Рішення

від 04.02.2019 по справі 177/1352/18

КРИВОРІЗЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 177/1352/18

Провадження № 2/177/124/19

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

04 лютого 2019 року

Криворізький районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Суботіної С. А.

за участі: секретаря Ференц Я. З.,

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_3 до Криворізького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, треті особи: Довгинцівський відділ державної виконавчої служби м. Кривого Рогу Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, ОСОБА_4 про зняття арешту з майна,-

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача за довіреністю, ОСОБА_1, 17.07.2018 звернувся до суду з указаним позовом та просив зняти арешт, що накладений державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Криворізького районного управління юстиції згідно з постановою від 11.04.2012 у виконавчому провадженні № 29919025 від 18.11.2011, на все нерухоме майно, яке належало ОСОБА_5, померлому 04.12.2016.

В обґрунтування позовних вимог вказував, що 04.12.2016 помер батько позивача, після смерті якого відкрилася спадщина на все належне йому за життя майно, зокрема, на земельну ділянку, площею 2,990 га, розташовану на території Веселівської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, належної за життя ОСОБА_5 на підставі Державного акту на право приватної власності на землю від 10.08.1999 серії І-ДП № 075124.

Разом з тим, звернувшись до державного нотаріуса Шостої криворізької державної нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину після смерті батька, постановою від 28.03.2018 позивачу відмовлено у видачі такого, оскільки в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно виявлено арешт всього нерухомого майна на ім'я померлого.

При зверненні позивача 22.05.2018 до Криворізького РВ ДВС з заявою про зняття арешту з нерухомого майна, листом від 23.05.2018 останній відмовлено у наданні запитуваної інформації, оскільки ОСОБА_3 не є стороною виконавчого провадження.

Представник позивача вказує, що оскільки відкритих виконавчих проваджень щодо ОСОБА_5 немає, накладення арешту на все нерухоме майно обмежує законні права позивача, як спадкоємця, у зв'язку з чим вона звернулася до суду за захистом своїх майнових прав.

У судовому засіданні представник позивача за довіреністю ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача, Криворізького районного відділу державної виконавчої служби ГТУЮ у Дніпропетровській області, ОСОБА_2, заперечувала проти задоволення позовних вимог. Вказувала, що у Криворізькому ВДВС перебувало виконавче провадження про стягнення з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 моральної шкоди у розмірі 200000,00 грн., у рамках якого державним виконавцем прийнято постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 11.04.2012, відомості про що внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за № 12437832. Також за вказаним виконавчим провадженням 25.11.2011 винесено постанову про стягнення виконавчого збору у розмірі 19948,66 та витрат виконавчого провадження у розмірі 72,34 грн., які не сплачено. Виконавче провадження було закінчено на підставі п. 10 ч. 1 ст. 49 Закону України Про виконавче провадження , оскільки встановлено, що боржник проживає в ІНФОРМАЦІЯ_1, у зв'язку з чим 12.04.2012 виконавчий документ направлено за належністю до Довгинцівського ВДВС Криворізького РУЮ. Державний виконавець вказувала, що хоча на даний час відкритих виконавчих провадження щодо ОСОБА_5 у Криворізькому РВ ДВС немає, підстави для зняття арешту відсутні, оскільки останнім не кошти у розмірі 200000,00 грн., а також виконавчий збір та витрати з виконавчого провадження.

Третя особа: Довгинцівський відділ ДВС м. Кривого Рогу ГТУЮ у Дніпропетровській області участь свого представника у судовому засіданні не забезпечив. Через канцелярію суду 07.12.2018 надав пояснення, згідно з якими 01.10.2012 до відділу від ВДВС Криворізького РУЮ надійшло 3 виконавчих документа про стягнення коштів з ОСОБА_5 Виконавчий лист № 1-32/09 від 24.07.2009 про стягнення з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 коштів у розмірі 200000,00 грн. надійшов на виконання 11.04.2013 та 08.05.2013 на підставі п. 10 ч. 1 ст. 49 Закону України Про виконавче провадження повернутий до ВДВС Криворізького РУЮ. На даний час будь-які виконавчі провадження щодо ОСОБА_5 у відділі не перебувають (а.с.53-54).

Третя особа: ОСОБА_4 правом на участь у судовому засіданні не скористалася, повідомлена належним чином (а.с.62,69), причини неявки суду не повідомила, заяви про відкладення розгляду справи та пояснення по суті позову не надала.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, прийшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що на виконанні в Криворізькому РВ ДВС ГТУЮ в Дніпропетровській області перебувало виконавче провадження з виконання виконавчого листа № 1-32/09 від 24.07.2009, виданого Кіровоградським районним судом Кіровоградської області про стягнення з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 моральної шкоди у розмірі 200000,00 грн. (а.с.9,10).

Згідно з інформаційної довідки з Державного реєстру прав на нерухоме майно від 01.11.2018, на все нерухоме майно ОСОБА_5 накладено арешт на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження, ВП № 29919025 від 18.11.2011, прийнятої державним виконавцем ВДВС Криворізького РУЮ 11.04.2012, реєстраційний номер обтяження 12437832.

