Рішення

від 11.02.2019 по справі 240/95/19

ОЛЕКСАНДРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 240/95/19

Провадження № 2-о/240/8/19

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2019 року смт. Олександрівка

Олександрівський районний суд Донецької області у складі:

головуючого судді - Шинкаренко А.І.,

за участі:

секретаря судового засідання - Пліскачової Н.В.,

заявника - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1, заінтересована особа: Олександрівський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, про встановлення факту смерті,

ВСТАНОВИВ:

11.02.2019 року заявник - ОСОБА_1, звернулась до суду з заявою про встановлення факту смерті. Заява обґрунтована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_4 в м. Донецьку померла її мати - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1. При зверненні до Олександрівського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, для реєстрації смерті ОСОБА_2, отримала відмову у проведенні державної реєстрації смерті. В зв'язку з чим, змушена звернутися до суду з даною заявою. Вказує, що встановлення даного факту необхідно їй для отримання свідоцтва про смерть матері та оформлення спадкових прав.

У судовому засіданні ОСОБА_1 підтримала подану нею заяву та просила її задовольнити. Встановлення факту смерті матері їй необхідно для отримання свідоцтва про смерть, та у подальшому його пред'явлення до пенсійного фонду для оформлення державної допомоги на поховання та спадкових прав.

Представник заінтересованої особи, Олександрівського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, в судове засідання не з'явився. Від начальника відділу надійшла заява про розгляд справи без участі представника відділу, заперечень по даній справі не мають.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що заява про встановлення факту смерті ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_4 в м. Донецьку підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Згідно п.8 ч.1 ст.315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.

Відповідно до ст.17 Закону України Про державну реєстрацію актів цивільного стану , державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою. Державна реєстрація смерті проводиться за місцем проживання заявника у разі встановлення у судовому порядку факту смерті.

Відповідно до пункту 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від

31.03.1995 року Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення , суд встановлює факт смерті особи за умови підтвердження доказами, що ця подія мала місце у певний час та за певних обставин.

Згідно довідки про реєстрацію місця проживання особи від 12.07.2016 року №1434002314, вбачається, що заявниця - ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1, (а.с.7 ).

Судом встановлено, що заявник - ОСОБА_1, прізвище до реєстрації шлюбу якої - Лисенко , що підтверджується копією свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_2, є дочкою ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4, що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_3, виданого повторно 07 лютого 2019 року на її ім'я, а тому має право на звернення до суду з відповідною заявою.

Згідно дубліката лікарського свідоцтва про смерть №4454 від18 грудня 2018 року, дубліката довідки про причину смерті № 4454 від 18 грудня 2018 року (а.с. 8), які видані Республіканським бюро судово-медичних експертиз м. Донецька, свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, померла ІНФОРМАЦІЯ_4, причина смерті: набряк легенів?атеросклеротична хвороба серця.

Вищевказані досліджені документи, а саме: дублікат лікарського свідоцтва про смерть, дублікат довідки про причину смерті, свідоцтва про смерть - видані закладами м. Донецька, які розташовані на тимчасово неконтрольованій органами державної влади України території.

З відмови у проведенні державної реєстрації смерті, наданої начальником Олександрівського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області 07.02.2019 року №15.50-71/119 вбачається, що у проведенні державної реєстрації смерті ОСОБА_2, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 у м. Донецьку, було відмовлено, так як заявником пред'явлено документ, форма якого не відповідає формі, визначеній наказом МОЗ України від 08.08.2006 р.№545 Про впорядкування ведення медичної документації, яка засвідчує випадки народження і смерті (а.с. 10).

З повідомлення начальника Олександрівського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області від 11.02.2019 року №15.50-71-5/277, вбачається, що в архіві відділу та у Державному реєстрі актів цивільного стану громадян, актовий запис про смерть на ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, - не виявлено.

Відповідно до ч.2 ст.319 ЦПК України, рішення суду про встановлення факту, який підлягає реєстрації в органах державної реєстрації актів цивільного стану або нотаріальному посвідченню, не замінює собою документів, що видаються цими органами, а є тільки підставою для одержання зазначених документів.

Даючи оцінку допустимості дубліката лікарського свідоцтва про смерть, дубліката довідки про причину смерті, які видані установою на тимчасово окупованій території України, суд керується ст. 19 Конституції України, ЗУ Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України і вважає, що вказані документи не є дійсними і не можуть створювати правових наслідків.

