ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"08" лютого 2019 р. справа № 0940/2087/18
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі
судді Могили А.Б.,
за участі:
секретаря судового засідання Озара О.Я.
представників позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2,
представника відповідача ОСОБА_3
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІДЕР ТІМ ЮА" до Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області про визнання протиправним рішення та зобов'язання до вчинення дій,-
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛІДЕР ТІМ ЮА" звернулося в суд із адміністративним позовом до Державної фіскальної служби України про визнання протиправним рішення №4129/39951661/2 від 08.05.2018 про відмову в реєстрації податкової накладної №19 від 31.03.2018 в Єдиному реєстрі податкових накладних, та зобов'язання зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №19 від 31.03.2018 Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІДЕР ТІМ ЮА".
Позовні вимоги мотивовано тим, що рішення про відмову Товариству з обмеженою відповідальністю "ЛІДЕР ТІМ ЮА" в реєстрації податкової накладної від 31.03.2018 за №19 в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнято безпідставно та всупереч вимогам підпункту 201.16.3 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України. Зазначено, що контролюючим органом в квитанції, складеної за результатами прийняття податкової накладної не вказано конкретного критерію (критеріїв) оцінки ступеня ризиків. При цьому, позивачем на вимогу контролюючого органу було надано всі необхідні документи, які підтверджують проведення господарських операцій Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛІДЕР ТІМ ЮА" з контрагентом, що є достатніми підставами для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію вищевказаної податкової накладної від 31.03.2018 за №19.
Згідно ухвали Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12.11.2018 позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою від 29.11.2018 Івано-Франківським окружним адміністративним судом відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
Згідно ухвали Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17.12.2018 замінено відповідача ОСОБА_4 фіскальну службу України на належного відповідача ОСОБА_5 управління ДФС в Івано-Франківській області.
Позивач уточнив позовні вимоги, зокрема просив визнати протиправним і скасувати рішення №666003/39951661 від 25.04.2018 про відмову в реєстрації податкової накладної №19 від 31.03.2018 в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду 26.12.2018, за змістом якої вбачається, що Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛІДЕР ТІМ ЮА" було сформовано та подано 31.03.2018 в електронному вигляді на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №19, однак реєстрацію такої контролюючим органом було призупинено із пропозицією подати додаткові документи чи пояснення, достатні для проведення такої реєстрації. Комісія Головного управління ДФС в Івано-Франківській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, 25.04.2018 прийняла рішення №666003/39951661 про відмову в реєстрації податкової накладної №19 від 31.03.2018, підставою для прийняття якого слугувало надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства, а саме акт наданих послуг не містив чіткої інформації стосовно змісту наданих послуг, докладного опису виконаних завдань, не розкривав змісту послуг, якісних характеристик, конкретного персонального підходу до виконання завдань.
До того ж, в процесі розглядуваної операції, мало місце укладення між позивачем та ТОВ "КОМО УКРАЇНА" договору про виконання робіт (надання послуг). Контролюючому органу, разом із податковою накладною надано акт від 31.03.2018 №57 про виконання таких послуг, однак даний акт не підписаний сторонами, а тому не міг братися до уваги контролюючим органом, як первинний документ. За вказаних обставин рішення Комісії з питань розгляду скарг за №4129/39951661/2 від 08.05.2018 є правомірним, прийнятим контролюючим органом в межах своїх повноважень та у спосіб, передбачений нормами діючого законодавства, а тому в задоволенні позову слід відмовити.
Представники позивача в судовому засіданні позовні підтримали з підстав зазначених в позовній заяві, просили позов задоволити.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, просила відмовити в задоволенні позову.
Суд, у відповідності до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, заслухавши усні пояснення, представників позивача, представника відповідача, дослідивши письмові докази, письмові пояснення викладені у заявах по суті справи, зазначає наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛІДЕР ТІМ ЮА" згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців зареєстроване як юридична особа 14.08.2015 та взяте на податковий облік Коломийською об'єднаною ОСОБА_4 податковою інспекцією Головного управління ДФС в Івано-Франківській області. Основний вид економічної діяльності - дослідження кон'юнктури ринку та виявлення громадської думки, складське господарство.
Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛІДЕР ТІМ ЮА" (виконавець) 01.12.2015 та Товариство з обмеженою відповідальністю "КОМО УКРАЇНА" (замовник) уклали договір виконання робіт (надання послуг) №01-12/15, предметом якого були послуги з розвантаження, навантаження, переміщення, комплектації товару та викладання на полицях складів на об'єктах позивача (а.с.19-24, 112-126).
На виконання вищевказаного договору №01-12/15 про виконання робіт (надання послуг) від 01.12.2015 Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛІДЕР ТІМ ЮА" 31.03.2018 сформувало податкову накладну №19 на загальну суму 49950,34 грн. (а.с.25)
З метою зарахування податку на додану вартість позивач подав в електронному вигляді виписану 31.03.2018 податкову накладну №19 для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Внаслідок зупинення відповідачем реєстрації цієї накладної, на підтвердження реальності здійснення операцій, позивачем надано договір від 01.12.2015 №01-12/15 з додатковим договором №1 від 01.12.2015, акт надання послуг від 31.03.2018 №57 та платіжне доручення від 05.04.2018 №674 на суму 49950,34 грн.
Комісією Головного управління ДФС в Івано-Франківській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, 25.04.2018 прийнято рішення №666003/39951661 від 25.04.2018 про відмову в реєстрації податкової накладної №19 від 31.03.2018 в Єдиному реєстрі податкових накладних (а.с.28-29).
Підставою для такої відмови контролюючим органом визначено надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства. Зокрема, акт наданих послуг не містить чіткої інформації стосовно змісту наданих послуг, докладного опису виконаних завдань, не розкриває зміст послуг, якісних характеристик, конкретного персонального підходу до виконання завдань.
Не погоджуючись з оскаржуваним рішенням Комісії Головного управління ДФС в Івано-Франківській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, позивач направив скаргу від 04.05.2018 до Комісії Державної фіскальної служби України з питань розгляду скарг (а.с.30-38).
На підтвердження обставин викладеній в скарзі позивачем додано копії договору від 01.12.2015 №01-12/15 з додатками, податкової накладної №19 від 31.03.2018, платіжного доручення від 05.04.2018 №674, акту надання послуг від 31.03.2018 №57, рішення від 25.04.2018 №666003/39951661.
За результатом розгляду скарги від 04.05.2018 Комісія Державної фіскальної служби України з питань розгляду скарг 08.05.2018 прийняла рішення №4129/39951661/2, згідно якого залишила скаргу без задоволення, а рішення комісії контролюючого органу про відмову в реєстрації податкової накладної №19 від 31.03.2018 в Єдиному реєстрі податкових накладних - без змін (а.с.39).
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулює Податковий кодекс України.
Статтею 185 Податкового кодексу України визначено об'єкти оподаткування податком на додану вартість.
Відповідно до пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування, серед іншого, є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю (підпункт «а» ); постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу (підпункт «б» ).
Згідно пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України, датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку (підпункт «а» ); дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку (підпункт «б» ).
База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (пункт 188.1 статті 188 Податкового кодексу України).
Пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Згідно пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
Згідно з пунктом 74.2 статті 74 Податкового кодексу України в Єдиному реєстрі податкових накладних, забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Відповідно до пункту 74.3 статті 74 даного Податкового кодексу України, зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики.
Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних визначає Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України за №1246 від 29.12.2010.
Відповідно до пункту 2 Порядку, податкова накладна - це електронний документ, який складається платником податку на додану вартість відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.
Згідно з пунктом 12 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
Пунктом 13 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних передбачено, що за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.
Відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Судом встановлено, що після отримання податкової накладної №19 від 31.03.2018 контролюючим органом в квитанції сформовано висновок про відповідність зазначеної податкової накладної критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкових накладних в ЄРПН, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 №567 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), що слугувало підставою для зупинення реєстрації податкової накладної №19 від 31.03.2018.
