Рішення

від 12.02.2019 по справі 826/8180/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

12 лютого 2019 року № 826/8180/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Добрянської Я.І. розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу

за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві доПублічного акціонерного товариства "Медпромпроект" простягнення заборгованості, ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Лівобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України в місті Києві з позовом до Публічного акціонерного товариства "Медпромпроект" в якому просило стягнути з Публічного акціонерного товариства "Медпромпроект" на користь Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в місті Києві заборгованість в розмірі 39 823,78 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що у відповідача утворилась заборгованість зі сплати різниці між сумою пенсії, призначеної науковим працівникам за Законом України "Про наукову і науково-технічну діяльність" та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, яка відповідачем у встановлені законодавством строки погашена не була.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 04.07.2017р. відкрито скорочене провадження у справі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.02.2019р. замінено позивача у справі № 826/8180/17 з Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного Фонду України в м. Києві на правонаступника - Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (код ЄДРПОУ: 42098368; адреса: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16).

Відповідачем подано заперечення на адміністративний позов в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки в оскаржуваний період відповідач був державною установою та фінансувався за рахунок державного бюджету, то пенсійне забезпечення пенсіонерів зазначених у повідомленнях повинно здійснюватись за рахунок коштів державного бюджету. Більше того зазначає, що працівники вказані у повідомленнях наукової діяльності не проводили, з огляду на що не можуть мати наукового стажу, а відтак не мають законних підстав для отримання наукової пенсії. Одночасно наголошує, що до повідомлень за оскаржуваний період включені громадяни, які не мають жодного відношення до відповідача, зокрема, ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3

Проаналізувавши матеріали справи, судом вирішено подальший розгляд справи проводити у порядку спрощеного провадження.

Відповідно до частини 4 статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції станом на момент відкриття провадження у даній справі), справа розглядається в порядку скороченого провадження без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі, на підставі наявних у справі доказів.

Разом з тим, 15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03 жовтня 2017 року №2147-VIII, яким внесено зміни до Кодексу адміністративного судочинства України, виклавши його в новій редакції.

Суд звертає увагу на положення пункту 10 частини 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України у редакції Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03.10.2017 № 2147-VIII, відповідно до якого справи у судах першої та апеляційної інстанції, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Так, частиною 1 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України (тут і далі в редакції Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03 жовтня 2017 року №2147-VIII) встановлено, що за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин (пункт 20 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до пункту 7 частини 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо стягнення грошових сум, що ґрунтуються на рішеннях суб'єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження.

Частиною 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Враховуючи викладене, суд закінчує розгляд даної справи ухваленням рішення за правилами нової редакції Кодексу адміністративного судочинства України.

Так, суд дослідив матеріали справи на підтвердження й спростування заявлених вимог в їх сукупності, надав їм юридичну оцінку та встановив наступне.

Публічне акціонерне товариство "Медпромпроект" є юридичною особою та перебуває на обліку у позивача.

Загальна сума заборгованості на відшкодування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України Про наукову і науково-технічну діяльність і сумою пенсії, призначеної відповідно до інших законодавчих актів складає 39 823,78 грн. за період з 01.04.2017р. по 30.06.2017р., що підтверджується наявними в матеріалах справи розрахунками та повідомленнями позивача.

Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування від 09.07.2003 року № 1058-IV законодавство про пенсійне забезпечення базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, цього Закону, закону про недержавне пенсійне забезпечення, законів, якими встановлюються умови пенсійного забезпечення, відмінні від загальнообов'язкового державного пенсійного страхування та недержавного пенсійного забезпечення, міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (далі - закони про пенсійне забезпечення), а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення, що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення в Україні.

У ч.1 ст.24 Закону України Про наукову і науково-технічну діяльність від 13.12.1991 року №1977-XII (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) (надалі - Закон №1977-XI) зазначено, що держава встановлює для наукових (науково-педагогічних) працівників, які мають необхідний стаж наукової роботи, пенсії на рівні, що забезпечує престижність наукової праці та стимулює систематичне оновлення наукових кадрів.

