Рішення

від 12.02.2019 по справі 712/14423/18

СОСНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРКАС

Справа № 712/14423/18

Провадження № 2/712/735/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 лютого 2019 року Соснівський районний суд м. Черкаси у складі:

головуючого/судді - Пироженко В.Д.

при секретарі - Жук О.М.

з участю представника позивача адвоката ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу в порядку спрощеного провадження за позовною заявою ОСОБА_2 до Громадської спілки Кластер деревообробної галузі Черкаської області про стягнення заборгованості по заробітній платі , затримки розрахунку при звільненні та моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до Громадської спілки Кластер деревообробної галузі Черкаської області про стягнення заборгованості по заробітній платі , затримки розрахунку при звільненні та моральної шкоди.

Свої вимоги обгрунтовує тим, що наказом № 2 від 11.07.2016 року її з 12.07.2016 року призначено виконавчим директором Громадської спілки КЛАСТЕР ОСОБА_3 ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ з покладанням обов'язків головного бухгалтера.Наказом № 4 від 08.03.2018 року її було звільнено на підставі п. 1 ст. 36 КЗпП України за угодою сторін. Відповідно до протоколу №4 від 13 липня 2016 року Зборів Правління Громадської спілки Кластер деревообробної галузі Черкаської області її місячний заробіток складав 7500 грн.Розрахунок в день звільнення з нею проведено не було, тому заборгованість відповідача перед нею по заробітній платі за період з січня 2017 року по 12 березня 2018 року (на час звільнення), тобто за 13,5 місяців становить в сумі 101 250,000 грн., яку просить стягнути з відповідача. Також просить стягнути з відповідача середній заробіток за час затримки розрахунку, тобто з 12.03.2018 року по 30.11.2018 року в сумі 63750 грн.,виходячи із середньомісячного заробітку в сумі 7500 грн. Крім того, в зв язку з невиплатою їй заробітної плати, нанесена моральна шкода в сумі 15000 грн., яку також просить стягнути з відповідача.

Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 26.11.2018 року провадження у справі відкрито, та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

В судовому засіданні представник позивача адвокат ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав та просив їх задоволити.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, причини неявки суду не відомі, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Відзиву на позовну заяву суду не надав.

Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному його розгляді, що відповідає вимогам ст.280 ЦПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що наказом № 2 від 11.07.2016 року позивача з 12.07.2016 року призначено виконавчим директором Громадської спілки КЛАСТЕР ОСОБА_3 ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ з покладанням обов'язків головного бухгалтера.

Наказом № 4 від 08.03.2018 року її було звільнено на підставі п. 1 ст. 36 КЗпП України за угодою сторін з 12.03.2018 року.

Дані обставини підтверджуються наданими до суду копіями наказів.

В день звільнення та по сьогоднішній день розрахунок з позивачем проведений не був.

Відповідно до ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювань ним суму .

За правилами ч. 1 ст. 117 КЗпП України у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Таким чином, аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що передбачений частиною 1 статті 117 КЗпП України обов'язок роботодавця щодо виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні настає за умови невиплати з його вини належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 КЗпП України , при цьому визначальними є такі юридично значимі обставини, як невиплата належних працівникові сум при звільненні та факт проведення з ним остаточного розрахунку.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку про те, що відсутність фінансово-господарської діяльності або коштів у роботодавця не виключає його вини в невиплаті належних звільненому працівникові коштів та не звільняє роботодавця від відповідальності, передбаченої ст. 117 КЗпП України.

Рішенням від 22 лютого 2012 року № 4-рп/2012 Конституційного Суду України у справі № 1-5/2012 було визначено, що положення ч. 1ст. 233 Кодексу законів про працю України у взаємозв'язку з положеннями ст. ст. 116 , 117 , 237-1 КЗпП України слід розуміти так, що для звернення працівника до суду з заявою про вирішення трудового спору щодо стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку при звільненні та про відшкодування завданої при цьому моральної шкоди встановлено тримісячний строк, перебіг якого розпочинається з дня, коли звільнений працівник дізнався або повинен був дізнатися про те, що власник або уповноважений ним орган, з вини якого сталася затримка виплати всіх належних при звільненні сум, фактично з ним розрахувався.

Таким чином Конституційним Судом України було визначено, що для встановлення початку перебігу строку звернення працівника до суду з вимогою про стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні визначальними є такі юридично значимі обставини, як невиплата належних працівникові сум при звільненні та факт проведення з ним остаточного розрахунку.

