Рішення

від 04.02.2019 по справі 200/11932/18-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 лютого 2019 р. Справа№200/11932/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Михайлик А.С., при секретарі судового засідання Столяренко Я.С, розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку загального провадження в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом приватного підприємства АБ ПЛЮС до Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

за участю:

від позивача: ОСОБА_1

від відповідача: ОСОБА_2

ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ ОСОБА_3

Приватне підприємство АБ ПЛЮС звернулося до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № НОМЕР_1 про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток на 1 338 565,50 грн., з яких за основним платежем - 892 377,00 грн., штрафні (фінансові) санкції - 446 188,50 грн. та № НОМЕР_2 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 1 337 285,50 грн., з яких за основним платежем - 1 069 828,00 грн., штрафні (фінансові) санкції - 267 457,00 грн.

Заявою від 30.11.2018 позивач уточнив заявлені позовні вимоги та просив суд скасувати податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 02.08.2018, яким збільшено зобов'язання з податку на прибуток на 1 338 565,50 грн., у т.ч. за основним платежем - 892 377,00 грн., штрафні (фінансові) санкції 446 188,50 грн. та податкове повідомлення-рішення від 15.11.2018 № НОМЕР_3, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 1 239 412,50 грн., з яких за основним платежем 991 530,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 247 882,50 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що висновки акту перевірки про безпідставне відображення позивачем в податковому обліку з податку на прибуток та податку на додану вартість наслідків придбання товарно-матеріальних цінностей від ТОВ РЕАЛАГРО-ЦЕНТР , на підставі яких прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення, є безпідставними та не відповідають фактичним обставинам справи.

За змістом позову, на підтвердження придбання позивачем продукції від ТОВ РЕАЛАГРО-ЦЕНТР до перевірки надавалися: договір постачання продукції разом із специфікаціями, товарно-транспортні накладні та акти приймання-передачі продукції, документи щодо сплати вартості отриманої продукції. Позивач наполягав на необґрунтованості доводів відповідача про неможливість підтвердження придбання позивачем продукції від ТОВ РЕАЛАГРО-ЦЕНТР через дефекти форми первинних документів, складанням яких супроводжувалося здійснення постачання товарно-матеріальних цінностей. Зауважив на тому, що товарно-транспортні накладні є підставою для ведення бухгалтерського, а не податкового обліку, обов'язок оформлення товарно-транспортних накладних покладений на перевізника та його водія, правилами ведення податкового обліку передбачено можливість підтвердження понесених товариством витрат у зв'язку із придбанням товарів (робіт, послуг) не лише товарно-транспортними накладними. Зокрема, право формування суб'єктом господарювання витрат та податкового кредиту пов'язується також із фактом перерахування коштів на рахунки контрагентів.

За змістом позову, складання заявок на перевезення товарів та сертифікатів відповідності, на відсутності яких зауважував відповідач, не передбачено умовами укладеного договору між позивачем та ТОВ РЕАЛАГРО -ЦЕНТР .

Позивач вважає, що доданих до перевірки документів, зокрема, договорів із контрагентами та первинних документів, що складалися під час виконання сторонами прийнятих на себе договірних зобов'язань достатньо для підтвердження відбуття господарської операції з придбання позивачем рослинної олії від ТОВ РЕАЛАГРО-ЦЕНТР та її подальшого перепродажу, що є підставою для відображення операцій у складі бухгалтерського обліку та підставою формування податкового обліку.

На спростування доводів відповідача щодо невстановлення за даними податкової інформації контрагента позивача - ТОВ РЕАЛАГРО-ЦЕНТР придбання олії соняшникової позивачем кілька разів надавалися пояснення з приводу походження придбаної ним соняшникової олії : спочатку за рахунок перероблення ТОВ БІО-ЛІДЕР ЗАПОРІЖЖЯ наданої ТОВ РЕАЛАГРО-ЦЕНТР давальницької сировини - насіння соняшникового (пояснення від 13.12.2018), пізніше щодо перероблення давальницької сировини - насіння соняшникового ТОВ ВІДРОДЖЕННЯ (пояснення від 10.01.2019). До пояснень від 10.01.2019 представником позивача додані копії договору на переробку давальницької сировини № 035Д16 від 01.09.2016, укладеного між ТОВ ВІДРОДЖЕННЯ та ТОВ РЕАЛАГРО-ЦЕНТР , копії акту здачі прийняття робіт від 31.10.2016 та акту приймання-передачі олії від 31.10.2016, копії сертифікатів якості на перероблену олію, що не надавалися під час перевірки.

В судовому засіданні представник позивач підтримала позов та надані пояснення, просила суд задовольнити позов.

Відповідач проти задоволення позову заперечував, підстави незгоди із позовом виклав в наданому до суду відзиві на позов.

За змістом відзиву в ході проведеної перевірки не підтверджено придбання позивачем продукції від ПП РЕАЛАГРО-ЦЕНТР на підставі умов укладеного договору в листопаді 2016 року, що призвело до безпідставного включення до рядку 2050 Собівартість реалізованої продукції Звіту про фінансові результати (форма 2) вартості придбання ТМЦ на суму 4 957 650 та завищення податкового кредиту на 991 530 грн.

