Рішення

від 06.02.2019 по справі 160/9315/18

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

копія

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 лютого 2019 року Справа № 160/9315/18

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Віхрової В.С.

при секретарі судового засідання Мосесові А.Р.

за участю:

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області до Приватного акціонерного товариства Теплогенерація про застосування заходів реагування, -

ВСТАНОВИВ:

10.12.2018 р. до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області (надалі - позивач) до Приватного акціонерного товариства "ТЕПЛОГЕНЕРАЦІЯ" (надалі - відповідач), в якій позивач просить застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) об`єктів, а саме: будівель та споруд за адресою: Дніпропетровська область, м.Нікополь, пр.Трубників, 56 Приватного акціонерного товариства "ТЕПЛОГЕНЕРАЦІЯ" (код ЄДРПОУ - 32083093) до повного усунення порушень.

За результатами автоматизованого розподілу справ між суддями Дніпропетровського окружного адміністративного суду справа 160/9315/18 передана судді Віхровій В.С.

Позов обґрунтовано необхідністю застосування заходів реагування, оскільки за результатами перевірки було виявлено ряд порушень вимог законодавства у сферах цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, які створюють небезпеку для життя та здоров'я людей і на момент звернення до суду не усунені відповідачем.

Згідно з ч. 2 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 261 КАС України відзив подається протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі. Позивач має право подати до суду відповідь на відзив, а відповідач - заперечення протягом строків, встановлених судом в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 262 КАС розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.12.2018 р. позивачу відстрочено сплату судового збору до ухвалення рішення у справі.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.12.2018 р. позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене провадження з викликом учасників справи на 26.12.2018 р. о 11:10 год.

21.12.2018 р. через канцелярію Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до змісту якої відповідач повідомив, що позивачем не було надано припис про усунення порушень за наслідками перевірки, а сам акт перевірки не містить владних управлінських приписів щодо суб'єкта господарювання.

У судове засідання 26.12.2018 р. прибули уповноважені представники сторін. Для надання додаткових доказів по справі та відповіді на відзив, розгляд справи відкладено до 11:20 год.23.01.2019 р.

27.12.2018 р. позивачем долучено до матеріалів справи докази сплати судового збору.

У судове засідання 23.01.2019 р. представник позивача не прибув, надав клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку із чим суд ухвалив відкласти розгляд справи на 09:30 год. 06.02.2019 р.

23.01.2019 р. через канцелярію Дніпропетровського окружного адміністративного суду представником відповідача подано додаткові докази по справі.

У судове засідання 06.02.2019 р. прибули уповноважені представники сторін.

Представником відповідача долучені до матеріалів справи додаткові докази по справі. Проти позову заперечував з підстав, викладених у відзиві.

Представником позивача надано відповідь на відзив, згідно змісту якого повідомлено, що підстави застосування до позивача заходів реагування не перестали існувати та не усунуті. Просив позовні вимоги задовольнити.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

У період з 05.11.2018 р. по 16.11.2018 р., відповідно до вимог Кодексу цивільного захисту України, Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності проведено планову перевірку ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "ТЕПЛОГЕНЕРАЦІЯ" за адресою: Дніпропетровська обл., м. Нікополь, пр. Трубників, 56.

Актом перевірки об'єктів ПРАТ "ТЕПЛОГЕНЕРАЦІЯ" щодо додержання виконання вимог законодавства у сферах пожежної та техногенної безпеки, цивільного захисту від 16.11.2018 р. №227 (далі - Акт) встановлені порушення Кодексу цивільного захисту України № 5403-VІ (далі - КЦЗУ), Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 р. № 1417, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 05.03.2015 р. за №252/26697 (далі - ППБУ), Правил будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок, Державних будівельних норм України Системи протипожежного захисту , затверджених наказом Мінрегіону України від 13.11.2014 р. №312 (далі - ДБН В.2.5-56:2014), Постанови Кабінету Міністрів України від 11.07.2002 р. № 956 Порядок ідентифікації та обліку об'єктів підвищеної небезпеки (далі - Порядок ідентифікації ОПН), Правил техногенної безпеки у сфері цивільного захисту на підприємствах, в організаціях, установах та на небезпечних територіях, затверджених наказом МНС України від 15.08.2007 р. № 557, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 03.09.2007 р. за № 1006/14273 (далі - ПТБ), Постанови Кабінету Міністрів України від 19.08.2002 р. № 1200 Про затвердження Порядку забезпечення населення і працівників формувань та спеціалізованих служб цивільного захисту засобами індивідуального захисту, приладами радіаційної та хімічної розвідки, дозиметричного і хімічного контролю (далі - Порядок забезпечення), а саме:

-Знижений клас вогнестійкості елементів заповнення прорізів у протипожежних перешкодах:

- приміщення кабельного підвалу РУСН не відділено від котельного цеху двома протипожежними дверима з нормованою межею вогнестійкості;

- перша секція кабельного підвалу ГРУ не відділена від котельного цеху протипожежними дверима 3 нормованою межею вогнестійкості;

- перший та третій поверх будівлі службового корпусу не відділені від котельного цеху протипожежними дверима з нормованою межею вогнестійкості;

-Двері другого евакуаційного виходу з другого поверху будівлі складу каустику та соди зачиненні на болтове з'єднання;

-Допущено зберігання горючих матеріалів в підвалі службового корпусу ТЕЦ в приміщенні в якому відсутні вікна розміром 0,9-1,2 м для видалення диму в разі пожежі.

-На дверях всіх поверхів що ведуть в сходову клітину в будівлі службового корпусу ТЕЦ відсутні пристрої для самозачинення (доводчики);

-Не обладнано системою пожежної сигналізації вбудовані побутові приміщення на другому поверсі будівлі складу каустику та соди;

-Не обладнано системою оповіщення про пожежу 3 типу адміністративні приміщення в будівлі заводоуправління;

-Шлейфи № 2, 3, 9, 10 (склад мастильних матеріалів, бокс зберігання техніки, склад №3) приладу системи пожежної сигналізації встановленої в будівлі службового корпусу ТЕЦ знаходяться в не робочому стані;

-Не укомплектовані рукавами, стволами пожежні крани в приміщенні складу мастильних матеріалів будівлі складу каустику та соди, один пожежний кран в боксі зберігання техніки;

-Не проведена щорічна перевірка пожежних гідрантів на тиск та витрати води з оформленням акту;

-Не проведена щорічна перевірка пожежних кран- комплектів на працездатність шляхом пуску води з реєстрацією результатів перевірки;

-В боксі зберігання техніки освітлювальні світильники, в яких використовуються люмінесцентні лампи не виконані зі ступенем захисту не нижче ІР23;

-Зварювальники не пройшли пожежно-технічний мінімум та щорічну перевірку знань з одержанням спеціального посвідчення;

-Не проведена повторна ідентифікація об'єкту підвищеної небезпеки відповідно до фактичної кількості небезпечних речовин;

-Керівник та відповідальна особа не пройшли навчання з питань цивільного захисту та техногенної безпеки;

-Працівники підприємства не забезпеченні засобами колективного захисту.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначаються Законом України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності .

Згідно зі ст. 1, ч. 5, ч.11 ст. 4 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій.

Виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду.

Відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб'єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.

Плановий чи позаплановий захід щодо суб'єкта господарювання - юридичної особи має здійснюватися у присутності керівника або особи, уповноваженої керівником. Плановий чи позаплановий захід щодо фізичної особи - підприємця має здійснюватися за його присутності або за присутності уповноваженої ним особи.

Частиною 1 ст. 6 наведеного Закону встановлено, підставами для здійснення позапланових заходів є:

- подання суб'єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням;

- виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених суб'єктом господарювання у документі обов'язкової звітності, крім випадків, коли суб'єкт господарювання протягом місяця з дня первинного подання повторно подав такий документ з уточненими достовірними даними або якщо недостовірність даних є результатом очевидної описки чи арифметичної помилки, яка не впливає на зміст поданої звітності. У разі виявлення органом державного нагляду (контролю) помилки у документі обов'язкової звітності він упродовж десяти робочих днів зобов'язаний повідомити суб'єкта господарювання про необхідність її виправлення у строк до п'яти робочих днів з дня отримання повідомлення. Невиправлення помилки у встановлений строк є підставою для проведення позапланового заходу;

- перевірка виконання суб'єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю);

- звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров'ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється виключно за погодженням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу. У такому разі перед початком здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) посадові особи органів державного нагляду (контролю) зобов'язані пред'явити керівнику чи уповноваженій особі суб'єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі, крім документів, передбачених цим Законом, додатково копію погодження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу на проведення такої перевірки. Суб'єкти господарювання мають право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю), якщо вони не пред'явили документи, передбачені цим абзацом;

- неподання суб'єктом господарювання документів обов'язкової звітності за два звітні періоди підряд без поважних причин або без надання письмових пояснень про причини, що перешкоджали поданню таких документів;

- доручення Прем'єр-міністра України про перевірку суб'єктів господарювання у відповідній сфері у зв'язку з виявленими системними порушеннями та/або настанням події, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров'я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави;

- настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, що було пов'язано з діяльністю суб'єкта господарювання.

Під час проведення позапланового заходу з'ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов'язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

Частиною ч. 4 ст. 6 Закону визначено, що строк здійснення позапланового заходу не може перевищувати десяти робочих днів, а щодо суб'єктів малого підприємництва - двох робочих днів.