Разом з тим, суд бере до уваги практику Європейського суду з прав людини, яка відповідно до українського законодавства має застосовуватись судами при розгляді справ як джерело права і враховує висновки ЄСПЛ у справа проти Туреччини (зокрема, Loizidou v. Turkey , Cyprus v. Turkey ), а також Молдови та Росії (зокрема, Mozer v. the Republic o f Moldova and Russia , Ila§cu and Others v. Moldova and Russia ), де, ґрунтуючись на Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії (Namibia case), ЄСПЛ наголосив, що першочерговим завданням щодо прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони. Такий висновок

ЄСПЛ слід розуміти в контексті сформульованого у згаданому Консультативному висновку

Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії так званого намібійського винятку , який є винятком із загального принципу щодо недійсності актів, у тому числі нормативних, які видані владою не визнаного на міжнародному рівні державного утворення. Зазначений виняток полягає в тому, що не можуть визнаватися недійсними всі документи, видані на окупованій території, оскільки це може зашкодити правам мешканців такої території. Зокрема, недійсність не може бути застосована до таких дій, як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів, невизнання яких може завдати лише шкоди особам, які проживають на такій території. Застосовуючи намібійський виняток у справі Кіпр проти Туреччини , ЄСПЛ, зокрема, зазначив, що виходячи з інтересів мешканців, що проживають на окупованій території, треті держави та міжнародні організації, особливо суди, не можуть просто ігнорувати дії фактично існуючих на такій території органів влади. Протилежний висновок означав би цілковите нехтування всіма правами мешканців цієї території при будь-якому обговоренні їх у міжнародному контексті, а це становило б позбавлення їх наймінімальніших прав, що їм належать.

Крім того, суд звертає увагу на те, що відповідно до ст.2 ЗУ Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях , будь-який акт, виданий у зв'язку з діяльністю збройних формувань Російської Федерації та окупаційної адміністрації Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, є недійсним і не створює жодних правових наслідків, крім документів, що підтверджують факт народження або смерті особи на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, які додаються відповідно до заяви про державну реєстрацію народження особи та заяви про державну реєстрацію смерті особи.

Враховуючи наведену практику ЄСПЛ, а також ключове значення, яке має встановлення факту народження або смерті особи для реалізації майнових та особистих немайнових прав заявників, рішення суду у такій категорії справ має ґрунтуватись на дотриманні вимог статті 263 ЦПК України, щодо повного і всебічного з'ясування обставин справи на підставі всіх поданих особами, які беруть участь у справі, доказів у сукупності, в тому числі з урахуванням документів, які видані органами та установами, що знаходяться на такій території. Таким чином, документи, видані органами та установами (зокрема, лікарняним закладом), що знаходяться на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, як виняток можуть братись до уваги судом та оцінюватись разом з іншими доказами в їх сукупності.

Суд вважає, що в судовому засіданні були досліджені докази, які в сукупності підтверджують факт смерті громадянки України, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 в м. Донецьку, і дають суду підстави для задоволення заяви.

Встановлення даного факту, що має юридичне значення, необхідно заявниці для отримання свідоцтва про смерть її матері та оформлення спадкових прав.

Таким чином, наявність вищевказаних доказів, на думку суду, є достатньою підставою для встановлення факту смерті в певний час, а також враховуючи те, що законом не передбачено іншого порядку встановлення цього факту, суд приходить до висновку про задоволення заяви про встановлення факту смерті, що надасть заявнику можливість отримати свідоцтво про смерть, видане відповідним державним органом України.

На підставі ст. 430 ЦПК України, суд вважає необхідним допустити негайне виконання даного рішення.

Керуючись ст.ст. 81, 89, 259, 263-265, 273, 354, 315, 317 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту смерті, заінтересована особа: Олександрівський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області - задовольнити.

Встановити факт смерті громадянки України, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки села Волканещино Акимівського району Запорізької області, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 в м. Донецьку, Україна.

Рішення суду підлягає негайному виконанню, оскарження рішення не зупиняє його виконання.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Донецького апеляційного суду, або через Олександрівський районний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Копію рішення невідкладно надіслати до Олександрівського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, для державної реєстрації факту смерті особи.

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст.265 ЦПК України:

Заявник: ОСОБА_1, місце реєстрації - АДРЕСА_2, РНОКПП НОМЕР_1;

Заінтересована особа: Олександрівський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, місцезнаходження: пл. Олександра Невського, 3, смт. Олександрівка, Олександрівського району Донецької області, код ЄДРПОУ 23599815.

Суддя А.І. Шинкаренко