ОСОБА_4 відповідача щодо невідбуття господарських операцій з придбання позивачем товарів від ПП РЕАЛАГРО-ЦЕНТР засновані на наявності дефектів форми у первинних документах, якими оформлювалося передача товарно-матеріальних цінностей від ТОВ РЕАЛАГРО-ЦЕНТР та ненадання позивачем на запит контролюючого органу документів , які, на його думку, можуть додатково підтверджувати відбуття відображеної в податковому обліку господарської операції.

Окрім цього, за даними узагальненої податкової інформації щодо ТОВ РЕАЛАГРО-ЦЕНТР , складеної Києво-Святошинською ОДПІ ГУ ДФС у Київській області, за № 121/10-13-14-05/38688742 від 10.02.2017 за період з 01.07.2013 по 31.12.2016, встановлено невідповідність здійснених операцій із контрагентами покупцями та контрагентами - постачальниками. За змістом відзиву для визначення реальності оформлених господарських операцій між позивачем та ТОВ РЕАЛАГРО-ЦЕНТР також мають значення факти, що встановлені Ухвалою Подільського районного суду м. Києва у справі № 758/12/17, в якій йдеться про створення невстановленими особами низки суб'єктів господарювання, які в подальшому сформували незаконний податковий кредит підприємствам реального сектору економіки, зокрема, ТОВ РЕАЛАГРО-ЦЕНТР .

Всі виявлені в ході перевірки обставини, на думку контролюючого орану свідчать про проведення по ланцюгу від ТОВ РЕАЛАГРО-ЦЕНТР документування транзитних фінансових потоків без відбуття господарських операцій.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав викладене у відзиві просив суд відмовити в задоволенні позову.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ

Ухвалою від 7.11.2018 відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 19.11.2018. В підготовчому судовому засіданні оголошувалася перерва до 03.12.2018, 06.12.2018, 21.12.2018, підготовче засідання відкладалося на 10.01.2019. 10.01.2019 закрито підготовче провадження у справі, справу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 01.02.2019, за клопотанням відповідача розгляд справи відкладався на 04.02.2019.

ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ОБСТАВИНИ

Позивач - приватне підприємство АБ ПЛЮС є юридичною особою, зареєстровано та обліковується в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з 08.08.1997, номер запис про державну реєстрацію 1270 120 0000 000736, ідентифікаційний код юридичної особи 25101110. Місцезнаходженням підприємства за даними державного реєстру є: Донецька обл.., м. Краматорськ, вул. Солов'яненка, буд. 2а. Як платник податків позивач перебуває на обліку в ДПІ у м. Краматорську Головного управління ДФС у Донецькій області (т. 1 арк. справи 24-25).

В період з 21.05.2018 по 04.06.2018 на підставі направлень, виданих Головним управлінням Державної фіскальної служби у Донецькій області контролюючим органом проведено документальну планову виїзну перевірку підприємства позивача з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2016 по 31.03.2018, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2016 по 31.03.2018. За результатами проведеної перевірки складений акт № 714/05-99-14-13-25101110 від 10.07.2018, копія якого наявна в матеріалах справи (т. 1 арк. справи 37-117). Акт перевірки підписаний директором та бухгалтером підприємства позивача із приміткою про незгоду із висновками акту.

Згідно висновків акту в ході проведеної перевірки, окрім іншого, встановлені порушення:

пунктів 44.1. та 44.2. статті 44, розділу ІІ, пункту 134.1. статті 134, підпункту 140.50.4, пункту 140.5. статті 140 Розділу ІІІ Податкового кодексу України, пункту 3 П(С)БО № 1 , затвердженого Наказом Міністерства фінансів України № 73 від 07.02.2013, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28.02.2013 за № 336/22868, ч. 2 статті 3, розділу І, частини 1 статті 11 розділу 4 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , які призвели до порушення підпункту 134.1.1 пункту 134.1. статті 134 розділу ІІІ Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено об'єкт оподаткування податком на прибуток на 4 957 650 грн. за 2017 рік, в результаті чого занижено значення рядку 06 податок на прибуток декларації з податку на прибуток на загальну суму 892 377 грн., в т.ч. за 2017 рік на 892 377 грн.;

підпункту 14.1.181 пункту 14.1. статті 14, пунктів 198.1. та 198.3. статті 198, пунктів 200.1. та 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, внаслідок чого завищено суму податкового кредиту на 1 069 828,00 грн., в т.ч. за вересень 2 016 року на 12 182,00 грн., жовтень 2016 року на 56 901 грн., за листопад 2016 року на 991 530,00 грн., за січень 2017 року на 9 214,00 грн., що призвело до заниження суми податку на додану вартість до сплати на загальну суму 1 069 828,00 грн., у т.ч. за серпень 2017 року на 1 060 614 грн., січень 2018 року на 9 214,00 грн.