Згідно із ч. 1 ст. 7 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові і засвідчується печаткою.

Частиною 6 ст. 7 Закону визначено, що за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості:

- дату складення акта;

- тип заходу (плановий або позаплановий);

- форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо);

- предмет державного нагляду (контролю);

- найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім'я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід;

- найменування юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб'єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб'єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом.

Якщо суб'єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями.

Зауваження суб'єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід'ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю).

У разі відмови суб'єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис.

Один примірник акта вручається керівнику чи уповноваженій особі суб'єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі в останній день заходу державного нагляду (контролю), а другий зберігається в органі державного нагляду (контролю).

Згідно з ч. 7 ст. 7 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду.

У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Відповідно до ст. 1 Кодексу цивільного захисту України, Кодекс цивільного захисту України регулює відносини, пов'язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, та визначає повноваження органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, права та обов'язки громадян України, іноземців та осіб без громадянства, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності.

Статтею 64 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що Центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.

Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.

До складу центрального органу виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, і його територіальних органів входять:органи державного нагляду у сфері пожежного нагляду;органи державного нагляду у сфері цивільного захисту і техногенної безпеки; підрозділи забезпечення та інші структурні підрозділи.

Згідно з ст. 66 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 68 Кодексу цивільного захисту України у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Частиною 2 ст. 70 Кодексу цивільного захисту України встановлено, що повне або часткове зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Відповідно до Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду.

Згідно до ч. 2 ст. 68 Кодексу цивільного захисту України у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Частиною 2 ст. 70 Кодексу цивільного захисту України встановлено, що повне або часткове зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Судом встановлено, що у період з 17.01.2019 р. по 18.01.2019 р. була проведена повторна перевірки ПрАТ ТЕПЛОГЕНЕРАЦІЯ щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, за результатами якої складено Акт №2 від 18.01.2019 р.

Актом зафіксовані наступні порушення:

-Знижений клас вогнестійкості елементів заповнення прорізів у протипожежних перешкодах:

- приміщення кабельного підвалу РУСН не відділено від котельного цеху двома протипожежними дверима з нормованою межею вогнестійкості;

- перша секція кабельного підвалу ГРУ не відділена від котельного цеху протипожежними дверима 3 нормованою межею вогнестійкості;

- перший та третій поверх будівлі службового корпусу не відділені від котельного цеху протипожежними дверима з нормованою межею вогнестійкості;

Не обладнано системою пожежної сигналізації вбудовані побутові приміщення на другому поверсі будівлі складу каустику та соди;

Не обладнано системою оповіщення про пожежу 3 типу адміністративні приміщення в будівлі заводоуправління;

-Шлейфи № 2, 3, 9, 10 (склад мастильних матеріалів, бокс зберігання техніки, склад №3) приладу системи пожежної сигналізації встановленої в будівлі службового корпусу ТЕЦ знаходяться в не робочому стані;

-Не проведена повторна ідентифікація об'єкту підвищеної небезпеки відповідно до фактичної кількості небезпечних речовин;

-Керівник та відповідальна особа не пройшли навчання з питань цивільного захисту та техногенної безпеки;

-Працівники підприємства не забезпеченні засобами колективного захисту.

Отже, актом зафіксовано усунення підприємством 8 порушень з 15 виявлених під час первинної перевірки.

Під час судового розгляду справи, на виконання вимог ч. 7 ст. 7 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , складання припису (приписів) відносно позивача за наслідками первинної та/або повторної перевірки, судом не встановлено.

Позивачем дана обставина не спростована.

Крім того, судом встановлено вчинення відповідачем заходів щодо усунення порушень.

Так, підприємством на 2019 р. закуповано послуги з розробки робочого проекту з улаштування системи пожежної сигналізації та системи оповіщення про пожежу, з виконання робіт по відновленню кабельної лінії системи пожежної сигналізації та системи охоронної сигналізації, з навчання з питань цивільного захисту та техногенної безпеки керівників ПрАТ ТЕПЛОГЕНЕРАЦІЯ , з проведення навчання пожежно-технічного мінімуму, з виготовлення та встановлення протипожежних дверних блоків; з розробки документації з промислової безпеки (ідентифікації об'єкту підвищеної безпеки); з діагностики та перезарядки вогнегасників, щорічної перевірки пожежних гідрантів на тиск та витрати води з оформлення акту.

