Ухвала

від 06.02.2019 по справі 2040/5159/18

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 лютого 2019 р.Справа № 2040/5159/18 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Спаскіна О.А.,

Суддів: Кононенко З.О. , Бенедик А.П. ,

за участю секретаря судового засідання Медяник А.О.,

представника відповідача Полякової В.В.

представника апелянта (СГ ВК "Україна") Селезень С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Україна", Огіївської сільської ради Сахновщинського району Харківської області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 01.10.2018 року, головуючий суддя І інстанції: Волошин Д.А., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 10.10.18 року по справі № 2040/5159/18

за позовом Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Всеукраїнський кооператив Надія"

до Огіївської сільської ради Сахновщинського району Харківської області

про визнання неправомірним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Сільськогосподарський виробничий кооператив "Всеукраїнський кооператив Надія" звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив суд:

- визнати неправомірним та скасувати рішення № 45 виконавчого комітету Огіївської сільської ради Сахновщинського району Харківської області від 31.05.2018 щодо відмови реєстрації та видачі свідоцтва про право власності на майнові паї члена колективного сільськогосподарського підприємства;

- зобов'язати Огіївську сільську раду Сахновщинського району Харківської області прийняти та розглянути повторно заяву про реєстрацію та видачу свідоцтва про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства для СВК "Всеукраїнський кооператив Надія".

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 01.10.2018 року адміністративний позов Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Всеукраїнський кооператив Надія" до Огіївської сільської ради Сахновщинського району Харківської області про визнання неправомірним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задоволено.

Визнано неправомірним та скасовано рішення № 45 виконавчого комітету Огіївської сільської ради Сахновщинського району Харківської області від 31.05.2018 щодо відмови реєстрації та видачі свідоцтва про право власності на майнові паї члена колективного сільськогосподарського підприємства.

Зобов'язано Огіївську сільську раду Сахновщинського району Харківської області прийнято та розглянуто повторно заяву про реєстрацію та видачу свідоцтва про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства для СВК "Всеукраїнський кооператив Надія".

Стягнуто на користь Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Всеукраїнський кооператив Надія" (вул. Ромена Роллана, буд. 12, пов. 5, м. Харків, 61058, код 41601787) за рахунок бюджетних асигнувань Огіївської сільської ради Сахновщинського району Харківської області (вул. Пожидаєва, буд. 2, с. Огіївка, Сахновщинський район, Харківська область, 64532, код 04398360) суму сплаченого судового збору у розмірі 1762,00 грн. (одна тисяча сімсот шістдесят дві гривні 00 копійок).

Сільськогосподарський виробничий кооператив "Україна", не погодившись з даним рішенням суду, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржуване рішення та закрити провадження по справі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що приймаючи зазначене рішення суд першої інстанції дійшов до помилкових висновків, які призвели до неправильного вирішення справи, неповно з'ясував всі обставини справи, що мають значення при вирішенні спору, невірно застосував до спірних правовідносин вимоги матеріального та процесуального права.

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, також подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати вказане рішення та закрити провадження у справі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до винесення незаконного рішення судом першої інстанції.

Представники апелянтів в судовому засіданні апеляційні скарги підтримали в повному обсязі, посилаючись на мотиви та доводи, викладені в апеляційних скаргах.

Представник позивача в судове засідання не прибув, надіслав на адресу суду клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з необхідністю у представника позивача бути присутнім під час проведення виконавчих дій по виконавчому провадженню №57577905.

Колегія суддів вважає, що відсутні підстави для задоволення вищезазначеного клопотання, оскільки позивач доказів відсутності можливості залучення інших осіб для представництва інтересів Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Всеукраїнський кооператив Надія" в суді не надав.

У письмових відзивах на апеляційні скарги заперечував проти доводів останніх та зазначив, що рішення суду першої інстанції є правомірним та обґрунтованим і підстав для його скасування не вбачає.

Відповідно до ч.2 ст. 313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Суд апеляційної інстанції розглянув справу в межах доводів та вимог апеляційних скарг відповідно до вимог ст.308 КАС України та керуючись ст.229 КАС України.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши доводи апеляційних скарг, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що Сільськогосподарський виробничий кооператив "Всеукраїнський кооператив Надія" є власником ряду майнових паїв члена колективного сільськогосподарського підприємства, які набув за угодами купівлі-продажу.

Позивач, 02.05.2018 року звернувся до Огіївської сільської ради Сахновщинського району Харківської області з заявою від 02.05.2018 р. за вих.№02/05, в якій просив зареєструвати та видати Свідоцтво про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства для СВК "Всеукраїнський кооператив Надія" в особі Голови кооперативу Гаврилова Г.В. на суму 220071,00 грн. До заяви додано договори купівлі - продажу майнового паю в кількості 69 штук та свідоцтва про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства в кількості 69 штук.

До заяви були додані такі документи: копія протоколу №1 установчих зборів Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Всеукраїнський кооператив Надія", копія паспортних даних Гаврилова Г.В. та картка фізичної особи - платника податків про присвоєння ідентифікаційного номера; копія Статуту сільськогосподарського виробничого кооперативу "Всеукраїнський кооператив Надія"; виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб -підприємців та громадських формувань Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Всеукраїнський кооператив Надія".

Рішенням виконавчого комітету Огіївської сільської ради Сахновщинського району Харківської області №45 від 31.05.2018 р. було відмовлено позивачу в реєстрації та видачі свідоцтва про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства.

Фактичною підставою відмови в реєстрації та видачі свідоцтва про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства в оскаржуваному рішенні відповідачем зазначено те, що відповідно до листа Аграрної політики України від 20.04.2005 р. №37-17-2/5492 з питань оформлення викупу майнових паїв до договорів купівлі-продажу майнового паю обов'язково додаються копії договору про спільне володіння, користування і розпорядження майном, що знаходиться у спільній (частковій) власності та акт приймання-передачі майна співвласниками від підприємства-правонаступника, рішення зборів співвласників про продаж часток у спільній власності, а позивачем, крім статутних документів були надані лише договори купівлі-продажу та свідоцтва про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майнові сертифікати).

Вважаючи рішення незаконним та дії відповідача щодо відмови в реєстрації та видачі свідоцтва про право власності на майнові паї протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції виходив з того, що дану справу належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Колегія суддів не погоджується з даним висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

За змістом ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У п. 24 рішення від 20 липня 2006 року у справі "Сокуренко і Стригун проти України" Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що фраза "судом встановленим законом" поширюється не лише на правову основу самого існування суду, але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Крім того, ЄСПЛ у рішенні від 12 жовтня 1978 року у справі "Занд проти Австрії" зазначив, що поняття "суд, встановлений законом" у ч. 1 ст. 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів". З огляду на це не вважається "судом, встановленим законом" орган, котрий, не маючи юрисдикції, здійснює судовий розгляд на підставі практики, яка не передбачена законом.

Судовий захист є одним із найефективніших правових засобів захисту інтересів фізичних та юридичних осіб. Неправомірні рішення, дії чи бездіяльність посадових осіб органів місцевого самоврядування, прийняті з порушенням прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, можуть бути оскаржені відповідно до ч. 2 ст. 55 Конституції України та ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з пунктами 1, 2 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - спір, у якому, зокрема, хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно з ч. 3 ст. 19 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративні суди не розглядають позовні вимоги, які є похідними від вимог у приватно-правовому спорі і заявлені разом з ними, якщо цей спір підлягає розгляду в порядку іншого, ніж адміністративне, судочинства і знаходиться на розгляді відповідного суду.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення

Разом з тим неправильним є поширення юрисдикції адміністративних судів на той чи інший спір тільки тому, що відповідачем у справі є суб'єкт владних повноважень, а предметом перегляду - його акт індивідуальної дії. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового, конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин.

Не є публічно-правовим спір між суб'єктом владних повноважень та суб'єктом приватного права - фізичною чи юридичною особою, у якому управлінські дії суб'єкта владних повноважень спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав фізичної чи юридичної особи. У такому випадку це спір про право цивільне, незважаючи на те, що у спорі бере участь суб'єкт публічного права, а спірні правовідносини врегульовано нормами цивільного та адміністративного права.

Аналогічна правова позиція висловлена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 29.08.2018 року у справі № 522/23245/16-а.

При визначенні юрисдикції справи необхідно виходити з характеру спірних правовідносин, прав та інтересів, за захистом яких звернувся позивач; суб'єктного складу сторін, предмету спірних правовідносин.

Як свідчать матеріали справи, предметом розгляду в цій справі є не оскаржуване рішення виконкому Огіївської сільської ради як суб'єкта, наділеного владно-управлінськими функціями, а незгода позивача з відмовою в реєстрації права власності на спірне майно, що свідчить про приватноправовий, а не публічно-правовий характер спірних правовідносин.

Беручи до уваги наведене, судова колегія вважає помилковими висновок суду першої про те, що спір у цій справі є публічно-правовим та належить до юрисдикції адміністративних судів, оскільки, враховуючи характер спору, суб'єктний склад правовідносин, предмет і підстави заявлених вимог щодо визнання неправомірним та скасування рішення про відмову в проведенні реєстраційних дій Огіївської сільської ради Сахновщинського району Харківської області, яким передує невирішений спір щодо майна, яке на теперішній час є власністю СВК Україна , цей спір має вирішуватись за правилами цивільно-процесуального судочинства.

Надання неналежної правової оцінки фактичним обставинам справи, порушення норм процесуального права призвело суд першої інстанції до неправильного вирішення питання, що стосується розповсюдження на заявлений позов юрисдикції адміністративних судів.

Відповідно до ст. 319 КАС України, судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу.

Порушення правил юрисдикції адміністративних судів, встановлених статтею 19, є обов'язковою підставою для скасування рішення із закриттям провадження незалежно від доводів апеляційної скарги.

Таким чином, з огляду на викладене вище, колегія суддів приходить до висновку, що рішенням суду першої інстанції прийнято з помилковим визначенням предметної підсудності та підлягає скасуванню з закриттям провадження у справі.

Керуючись ст.ст. 229, 241, 243, 250, 308, 310, 315, 317, 322, 325, 327-329 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційні скарги Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Україна", Огіївської сільської ради Сахновщинського району Харківської області - задовольнити частково.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 01.10.2018 року по справі № 2040/5159/18 - скасувати.

Провадження по адміністративній справі № 2040/5159/18 за позовом Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Всеукраїнський кооператив Надія" до Огіївської сільської ради Сахновщинського району Харківської області про визнання неправомірним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - закрити.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя (підпис)Спаскін О.А. Судді (підпис) (підпис) Кононенко З.О. Бенедик А.П.

Повний текст ухвали виготовлений 12.02.2019 року