В наданих до Головного управління ДФС у Донецькій області запереченнях від 13.07.2018 на акт про результати документальної планової виїзної перевірки позивачем викладено незгоду викладеним в акті перевірки, зокрема, в частині висновків про заниження об'єкту оподаткування податком на прибуток на 4 957 650 грн., в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток на 892 377 грн., та висновків про порушення підпункту 14.1.181 пункту 14.1. статті 14, пункту 198.1. , 198.3. статті 198, пункту 200.1. статті 200, пункту 200.4.статті 200 Податкового кодексу України, внаслідок чого завищено податковий кредит на 1 069 828,00 грн. за звітні податкові періоди вересень та листопад 2016 року, січень 2017 року (т. 2 арк. справи 31-47).

За наслідком розгляду наданих позивачем заперечень висновки акту документальної планової перевірки ПП АБ ПЛЮС залишені без змін, про що позивача повідомлено листом № 31683/10/05-99-14-13-16 від 30.07.2018 (т. 2 арк. справи 48-66).

02.08.2018 на підставі висновків акту перевірки про заниження податку на прибуток та податку на додану вартість прийняті податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток на 1 338 565,50 грн., з яких за основним платежем - 892 377,00 грн., штрафні (фінансові) санкції - 446 188,50 грн. (т. 2. арк. справи 78) та податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_2 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 1 337 285,00 грн., з яких за основним платежем - 1 069 828,00 грн., штрафні (фінансові) санкції - 267 457,00 грн. (т. 2 арк. справи 80).

17.08.2018 позивачем надані скарги (вих. № 95 від 16.08.2018 та 96 від 16.08.2018) на податкові повідомлення-рішення від 02.08.2018 № НОМЕР_2 та № НОМЕР_1. 19.10.2018 за наслідком розгляду поданих позивачем скарг Державною фіскальною службою України прийнято рішення № 34048/6/99-99-11-01-01-25 від 19.10.2018, яким скасовано податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_2 від 02.08.2018 в частині встановленого перевіркою завищення податкового кредиту по взаємовідносинах з ТОВ ОСОБА_5 ДНІПРО , ТОВ ТРІАТЛОН , ТОВ ПРОМЕТЕЙ ГОЛД та відповідній частині штрафних санкцій, в іншій частині податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_2 від 02.08.2018 та податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 02.08.2018 залишені без змін.

15.11.2018 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_3 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 1 239 412,50 грн., з яких за основним платежем - 991 530,00 грн., штрафні (фінансові) санкції - 247 882,50 грн.

На час розгляду справи є чинними податкове повідомлення - рішення № НОМЕР_1 від 02.08.2018 про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток та податкове повідомлення-рішення №0009111413 від 15.11.2018 про збільшення відповідачем грошового зобов'язання з податку на додану вартість, що прийняті внаслідок виявлення порушень стосовно відображення в податковому обліку операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей від ТОВ РЕАЛАГРО-ЦЕНТР .

З матеріалів справи та наданих сторонами пояснень вбачається, що виявлені в ході перевірки обставини, що стали підставою висновків контролюючого органу про заниження позивачем податку на прибуток та податку на додану в вартість стосуються придбання позивачем в ТОВ РЕАЛАГРО-ЦЕНТР (ЄДРПОУ 38688742) у жовтні - листопаді 2016 року на соняшникової олії на підставі умов договору від 23.09.2016.

За змістом акту в ході перевірки повноти визначення витрат, визначених за правилами бухгалтерського обліку встановлено їх завищення на загальну суму 4 957 650,00 грн., у т.ч. за 2017 рік на 4 957 650,00 грн. за рахунок завищення значення рядку 2050 Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) відображеної у Звіті про фінансові результати (форма 2). Перевіркою показника Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) за період з 01.01.2016 по 31.03.2018 у загальній сумі при перерахуванні в одиницю виміру тис. грн. 725 523 тис грн.. встановлено, що суб'єктом господарювання сформовано собівартість придбаних та реалізованих товарів (робіт, послуг) по рахунку № 90 згідно Положення (стандарту) бухгалтерського обліку (ПСБУ) 9 Запаси , затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 246 від 20.10.1999, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02.11.1999 за № 751/4044 та Положення (стандарту) бухгалтерського обліку (ПСБУ) 16 Витрати , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 № 318, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 за № 24/4248 зі змінами та доповненнями, по операціям з придбання товарно-матеріальних цінностей та послуг сторонніх організацій. Проведеною перевіркою встановлено завищення показника Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт,послуг) всього на 4 957 650 грн. в результаті відображення придбання товарно-матеріальних цінностей у ТОВ РЕАЛАГРО-ЦЕНТР (код ЄДРПОУ 38688742).