Відповідно до ч.1 ст.37 Закону України Про наукову і науково-технічну діяльність від 26.11.2015 року №848-VIII (надалі - Закон №848-VIII) держава встановлює для наукових (науково-педагогічних) працівників, які мають необхідний стаж наукової роботи, пенсії на рівні, що забезпечує престижність наукової праці.

Згідно ч.2 ст.24 Закону №1977-XI науковому (науково-педагогічному) працівнику призначається за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченому абзацом першим частини першої статті 28 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування . Вказане твердження кореспондується з ч.2 ст.37 Закону №848-VIII.

Відповідно до ч.9 ст.24 Закону №1977-XI різниця між сумою пенсії, призначеної за цим Законом, та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право науковий працівник, фінансується:

для наукових (науково-педагогічних) працівників державних бюджетних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів - за рахунок коштів державного бюджету;

для наукових (науково-педагогічних) працівників інших державних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів - за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів, а також коштів державного бюджету в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. При цьому за рахунок коштів державного бюджету науковим (науково-педагогічним) працівникам оплачується з розрахунку на одну особу 50 відсотків різниці пенсії, призначеної за цим Законом;

для наукових (науково-педагогічних) працівників недержавних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів - за рахунок коштів цих установ, організацій та закладів.

Відповідно до ч.1 ст.37 Закону №848-VIII різниця між сумою пенсії, призначеної відповідно до цього Закону, та сумою пенсії із солідарної системи, обчисленої згідно із Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", на яку має право науковий працівник, фінансується:

для наукових (науково-педагогічних) працівників державних, комунальних наукових установ, організацій, підприємств та вищих навчальних закладів, а також інших наукових установ, які згідно із статтею 12 цього Закону включені до Державного реєстру наукових установ, яким надається підтримка держави, - за рахунок коштів державного бюджету з урахуванням надходжень від сплати єдиного внеску у розмірі, встановленому частиною дев'ятою статті 8 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" для цієї категорії працівників;

для наукових (науково-педагогічних) працівників інших наукових установ, організацій, підприємств та вищих навчальних закладів - за рахунок коштів цих установ, організацій, підприємств та закладів.

Механізм фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації згідно із Законом України Про наукову і науково-технічну діяльність , та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи (далі - різниця у розмірі пенсії) визначений Порядком фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації згідно із Законом України Про наукову і науково-технічну діяльність , та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 24.03.2004 року №372 (надалі - Порядлок №372).

Відповідно до п.2 Порядку №372 За рахунок коштів державного бюджету фінансується 50 відсотків різниці у розмірі пенсії наукових (науково-педагогічних) працівників державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації у розрахунку на одну особу. Інша частина фінансується за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів..

Згідно п.5 Порядку №372 розмір витрат на фінансування різниці у розмірі пенсії за рахунок коштів державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації визначається у розрахунку на рік органами Пенсійного фонду до 20 січня поточного року та протягом 10 днів з дня призначення пенсії відповідно до Закону України Про наукову і науково-технічну діяльність , про що відповідному підприємству, установі, організації або закладу відразу надсилається повідомлення за зразком, що додається.

Зазначені підприємства, установи, організації та заклади самостійно визначають суму, що підлягає до сплати у розрахунку на місяць, та щомісяця до 25 числа перераховують органу Пенсійного фонду за своїм місцезнаходженням відповідні кошти для фінансування різниці у розмірі пенсії, призначеної у минулому та поточному роках.

Відповідно до п.8 Порядку №372 у разі порушення строку сплати коштів, які спрямовуються на фінансування різниці у розмірі пенсії, органи Пенсійного фонду стягують відповідні суми у порядку, визначеному законодавством.

Відповідно до п.9 Порядку №372 різниця у розмірі пенсій наукових (науково-педагогічних) працівників недержавних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації фінансується за рахунок коштів цих установ, організацій та закладів згідно з пунктами 3 - 8 цього Порядку.

Наведене вказує, що відповідач, працівникам якого призначено пенсію на підставі норм Закону №1977-XI та Закону №848-VIII, зобов'язаний фінансувати різницю між сумою пенсії, призначеної за цими Законами, та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право науковий працівник, шляхом перерахування коштів на рахунок органу Пенсійного фонду України.