Аналогічна правова позиція була викладена Верховним Судом України в постанові від 27 березня 2013 року по справі № 6-15цс13.

За своєю суттю середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні є компенсаційною виплатою за порушення права на оплату праці, яка нараховується в розмірі середнього заробітку.

Отже, не проведення з вини власника або уповноваженого ним органу розрахунку з працівником у зазначені строки є підставою для відповідальності, передбаченої статтею 117 Кодексу, тобто виплати працівникові його середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку. Така правова позиція, яка відповідно до положень статті 360-7 ЦПК України є обов'язковою для всіх судів України, викладена в постанові Верховного Суду України від 29.01.2014 р. у справі № 6-144цс1.

Розрахунок середнього заробітку за весь час затримки проводиться на підставі Порядку обчислення середньої заробітної плати , затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100 , згідно пункту 8 якого нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин).

Відповідно до відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утримання податків ОСОБА_2 інформація про доходи відсутня.

Відповідно до протоколу зборів правління громадської спілки Кластер ОСОБА_3 галузі Черкаської області від 13.07.2016 року, заробітна плата виконавчого директора ОСОБА_2 становить 7500 гривень.

Позивач просить стягнути з відповідача на її користь заборгованість по заробітній платі за період з січня 2017 року по 12 березня 2018 року (на час звільнення), яка становить в сумі 101 250,000 грн., середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 12 березня 2018 року по 30.11.2018 року становить в розмірі 63 750 грн.

Оскільки відповідачем не надано до суду розрахунку заборгованості заробітної плати позивача, суд погоджується з наданим позивачем розрахунком заборгованості.

Таким чином на підставі ст. 116 КЗпП України вказана сума коштів підлягає до стягнення з відповідача на користь позивача.

У відповідності до положень ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода серед іншого полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.

Як встановлено в судовому засіданні, позивач заподіяння моральної шкоди обґрунтовує тим, що через неправомірні дії відповідача у невиплаті належних грошових коштів при звільненні, є порушенням законних прав позивача, що привело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв язків та вимагали від позивача додаткових зусиль для організації свого життя та до вживання зусиль позивача пошуку додаткового джерела доходу, просить стягнути з відповідача 15000 гривень. Всі ці підстави суд розцінює саме, як завдання позивачу з боку відповідача моральної шкоди.

Однак, суд вважає розмір моральної шкоди значно завищеним, виходячи з характеру зазначеного правопорушення. Виходячи із засад виваженості, розумності та справедливості суд визначає розмір моральної шкоди, яка підлягає до стягнення з відповідача на користь позивача 5000 грн.

Таким чином, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, вислухавши представника позивача, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об'єктивно наявні у справі докази, оцінив їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв'язок у сукупності, з'ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням того, що відповідно до ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичної особи, суд приходить до висновку що позов підлягає до часткового задоволення.

Постільки при подачі позову даної категорії позивач звільнена від оплати судових витрат, тому суд вважає, що на користь держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2550,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 6, 12, 13, 17, 18, 141, 263, 265, 268, 274, 279, 280-284 ЦПК України, ст. ст. 116, 117 КЗпП України, ЗУ Про оплату праці , суд -

В И Р І Ш И В:

Позов задоволити.

Стягнути з Громадської спілки Кластер деревообробної галузі Черкаської області (місцезнаходження за адресою: АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 40423350) на користь ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, іпн. НОМЕР_1, зареєстрованої та проживаючої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2) заборгованість по заробітній платі за період з січня 2017 року по 12 березня 2018 року в сумі 101 250,00 грн., середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 12 березня 2018 року по 30.11.2018 року в сумі 63 750 грн., та моральну шкоду в розмірі 5000 грн, а всього 170000 грн.

Стягнути з Громадської спілки Кластер деревообробної галузі Черкаської області (місцезнаходження за адресою: АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 40423350) на користь держави судовий збір в розмірі 2550 грн.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Черкаської області шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом 30 днів (ст.ст.354, 355 ЦПК України). Якщо в судовому засіданні проголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача проданою протягом 30 днів з дня його проголошення.

Головуючий:

Позивач: ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, іпн. НОМЕР_1, зареєстрованої та проживаючої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2).

Відповідач: Громадська спілка Кластер деревообробної галузі Черкаської області (місцезнаходження за адресою: АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 40423350).

Повний текст рішення виготовлено 12.02.2019 року.