Перевіркою встановлено порушення статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , через дефекти оформлення первинних документів, складанням яких супроводжувалося оформлення позивачем придбання товарно-матеріальних цінностей, а саме:

надана до перевірки видаткова накладна, складена за фактом постачання олії соняшникової нерафінованої містить наступні недоліки: графа отримано не містить посади особи, що підписує документ, не зазначено ПІБ, не вказано № та дати довіреності;

товарно-транспортні накладні містять наступні недоліки: у графі прийняв (відповідальна особа вантажоодержувача ) відсутній підпис відповідальної особи, посада, ПІБ; у графі відпуск за довіреністю вантажоодержувача не заповнені обов'язкові реквізити - серія, номер та ким видано; не заповнені графи супровідні документи на вантаж , транспортні послуги, як надаються автомобільним перевізником ; у графі вантажно-розвантажувальні операції не заповнені обов'язкові реквізити: навантаження/розвантаження; маса брутто , прибуття , відбуття , простою - час, підпис відповідальної особи .

Окрім цього, до перевірки на запит податкового органу не надані:

заявки на перевезення товару з зазначенням необхідних відомостей про найменування та кількість вантажу, адреси навантаження та розвантаження, відстані перевезення та іншої інформації про вантаж, як то передбачено пунктом 3.8 Правил перевезень вантажу автомобільним транспортом;

документи, сертифікати якості товаровиробника, які б підтверджували чи відповідає якість придбаного товару вимогам державних і міжнародних стандартів, який їх термін придатності та умови транспортування;

документи, що підтверджують оприбуткування отриманих ТМЦ від ТОВ РЕАЛАГРО-ЦЕНТР , документи складського обліку;

довіреності, на підставі яких отримувався товар.

Крім цього, в акті перевірки та додатку № 9 до акту зазначено, що згідно складеної Києво-Святошинською ОДПІ ГУ ДФС у Київській області Узагальненої податкової інформації щодо ТОВ РЕАЛАГРО-ЦЕНТР (код за ЄДРПОУ 38688742) за період 01.07.2013 року по 31.12.2016 року від 10.02.2017р. №121/10-13-14-05/38688742, фахівцями контролюючого органу встановлено невідповідність здійснених операцій з контрагентами-покупцями та контрагентами-постачальниками з 01.07.2013 року по 31.12.2016 року. Крім цього, ухвалою Подільського районного суду м. Києва України по справі №758/12/17 встановлено, що в період 2015-2016 років невстановлені особи з метою прикриття незаконної діяльності створили ряд СГД, а саме: ТОВ ЦЕНТР ТОРГ КОМПАНІ (код за ЄДРПОУ 39917243), ТОВ КОМПАНІЯ МЕГАТРЕЙД СОЛЮШН (код за ЄДРПОУ 40035924), ТОВ САГРО-БУД (код за ЄДРПОУ 39596768), ТОВ ЛІВАЙЗ (код за ЄДРПОУ 39932984), ТОВ СТРОЙ ТРЕЙД ЛІМІТЕД (код за ЄДРПОУ 40240660), якими в подальшому сформували незаконний податковий кредит підприємствам реального сектору економіки, в тому числі ТОВ РЕАЛАГРО-ЦЕНТР (код за ЄДРПОУ 38688742). ТОВ ЛІВАЙЗ ГРУП (код за ЄДРПОУ 39932984) протягом 2016 року сформувало податковий кредит для ТОВ РЕАЛАГРО-ЦЕНТР (код за ЄДРПОУ 38688742) на суму ПДВ 913 953 грн.

Враховуючи викладене в акті перевірки викладений висновок про те, що на користь позивача від ТОВ РЕАЛАГРО-ЦЕНТР товари фактично не поставлялися, з огляду на що ПП АБ ПЛЮС не мало відображувати у складі податкового кредиту та витрат собівартості податок на додану вартість та витрати, пов'язані із придбанням олії соняшникової.

Наведені порушення призвели до заниження податок на прибуток на 892 377 грн. за 2016 рік та завищення податкового кредиту червня 2017 року (сформовано на підставі податкової накладної виписаної в листопаді 2016 року) податок на додану вартість на 991 530,00 грн. за листопад 2016 року.

Правомірність прийнятих податкових повідомлень рішень на підставі висновків щодо протиправності відображення в податковому обліку з податку на прибуток та податку на додану вартість податкового кредиту та витрат, пов'язаних із придбанням реалізованого позивачем товару від ТОВ РЕАЛАГРО-ЦЕНТР є спірною обставиною в межах цієї справи.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ, ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначені Податковим кодексом України.

Для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Згідно підпункту 134.1.1 статті 134 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про витрати підприємства та її розкриття в фінансовій звітності визначені Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 16 "Витрати", затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 N 318, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 за N 27/4248 . Витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов'язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені (пункт 6 П(С)БО 16 Витрати ).

До складу витрат відноситься собівартість реалізованих товарів. Пунктами 10- 11 П(С)БО 16 Витрати передбачено, що собівартість реалізованих товарів визначається за Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 9 Запаси . Собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг) складається з виробничої собівартості продукції (робіт, послуг), яка була реалізована протягом звітного періоду, нерозподілених постійних загальновиробничих витрат та наднормативних виробничих витрат.

Платники податку на додану вартість, об'єкти, база та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету визначені розділом 5 Податкового кодексу України.

Згідно пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно приписів пункту 198.3 статті 193 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг. (п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України).

При цьому, пунктом 198.6 статті 198 ПК України обумовлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Вимоги до підтвердження даних, визначених у податковій звітності, встановлені статтею 44 ПК. Так, згідно з положенням пункту 44.1 цієї статті для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно підпункту 14.1.36 пункту 14.1.1 статті 14 Податкового кодексу України господарською діяльністю є діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначені законом України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні .

Згідно зі статтею 3 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність Україні від 16 липня 1999 року N 996-XIV(надалі за текстом Закон № 996) Метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан та результати діяльності підприємства. Частина 2 даної статті передбачає, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до статті 1 Закону № 996 документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення є первинним документом. Згідно частини 1 статті 9 Закону № 996 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо (абз. 9 частини2 статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні ).

Згідно пункту 3 розділу 3 Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 Загальні вимоги до фінансової звітності затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 7.02.2013 № 73, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 28.02.2013 за № 336/22868 фінансова звітність повинна бути достовірною (правдивою). Інформація, наведена у фінансовій звітності, є достовірною (правдивою), якщо вона не містить помилок та перекручень, які здатні вплинути на рішення користувачів звітності.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ ОСОБА_4

З аналізу наведених положень чинного законодавства вбачається, підставою для виникнення у платника права на формування витрат та податкового кредиту з податку на додану вартість є фактичне здійснення операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей та послуг з метою їх використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, а також оформлення відповідних операцій належним чином складеними первинними документами, які містять достовірні відомості про їх обсяг та зміст.

При цьому наявність формально оформлених (складених) первинних документів та/або сплати грошових коштів не може слугувати підставою для формування даних податкового обліку за відсутності факту придбання відповідного активу.

В той же час, сама собою наявність або відсутність окремих документів, а також недоліки в їх оформленні не можуть бути підставою для висновку про відсутність господарських операцій та відмови у формуванні податкового кредиту, якщо з інших даних вбачаються зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі платника у зв'язку з його господарською діяльністю.

Розділом 4 додатку 9 до акту перевірки та матеріалами справи встановлені наступні обставини стосовно підстав відображення позивачем в бухгалтерському та податковому обліку операцій з придбання в ТОВ РЕАЛАГРО-ЦЕНТР товарно-матеріальних цінностей. Копії описаних в додатку документів наявні в матеріалах справи.

23.09.2016 між позивачем (покупець) та ТОВ РЕАЛАГРО-ЦЕНТР (постачальник) укладений договір постачання № 23/09-116, умовами якого передбачено постачання останнім на адресу позивача товару - олії соняшникової (сирої, нерафінованої, першого ґатунку, суміш пресової та екстракційної).

Відповідно до пунктів 2.1.-2.4. договору найменування, одиниці виміру, загальна кількість товару, строки поставки партії товару, вартість одиниці товару та вартість партії визначається в додатках до договору. Додатками до договору сторони домовились вважати додаткові угоди, специфікації, акти приймання-передачі, рахунки та видаткові накладні, що надаються постачальником - ТОВ РЕАЛАГРО-ЦЕНТР .

Пунктом 5.4. передбачено, що постачання товару здійснюється в момент передачі, шляхом підписання сторонами двостороннього акту приймання-передачі за даними вимірювання при прийманні товару на зберіганні на місці поставки. Постачальник повинен надати разом з актами приймання-передачі товарно-транспортні накладні та декларації виробника. Згідно пунктів 5.5. та 5.6. договору фактична кількість та якість товару визначається в акті прийманні-передачі та деклараціях виробника.

Специфікацією № 1 від 23.09.2016 сторони узгодили постачання олії соняшникової врожаю 2016 року вартістю 23 391,00 грн. (у т. ч. ПДВ в сумі 3898,50 грн.) за 1 тн у кількості 200 тн. Згідно пункту 2 цієї специфікації постачальник зобов'язався поставити олію в строк до 30.10.2016, базис поставки СРТ (перевезення сплачено до…) - термінал ЕВЕРІ (м. Миколаїв, вул. Громадянська, 117). Угодою від 13.10.2016 змінено вартість за 1 тн товару до 23000,00 грн., у т.ч. ПДВ 3 833,33 грн.

Специфікацією № 2 від 25.10.2016 сторони узгодили постачання олії соняшникової врожаю 2016 року вартістю 23000,00 грн. ( у т. ч. ПДВ в сумі 3833,33 грн.) за 1 тн у кількості 250 тн. Згідно пункту 2 цієї специфікації постачальник зобов'язався поставити олію в строк до 30.10.2016, базис поставки СРТ термінал зберігання та перевалки рослинних олій Рісоіл Південь , порт Южний (вул. Чапаєва, с. Визірка, Одеська обл., 67543, Україна).

На підтвердження виконання сторонами зобов'язань, прийнятих за договором постачання № 23/09-116 позивачем до перевірки надано видаткову накладну № 810 від 01.11.2016 (т. 2 арк. справи 133), відповідно до якої ТОВ РЕАЛАГРО-ЦЕНТР поставив на користь ТОВ АБ ПЛЮС соняшникову олію нерафіновану у кількості 258,66 тн вартістю 5 949 180,00 грн., у т.ч. ПДВ в сумі 991 530,00 грн.

Відповідно до банківської виписки за 28.11.2016 (т. 2 арк. справи 135-136), позивачем перераховані кошти на рахунки ТОВ РЕАЛАГРО-ЦЕНТР в загальній сумі 5 052 673,50 грн. (за платіжним дорученням № НОМЕР_4 в сумі 432 673,50 грн., № НОМЕР_5 в сумі 770 000,00 грн., № НОМЕР_6 в сумі 770 000,00 грн., № НОМЕР_7 в сумі 770 000,00 грн., № НОМЕР_8 в сумі 770 000,00 грн., № НОМЕР_9 в сумі 770 000,00 грн., № НОМЕР_10 в сумі 770 000,00 грн. (т. 2 арк. справи 135-136).

На підтвердження транспортування придбаних товарно-матеріальних цінностей позивачем надані товарно-транспортні накладні, згідно яких від ТОВ РЕАЛАГРО-ЦЕНТР доставлено до терміналу ТОВ РИСОІЛ ЮГ , пункт розвантаження: Одеська обл., с. Візірка, із приміткою для ТОРГІНВЕСТГРУП ч/з ПП АБ ПЛЮС , надійшли ТМЦ вагою 258,66 тн. (т. 2 арк. справи 139-145): згідно ТТН № 10574 від 24.10.2016 вагою нетто 23780 кг.; згідно ТТН № 10578 від 24.10.2016 вагою нетто 24220 кг; згідно ТТН № 10581 від 24.10.2016 вагою нетто 24040 кг; згідно ТТН № 10583 від 24.10.2016 вагою нетто 23560 кг; згідно ТТН № 10584 від 25.10.2016 вагою нетто 22940 кг; згідно ТТН № 10585 від 25.10.2016 вагою нетто 23040 кг; згідно ТТН № 10586 від 25.10.2016 вагою нетто 22880 кг; згідно ТТН № 10594 від 25.10.2016 вагою нетто 23400 кг; згідно ТТН № 10597 від 25.10.2016 вагою нетто 23960 кг; згідно ТТН № 10599 від 25.10.2016 вагою нетто 23200 кг; згідно ТТН № 10600 від 25.10.2016 вагою нетто 23640 кг.

В подальшому позивачем повернуто отриману олію у кількості 0,08 тн вартістю 1 840,00 грн., у т.ч. ПДВ в сумі 306,67 грн.

На підтвердження використання придбаної продукції в ТОВ РЕАЛАГРО-ЦЕНТР позивач надав до перевірки договір комісії № 3-к від 23.09.2016, укладений із приватним підприємством ТОРГІНВЕСТГРУП . За умовами зазначеного договору комісіонер (ПП ТОРГІНВЕСТГРУП ) зобов'язався за дорученням комітента (позивача) за плату від свого імені та за рахунок комітента здійснювати реалізацію на експорт з України товару, що належить комітенту на праві власності. (т. 2 арк. справи 184-195). Згідно додатку № 2 від 25.10.2016 до договору комісії № 3-к від 23.09.2016 комісіонер зобов'язався продати на експорт олію соняшникову (сиру, нерафіновану, першого ґатунку, сумі ш пресової та екстракційної , із соняшнику врожаю 2016 року у кількості 220 тн за ціною не нижче 750 долів США за тн, що еквівалентно 19 492,97 грн. Умови постачання товару на експорт: СРТ - ТОВ термінал ТОВ РІСОШЛ ЮГ , порт Южний (вул. Чапаєва, буд. 60, с. Візірка, Одеська обл.. 67543) терміном передачі до 01.11.2016.

Згідно звіту комісіонера від 29.11.2016 (т. 2 арк. справи 194) на виконання договору комісії № 3 від 23.09.2016 та додатку № 2 від 25.10.2016 та акту приймання-передачі товару від 01.11.2016 в листопаді 2016 року отримано на комісію олію соняшникову в обсязі 258,58 тн за мінімальною ціною 750 доларів за тн на загальну суму 193 935 доларів США. На виконання договору комісії ПП ТОРГІНВЕСТГРУП 25.10.2016 укладено зовнішньоекономічний контракт з компанією ZOTRIMO TRADING LIMITED, Cyprus, SFO_ZTL/2016-8 на реалізацію товару в кількості 250 ТН +/- 10% за ціною 750 доларів США за 1 тн на загальну суму 187 500 доларів США. За умовами зовнішньоекономічного контракту, укладеного з компанією ZOTRIMO TRADING LIMITED, Cyprus, на адресу останнього відвантажено товар в обсязі 258,58 тн на загальну суму 193 935 доларів США згідно ВМД № 500010003/2016/014944 від 19.11.2016 в обсязі 258,58 тн на загальну суму 193935 доларів США (5 052 673,50 грн.). Копія ВМД та зовнішньоекономічного контракту наявні в матеріалах справи (т. 2 арк. справи 202-203, 196-201).

