Рішення

від 08.02.2019 по справі 1640/3262/18

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 лютого 2019 року м. ПолтаваСправа № 1640/3262/18

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Чеснокової А.О.,

за участі:

секретаря судового засідання - Безеги А.А.

позивача - ОСОБА_1

представника позивача - ОСОБА_2

представника відповідача - Мірошниченка В.В.

представника третьої особи - Нештап В.Г.

представника третьої особи - Макогона В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Кременчуцької міської ради Полтавської області, треті особи: Управління містобудування та архітектури Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради, Релігійна громада Свято-Успенської Української Православної Церкви Київського патріархату в м. Кременчук про визнання протиправним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В:

17 вересня 2018 року позивач ОСОБА_1 звернулась до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Кременчуцької міської ради Полтавської області, треті особи: Управління містобудування та архітектури Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради, Релігійна громада Свято-Успенської Української Православної Церкви Київського патріархату в м. Кременчук про визнання протиправним та скасування рішення ХХХІ сесії VII скликання Кременчуцької міської ради Полтавської області "Про надання земельних ділянок в постійне користування в м. Кременчуці" від 09 серпня 2018 року в частині затвердження Релігійній громаді Свято-Успенської Української православної церкви Київського патріархату в м. Кременчуці проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва Свято-Успенського кафедрального собору на його історичному місці на площі Перемоги та надання Релігійній громаді Свято-Успенської Української православної церкви Київського патріархату в м. Кременчуці (ідентифікаційний код ЄДРПОУ 25164760) в постійне користування земельну ділянку площею 972 кв.м. (кадастровий № 5310436100:08:004:0116) для будівництва Свято-Успенського кафедрального собору (код КВЦПЗ В 03.04) на його історичному місці на площі Перемоги.

В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що прийняттю спірного акта органа місцевого самоврядування передували численні порушення вимог чинного законодавства, що виключає правомірність передачі у постійне користування Релігійній громаді Свято-Успенської Української православної церкви Київського патріархату в м. Кременчуці земельної ділянки за кадастровим № 5310436100:08:004:0116.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2018 року зазначену позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі, справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою від 18 грудня 2018 року, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, закрито підготовче судове засідання, справу призначено до розгляду по суті.

У наданому до суду відзиві на позов представник відповідача посилався на те, що спірне рішення ХХХІ сесії VII скликання Кременчуцької міської ради Полтавської області "Про надання земельних ділянок в постійне користування в м. Кременчуці" від 09 серпня 2018 року в оскаржуваній його частині є актом індивідуальної дії, яке спрямоване на зміну прав та обов'язків Релігійної громади Свято-Успенської Української православної церкви Київського патріархату в м. Кременчуці, яке вичерпало свою дію шляхом його виконання. Наполягав на тому, що порушення прав позивача у цих правовідносинах не мало місця.

13 листопада 2018 року судом отримано пояснення Релігійної громади Свято-Успенської Української православної церкви Київського патріархату в м. Кременчуці щодо позову, в яких третя особа заперечувала проти позову та вказувала, що спірним рішенням їй передано земельну ділянку за кадастровим № 5310436100:08:004:0116 в постійне користування для будівництва та обслуговування будівель громадських та релігійних організацій. На підставі вищевказаного рішення третьою особою виготовлено відповідний проект землеустрою та забезпечено реєстрацію вищевказаної земельної ділянки в ДЗК, тобто рішення ХХХІ сесії VII скликання Кременчуцької міської ради Полтавської області "Про надання земельних ділянок в постійне користування в м. Кременчуці" від 09 серпня 2018 року є виконаним, що на переконання третьої особи виключає можливість його скасування.

17 грудня 2018 року до суду надійшли письмові пояснення Управління містобудування та архітектури Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради, у яких третя особа заперечувала проти позову, а також зазначала, що порушення процедури проведення громадських слухань щодо врахування пропозицій та зауважень позивача під час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівні не мало місця, оскільки вищевказані пропозиції подавались ОСОБА_1 без додержання вимог Закону та Порядку № 555 в частині їх належного обґрунтування, а наступні звернення подавались ініціатором звернення поза межами встановленого місячного строку та не містили обґрунтування, в зв'язку із чим такі зауваження та пропозиції не враховувались під час проведення громадських слухань.

Позивач та його представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, зазначав про безпідставність позовних вимог та об'єктивну відсутність порушення прав позивача.

Треті особи в судовому засіданні підтримали позицію відповідача.

Дослідивши матеріали позовної заяви, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини та відповідні до них правовідносини.

