Рішення

від 11.02.2019 по справі 540/2663/18

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2019 р.м. ХерсонСправа № 540/2663/18 Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Хом'якової В.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Святослав" про стягнення боргу,

встановив:

Позивач звернувся до адміністративного суду з позовом до відповідача, в якому просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Святослав" (код 31760041) на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (код 21295057) заборгованість з відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, за період грудень 2017 - грудень 2018 року у сумі 3479,78 грн.

Ухвалою суду від 28.12.2018 залишено позовну заяву без руху та надано позивачу десятиденний строк для усунення недоліків поданого позову. Позивачем усунуто недоліки поданої позовної заяви.

Після усунення позивачем недоліків поданої позовної заяви, ухвалою суду від 14.01.2019 відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи розгляд адміністративної справи за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що за Товариством з обмеженою відповідальністю "Святослав" рахується заборгованість по невідшкодованим фактичним витратам на виплату та доставку пенсії, призначеної на пільгових умовах ОСОБА_1 у сумі 3479,78 грн., за період грудень 2017 - грудень 2018 року. Розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за згаданий період є узгодженим, при цьому, заборгованість відповідачем сплачена не була.

Відповідач не скористався своїм правом на подання до суду відзиву на позовну заяву. Ухвала про порушення справи, яка була надіслана на його юридичну адресу, повернулася до суду з відміткою відділення поштового зв'язку "за закінченням терміну зберігання".

Таким чином, суд вважає відповідача належним чином повідомленим про відкриття спрощеного позовного провадження та встановлення строку для подання відзиву по справі.

Частиною 4 статті 59 КАС України, подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 6 ст. 162 КАС України).

Пунктом 2 частинами 1 статті 263 КАС України визначено, що суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи, зокрема, щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Згідно із ч.ч. 2, 3 ст. 263 КАС України справи, визначені частиною першою цієї статті, суд розглядає у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі. Заявами по суті справи є позов та відзив.

Таким чином, суд розглядає адміністративну справу у письмовому провадженні без повідомлення її учасників.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог з наступних підстав.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Святослав" зареєстроване як платник збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що обумовлено, зокрема, обов'язком відповідача сплачувати витрати на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених його працівникам відповідно до п."а", п.п."б"-"з" ч.1 ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", як таким, що працювали або працюють повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1, або повний робочий день на роботах із шкідливими та важкими умовами праці, передбаченими Списком № 2 Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах". Відповідачем видано довідку про підтвердження наявного трудового стажу ОСОБА_1, який відповідно до ст. 13 Закону "Про пенсійне забезпечення" як машиніст аміачно-холодильних установок мав право на пенсію на пільгових умовах.

Так, Товариство з обмеженою відповідальністю "Святослав" заборгувало суму з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсії у розмірі 3479,78 грн., за період грудень 2017 - грудень 2018 року, працівнику ОСОБА_1.

Вказана сума боргу розрахована відповідно до розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "а", "б"-"з" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення". Нарахована сума боргу підлягає щомісячному відшкодуванню. Розрахунки за вищезгаданий період були направлені відповідачу за його місцезнаходженням, отримані ним, при цьому не оскаржувались ні в адміністративному, ні в судовому порядку.

Оскільки заборгованість у розмірі 3479,78 грн., за період грудень 2017 - грудень 2018 року, не сплачена відповідачем добровільно, позивач звернувся до суду з метою її стягнення в судовому порядку.

Відповідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно ст. 5 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 р. № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV) цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці правовідносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що йому не суперечить.

Пунктом 2 розділу ХV "Прикінцеві положення" Закону № 1058-IV передбачено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди вищезазначеним особам пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення". При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до п."а" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Відповідно до п."б" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Так, постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 р. № 637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, відповідно до п.20 якого, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Порядок відшкодування підприємствами витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, визначається Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 р. № 21-1 (далі Інструкція № 21-1).

Пунктом 6.1 розділу 6 Інструкції № 21-1 (в редакції від 30.01.2018 р.) передбачено, що для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 розділу 2 цієї Інструкції (крім платників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені у підпункті 4 пункту 291.4 статті 291 глави 1 розділу XIV Податкового кодексу України), відшкодуванню підлягають фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до набрання чинності Законом України від 03 жовтня 2017 року № 2148-VІІІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" та призначених відповідно до частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування":

- особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім тих, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за Списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України;

- особам, які були зайняті на інших роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та пунктів 2-8 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Відповідно до п.6.4 розд.6 Інструкції № 21-1 розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону, які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом місяця з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Пунктом 6.7 розділу 6 Інструкції № 21-1 встановлено, що підприємства зобов'язані щомісяця до 25-го числа вносити до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування, органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства у розрахунку, який направляється підприємству в місячний строк з дня прийняття рішення про зміну розміру пенсії або про припинення виплати пенсії.

Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

Суд також зазначає, що питання про відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених, зокрема, відповідно до пунктів "б"-"з" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" врегульовано Законом України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.1997 р. № 400/97-ВР (далі - Закон № 400/97-ВР).

Абзацом 4 пункту 1 статті 2 Закону № 400/97-ВР (в редакції від 01.01.2018 р.) передбачено, що для платників збору, визначених пунктами 1 і 2 частини першої статті 1 цього Закону, крім платників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені підпунктом 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених до дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та призначених після дня набрання чинності зазначеним Законом відповідно до пунктів 2-8 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у період до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону встановлюється ставка збору на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 100 відсотків від об'єкта оподаткування, визначеного абзацом четвертим пункту 1 статті 2 цього Закону (абз.3 п.1 ст.4 Закону № 400/97-ВР).

Відповідно до ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Оскільки відповідачем не спростовано належними доказами доводів позивача щодо наявності у нього заборгованості, доказів добровільної сплати Товариством з обмеженою відповідальністю "Святослав" заборгованості з відшкодування витрат на виплату і доставку пільгової пенсії працівнику ОСОБА_1, за період грудень 2017 - грудень 2018 року, у розмірі 3479,78 грн. до суду не надано, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 242-246, 250, 255, 262 КАС України, суд, -

вирішив:

Позов задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Святослав" (73000, Херсонська область, м. Херсон, вул. М. Фортус, буд. 1, код ЄДРПОУ 31760041) на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (73005, м. Херсон, вул. 28 Армії, 6, код ЄДРПОУ 21295057) заборгованість з відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, за період грудень 2017 - грудень 2018 року, у розмірі 3479,78 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до П'ятого апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому, відповідно до пп.15.5 п.15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України, до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Хом'якова В.В.

кат. 10.2.4