Під час дослідження описаних вище документів судом встановлено наступне.

Копія видаткової накладної № 810 від 01.11.2016 наявна в матеріалах справи (т. 2 арк. справи 133), оригінал цієї накладної досліджувався під час розгляду справи, в графі отримав містить підпис та ПІБ: ОСОБА_6М. із визначенням посади - директор, наявна печатка ПП АБ ПЛЮС , графи дата та номер довіреності не заповнені.

Отже в результаті дослідження наведеної видаткової накладної судом встановлено необґрунтованість доводів акту перевірки про наявність дефектів форми видаткової накладної через відсутність в графі отримав підпису та посади особи. Відсутність дати та номеру довіреності в видатковій накладні не є суттєвим недоліком первинного документу, що міг би вплинути на можливість врахування документованих ним операцій в бухгалтерському обліку. Крім цього, суд зауважує на тому, що у випадку спірних правовідносин, наведена видаткова накладна є зведеним документом обліку, оскільки в ній зафіксовано постачання товарів за 24 та 25 жовтня 2016 року, первинним документом стосовно підтвердженням яких є відповідні товарно-транспортні накладні, що також досліджувалися відповідачем під час проведення перевірки.

При дослідженні наявних в матеріалах справи товарно-транспортних накладних № від 24.10.2016 № 10574, 10578, 10581, 10583, від 25.10.2016 № 10584, 10585, 10586, 10594, 10597, 10599, 10600 (т. 2 арк. справи 139- 149) судом встановлено, що в зазначених накладних дійсно не заповнені графи прийняв , відпуск за довіреністю вантажоодержувача , супровідні документи на вантаж та транспортні послуги, що надаються перевізником.

Втім, як вбачається із приписів пункту 11.1. Розділу 11 Правила оформлення документів на перевезення Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженого Наказом міністерства транспорту України № 363 від 14.10.1997, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.02.1998 за № 128/2568, основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, форму якої наведено в додатку 7 до цих Правил.

Втім, форма № 1 товарно-транспортної накладної не є бланком суворого обліку. Крім цього згідно з п. 11.1 Правил № 363 товарно-транспортна накладна може оформлюватись суб'єктом господарювання без дотримання форми, наведеної в додатку 7 до цих Правил, за умови наявності в ній інформації про назву документа, дату і місце його складання, найменування (прізвище, ім'я, по батькові) перевізника та/або експедитора, замовника, вантажовідправника, вантажоодержувача, найменування та кількість вантажу, його основні характеристики та ознаки, які надають можливість однозначно ідентифікувати цей вантаж, автомобіль (марка, модель, тип, реєстраційний номер), причіп/напівпричіп (марка, модель, тип, реєстраційний номер), пункти навантаження та розвантаження із зазначенням повної адреси, посади, прізвища та підписів відповідальних осіб вантажовідправника, вантажоодержувача, водія та/або експедитора.

Наявні в матеріалах справи товарно-транспортні накладні містять основні реквізити, які надають можливість однозначно ідентифікувати цей вантаж, автомобіль (марка, модель, тип, реєстраційний номер), причіп/напівпричіп (марка, модель, тип, реєстраційний номер), пункти навантаження та розвантаження із зазначенням повної адреси, посади, прізвища та підписів відповідальних осіб вантажовідправника, вантажоодержувача, водія та/або експедитора, а тому не заповнення певних реквізитів товарно-транспортної накладної не може свідчити про відсутність господарської операції.

З огляду на викладене, судом не приймаються доводи відповідача щодо наявності в первинних документах позивача дефектів, що позбавляють можливості встановити факт відбуття господарських операцій, які ними задокументовані.

Що стосується посилань відповідача про ненадання позивачем до перевірки документів, що підтверджують оприбуткування придбаних в ТОВ РЕАЛАГРО-ЦЕНТР склад позивача, то зазначені доводи відповідача суд вважає безпідставними, оскільки як вбачається з первинних документів, складенням яких супроводжувалося оформлення господарських операцій між позивачем та ТОВ РЕАЛАГРО-ЦЕНТР , придбана позивачем в останнього продукція не надходила на склад позивача, постачання відбувалося на мовах СРТ (вул. Чапаєва, с. Визірка, Одеська обл., 67543, Україна) в подальшому продукція, що надійшла до терміналу відвантажувалася ПП ТОРГІНВЕСТГРУП - контрагентом позивача за умовами укладеного договору комісії на адресу суб'єкта господарювання-нерезидента України., що підтверджено наявною в матеріалах справи вантажно-митною декларацією № 500010003/2016/014944 від 19.11.2016. Отже, в даному випадку придбані позивачем товари не надходили на склад позивача, документи щодо складського обліку наведених товарів не оформлювалися.

Крім цього, відповідно до частини 3 статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні права і обов'язки сторін, які виникають за результатами здійснення господарської операції, оформленої первинним документом відповідно до вимог цього Закону, не залежать від факту відображення її в регістрах та на рахунках бухгалтерського обліку.