З метою фінансування різниці у розмірі пенсії позивач надіслав відповідачу повідомлення про відшкодування наукової пенсії, однак виплати на відшкодування різниці на фінансування пенсій підприємством не сплачені, що підтверджується карткою особового рахунку.

Доводи відповідача про те, що відшкодування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим працівникам за Законом України "Про наукову і науково-технічну діяльність" та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів не повинно проводитись відповідачем, а має здійснюватись за рахунок державного бюджету, суд вважає помилковими, з огляду на таке.

Згідно з наказом Міністерства медичної промисловості СССР №336 від 16.07.1984р. інститут "Діпомедпром" перетворений в Державний проектний науково дослідний інститут медичної промисловості - ДіпроНДІмедпром .

Наказом Мінмедбіопрому СРСР № 520 від 30.10.1987р. ДіпроНДІмедпром перетворений в Державний інститут по проектуванню підприємств медичної та мікробіологічної промисловості Діпромед .

24.04.1996р. Державний інститут по проектуванню підприємств медичної та мікробіологічної промисловості "Діпромед" перетворений у Відкрите акціонерне товариство "Медпромпроект", яке є правонаступником Дніромеду .

Рішенням загальних зборів акціонерів від 27.11.2011 Відкрите акціонерне товариство "Медпромпроект" змінило найменування на Публічне акціонерне товариство Медпромпроект .

Пунктом 4 Порядку №372 визначено, що у разі ліквідації або зміни власника підприємства, установи, організації чи вищого навчального закладу III - IV рівнів акредитації різниця у розмірі пенсії фінансується за рахунок коштів їх правонаступників у порядку, що діяв стосовно цих підприємств, установ, організацій та закладів до моменту ліквідації або зміни власника.

Таким чином, враховуючи наведене, суд вважає, що обов'язок відшкодування різниці пенсії розповсюджується на всі підприємства установи та організації не бюджетної форми власності, які здійснюють у своїй діяльності науково технічну, науково організаційну діяльність займаються конкретною розробкою і організацією розробок санітарно - технічних і енергетичних частин проектів підприємств медичної та мікробіологічної промисловості., а також дослідно промислових установок.

За таких обставини суд вважає, що у відповідач зобов'язаний відшкодувати різницю між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону №848-VIII та сумою пенсії обчисленої із солідарної системи, а тому доводи в цій частині є необґрунтованими.

Посилання відповідача на те, що працівники вказані у повідомленнях наукової діяльності не проводили, з огляду на що не можуть мати наукового стажу, а відтак не мають законних підстав для отримання наукової пенсії, а такі особи, як ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 взагалі не були його працівниками, суд також вважає помилковими, з огляду на таке.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем долучені довідки видані Відкритим акціонерним товариством "Медпромпроект" щодо наступних пенсіонерів: ОСОБА_5 - довідка №8230 від 27.05.2002р.; ОСОБА_6 - довідка (відсутній чіткий номер реквізитів); ОСОБА_7 - довідка № 8231 від 27.05.2002р.; ОСОБА_8 - довідка №133/10 від 19.03.2002р.; ОСОБА_9 - довідка № 387 від 01.12.2003р.; ОСОБА_10 - довідка №160 від 30.04.2004р.: ОСОБА_11 - довідка №190/13-к від 23.04.2002р.; ОСОБА_12 - довідка №8166/10 від 11.04.2002р.; ОСОБА_13 - довідка №193 від 26.04.2002р.; ОСОБА_14 - довідка № 300 від 17.09.2003р.; ОСОБА_15 - довідка № 122 від 14.03.2002р.; ОСОБА_16 - довідка № 8341/ ВК від 30.04.2003р.; ОСОБА_17 - довідка №1431/ВК від 28.03.2002р.; ОСОБА_18 - довідка №160/10 від 03.04.2002р.; ОСОБА_19 - довідка №3447/ВК від 18.10.2002р.; ОСОБА_4 - довідка №305/ВК від 03.07.2002р.; ОСОБА_20 - довідка №314/ВК від 08.07.2002р.; ОСОБА_3 № 253/ВК від 11.06.2002р.; ОСОБА_21 - довідка №249 від 06.06.2002р.; ОСОБА_22 - довідка № 331/ВК від 15.07.2002р.; ОСОБА_23 - довідка № 148/ВК. (а.с. 38-59)

З вищезазначених довідок вбачається, що вказані в них особи займались науково - технічною діяльністю, а тому доводи відповідача щодо не здійснення ними наукової діяльності в цій частині є необґрунтованими.

