Рішення

від 12.02.2019 по справі 400/2995/18

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 лютого 2019 р. справа № 400/2995/18

м. Миколаїв

          Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мороза А.О., розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом: Головного управління ДФС у Миколаївській області, вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв,54001

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Автодокс-Партс", вул. Чигрина, 246 А, м. Миколаїв,54003

про: стягнення податкового боргу в сумі 630228,10 грн.,

ВСТАНОВИВ:

          Головне управління ДФС у Миколаївській області (далі - позивач) звернулось з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Автодокс-Партс" (далі - відповідач) податкового боргу в сумі 630228,10 гривень, що ґрунтується на підставі податкових декларацій з податку на прибуток та податкового повідомлення-рішення.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що станом на час звернення до суду з цим позовом заборгованість відповідача становить 630228,10 грн., яка у добровільному порядку не сплачена, на підставі чого позивач звернувся до суду із даним позовом.

Позивач надав до суду клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Копія ухвали про відкриття провадження у справі від 06.12.2018 р., копія повістки від 14.01.2019 р., які суд направив відповідачу, повернулись до суду без вручення адресату з відміткою поштової установи “За закінченням терміну зберігання”.

Частиною 11 ст. 126 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) встановлено, що у разі повернення поштового відправлення з повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 КАС України, у разі неявки у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

На підставі ч. 9 ст. 205 КАС України, суд розглядає адміністративний позов в порядку письмового провадження, за наявними у справі матеріалами.

Інших заяв і клопотань учасники справи суду не подавали.

Процесуальних дій у справі судом не вчинялось.

Вирішуючи спір, суд враховує наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Автодокс-Партс" зареєстроване 22.02.2010 року взято на податковий облік в ПІ у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській бласті.

Згідно довідки про стан заборгованості за відповідачем рахується податковий борг в сумі 630228,10 грн., який виник на підставі самостійно поданих відповідачем декларацій, податкових повідомлень-рішень №0032281204 від 26.05.2016 р., №003213112014 від 25.05.2016 р., №0000291204 від 10.01.2017 р., №0099811201 від 18.10.2016 р., та пені на борг минулих років. Податкові повідомлення-рішення, на підставі яких нараховано борг, як зазначив позивач у свої позовній заяві не оскаржені, а також згідно даних КП "ДСС", на час розгляду цієї справи в провадженні Миколаївського окружного адміністративного суду відсутні справи щодо оскарження відповідачем цих податкових повідомлень-рішень, відтак борг нарахований за цими податковими повідомленнями-рішеннями вважається узгодженим (п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України).

Відповідно до п. 203.2 ст. 203 Податкового кодексу України, платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

При цьому, сума податкового зобов'язання, самостійно визначена платником податків, згідно з п. 56.11 ст. 56 Податкового кодексу України оскарженню не підлягає.

          Згідно з пп. 14.1.175 ст. 14 Податкового кодексу України сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання являється податковим боргом.

          На підставі норм статті 95 ПК України, Контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності,.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Податковою направлено на адресу відповідача корінець податкової вимоги форми “Ю” №6684-23 від 22.05.2015 р. в сумі 2263,97грн.

За приписами пункту 59.5 статті 59 ПК України, у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Відповідно до пп. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 ПК України, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідач своїм правом не скористався, позов не заперечив, доказів погашення заборгованості станом на час розгляду справи не надав.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз. У даній справі відсутні витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз, а тому судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Головного управління ДФС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код 39394277) до товариства з обмеженою відповідальністю "Автодокс-Партс" (вул. Чигрина, 246 А, м. Миколаїв, 54003, ідентифікаційний код 36958271) задовольнити.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Автодокс-Партс" (вул. Чигрина, 246 А, м. Миколаїв, 54003, ідентифікаційний код 36958271) в дохід держави податковий борг в сумі 630228,10 (шістсот тридцять тисяч двісті двадцять вісім гривень десять копійок) з розрахункових рахунків у банках, обслуговуючих товариство з обмеженою відповідальністю "Автодокс-Партс".

3. Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

          Суддя                                                                                 А. О. Мороз