Стосовно посилань відповідача на відсутність в позивача документів, як підтверджують якість отриманої за умовами договору з ТОВ РЕАЛАГРО-ЦЕНТР олії вимогам ДСТУ 4492:2005 суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до матеріалів справи під час проведення перевірки документи щодо якості придбаної позивачем від ТОВ РЕАЛАГРО-ЦЕНТР олії були відсутні, відповідні свідоцтва якості позивачем були надані в ході судового розгляду справи. До наданих пояснень від 10.01.2019 позивачем додані сертифікати якості від 24.10.2016 та 25.10.2016 у кількості 11 шт.( т. 3 арк. справи 96-99) суд приймає зазначені документи при прийнятті рішення, оскільки сертифікати якості не є документом бухгалтерського чи податкового обліку, не визначені підставою для формування показників бухгалтерського та податкового обліку, а є документом, який в сукупності із іншими може свідчити про відбуття чи навпаки невідбуття відображеної в обліку суб'єкта господарювання операції.

Суд також не приймає до уваги посилання позивача на відомості узагальненої податкової інформації, складеною Києво-Святошинською ОДПІ ГУ ДФС у Київській області та іншу неподаткову інформацію, що може свідчити про невідбуття господарської операції - обставини, встановлені Ухвалою Подільського районного суду м. Києва по справі № 758/12/17, оскільки зазначені відомості вказують на можливі порушення чинного законодавства контрагентами контаргента позивача по ланцюгу їх постачання, а не безпосередньо у взаємовідносинах позивача і ТОВ РЕАЛАГРО-ЦЕНТР . ОСОБА_4 про порушення платником податків правил податкового обліку не можуть засновуватися на відомостях, що стосуються взаємовідносин контрагентів постачальника такого платника. При дослідженні факту здійснення господарської операції повинні оцінюватися відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку. Не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому відносини між учасниками ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Враховуючи наявні в матеріалах справи первині документи, складанням яких супроводжувалося оформлення придбання позивачем від ТОВ РЕАЛАГРО-ЦЕНТР олії соняшникової(нерафінованої) на підставі умов договору № 23/09-116 від 23.09.2016 у жовтні - листопаді 2016 року суд дійшов висновку про те, що відображення позивачем в податковому обліку з податку на прибуток та податку на додану вартість наслідків такого придбання відповідає вимогам чинного податкового законодавства України. Доводи відповідача про невідбуття господарських операцій, засновані на дефектах форми в первинних документів та відомостях узагальненої податкової інформації, є необґрунтованими та спростовуються наявними в матеріалах справи документами.

Враховуючи встановлення в ході розгляду справи правомірності формування позивачем витрат та податкового кредиту в частині включення до складу витрат собівартості витрат, пов'язаних із придбанням ТМЦ в сумі 4 957 650 грн. та податку на додану вартість в складі податкового кредиту червня 2017 року 991530 грн., з огляду на що відсутні підстави для збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток та податку на додану вартість. Отже, податкове повідомлення рішення № НОМЕР_1 від 02.08.2018, яким збільшено зобов'язання з податку на прибуток на 1 338 565,50 грн., у т.ч. за основним платежем - 892 377,00 грн., штрафні (фінансові) санкції 446 188,50 грн. та податкове повідомлення-рішення від 15.11.2018 № НОМЕР_3, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 1 239 412,50 грн., з яких за основним платежем 991 530,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 247 882,50 грн. є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідно до частин першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем при поданні позову сплачено судовий збір в розмірі 38669,67 грн. за платіжним дорученням № 15063 від 29.10.2018. Сума сплаченого судового збору із врахуванням приписів статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України підлягає стягненню з бюджетних асигнувань відповідача.

З огляду на викладене вище, на підставі положень Податкового кодексу України, Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні та керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 9, 12, 15, 19, 22, 25, 32, 72, 76, 77, 79, 139, 194, 205, 241-243, 245, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов приватного підприємства АБ ПЛЮС (85103, Донецька обл., місто Краматорськ, вулиця Соловяненка, будинок 2 а, ідентифікаційний код юридичної особи: 25101110) до Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області (87526, Донецька обл., місто Маріуполь, вулиця 130 Таганрозької дивізії, будинок 114, ідентифікаційний код юридичної особи 39406028) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 02.08.2018, яким збільшено зобов'язання з податку на прибуток на 1 338 565,50 грн., у т.ч. за основним платежем - 892 377,00 грн., штрафні (фінансові) санкції 446 188,50 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_3 від 15.11.2018, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 1 239 412,50 грн., з яких за основним платежем 991 530,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 247 882,50 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області на користь приватного підприємства АБ ПЛЮС судові витрати в розмірі 38669 (тридцять вісім тисяч шістсот шістдесят дев'ять) гривень 67 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У відповідності до пп. 15.5 п. 15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Повний текст рішення виготовлено 12.02.2019.

Суддя Михайлик А.С.