Як слідує з пояснень представника Криворізького РВ ДВС ГТУЮ в Дніпропетровській області та відзиву на позов, державним виконавцем 12.04.2012 прийнято постанову про направлення виконавчого документу за належність до Довгинцівського ВДВС Криворізького РУЮ, на підставі п. 10 ч. 1 ст. 49 Закону України Про виконавче провадження (а.с.23-24).

Згідно з поясненнями Довгинцівського відділу м. Кривий Ріг ГТУЮ у Дніпропетровській області, 01.10.2012 до відділу від ВДВС Криворізького РУЮ надійшло 3 виконавчих документа про стягнення коштів з ОСОБА_5 Виконавчий лист № 1-32/09 від 24.07.2009 виданий Кіровоградським районним судом Кіровоградської області про стягнення з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 моральної шкоди у розмірі 200000,00 грн. надійшов на виконання 11.04.2013 та на підставі п. 10 ч. 1 ст. 49 Закону України Про виконавче провадження , 08.05.2013 повернутий до ВДВС Криворізького РУЮ. На даний час будь-які виконавчі провадження щодо ОСОБА_5 у відділі не перебувають, оскільки знищені (а.с.53-54).

ОСОБА_5 04.12.2016 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії І-КИ № 716089 від 07.12.2016 (а.с.6).

Після його смерті з заявою про прийняття спадщини до Шостої криворізької державної нотаріальної контори звернулася його дочка, ОСОБА_3, позивач по справі, якій постановою від 28.03.2018 нотаріусом відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_5, померлого 04.12.2016, у зв'язку з наявністю арешту щодо невизначеного майна, належного останньому (а.с.7,9).

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України Про виконавче провадження (в редакції, що діяла на момент повернення виконавчого документа стягувачові), виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо: у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

За приписами ч. 1 ст. 50 Закону України Про виконавче провадження (в редакції, що діяла на момент виникнення правовідносин), у разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків не стягнення виконавчого збору або витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв'язку із завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.

Частиною 2 цієї статті визначено, що у разі якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника.

Під час повернення виконавчого документа дані вимоги Закону України Про виконавче провадження виконані не були, у зв'язку із чим тривалий час питання про зняття арешту не вирішено, що призводить до порушення прав позивача, як власника майна.

Згідно з ч. 1, ч. 2, ч. 5 ст. 59 Закону України Про виконавче провадження (в редакції чинній на момент ухвалення рішення), особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Арешт з усього майна боржника знімається виконавцем з підстав, визначених у частині 4 цієї статті, у всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

За змістом ч. 1 ст. 321 Цивільного кодексу України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Статтею 391 цього Кодексу встановлено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у пункті 33 Постанови Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав від 07.02.2014 № 5 надав роз'яснення, що застосовуючи положення статті 391 ЦК, відповідно до якої власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном, навіть якщо вони не пов'язані із позбавленням права володіння, суд має виходити із такого. Відповідно до положень статей ст. ст. 391, 396 ЦК України, позов про усунення порушень права, не пов'язаних із позбавленням володіння, підлягає задоволенню у разі, якщо позивач доведе, що він є власником або особою, яка володіє майном (має речове право) з підстави, передбаченої законом або договором, і що діями відповідача, не пов'язаними з позбавленням володіння, порушується його право власності чи законного володіння.

Відповідно до ч. 5 ст. 1268 ЦК України, спадщина належить спадкоємцеві з часу її відкриття.

Отже, встановленими судом обставинами справи підтверджено належність ОСОБА_3 майна, як спадкоємцю за законом після смерті ОСОБА_5, арешт на яке позбавляє спадкоємця можливості отримати свідоцтво про право на спадщину на нерухоме майно.

Відповідно до статті 16 ЦК України, загальним способом захисту порушених цивільних прав є припинення дій, які порушують право, та відновлення становища, яке існувало до порушення.

Згідно з ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Наявність вказаного арешту порушує право приватної власності позивача, внаслідок чого останній позбавлений змоги в повному обсязі користуватися та розпоряджатися своїм майном.

Оскільки будь-яких відкритих виконавчих проваджень щодо ОСОБА_5 у органах ДВС немає, повторно на виконання до органів ДВС виконавчий лист не надходив, суд вважає, що правові підстави для арешту майна відсутні, а його наявність порушує права позивача, у зв'язку з чим позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. ст. 10, 17, 76, 89, 133, 263, 265 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрованої та проживаючої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до Криворізького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області (місцезнаходження: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Степана Тільги, 20, ЄДРПОУ 34545939), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Довгинцівський відділ державної виконавчої служби м. Кривого Рогу Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області (місцезнаходження: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Бородича, 3, ЄДРПОУ 34545840), ОСОБА_4 (Кіровоградська область, м. Кропивницький, вул. Московська, 81А), про звільнення майна з-під арешту - задовольнити.

Зняти арешт з нерухомого майна, що належало ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, померлому 04.12.2016, який накладено на підставі постанови державного виконавця відділу державної виконавчої служби Криворізького районного управління юстиції у виконавчому провадженні № 29919025 від 18.11.2011, реєстраційний номер обтяження 12437832 від 25.04.2012.

Рішення може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду через Криворізький районний суд Дніпропетровської області шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 (тридцяти) днів з дня складення його повного тексту.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Повний текст рішення складено та підписано 07.02.2019

Суддя: