверджується актами виконаних робіт від 31 серпня 2018 року - виконавці ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 Доходи, виплачені виконавцям відображені в формі 1ДФ "Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку", з доходів утриманий податок на доходи фізичних осіб та військовий збір.

Первинні документи, якими оформлялись факти отримання товарів, робіт, послуг мають всі необхідні обов'язкові реквізити, передбачені для оформлення первинних документів.

Між ТОВ "МАН ЛОГІСТИК" (перевізник) та ТОВ "АЗОВТРАКСЕРВІС" (код ЄДРПОУ 36996228) (клієнт) був укладений договір № 02-08-2017/СП від 02 серпня 2017 року на транспортно-експедиційне обслуговування, відповідно до умов якого передбачено обов'язок перевізника здійснити перевозку вантажів та надати інші допоміжні та супутні послуги по перевезенню, згідно заявок та обов'язок клієнта приймати та сплачувати належним чином надані послуги в строки та на умовах, передбачених договором. Терміни виконання робіт та їх вартість визначаються у відповідних заявках до договору про надання послуг по транспортному обслуговуванню.

Оплата послуг виконавця здійснюється замовником в безготівковій формі на підставі рахунків та актів здачі-приймання наданих послуг, підписаних сторонами.

На виконання договору 02-08-2017/СП від 02 серпня 2017 року, згідно заявок на перевозку вантажів автомобільним транспортом:

- № 111/08 від 01 серпня 2018 року до договору № 02-08-2017/СП від 02 серпня 2017 року;

- № 222/08 від 01 серпня 2018 року до договору № 02-08-2017/СП від 02 серпня 2017 року;

- № 333/08 від 01 серпня 2018 року до договору № 02-08-2017/СП від 02 серпня 2017 року,

ТОВ "МАН ЛОГІСТИК" в серпні 2018 року надані послуги по перевезенню вантажу на загальну суму 574496,00 грн., в тому числі ПДВ 95749,39 грн. ТОВ "АЗОВТРАКСЕРВІС", що засвідчується актами здачі-приймання робіт (надання послуг) та рахунками на оплату, факт надання транспортних послуг підтверджується товарно-транспортними накладними.

Оплата за послуги здійснювалась у безготівковій формі згідно платіжних доручень:

- № 5506 від 13 вересня 2018 року на суму 43400,00 грн.,

- № 5522 від 14 вересня 2018 року на суму 120264,96 грн.,

- № 5537 від 19 вересня 2018 року на суму 44279,20 грн.,

- № 5576 від 24 вересня 2018 року на суму 62767,04 грн. (банківська виписка за період з серпня по вересень 2018 року).

За результатами господарської діяльності складено податкові накладні № 110 від 20 серпня 2018 року, № 111 від 20 серпня 2018 року, № 114 від 27 серпня 2018 року, № 115 від 27 серпня 2018 року, № 116 від 31 серпня 2018 року, № 117 від 31 серпня 2018 року, № 118 від 31 серпня 2018 року, № 119 від 31 серпня 2018 року, № 123 від 31 серпня 2018 року, разом з тим, реєстрація зазначених накладних була зупинена з причин: "відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначеним підпунктом 1.6 пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку".

Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН.

Позивачем до контролюючого органу було надано пакети документів та пояснень на підтвердження реальності здійснення господарських операцій з своїми контрагентами, проте, незважаючи на зазначені обставини комісією ДФС України прийнято рішення про відмову в реєстрації податкових накладних:

№ 918571/41432476 від 17 вересня 2018 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 110 від 20 серпня 2018 року;

№ 918562/41432476 від 17 вересня 2018 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 111 від 20 серпня 2018 року;

№ 919976/41432476 від 18 вересня 2018 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 114 від 27 серпня 2018 року;

№ 919974/41432476 від 18 вересня 2018 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 115 від 27 серпня 2018 року;

№ 919971/41432476 від 18 вересня 2018 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 116 від 31 серпня 2018 року;

№ 919966/41432476 від 18 вересня 2018 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 117 від 31 серпня 2018 року;

№ 919962/41432476 від 18 вересня 2018 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 118 від 31 серпня 2018 року;

№ 919960/41432476 від 18 вересня 2018 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 119 від 31 серпня 2018 року;

№ 919948/41432476 від 18 вересня 2018 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 123 від 31 серпня 2018 року.

Підставою відмови в реєстрації податкових накладних № 110 від 20 серпня 2018 року, № 111 від 20 серпня 2018 року, № 114 від 27 серпня 2018 року, № 115 від 27 серпня 2018 року, № 116 від 31 серпня 2018 року, № 117 від 31 серпня 2018 року, № 118 від 31 серпня 2018 року, № 119 від 31 серпня 2018 року, № 123 від 31 серпня 2018 року в рішеннях комісії від 17 вересня 2018 року № 918571/41432476, № 918562/41432476, від 18 вересня 2018 року № 919976/41432476, № 919974/41432476, № 919971/41432476, № 919966/41432476, № 919962/41432476, № 919960/41432476, № 919948/41432476 зазначено: "Ненадання платником податків копій документів: "договорів, зокрема, зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них"; "первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні (документи, які не надано підкреслити)"; "розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків".

Не погодившись із прийнятими рішеннями позивач звернувся до ДФС України з скаргами на рішення комісії від 17 вересня 2018 року № 918571/41432476, № 918562/41432476, від 18 вересня 2018 року № 919976/41432476, № 919974/41432476, № 919971/41432476, № 919966/41432476, № 919962/41432476, № 919960/41432476, № 919948/41432476 про відмову у реєстрації в ЄРПН податкових накладних № 110 від 20 серпня 2018 року, № 111 від 20 серпня 2018 року, № 114 від 27 серпня 2018 року, № 115 від 27 серпня 2018 року, № 116 від 31 серпня 2018 року, № 117 від 31 серпня 2018 року, № 118 від 31 серпня 2018 року, № 119 від 31 серпня 2018 року, № 123 від 31 серпня 2018 року.

Рішеннями комісії з питань розгляду скарг від 08 жовтня 2018 року № 34809/41432476/2, № 34827/41432476/2, № 34838/41432476/2, № 34806/41432476/2, № 34814/41432476/2, № 34804/41432476/2, № 34833/41432476/2, 34831/41432476/2, № 34813/41432476/2 відмовлено в задоволенні скарг на рішення комісії від 17 вересня 2018 року № 918571/41432476, № 918562/41432476, від 18 вересня 2018 року № 919976/41432476, № 919974/41432476, № 919971/41432476, № 919966/41432476, № 919962/41432476, № 919960/41432476, № 919948/41432476 про відмову в реєстрації податкової накладної № 110 від 20 серпня 2018 року, № 111 від 20 серпня 2018 року, № 114 від 27 серпня 2018 року, № 115 від 27 серпня 2018 року, № 116 від 31 серпня 2018 року, № 117 від 31 серпня 2018 року, № 118 від 31 серпня 2018 року, № 119 від 31 серпня 2018 року, № 123 від 31 серпня 2018 року.

Позивач, не погодившись з відмовою відповідача в реєстрації спірних податкових накладних, звернувся з цим позовом до суду.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з приписів частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Згідно частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд зазначає, що відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, у тому числі податку на прибуток та податку на додану вартість, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, врегульовані Податковим кодексом України.

Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України, щодо покращення інвестиційного клімату в Україні" від 21 грудня 2016 року 1797-VIII внесені зміни та доповнення до Податкового кодексу України та запроваджено новий механізм електронного адміністрування податку на додану вартість за умов проведення аналізу та здійснення управління ризиками з метою визначення форм і обсягів митного та податкового контролю.

В абзаці 1 пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України зазначено, що на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Відповідно до пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

У даному випадку датою виникнення податкових зобов'язань є дата здійснення поставки товару.

У відповідності до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

У разі якщо реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена в порядку, визначеному в пункті 201.16 цієї статті, реєстрація таких податкових накладних/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у підпункті 201.16.4 пункту 201.16 цієї статті.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до підпункту 14.1.60 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

З 01 січня 2017 року набули чинності зміни до Податкового кодексу України, якими запроваджено новий механізм електронного адміністрування податку на додану вартість за умов проведення аналізу та здійснення управління ризиками з метою визначення форм і обсягів митного та податкового контролю (Закон - № 1797-VIII від 21 грудня 2016 року).

У свою чергу, відповідно до пункту 74.2 статті 74 Податкового кодексу України в Єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно з положеннями пункту 20.2 статті 20 Податкового кодексу України центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

За приписами пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2статті 74 цього Кодексу.

Згідно з підпунктом 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: а) порядковий номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; б) визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування; в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Вичерпний перелік таких документів у розрізі критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

З аналізу даних норм законодавства вбачається, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків.

Згідно з положеннями підпункту 201.16.2 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, письмові пояснення та/або копії документів, зазначені у підпункті "в" підпункту 201.16.1 цього пункту, платник податку має право подати до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податку протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у такій податковій накладній розрахунку коригування. Такі документи передаються контролюючим органом за основним місцем обліку платника податку не пізніше наступного робочого дня з дня їх отримання до комісії центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

Письмові пояснення та/або копії документів, подані платником податків до контролюючого органу відповідно до підпункту 201.16.2 цього пункту, розглядаються комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику (підпункт 201.16.3 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України).

Зазначена комісія приймає рішення про: - реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; - відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підстави для прийняття комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних приймається та надсилається платнику податку протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та документів, поданих відповідно до підпункту 201.16.2 цього пункту.

Рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Слід зазначити, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 117 "Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних", підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є:

- ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено;

- ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку;

- надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи, реєстрація податкових накладних № 110 від 20 серпня 2018 року, № 111 від 20 серпня 2018 року, № 114 від 27 серпня 2018 року, № 115 від 27 серпня 2018 року, № 116 від 31 серпня 2018 року, № 117 від 31 серпня 2018 року, № 118 від 31 серпня 2018 року, № 119 від 31 серпня 2018 року, № 123 від 31 серпня 2018 року була зупинена у зв'язку з їх відповідністю, як зазначено контролюючим органом, підпункту 1.6 пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку.

У Листі Державної фіскальної служби України №959/99-99-07-18 від 21.03.2018 "Критерії ризиковості платника податку", зокрема, зазначено: " 1.Платник податків відповідає критеріям ризиковості, якщо: … 1.6. комісії головних управлінь ДФС в областях, м.Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме: платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на непідконтрольній території України (зона АТО, АР Крим); дата реєстрації платником податку на додану вартість не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації; платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах державної казначейської служби України (крім бюджетних установ); платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб'єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років; платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України; платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України ; наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником".

ОСОБА_1 управління ДФС в областях, м. Києві та Офіс великих платників податків ДФС постійно обраховують та проводять моніторинг показників, визначених у пунктах 1.1 - 1.6 цих Критеріїв. Якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення.

Таким чином, фіскальний орган був зобов'язаний у Квитанціях чітко вказати не тільки на конкретний вид критерію, який встановлений підпунктом 1.6 пункту 1 Критеріїв № 959, а і на відповідне рішення, відповідно до якого позивача внесено до переліку ризикових платників.

Також, суд звертає увагу і на ту обставину, що перелік документів, які пропонується надати платнику податків повинен буди чітко визначений контролюючим органом, оскільки у разі не визначення конкретного переліку документів для платника податків буде неможливим усунути виявлені розбіжності.

Крім того, відповідачем також не надано суду ані самого протоколу засідання Комісії, ані переліку платників податків, щодо яких виявлено ознаки ризиковості, ані матеріалів, на підставі яких платника податків віднесено до такого переліку.

Належної мотивації підстав та причин віднесення ТОВ "МАН ЛОГІСТИК" до ризикових платників податків відповідно до підпункту 1.6 пункту 1 Листа Державної фіскальної служби України № 959/99-99-07-18 від 21 березня 2018 року оскаржувані рішення не містять.

Аналіз наведених правових норм дає підстав для висновку, що рішення Комісії Державної фіскальної служби України повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної.

Як вбачається з матеріалів справи, оскаржуваними рішеннями комісії ОСОБА_1 управління ДФС у Запорізькій області від 17 вересня 2018 року № 918571/41432476, № 918562/41432476, від 18 вересня 2018 року № 919976/41432476, № 919974/41432476, № 919971/41432476, № 919966/41432476, № 919962/41432476, № 919960/41432476, № 919948/41432476 було відмовлено у реєстрації відповідних податкових накладних. Підставами для прийняття таких рішень зазначено неподання платником податку копій документів, проте, з даного рішення не можливо встановити, які саме документи не подано.

Тому суд зазначає, що відповідач по справі, обмежився лише загальною оцінкою наданих позивачем документів, не встановивши конкретно, які з них складені з порушенням законодавства, як зазначено у спірних рішеннях, і в чому саме полягають ці порушення.

Частинами 1 та 2 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та Протоколи до неї є частиною національного законодавства України відповідно до статті 9 Конституції України, як чинний міжнародний договір, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України. Ратифікація Конвенції відбулася на підставі Закону України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР та вона набула чинності для України 11 вересня 1997 року.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Аналізуючи оскаржувані рішення, суд вказує, що принцип обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень, відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, має на увазі, що рішення повинно бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Європейським Судом з прав людини у рішенні по справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), № 37801/97, пункт 36, від 01 липня 2003 року, яке, відповідно до частини 1 статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", підлягає застосуванню судами як джерело права, вказано, що орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

У рішенні від 10 лютого 2010 року у справі "Серявін та інші проти України" (Seryavin and others v. Ukraine) Європейський суд з прав людини вказав, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Отже, рішення суб'єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб'єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб'єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо.

При цьому, суб'єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.

Разом з тим, приймаючи рішення або вчиняючи дію, суб'єкт владних повноважень не може ставати на сторону будь-якої з осіб та не може виявляти себе заінтересованою стороною у справі, виходячи з будь-якого нелегітимного інтересу, тобто інтересу, який не випливає із завдань цього суб'єкта, визначених законом.

Прийняття рішення, вчинення (не вчинення) дії вимагає від суб'єкта владних повноважень діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів, з відданістю визначеним законом меті та завданням діяльності, передбачувано, без корисливих прагнень досягти персональної вигоди, привілеїв або переваг через прийняття рішення та вчинення дії.

Таким чином, висновки та рішення суб'єкта владних повноважень можуть ґрунтуватися виключно на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону.

Разом з тим, як встановлено в ході судового розгляду справи, відповідачем зазначених вище принципів при прийнятті рішень дотримано не було.

В свою чергу, представником позивача до матеріалів адміністративної справи надано документи первинної податкової та бухгалтерської звітності по взаємовідносинах з своїми контрагентами, які свідчать про реальність здійснених господарських операції та вказують на наявність у позивача ділової мети, визначення якої наведено у підпункті 14.1.231 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, як причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

Також, з наданих до матеріалів справи документів та документів, які надавались контролюючому органу, було можливо встановити підстави для складання та направлення на реєстрацію спірних накладних.

Оцінюючи вищевикладені обставини, суд приходить до висновку, що рішення від 17 вересня 2018 року № 918571/41432476, № 918562/41432476, від 18 вересня 2018 року № 919976/41432476, № 919974/41432476, № 919971/41432476, № 919966/41432476, № 919962/41432476, № 919960/41432476, № 919948/41432476 є протиправними та підлягають скасуванню.

Щодо позовних вимог про реєстрацію податкових накладних, слід зазначити, що відповідно до підпункту 201.16.4. пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна/розрахунок коригування, реєстрацію якої в Єдиному реєстрі податкових накладних було зупинено, реєструється у день настання однієї із таких подій:

а) прийнято рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних;

б) набрало законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

При цьому, відповідно до пунктів 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 (далі - Порядок № 1246) податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:

прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;

набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення);

неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду (пункт 20 Порядку № 1246).

Відтак, оскільки рішення комісії ОСОБА_1 управління ДФС у Запорізькій області про відмову у реєстрації податкових накладних від 17 вересня 2018 року № 918571/41432476, № 918562/41432476, від 18 вересня 2018 року № 919976/41432476, № 919974/41432476, № 919971/41432476, № 919966/41432476, № 919962/41432476, № 919960/41432476, № 919948/41432476 підлягає скасуванню то, відповідно, з урахуванням положень підпункту 201.16.4 пункту 201.16 статті 201, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, пункту 19, пункту 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 № 1246, суд приходить до висновку про задоволення позову в частині зобов'язання Державної фіскальної служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні № 110 від 20 серпня 2018 року, № 111 від 20 серпня 2018 року, № 114 від 27 серпня 2018 року, № 115 від 27 серпня 2018 року, № 116 від 31 серпня 2018 року, № 117 від 31 серпня 2018 року, № 118 від 31 серпня 2018 року, № 119 від 31 серпня 2018 року, № 123 від 31 серпня 2018 року датами їх фактичного направлення.

Відповідно до частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Всупереч наведеним вимогам відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності винесення оскаржуваних рішень.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

За таких умов, судовий збір, сплачений позивачем, стягується відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України на його користь за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, яким прийнято протиправне рішення про відмову в реєстрації спірної податкової накладної, а саме Державної фіскальної служби України.

Матеріалами справи встановлено факт сплати судового збору у розмірі 3524 грн. 00 коп., що підтверджується платіжним дорученням від 24 жовтня 2018 року № 707.

Керуючись статтями 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "МАН ЛОГІСТИК" (69600, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 152; код ЄДРПОУ 41432476) до Державної фіскальної служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, буд. 8; код ЄДРПОУ 39292197), ОСОБА_1 управління ДФС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 166; код ЄДРПОУ 39396146) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 17 вересня 2018 року №918571/41432476, №918562/41432476, від 18 вересня 2018 року №919976/41432476, №919974/41432476, №919971/41432476, №919966/41432476, №919962/41432476, №919960/41432476, № 919948/41432476.

Зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні № 110 від 20 серпня 2018 року, № 111 від 20 серпня 2018 року, № 114 від 27 серпня 2018 року, № 115 від 27 серпня 2018 року, № 116 від 31 серпня 2018 року, № 117 від 31 серпня 2018 року, № 118 від 31 серпня 2018 року, № 119 від 31 серпня 2018 року, № 123 від 31 серпня 2018 року.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МАН ЛОГІСТИК" судовий збір в розмірі 3524,00 грн. (три тисячі п'ятсот двадцять чотири гривні 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення складено у повному обсязі та підписано 26 грудня 2018 року.

Суддя М.С. Лазаренко