25 липня 2016 року до Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області на ім'я міського голови м. Кременчука Малецького В.О. надійшла заява настоятеля релігійної громади Свято-Успенської Української православної церкви Київського патріархату - протоієрея Володимира Макогона вих. № 01-21/5154 з проханням сприяти в проведенні громадських слухань з приводу будівництва Свято-Успенського кафедрального собору на його історичному місці (пл. Перемоги).

За наслідками розгляду зазначеного клопотання 30 серпня 2016 року відповідачем на ХІІІ сесії Кременчуцької міської ради VII скликання прийнято рішення про проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проекту містобудівної документації про можливість розміщення Свято-Успенського кафедрального собору на його історичному місці в районі площі Перемоги в м. Кременчуці.

Вищевказане рішення оприлюднене на веб-сайті Кременчуцької міської ради в мережі Інтернет, а також розміщено повідомлення про проведення громадських слухань відповідно до розпорядження міського голови № 288-Р щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проекту містобудівної документації про можливість розміщення Свято-Успенського кафедрального собору на його історичному місці, в районі площі Перемоги в м. Кременчуці.

У період з 08 вересня по 08 жовтня 2016 року Управлінням містобудування та архітектури Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради на підставі рішення ХІІІ сесії VII скликання Кременчуцької міської ради Полтавської області від 30 серпня 2016 року проведено громадські слухання.

За результатами проведення громадських слухань Кременчуцькою міською радою прийнято рішення "Про початок роботи з внесення змін до містобудівної документації міста Кременчука", яким управлінню містобудування та архітектури доручено розпочати роботи з внесення змін до детального плану центральної частини міста в частині розміщення на площі Перемоги Свято-Успенського кафедрального собору.

Розроблений Державним підприємством "Український державний НДІ проектування міст "Діпромісто" проект змін детального плану центральної частини міста в частині розміщення на площі Перемоги Свято-Успенського кафедрального собору з дотриманням вимог частини третьої статті 21 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та з метою доступу до нього громадськості і подання пропозицій оприлюднено шляхом публікації запроектованих змін в офіційному виданні Кременчуцької міської ради газеті "Вісник Кременчука від 27 квітня 2017 року за № 17(1843) та на офіційному веб-сайті kremen.gov.ua.

Подані позивачем до Управління містобудування та архітектури Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради пропозиції щодо запроектованих змін детального плану центральної частини міста не були враховані третьою особою під час проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівні, оскільки останні не відповідали вимогам Закону та Порядку про їх належне обґрунтування про що позивача повідомлено відповідним листом вих. № 28-33/0871/33 від 25 травня 2017 року. Наступні звернення від гр. ОСОБА_1 з проханням створити погоджувальну комісію для врахування її пропозицій та зауважень до проекту змін детального плану були подані після закінчення встановленого місячного терміну для обговорення та без належного обґрунтування, з огляду на що останні були відхилені.

09 серпня 2018 року ХХХІ сесією VII скликання Кременчуцької міської ради Полтавської області прийнято рішення "Про надання земельних ділянок в постійне користування в м. Кременчуці" пунктом 1 якого ухвалено затвердити Релігійній громаді Свято-Успенської Української православної церкви Київського патріархату в м. Кременчуці проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва Свято-Успенського кафедрального собору на його історичному місці на площі Перемоги та надано в постійне користування земельну ділянку площею 972 кв.м. (кадастровий № 5310436100:08:004:0116) для будівництва Свято-Успенського кафедрального собору на його історичному місці на площі Перемоги.

Заперечуючи правомірність прийняття спірного рішення та посилаючись на те, що останнє порушує права та інтереси позивача, ОСОБА_1 звернулась до суду з цим позовом.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 20 липня 2006 року у справі "Сокуренко і Стригун проти України" указав, що фраза "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Термін "суд, встановлений законом" у пункті 1 статті 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з … питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів".

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

За змістом пункту 2 частини першої статті 4 КАС України публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.

При цьому суб'єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг /пункт 7 частини першої статті 4 КАС України/.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Предметом оскарження у цій справі є рішення Кременчуцької міської ради Полтавської області від 09 серпня 2018 року "Про надання земельних ділянок в постійне користування в м. Кременчуці". При цьому вирішальне значення для віднесення цієї справи до компетенції адміністративного суду є те, що позивач не має жодних майнових претензій щодо земельної ділянки, яка спірним рішенням передана у постійне користування третій особі. Підставою оскарження вищевказаного рішення стало переконання позивача про його невідповідність вимогам чинного законодавства.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Згідно з статтею 19 Конституції України, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України.

Відповідно до положень статті 92 Земельного кодексу України, право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку. Право постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають релігійні організації України, статути (положення) яких зареєстровано У встановленому законом порядку, виключно для будівництва і обслуговування культових та інших будівель, необхідних для забезпечення їх діяльності.

За приписами частини п'ятої статті 16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Згідно з пунктом 34 частини першої статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до виключної компетенції міських рад належить вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Відповідно до частини першої статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Неправомірні рішення, дії чи бездіяльність посадових осіб органів місцевого самоврядування, прийняті з порушенням прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, можуть бути оскаржені відповідно до ч.2 ст. 55 Конституції України та ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України.

Як установлено з матеріалів справи, спірним рішенням Кременчуцької міської ради Полтавської області "Про надання земельних ділянок в постійне користування в м. Кременчуці" від 09 серпня 2018 року земельну ділянку площею 972 кв.м. (кадастровий № 5310436100:08:004:0116) передано в постійне користування Релігійній громаді Свято-Успенської Української православної церкви Київського патріархату в м. Кременчуці для будівництва Свято-Успенського кафедрального собору на його історичному місці на площі Перемоги.

Відтак спірне рішення є ненормативним актом органу місцевого самоврядування одноразового застосування, який вичерпав свою дію внаслідок його виконання. Факт прийняття вищевказаного рішення є формою реалізації Релігійною громадою Свято-Успенської Української православної церкви Київського патріархату в м. Кременчуці свого суб'єктивного права на отримання від Кременчуцької міської ради Полтавської області у постійне користування земельної ділянки. Скасування такого акта не може породити жодних парових наслідків, в тому числі й для позивача, а відтак не має змісту.

Приписами частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

При цьому, за усталеною правовою позицією касаційної інстанції право на захист це самостійне суб'єктивне право, яке з'являється у володільця регулятивного права лише в момент порушення чи оспорення останнього (аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 20 жовтня 2015 № 21-2497а15 та від 27 жовтня 2015 № 21-3658а15).

Згідно з частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Суд наголошує, що захист прав здійснюється у разі їх порушення. З цього випливає, що під час розгляду кожної справи суд повинен встановити чи має місце порушення прав позивача, адже без цього не можна виконати завдання судочинства. Якщо позивач не довів факту порушення особисто своїх прав, то навіть у разі, якщо дії суб'єкта владних повноважень є протиправними, підстав для задоволення позову немає. Звернення до суду є способом захисту порушених суб'єктивних прав, а не способом відновлення законності та правопорядку у публічних правовідносинах.

Об'єктом судового захисту є права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб. Для розкриття цих категорій необхідно звернути увагу на Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення окремих положень частини першої статті 4 ЦПК України (справа про охоронюваний законом інтерес) від 01 грудня 2004 року № 18-рп/2004 (справа № 1-10/2004). Системний аналіз, який провів Конституційний Суд України, свідчить, що поняття "охоронюваний законом інтерес" у всіх випадках вживання його у законах України у логічно-смисловому зв'язку з поняттям "права" має один і той же зміст.

З урахуванням наведених вище міркувань Конституційний Суд України вирішив, що поняття "охоронюваний законом інтерес" треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Суд захищає лише порушені, невизнані або оспорювані права, свободи та інтереси учасників адміністративних правовідносин. Визнання протиправним рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень можливе лише за позовом особи, право або охоронюваний законом інтерес якої порушені такою діяльністю.

Проаналізувавши викладене, суд не вбачає у спірних правовідносинах між позивачем та Кременчуцькою міською радою Полтавської області ознак допущення протиправності з боку суб'єкта владних повноважень, оскільки позивачем на обґрунтування своєї позиції не надано жодних доказів, які б свідчили про порушення спірним рішенням його прав або охоронюваних законом інтересів. За викладених обставин відсутні підстави вважати рішення Кременчуцької міської ради Полтавської області "Про надання земельних ділянок в постійне користування в м. Кременчуці" від 09 серпня 2018 року протиправним.

Таким чином, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Підстави для розподілу судових витрат у розумінні статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України відсутні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 6, 8, 9, 11, 77, 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, -

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 рнокпп НОМЕР_1 ) до Кременчуцької міської ради Полтавської області ( площа Перемоги, 2, м. Кременчук, Полтавска область, 39600, код ЄДРПОУ 24388300 ), треті особи: Управління містобудування та архітектури Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради (пл. Перемоги, 2, м. Кременчук, Полтавська область, 39614, код ЄДРПОУ 02498790), Релігійна громада Свято-Успенської Української Православної Церкви Київського патріархату в м. Кременчук (вул. Чапаєва, 36, м. Кременчук, Полтавська область, 39600, код ЄДРПОУ 25164760) про визнання протиправним та скасування рішення відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 12 лютого 2019 року.

Суддя А.О. Чеснокова