Рішення

від 04.02.2019 по справі 510/2327/18

РЕНІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РЕНІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Провадження № 2/510/388/19

Справа № 510/2327/18

04.02.2019 року м. Рені Одеської області

Ренійський районний суд Одеської області у складі

Головуючого судді Гончарової-Парфьонової О.О.

При секретарі Міхайліченко В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Рені Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Орлівської сільської ради Ренійського району Одеської області про визнання права власності , -

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про визнання права власності, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 29 січня 2014 року помер його батько - ОСОБА_2, після смерті якого відкрилась спадщина у вигляді права власності на:

-житловий будинок з надвірними спорудами, який розташований за адресою: с. Орлівка, Ренійського району Одеської області, вул. Дунайська, буд. 25;

-земельні ділянки, що розташовані за адресою: с. Орлівка, Ренійського району Одеської області, вул. Дунайська, буд. 25, які належали померлому на підставі державних актів на земельні ділянки.

За життя ОСОБА_2 не залишив заповідальне розпорядження, а тому спадкоємство здійснюється за законом. Спадкоємцем першої черги на майно померлого є його син - позивач по справі ОСОБА_1, інших спадкоємців немає.

У встановлений законом строк позивач звернувся до нотаріальної контори с заявою про прийняття спадщини.

Через деякий час, відповідно до вимог чинного законодавства, ОСОБА_1 звернувся до державної нотаріальної контори щодо отримання свідоцтва про право на спадщину, однак, 07 грудня 2018 року, своєю постановою, державний нотаріус Ренійської районної державної нотаріальної контори Одеської області відмовила йому у видачі свідоцтва про право на спадщину, у зв'язку з відсутністю оригіналів правовстановлюючих документів на нерухоме майно.

Позивач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце його проведення сповіщався, причини неявки суду не відомі, до суду надійшла заява, відповідно до якої він просить розглядати справу за його відсутності, позов підтримує та проти його задоволення не заперечує.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, причини неявки суду не відомі, надав суду заяву, відповідно до якої він просить розглядати справу за його відсутності, позов визнає та проти його задоволення не заперечує.

Суд, розглянувши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Дійсно, як встановлено у судовому засіданні, 29 січня 2014 року помер батько позивача - ОСОБА_2, після смерті якого відкрилась спадщина у вигляді права власності на:

-житловий будинок з надвірними спорудами, який розташований за адресою: с. Орлівка, Ренійського району Одеської області, вул. Дунайська, буд. 25;

-земельні ділянки, що розташовані за адресою: с. Орлівка, Ренійського району Одеської області, вул. Дунайська, буд. 25, які належали померлому на підставі державних актів на земельні ділянки.

За життя ОСОБА_2 не залишив заповідальне розпорядження, а тому спадкоємство здійснюється за законом. Спадкоємцем першої черги на майно померлого є його син - позивач по справі ОСОБА_1, інших спадкоємців немає.

У встановлений законом строк позивач звернувся до нотаріальної контори с заявою про прийняття спадщини.

Частиною 1 ст. 1269 ЦПК України передбачено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Згідно із ч. 1 ст. 1270 ЦПК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Прийняття спадщини є фактом, який відображає волю спадкоємця отримати майно після смерті спадкодавця. Тобто ОСОБА_1 прийняв спадщину в порядку ч. 1 ст. 1269 ЦПК України, оскільки його воля, як спадкоємця за законом, була виражена у його діях щодо подачі відповідної заяви до нотаріуса.

Через деякий час, відповідно до вимог чинного законодавства, ОСОБА_1 звернувся до державної нотаріальної контори щодо отримання свідоцтва про право на спадщину, однак, 07 грудня 2018 року, своєю постановою, державний нотаріус Ренійської районної державної нотаріальної контори Одеської області відмовила йому у видачі свідоцтва про право на спадщину, у зв'язку з відсутністю оригіналів правовстановлюючих документів на нерухоме майно.

У підтвердження своїх позовних вимог, позивач надав суду копії документів, які підтверджують: право власності та видавалися на ім'я померлого ОСОБА_2; документи, що підтверджують звернення позивача у встановлений законом строк до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, та інші докази, що підтверджують обґрунтованість позовних вимог, а відсутність оригіналів правовстановлюючих документів не може бути підставою для невизнання права власності за спадкоємцем.

Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно зі ст. 1222 ЦК України, спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Частина 5 ст. 1268 ЦК України передбачає, що незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно із ч. 3 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Частиною 4 ст. 206 ЦПК України передбачено, що у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

У даному випадку визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, а надані суду документи у повному обсязі підтверджують обґрунтованість та законність позовних вимог, а тому позов має бути задоволено.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 7, 10, 12, 13, 18, 81, 89, 133, 141, 206, 259, 263-265, 268, 352, 354, 355 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Орлівської сільської ради Ренійського району Одеської області про визнання права власності- задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок (з надвірними спорудами) № 25, вулиця Дунайська, в селі Орлівка, Ренійського району Одеської області, що в цілому складається: літ. А - житловий будинок, житловою площею - 51,90 кв.м, загальною площею - 63,60 кв. м, літ. В - літня кухня, літ. в - погріб, літ. Г - сарай, літ. Д - сарай, літ. Е - сарай, літ. Ж - вбиральня, 3,6,7 - огорожа, 4,5,8 - споруда.

Визнати за ОСОБА_1 право власності наземельну ділянку, цільове призначення якої - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), державний акт на земельну ділянку серія ЯИ № 396910, виданий Орлівською сільською радою 08 грудня 2009 року (площею 0,2500 га - кадастровий номер 5124183600:02:002:0030).

Визнати за ОСОБА_1 право власності наземельну ділянку, цільове призначення якої - для ведення особистого селянського господарства, державний акт на земельну ділянку серія ЯИ № 396792, виданий Орлівською сільською радою 08 грудня 2009 року (площею 0,0306 га - кадастровий номер 5124183600:02:002:0085).

Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя О.О. Гончарова-Парфьонова