Крім того, ОСОБА_24 отримує пенсію по втраті годувальника за померлого чоловіка ОСОБА_23, який відповідно до довідки ВАТ Медпромпроект займався науково - технічною діяльністю, ОСОБА_2 отримує пенсію за померлого чоловіка ОСОБА_22, який відповідно до довідки ВАТ Медпромпроект №331/ВК від 15.07.2002 року займався науково - технічною діяльністю.

Поряд з цим, згідно довідки ВАТ "Медпромпроект" №253/ВК від 11.06.2002р. ОСОБА_3 працював у комплексному відділі інституту - Діпромедпром .

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку про те, що доводи відповідача про неправомірне призначення пенсій відповідно до Закону України Про наукову і науково-технічну діяльність та відсутність обов'язку по відшкодуванню витрат на фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України Про наукову і науково-технічну діяльність і сумою пенсій, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів є необґрунтованими.

Більше того, суд зазначає, що особливий характер праці осіб, яким пенсію призначено як науковим працівникам відповідно до Закону України Про наукову та науково-технічну діяльність , підтверджується відповідними довідками відповідача, з яких вбачається, що роботи, котрі виконувались особами, вказаними у повідомленнях про суми витрат на фінансування різниці між сумою пенсій, призначених відповідно до Закону України Про наукову та науково-технічну діяльність , і сумою пенсій, обчислених відповідно до інших законодавчих актів, відносяться до науково-технічної діяльності. У вказаних довідках зазначено, що працівники, яким пенсію призначено як науковим працівникам відповідно до Закону України Про наукову та науково-технічну діяльність , неодноразово проходили атестацію.

Відповідачем зазначено, що пенсіонери, які працювали у відповідача, і яким призначено пенсію згідно Закону України Про наукову та науково-технічну діяльність були виключно інженерно-технічними працівниками, а не науковцями та не займались науковою діяльністю.

Разом із тим, підприємство щомісяця отримувало повідомлення Управління про суми витрат на фінансування різниці між сумою пенсій, призначених відповідно до Закону України Про наукову та науково-технічну діяльність , і сумою пенсій, обчислених відповідно до інших законодавчих актів, які є узгодженими та є обов'язковими для виконання, оскільки розрахунок відповідачем оскаржено не було. При цьому, в довідках, виданих відповідачем, зазначено, що профілем роботи інституту та основною діяльністю є проектно-вишукувальна та науково-технічна діяльність, яка складала в інституті і основних його підрозділах до 100% обсягів робіт за рік, всі перейменування інститут не змінили основні напрямки його діяльності.

В даному випадку, розглядається питання щодо наявності підстав для стягнення заборгованості з відшкодування суми витрат на фінансування різниці між сумою пенсій, призначених відповідно до Закону України Про наукову та науково-технічну діяльність , і сумою пенсій, обчислених відповідно до інших законодавчих актів, натомість питання правомірності призначення пенсій, підтвердження атестації наукових працівників та атестації наукової установи не є предметом спору.

Таким чином, позовні вимоги є обґрунтованими та підтверджуються необхідними доказами, а тому підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

У відповідності до ч. 2 ст. 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки матеріали справи не містять доказів понесення позивачем витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, підстави для стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 72-77, 139, 241-246, 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві задовольнити.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Медпромпроект" (ЄДРПОУ 00481718) на користь Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві заборгованість з відшкодування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України Про наукову і науково-технічну діяльність , і сумою пенсії, призначеної відповідно до інших законодавчих актів за період з 01.04.2017р. по 30.06.2017р. у розмірі 39 823, 78 грн. (тридцять дев'ять тисяч вісімсот двадцять три гривні сімдесят вісім копійок).

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішенням суду може бути оскаржено за правилами встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Я.І. Добрянська