Ухвала

від 08.02.2019 по справі 761/5423/19

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/5423/19

Провадження № 1-кс/761/3970/2019

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 лютого 2019 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , розглянувши клопотання старшого слідчого з ОВС слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у м.Києві ОСОБА_2 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №32019100000000004 від 02 січня 2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.205-1 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Старший слідчий з ОВС слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у м.Києві ОСОБА_2 07 лютого 2019 року звернувся до слідчого судді Шевченківського районного суду м.Києва з клопотанням, погодженим з прокурором відділу прокуратури м.Києва ОСОБА_3 про арешт майна, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №32019100000000004 від 02 січня 2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.205-1 КК України, у якому просить накласти арешт на майно,а саме грошові кошти,що знаходяться на банківських рахунках ТОВ «Крайслін» (ЄДРПОУ 40166582) № НОМЕР_1 ,№ НОМЕР_2 ,№ НОМЕР_3 ,відкритих в АТ «Сбербанк » (МФО 320649 ) за адресою : м.Київ,вул. Володимирська ,46.

Вивчивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя прийшов до висновку, що воно не відповідає вимогам, які ставляться до даного виду клопотань, а тому підлягає поверненню прокурору для усунення недоліків з наступних підстав.

Згідно з ч.2 ст. 171 КПК України передбачено, що у клопотанні слідчого,прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.

Проте, як вбачається зі змісту клопотання про арешт майна, слідчим у ньому не зазначено підстави і мету арешту майна ,а саме грошових коштів ,відповідно до положень статті 170 КПК України.

Відповідно до ч.3 ст. 172 КПК України, слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог ст. 171 цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години або з урахуванням думки слідчого, прокурора чи цивільного позивача менший строк для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу. У такому разі тимчасово вилучене в особи майно підлягає негайному поверненню після спливу встановленого суддею строку, а у разі звернення в межах встановленого суддею строку з клопотанням після усунення недоліків після розгляду клопотання та відмови в його задоволенні.

Враховуючи викладене, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність повернення клопотання про арешт майна для усунення вказаних в ухвалі недоліків.

Керуючись вимогами ст.ст. 170-172, 309 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

Клопотання старшого слідчого з ОВС слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у м.Києві ОСОБА_2 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №32019100000000004 від 02 січня 2019 року, за ознакамикримінального правопорушення,передбаченого ч.2 ст.205-1 ККУкраїни повернути прокурору відділупрокуратури м.Києва ОСОБА_3 та встановити строк в сімдесят дві години для усунення недоліків.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1