Пункт 6 Критеріїв моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування здійснюється ДФС за такими критеріями:
1) обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, у 1,5 разу більший за величину, що дорівнює залишку різниці обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеного у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 75% загального такого залишку) товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД, які визначаються ДФС, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в інформації, поданій платником податку за встановленою формою, як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється);
2) відсутність (анулювання, призупинення) ліцензій, виданих органами ліцензування, які засвідчують право суб'єкта господарювання на виробництво, експорт, імпорт, оптову і роздрібну торгівлю підакцизними товарами (продукцією), визначеними підпунктами 215.3.1 та 215.3.2 пункту 215.3 статті 215 розділу VI Податкового кодексу України (далі - Кодекс), стосовно товарів, які зазначені платником податку у податковій накладній, поданій на реєстрацію в Реєстрі.
3) розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача - платника податку на додану вартість, якщо передбачається зміна вартості товару/послуг більше ніж удвічі та/або зміна номенклатури товарів/послуг (для кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД - зміна перших чотирьох цифр кодів, а для кодів послуг відповідно до Державного класифікатора продукції та послуг - перших двох цифр кодів).
Відповідно до пункту 1 Вичерпного переліку документів наказу №567 вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, у розрізі Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13 червня 2017 року №567:
1) для критерію, зазначеного у підпункті 1 пункту 6 Критеріїв: договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством;
2) для критерію, зазначеного в підпункті 2 пункту 6 Критеріїв: договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.
Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року №117 затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Так, відповідно до пункту 12 вищевказаного Порядку у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складання податкової накладної / розрахунку коригування; 2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД послуги згідно з ОСОБА_4 класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена; 3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі (пункт 13 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних).
Згідно з пунктом 14 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.
За правилами пункту 16 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку подає до ДФС в електронній формі засобами електронного зв'язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
Згідно пунктів 18, 20, 21 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів.
Зазначені комісії приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.
Підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.
В даному випадку, підставою для відмови у реєстрації податкової №19 від 31.03.2018 контролюючий орган визначив - надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства, а саме акт наданих послуг не містить чіткої інформації стосовно змісту наданих послуг, докладного опису виконаних завдань, не розкриває зміст послуг, якісних характеристик, конкретного персонального підходу до виконання завдань.
До того ж, контролюючим органом взято до уваги і той факт, що акт надання послуг від 31.03.2018 №57 про виконання таких послуг, не підписаний сторонами, а тому не міг братися до уваги, як первинний документ.
Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛІДЕР ТІМ ЮА" надіслало до Державної фіскальної служби України в електронному вигляді з поміж інших документів акт надання послуг від 31.03.2018 №57 який, на переконання позивача, підтверджує реальність надання послуг, зокрема, щодо операції з Товариством з обмеженою відповідальністю "КОМО УКРАЇНА".
Як вбачається із Журналу розгляду повідомлень щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленим ПН/РК, (скріншоту), акт надання послуг від 31.03.2018 №57, не мітить підписів осіб, які брали участь у здійсненні господарської операції та відтисків печаток даних Товариств.
Згідно зі статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.
Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку.
За змістом частин першої та другої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Тобто для бухгалтерського обліку мають значення лише ті належні документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій, а не документи якості чи походження товару.
Правову позицію з цього приводу висловив Верховний суд у постанові від 12.06.2018 у справі №802/1155/17а (провадження №К/9901/4402/17).
Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує до норм Податкового кодексу України.
За правилами пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Аналіз наведених норм свідчить, що господарські операції для визначення витрат та податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
Жодним нормативно - правовим актом не затверджено форми бланку акту виконаних робіт (послуг) чи звіту про виконані (надані) послуги, крім законодавчо встановленого мінімуму обов'язкових реквізитів, встановлених ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" для первинних та зведених облікових документів - назва документа (форми), дата і місце складання, назва підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Аналізуючи фактичні обставини справи та наведені вище норми, суд приходить до висновку, що примірник акту надання послуг №57 від 31.03.2018, який позивачем надіслано до контролюючого органу разом із податковою накладною №19 від 31.03.2019 не містить підписи уповноважених осіб, як Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІДЕР ТІМ ЮА", так і Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМО УКРАЇНА", а також відтиски печаток наведених Товариств, що позбавляє його правової та доказової сили.