На підтвердження здійснення заходів щодо усунення порушень до матеріалів справи долучені наступні докази: заходи усунення порушень №1 до Наказу №243 від 18.12.2018 р., договір оренди житлового приміщення №20170507/97 від 29.09.2017 р. з ТОВ ОСОБА_3 Груп (орендодавець); лист № 43 від 16.01.2019 р.; Договір № 08-01/2 від 01.01.2019 р.; лист № 7 від 02.01.2019 р. Договір № 08-01/1 від 01.01.2019 р.; лист № 25 від 11.01.2019 р.; лист № 42 від 16.01.2019 р.; Договір підряду №31 від 31.01.2019 р. з додатком №1; Договір підряду №08-01/2 від 17.01.2019 р.; Договір підряду №08-01/1 від 17.01.2019 р.; Договір надання послуг №155-19-ДК від 05.02.2019 р.; Договір надання послуг №21 від 24.01.2019 р.; Договір про проведення функціонального навчання (підвищення кваліфікації цільового призначення) керівного складу та фахівців, діяльність яких пов'язана з організацією і здійсненням заходів з питань цивільного захисту №38 від 21.01.2019 р.; Договір надання послуг №2940/2212-18/ПМ від 22.12.2018 р.

Суд зазначає, що наведеними заходами охоплені усі виявлені позивачем порушення.

Відповідно до ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

В зв'язку з наведеним, держава, через наділені повноваженнями органи, вживає заходи для забезпечення безпеки людей. До таких заходів відноситься, в тому числі, і встановлення на законодавчому рівні вимог до будівель та споруд у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту. Такі вимоги є обов'язковими для встановленого законодавством кола суб'єктів, зокрема, підприємств, установ, організацій, фізичних осіб, котрі є власниками будівель та споруд, де постійно перебуває велика кількість людей.

Відповідно до п. п. 24, 33 ч. 1 ст. 1 Кодексу цивільного захисту України пожежна безпека - відсутність неприпустимого ризику виникнення і розвитку пожеж та пов'язаної з ними можливості завдання шкоди живим істотам, матеріальним цінностям і довкіллю.

Надзвичайна ситуація - обстановка на окремій території чи суб'єкті господарювання на ній або водному об'єкті, яка характеризується порушенням нормальних умов життєдіяльності населення, спричинена катастрофою, аварією, пожежею, стихійним лихом, епідемією, епізоотією, епіфітотією, застосуванням засобів ураження або іншою небезпечною подією, що призвела (може призвести) до виникнення загрози життю або здоров'ю населення, великої кількості загиблих і постраждалих, завдання значних матеріальних збитків, а також до неможливості проживання населення на такій території чи об'єкті, провадження на ній господарської діяльності.

Пожежі відносяться до надзвичайних ситуацій, а загроза життю та здоров'ю людей виникає не лише при наявності порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що безпосередньо можуть до неї призвести, а й при наявності інших порушень по нездійсненню заходів щодо захисту людей від впливу небезпечних чинників при вже виниклій пожежі.

Разом з тим слід зазначити, що ризик виникнення пожежі має вірогідний характер.

Суд зазначає, що господарська діяльність ПрАТ ТКПЛОГЕНЕРАЦІЯ направлена на подачу електричної енергії для міськводоканалу задля збереження постійного водопостачання тепла у вигляді гарячої води та пару населенню та підприємствам. Тобто, надає комунальні послуги з виробництва, транспортування, постачання теплової енергії, виробництво та постачання електричної енергії, що підтверджується наявними в матеріалах справи ліцензіями Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Враховуючи характер виявлених порушень, які самі по собі не створюють безпосереднього ризику виникнення і розвитку пожежі, застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації об'єкта буде суперечити принципу пропорційності, зачіпає права та інтереси третіх осіб та призведе до тяжких техногенних наслідків на території, яку обслуговує підприємство.

У Рішенні від 02.11.2004 №15-рп/2004 Конституційний Суд України зазначив, що верховенство права - це панування права в суспільстві. Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, зокрема у закони, які за своїм змістом мають бути проникнуті передусім ідеями соціальної справедливості, свободи, рівності тощо.

Одним із елементів верховенства права є принцип пропорційності, який означає, зокрема, що заходи, передбачені в нормативно-правових актах, повинні спрямовуватися на досягнення легітимної мети та мають бути співмірними з нею.

Відповідно до ч.1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ст.ст.73-76 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч.1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З урахуванням викладеного, враховуючи відсутність припису про усунення порушень, усунення відповідачем порушень, аналіз співмірності заявлених заходів реагування та характеру порушень, виявлених під час перевірки, суд не вбачає підстав для задоволення даного позову.

Керуючись ст. ст. 72-77, 242-246, 250, 255, 257, 261, 297 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області до Приватного акціонерного товариства Теплогенерація про застосування заходів реагування, - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 13 лютого 2019 року.

Суддя (підпис) Рішення не набрало законної сили 13.02.19 Суддя З оригіналом згідно Помічник судді ОСОБА_4 ОСОБА_4 ОСОБА_5