Постанова

від 11.02.2019 по справі 822/2170/18

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 822/2170/18

Головуючий у 1-й інстанції: Лабань Г.В.

Суддя-доповідач: Гонтарук В. М.

11 лютого 2019 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Гонтарука В. М.

суддів: Білої Л.М. Граб Л.С. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Комунального закладу "Центр культури та дозвілля" Ярмолинецької районної ради Хмельницької області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2018 року у справі за адміністративним позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області до Комунального закладу "Центр культури та дозвілля" Ярмолинецької районної ради Хмельницької області про застосування заходів реагування,

В С Т А Н О В И В :

в липні 2018 року позивач звернувся до суду із позовом до Комунального закладу "Центр культури та дозвілля" Ярмолинецької районної ради Хмельницької області про застосування заходів реагування.

Позов мотивовано тим, що в ході проведення уповноваженими особами позивача планової перевірки Комунального закладу "Центр культури та дозвілля" Ярмолинецької районної ради Хмельницької області було виявлено факт порушення останнім законодавства у сферах пожежної та техногенної безпеки, цивільного захисту, що створюють загрозу життю та здоров'ю людей, про що складено акт від 31.05.2018 року № 48, у зв'язку із чим позивач просить застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення комунального закладу до усунення встановлених порушень.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2018 року позовні вимоги задоволено.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив суд скасувати вказане рішення та прийняти постанову, якою відмовити в задоволенні адміністративного позову.

21 січня 2019 року до суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено про безпідставність її доводів.

06 лютого 2019 року до суду від відповідача надійшло клопотання про розгляд справи без їх участі.

07 лютого 2019 року від позивача надійшла заява про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, про що 07.02.2019 року було винесено протокольну ухвалу.

За таких умов згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України у випадку неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, під час судового розгляду повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не відбувається.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши апеляційну скаргу в межах її доводів і вимог відповідно до ст. 308 КАС України та відзив, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду неоспорені факти про те, що відповідно до наказу Головного управління ДСНС України у Хмельницькій області від 02.04.2018 №213, в період з 21.05.2018 по 31.05.2018 начальником Ярмолинецького районного сектору ГУ ДСНС України у Хмельницькій області підполковником служби цивільного захисту Дудником П.П. було здійснено позапланову перевірку додержання та виконання вимог законодавства у сферах цивільного захисту, пожежної і техногенної безпеки Комунального закладу "Центр культури та дозвілля" Ярмолинецької районної ради Хмельницької області, розташованого за адресою: Хмельницька область, смт. Ярмолинці, площа 600-річчя Ярмолинець, 1 "А".

За результатами проведеної позапланової перевірки Комунального закладу "Центр культури та дозвілля" Ярмолинецької районної ради Хмельницької області позивачем було складено Акт перевірки щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки №48 від 31.05.2018, яким встановлені наступні порушення:

п.1 Територію, будівлю та приміщення об'єкту не забезпечено знаками безпеки відповідно до ДСТУ ISO 6309:2007 "Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір" ;

п.2 У приміщеннях об'єкту відсутній інформаційно-довідковий куточок з питань цивільного захисту (cт.13 Постанова КМУ від 25.06.2013 №444 "Про затвердження порядку здійснення навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях";

п.3 Об'єкт не забезпечено запасом медичних препаратів (п. 3.1.1 ПТБ);

п.4, 15 Для зазначення місця знаходження первинних засобів пожежогасіння не встановлені на висоті 2-2,5м вказівні знаки згідно з ДСТУ ISO 6309:2007 "Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір";

п.5 Не проведено заміри опору ізоляції силової та освітлювальної електромережі об'єкту (п. 1.20 розділ ІVНАПБА.01.001-2014);

п.6 Не проведено перевірку наявного блискавкозахисту відповідно до вимог ДСТУ Б В.2.5-38:2008 "Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд" ( п.1.21 розділ IV НАПБ А. 01.001-2014);

п. 7 Над виходами із КЗ "Центру культури та дозвілля" не встановлені світлові покажчики "Вихід", які мають бути приєднані до мережі евакуаційного (аварійного) освітлення (п. 2.32 розділ III НАПБ А.01.001-2014, п.4.77 ДБН В.2.5-28-2006 "Інженерне обладнання будинків і споруд. Природне і штучне освітлення");

п.8 Посадовою особою (керівником) не пройдено навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки у порядку, встановленому постановою КМУ від 26.06.2013 №444 "Про затвердження Порядку здійснення навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях". (п. 16 розділ II НАПБ А.01.001- 2014);

п.9 Дерев'яні конструкції сценічної коробки, сценічне оформлення, декорації не оброблено засобами вогнезахистом, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності (п. 2.5 розділ III НАПБ А. 01.001-2014);

п.10 Усі приміщення не обладнано системами протипожежного захисту (системою пожежної сигналізації та системою оповіщення про пожежу та управління евакуюванням людей II типу) (п. 12 Розділ V НАПБ А. 01.001-2014, додаток А, таблиця Al, п. 5.3., додаток Б, таблиця Б1 п.6.1 ДБН В.2.5-56:2014 "Системи протипожежного захисту");

п.11 Не відремонтована автоматична система пожежогасіння (п. 1.1 Розділ V НАПБ А.01.001-2014, додаток А, таблиця Al, п. 5.3. ДБН В.2.5-56:2014 "Системи протипожежного захисту");

п.12 Усі пожежні кран-комплекти не перевірено на працездатність шляхом пуску води з реєстрацією результатів перевірки у спеціальному журналі обліку технічного обслуговування (п. 2.2 розділ VНАПБ А. 01.001-2014);

п.13 Внутрішні пожежні крани не укомплектовані пожежними рукавами однаковими з ними діаметрами та стволами, а також важелями для полегшення відкривання вентиля (п. 2.2 розділ VНАПБ А. 01.001-2014);

п.14 На дверцях пожежних шафок після літерного індекса "ПК" не вказано порядковий номер крана та номер телефону для виклику пожежної охорони (п. 2.2 розділ V НАПБ А.01.001-2014);

п.16 Усі вогнегасники не забезпечені обліковим (інвентарним) номером (п. 3.18 розділ V НАПБ А.01.001-2014);

п.17 Усі переносні вогнегасники не розміщені шляхом навішування на вертикальні будівельні конструкції на висоті не більше 1,5 м від рівня підлоги до нижнього торця вогнегасника (п. 3.10 розділ V НАПБ А.01.001-2014);

п. 18 Об'єкт не забезпечено в повній мірі первинними засобами пожежогасіння: вогнегасниками, ящиками з піском, бочками з водою, покривалами з негорючого теплоізоляційного матеріалу, пожежними відрами, совковими лопатами, пожежним інструментом, які використовуються для локалізації і ліквідації пожеж у їх початковій стадії розвитку (п. 3.6 розділ V НАПБ А.01.001-2014);

п.19 Електрощити, групові електрощити не забезпечені схемою підключення (відключення) споживачів з пояснювальними написами (п. 3.6. розділ V НАПБ А.01.001-2014);

п.20 Експлуатація електроустановок на об'єкті не проводиться відповідно вимогам ПУЕ, Правилам технічної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Мінпаливенерго України від 25.07.2006 №258, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 за №1143/13017 (у редакції наказу Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 13.02.2012 №91) (далі - ПТЕ), Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці від 09.01.1998 №4, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 10.02.1998 за №93/2533 (п. 1.1 розділ IV НАПБ А.01.001-2014);

п.21 З'єднувальні коробки на сходових клітинах не закриті за допомогою кришок з негорючих або важкогорючих матеріалів (п.1.7. розділ IVНАПБ А. 01.001-2014);

п.22 Допускається захаращення шляхів евакуації обладнанням, різними матеріалами, дерев'яними перегородками (п. 2.37 розділ III НАПБ А.01.001-2014);

п.23 Сходові клітки, внутрішні відкриті та зовнішні сходи, коридори, проходи та інші шляхи евакуації не забезпечено евакуаційним освітленням (п.2.31 розділ III НАПБ А.01.001-2014);

п.24 Не відкориговані плани (схеми) евакуації людей на випадок пожежі, (п. 5 розділ II НАПБ А.01.001-2014);

п.25 Об'єкт не забезпечено адресним вказівником, встановленим на фасаді будівлі або в інших видних місцях і освітлюваним в темний час доби (п. 2.22 розділ III НАПБ А.01.001-2014);

п.26 На об'єкті відповідним документом (наказом, інструкцією тощо) не встановлено протипожежний режим (п.3 розділ II НАПБ А. 01.001-2014);

п.27 Для кожного приміщення об'єкта не розроблені та не затверджені керівником об'єкта або уповноваженою ним посадовою особою інструкції про заходи пожежної безпеки (п. 4розділ IIНАПБ А.01.001-2014);

п.28 Не забезпечено працівників об'єкта засобами індивідуального захисту органів дихання від бойових отруйних речовин (cт.20 cт.2 Кодексу цивільного захисту України, Постанова КМУ №1200 "Про затвердження порядку забезпечення населення та особового складу невоєнізованих формувань засобами протирадіаційного та хімічного захисту").

Зауваження або заперечення до проведеного позапланового заходу та складеного Акту перевірки зі сторони керівництва суб'єкта господарювання не надходили. Акт перевірки був вручений керівнику об'єкту під особистий підпис.

Вважаючи, що подальша робота Комунального закладу "Центр культури та дозвілля" Ярмолинецької районної ради Хмельницької області створює загрозу життю та здоров'ю людей, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що порушення, які залишилися неусуненими відповідачем, створюють загрозу життю та здоров'ю людей, а відповідно до ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами колегія суддів зазначає наступне.

Статтею 3 Конституції України передбачено, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Відповідно до Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого Указом Президента України від 16 січня 2013 року № 20/2013, Державна служба України з надзвичайних ситуацій (далі - ДСНС) є центральним органом виконавчої влади та здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням та виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту, за діяльністю аварійно-рятувальних служб.

ДСНС здійснює свої повноваження безпосередньо та через територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення, а також міжрегіональні (повноваження яких поширюються на кілька адміністративно-територіальних одиниць) територіальні органи (у разі їх створення).

Постановою Кабінету Міністрів України від 21 січня 2013 року № 33 "Про утворення територіальних органів Державної служби з надзвичайних ситуацій та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України", утворені як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної служби з надзвичайних ситуацій, яким є позивач.

Згідно ч. 1 ст. 3 Закону України від 18.01.2001 № 2245-III "Про об'єкти підвищеної небезпеки" державний нагляд та контроль у сфері діяльності, пов'язаної з об'єктами підвищеної небезпеки, здійснюють уповноважені законами органи влади, в тому числі центральні органи виконавчої влади та їх територіальні органи (у разі утворення), до відання яких відповідно до закону віднесені питання: державного нагляду (контролю) у сферах пожежної і техногенної безпеки.

Частиною 1 ст. 8 Закону № 2245-III регламентовано, що суб'єкт господарської діяльності зобов'язаний вживати заходів, направлених на запобігання аваріям, обмеження і ліквідацію їх наслідків та захист людей і довкілля від їх впливу.

У статті 1 Закону України від 05.04.2007 № 877-V "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (далі Закон № 877-V) зазначено, що державний нагляд (контроль)-діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища. Заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

Відповідно до ч.1 ст.4 Закону № 877-V державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб'єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.

Частиною 4 ст. 4 Закону № 877-V передбачено, що вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності встановлюється виключно законами.

При цьому, згідно з ч.5 ст.4 даного Закону, повне або часткове зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг допускається за постановою адміністративного суду, ухваленою за результатами розгляду позову органу державного нагляду (контролю) щодо застосування заходів реагування.

В силу вимог ч.7 ст.7 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, а у випадках, передбачених законом, також звертається у порядку та строки, встановлені законом, до адміністративного суду з позовом щодо підтвердження обґрунтованості вжиття до суб'єкта господарювання заходів реагування, передбачених відповідним розпорядчим документом.

Відповідно до ст. 2 Кодексу цивільного захисту України запобігання виникненню надзвичайних ситуацій- комплекс правових, соціально-економічних, політичних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних та інших заходів, спрямованих на регулювання техногенної та природної безпеки, проведення оцінки рівнів ризику, завчасне реагування на загрозу виникнення надзвичайної ситуації на основі даних моніторингу, експертизи, досліджень та прогнозів щодо можливого перебігу подій з метою недопущення їх переростання у надзвичайну ситуацію або пом'якшення її можливих наслідків. Засоби протипожежного захисту - технічні засоби, призначені для запобігання, виявлення, локалізації та ліквідації пожеж, захисту людей, матеріальних цінностей та довкілля від впливу небезпечних факторів пожежі. Засоби цивільного захисту - протипожежна, аварійно-рятувальна та інша спеціальна техніка, обладнання, механізми, прилади, інструменти, вироби медичного призначення, лікарські засоби, засоби колективного та індивідуального захисту, які призначені та використовуються під час виконання завдань цивільного захисту.