На думку суду, на момент отримання даного акту, за відсутності у ньому обов'язкових реквізитів, у відповідача були відсутні підстави вважати, що розглядувана операція з придбання послуг фактично спричинила реальні правові наслідки.
До матеріалів позовної заяви позивачем представлено примірник акту надання послуг №57 від 31.03.2018, який містить підписи уповноважених осіб, як Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІДЕР ТІМ ЮА", так і Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМО УКРАЇНА", а також відтиски печаток наведених Товариств. Однак даний примірник судом не береться до уваги, оскільки спірним у даних правовідносинах є рішення контролюючого органу, щодо відмови в реєстрації податкової накладної, в яких суду слід перевірити чи діяв відповідач на момент прийняття такого рішення в спосіб визначений законодавством та в межах своїх повноважень.
Суд вважає, що наведені обставини у сукупності та взаємозв'язку з фактами подання позивачем документів, які складені з порушенням законодавства, виключають правомірність відображення даної операції у податковому обліку позивача та формування витрат.
Згідно з пп.2.4 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.
Відповідно до пп.2.15, пп.2.16 п.2 названого Положення забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам, а відтак, для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку.
Таким чином, первинні документи, оформлені в ході виконання договору №01-12/15 про виконання робіт (надання послуг) від 01.12.2015, які подані позивачем контролюючому органу, мали дефект форми, котрі в силу статей 198, 201 Податкового кодексу України, частини 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 за №88, спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості.
Суд не бере до уваги надані представниками позивача копії податкових накладних від 04.01.2018, 05.02.2018, 08.05.2018, 31.05.2018, 30.06.2018 за №№4,4,5,28,26 відповідно, які сформовані внаслідок виконання договору №01-12/15 від 01.12.2015 та зареєстровані контролюючим органом без будь-яких зауважень, як на одну з підстав задоволення позову, оскільки контролюючим органом при отриманні податкової накладної перевіряються фактичне виконання умов договору по кожній податковій накладній зокрема. Зареєструвавши вказані податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних, контролюючому органу вочевидь було представлено ряд належно оформлених первинних документів, які підтверджували фактичне виконання умов договору.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
При цьому, згідно частин 1 та 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та Вуліч проти Швеції» Суд визначив, що «…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління» .
В даному випадку, відповідач належними доказами підтвердив правомірність свого рішення №665795/39951661 від 25.04.2018 про відмову у реєстрації податкової накладної від 31.03.2018 №19, з урахування всіх обставин, що мали значення для його прийняття.
Суд вважає, що відповідач при винесенні спірного рішення про відмову Товариству з обмеженою відповідальністю "ЛІДЕР ТІМ ЮА" в реєстрації податкової накладної №31 від 31.03.2018 діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Щодо позовної вимог про зобов'язання контролюючий орган зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №19 від 31.03.2018, суд зазначає, що така вимога є похідною вимозі щодо визнання протиправним рішення про відмову в реєстрації податкової накладної, а тому задоволенню не підлягає.
Підсумовуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІДЕР ТІМ ЮА" задоволенню не підлягають.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ВИРІШИВ:
В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІДЕР ТІМ ЮА" (код - 39951661, вул. Лесі Українки, 7, с. Молодятин, Коломийський район, Івано-Франківська область) до Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області (код 39394463, вул. Незалежності, 20, м. Івано-Франківськ) про визнання протиправним рішення та зобов'язання до вчинення дій, відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складання повного рішення суду.
Апеляційна скарга подається через Івано-Франківський окружний адміністративний суд або безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя /підпис/ ОСОБА_6
Рішення складене в повному обсязі 12 лютого 2019 р.
Суд | Івано-Франківський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 08.02.2019 |
Оприлюднено | 13.02.2019 |
Номер документу | 79753078 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Івано-Франківський окружний адміністративний суд
Могила А.Б.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні