Ухвала

від 06.02.2019 по справі 396/1938/18

КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Кропивницький апеляційнийсуд

№ провадження 11-кп/4809/117/19 Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1

Категорія 185 (81, 86-1, 140) Доповідач в колегії апеляційного суду ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.02.2019 року.

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Кропивницького апеляційного суду у складі:

головуючого судді: ОСОБА_2 ,

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участі секретаря судового засідання - ОСОБА_5 ,

розглянула увідкритому судовомузасіданні матеріаликримінального провадження№12018120230000730стосовно ОСОБА_6 та ОСОБА_7 за ч.2ст.185КК України,за апеляційноюскаргою обвинуваченого ОСОБА_7 на вирокДобровеличківського районногосуду Кіровоградськоїобласті від09.11.2018,яким

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Ленінське Маловисківського району Кіровоградської області, зареєстрованого в АДРЕСА_1 , фактично проживає в АДРЕСА_2 , громадянина України, освіта середня спеціальна, непрацюючого, неодруженого, утриманців не має, раніше судимого 20.04.2018 року вироком Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області за ч. 3 ст. 185 КК України до 4 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки ,

визнано винним та засуджено за ч. 2 ст. 185 КК України на 2 (два) роки позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст. 71 КК України шляхом часткового складання призначеного покарання з покаранням, призначеним вироком Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 20.04.2018 року призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки 2 (два) місяці.

Стягнуто з ОСОБА_7 на користь держави процесуальні витрати в сумі 143 (сто сорок три) гривні 00 копійок.

Вирішено долю речових доказів по справі.

За участі учасників кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_8 ,

обвинувачених - ОСОБА_7 та ОСОБА_6 ,

ВСТАНОВИЛА:

Згідно вироку суду ОСОБА_7 скоїв таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, за наступних обставин.

Так, 23.08.2018 року, близько 20 години 20 хвилин, ОСОБА_7 , повторно, за попередньою змовою з ОСОБА_6 , з метою викрадення чужого майна, прибули на поле №212 відділку № 2, кадастровий номер 3524010100:02:000:9084, що розташоване на околиці міста Новоукраїнка Кіровоградської області та перебуває в користуванні ТОВ "Зерновик".

Реалізовуючи свій протиправний намір, обвинувачені,скориставшись відсутністю сторонніх осіб, шляхом вільного доступу, таємно, застосовуючи фізичну силу рук, обірвали початки кукурудзи, загальною вагою 100 кілограм, вартістю 376 гривень, які помістили в заздалегідь приготовленні ними 4 мішки. Викрадене завантажили на велосипеди та з місця скоєння кримінального правопорушення зникли, спричинившиТОВ "Зерновик"матеріальних збитків назагальну суму 376 гривень 00 копійок .

У своїй апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_7 просить вказаний вирок суду змінити та застосувати до нього більш м?яке покарання, а саме у виді виправних робіт.

Вважає вказаний вирок районного суду занадто суворим, який не відповідає його особі та тяжкості вчиненого ним діяння. При цьому вказує нате, що ОСОБА_9 попросив йогопро допомогу,а самедопомогти перевезтиз полячотири мішкикукурудзи тапообіцяв заце датикошти нахарчі. Вони під?їхали до поля, де ОСОБА_9 сховав чотири мішки кукурудзи та загрузили їх на велосипеди і попрямували до села, де в подальшому їх затримали працівники поліції. Тому вважає, що по справі він повинен був проходити як свідок, а не обвинувачений.

Заслухавши доповідача, пояснення обвинувачених ОСОБА_7 та ОСОБА_6 ,які підтрималиапеляційну скаргуі просилиїї задовольнити,а вироксуду змінитипом`якшивши призначенепокарання,думку прокурора, яка заперечила проти задоволення апеляційної скарги та просила вирок суду залишити без зміни, дослідивши матеріали кримінального провадження та зваживши доводи апеляційної скарги обвинуваченого ОСОБА_7 , колегія суддів вважає, що вона задоволенню не підлягає з таких підстав.

Доведеність вини ОСОБА_7 у вчиненні злочину, за який він засуджений, ґрунтується на доказах, достовірність і достатність яких не ставилася під сумнів сторонами під час судового розгляду, у зв`язку з чим вони судом не перевірялися під час судового слідства відповідно до вимог ч.3 ст. 349 КПК України, положення якої обвинуваченому ОСОБА_7 належним чином роз`яснено районним судом (а.к.п.70).

За такої процесуальної позиції сторін, суд першої інстанції, провівши судове слідство у відповідності до вимог процесуального закону, дійшов обгрунтованого висновку про те, що обвинувачений ОСОБА_7 вчинив злочин,передбаченийч.2ст.185КК України,правильнокваліфікувавши йогодії яктаємне викраденнячужого майна. вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб.

З урахуванням того, що районним судом за згодою сторін визнано недоцільним дослідження доказів, що підтверджують фактичні обставини вчиненого злочину, а тому відповідно до вимог ч.2 ст. 394 КПК України, обвинувачений ОСОБА_7 не може оскаржувати вказане судове рішення з підстав заперечення фактичних обставин даного кримінального провадження.За таких обставин, апеляційна скарга обвинуваченого ОСОБА_7 переглядається апеляційним судом лише в межах суворості призначеного покарання.

Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_7 покарання, суд першої інстанції відповідно до вимог ст. 65 КК України, правильно врахував ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке згідно ст. 12 КК України відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості, відомості про особу обвинуваченого, який офіційно не працює, раніше судимий, зокрема за вчинення злочину проти власності та скоїв новий злочин під час іспитового строку.

Обставинною, що пом`якшує покарання є щире каяття обвинуваченого у скоєному, а обставин, що обтяжують покарання, передбачених ст. 67 КК України, судом не встановлено.

За таких обставин районний суд правильно дійшов до висновку, що необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_7 та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, буде покарання виключно в умовах ізоляції його від суспільства в призначений судом строк, обґрунтовано призначивши йому покарання у виді позбавлення волі, що передбачено санкцією статті обвинувачення.

Тобто вид та розмір призначеного йому покарання є виваженим, слугуватиме не тільки справедливою карою за вчинене діяння, а й буде запобігати вчиненню ним та іншими особами нових злочинів.

Підстав застосування до обвинуваченого ОСОБА_7 положень ст.ст. 69 та 75 КК України, колегія суддів також не вбачає.

Отже, перевіривши матеріали справи в межах апеляційної скарги, колегія суддів істотних порушень кримінально - процесуального законодавства під час досудового та судового слідства по даному кримінальному провадженню, які б могли призвести до прийняття судом першої інстанції неправильного рішення - не встановила.

За таких обставин апеляційна скарга обвинуваченого ОСОБА_7 задоволенню не підлягає, а вирок суду першої інстанції слід залишити без зміни.

Керуючись ст.ст. 376, 404, 405, 407, 418, 419 КПК України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_7 залишити без задоволення, а вирок Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 09.11.2018 року стосовно ОСОБА_7 - залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з дня її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду, як суду касаційної інстанції, протягом трьох місяців з дня її проголошення, а обвинуваченим, який тримається під вартою, - в той самий строк, з дня вручення йому копії ухвали.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4

З оригіналом згідно:

Суддя Кропивницького

апеляційного суду ОСОБА_2