Пожежна безпека - відсутність неприпустимого ризику виникнення і розвитку пожеж та пов'язаної з ними можливості завдання шкоди живим істотам, матеріальним цінностям і довкіллю.

Статтею 55 Кодексу цивільного захисту України передбачені заходи щодо забезпечення пожежної безпеки, відповідно до частини першої якої забезпечення пожежної безпеки на території України, регулювання відносин у цій сфері органів державної влади, органів місцевого самоврядування та суб'єктів господарювання і громадян здійснюються відповідно до цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів.

Зокрема, діяльність із забезпечення пожежної безпеки є складовою виробничої та іншої діяльності посадових осіб і працівників підприємств, установ та організацій. Зазначена вимога відображається у трудових договорах (контрактах), статутах та положеннях (ч.2 ст. 55 Кодексу цивільного захисту України).

Положеннями ч. 2 ст. 51 та ч. 3 ст. 55 цього Кодексу передбачено, що забезпечення пожежної та техногенної безпеки суб'єкта господарювання покладено на власників та керівників таких суб'єктів господарювання.

Відповідно до ч. 1 ст. 67 Кодексу цивільного захисту України передбачає, що до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, зокрема: здійснення державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства органами та суб'єктами господарювання, аварійно-рятувальними службами, зазначеними у статті 65 цього Кодексу; звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 68 Кодексу цивільного захисту України посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов'язані застосовувати санкції, визначені законом.

У разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

За правилами ч. 1 ст. 70 Кодексу цивільного захисту України, підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів може бути недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб'єктів господарювання.

Згідно з ч. 2 ст. 70 Кодексу цивільного захисту України повне або часткове зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

З аналізу вищевикладених норм чинного законодавства вбачається, що у разі встановлення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров'ю людей заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) застосовуються виключно за рішенням адміністративного суду.

При цьому, захід реагування у вигляді повного зупинення об'єкту підприємства до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки є крайнім заходом, обрання якого є доцільним лише у разі, якщо допущенні порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.

Як вбачається з Акту № 48 від 31.05.2018, в результаті проведення позивачем перевірки Комунального закладу "Центр культури та дозвілля" Ярмолинецької районної ради Хмельницької області виявлено 28 недоліки в організації пожежної, техногенної та цивільної безпеки.

З характеру порушень, встановлених актом перевірки, та які не усунуті на час розгляду справи, останні є суттєвими, оскільки можуть призвести до виникнення пожежі як неконтрольованого процесу знищування або пошкодження вогнем майна, під час якого виникають чинники, небезпечні для людей та навколишнього природного середовища і як наслідок можуть створювати і небезпеку завдання шкоди життю та здоров'ю людей у процесі самої пожежі.

При цьому, вказані порушення не є формальними та стосуються суттєвих недоліків у протипожежній системі підприємства, що у свою чергу унеможливлює забезпечити безпеку працівників, в разі виникнення пожежі чи іншої надзвичайної ситуації.

Доводи апелянта про те, що ним частково усунуто виявлені позивачем у ході перевірки порушення, не можуть бути підставою для скасування рішення суду, оскільки повного усунення всіх виявлених порушень Комунальним закладом "Центр культури та дозвілля" Ярмолинецької районної ради Хмельницької області не здійснено, що свідчить про наявність небезпеки для життя і здоров'я людей.

Водночас, колегія суддів звертає увагу, що існування (не усунення відповідачем) хоча б одного з порушень, встановлених позивачем, які загрожують життю та здоров'ю людей, вже є самостійною достатньою правовою підставою для застосування до нього заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) будівель

Аналогічний правовий висновок викладений в постанові Верховного Суду від 26.06.2018 року у справі № 823/589/16.

Разом з тим, суд зауважує, що при обранні виключного заходу реагування у вигляді повного зупинення експлуатації будівлі комунального закладу, позивачем як суб'єктом владних повноважень, і судом, відповідно, мають враховуватися принцип співмірності обраного заходу реагування тим порушенням, які виникли та тим, які залишилися не усунутими на час розгляду справи, а також дотримання справедливого балансу між інтересами відповідача і публічними інтересами.

Під час апеляційного розгляду справи було встановлено, що позивачем з 08.11.2017 року по 16.11.2017 року вже було проведено попередню позапланову перевірку, та виявлено аналогічні порушення у відповідача, що підтверджується копією припису № 193 від 16.11.2017.

Проте, як вбачається з матеріалів справи виявлені порушення ще в 2017 році усунуто не було.

Отже, зважаючи на те, що на час розгляду справи виявлені позивачем порушення відповідачем усунуто лише частково, а ті порушення, які залишились, продовжують створювати загрозу життю та здоров'ю людей, колегія суддів вважає, що зупинення роботи Комунального закладу "Центр культури та дозвілля" Ярмолинецької районної ради Хмельницької області є пропорційною та повною мірою реагування з огляду на виявлені порушення.

Між тим, суд апеляційної інстанції зазначає, що зупинення роботи комунального закладу є тимчасовим заходом, який направлений на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об'єкті порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей.

Відновлення роботи Комунального закладу "Центр культури та дозвілля" Ярмолинецької районної ради Хмельницької області після зупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював зупинення, повідомлення комунального закладу про реальне та повне усунення ним усіх встановлених порушень.

Відтак, відповідач не позбавлений можливості у встановленому порядку звернутися з заявою про скасування заходів реагування після усунення всіх виявлених порушень у сферах техногенної та пожежної безпеки.

Колегія суддів також критично оцінює доводи апелянта, стосовно застосування позивачем нормативних документів, прийняти у 2014 року до відповідача, з огляду на наступне.

У відповідності до п.1 розділу І Правил пожежної безпеки в Україні затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.12.2014 року № 1417 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України від 30.12.2014 року № 262/26697- ці правила встановлюють загальні вимоги до будівель, споруд різного призначення та прилеглих до них територій, іншого нерухомого майна, обладнання, устаткування, що експлуатуються, будівельних майданчиків, а також під час проведення робіт з будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, технічного переоснащення будівель та споруд.

Згідно п.2 розділу І НАПБ А.01.001-2014 ці правила є обов'язковими для виконання суб'єктами господарювання, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах.

Щодо застосування позивачем вимог ДБН В.2.5-56:2014 "Системи протипожежного захисту", судова колегія зауважує, що пунктом 1.2 розділу V НАПБ А.01.001-2014 визначено , що будинки, приміщення та споруди повинні обладнуватись системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5.-56:2014 " Систеи протипожежного захисту".

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що вказані норми є обов'язковими для виконання, в тому числі і для відповідача - Комунального закладу "Центр культури та дозвілля" Ярмолинецької районної ради Хмельницької області.

З огляду на зазначене, колегія суддів дійшла висновку щодо обґрунтованості та правомірності заявлених позовних вимог щодо застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) у вигляді повного зупинення роботи Комунального закладу "Центр культури та дозвілля" Ярмолинецької районної ради Хмельницької області до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, зазначених в акті №48 від 04.05.2018 року.

Згідно ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Європейська Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 року (надалі - Конвенція), була ратифікована Законом України N 475/97-ВР від 17.07.97, та відповідно до ст.9 Конституції України є частиною національного законодавства.

Згідно з ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини Суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, ЄСПЛ у п. 36 по справі Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland), № 37801/97 від 1 липня 2003 року зазначив, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя (див. п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 року).

Судова колегія зазначає, що згідно з практикою ЄСПЛ, зокрема, в рішенні по справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, п. 29).

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції, щодо задоволення позовних вимог, оскільки виявлені під час перевірки та зафіксовані в акті перевірки №48 від 31.05.2018 порушення відповідачем повністю не усунуті, отже залишається ризик спричинення шкоди життю та здоров'ю людей.

При цьому, апеляційна скарга не містить посилання на обставини, передбачені ст. 317 КАС України, за яких рішення суду підлягає скасуванню, оскільки доводи викладені в апеляційній скарзі не спростовують висновків суду першої інстанції про наявність підстав для відмови в задоволенні адміністративного позову.

Натомість оскаржуване рішення суду ухвалено у відповідності до вимог чинного законодавства України, враховуючи всі фактичні обставини справи, в межах наданих суду повноважень, та вірно застосовано судом як норми процесуального так і матеріального права, в повному обсязі з'ясовано обставини, що мають значення для правильного вирішення адміністративного спору, доведено та всебічно обґрунтовано їх в своєму рішенні, надано належну оцінку всім доказам, ґрунтуючись на повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Комунального закладу "Центр культури та дозвілля" Ярмолинецької районної ради Хмельницької області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2018 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 325 КАС України.

Головуючий Гонтарук В. М. Судді Біла Л.М. Граб Л.С.