Рішення

від 01.02.2019 по справі 820/2947/18

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 лютого 2019 р. Справа № 820/2947/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Шевченко О.В.,

при секретарі - Шаталовій Н.В.,

за участі представників:

позивача - Ігнатенко О.О., відповідача - Гуди К.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю компанія "Фобос" до Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкового повідомлення - рішення, -

ВСТАНОВИВ:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, товариство з обмеженою відповідальністю компанія "Фобос", з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Харківській області, в якому просить суд скасувати податкове повідомлення - рішення № 00000011422 від 26.01.2018 року, прийняте Головним управлінням ДФС у Харківській області.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 24.04.2018 року відкрито провадження по даній адміністративній справі. Призначено підготовче засідання.

Ухвалою суду від 20.11.2018 року, занесеною до протоколу судового засідання від 20.11.2018 року, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

В обґрунтування вимог адміністративного позову позивач зазначив, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення були прийняті Головним управлінням ДФС у Харківській області з порушенням норм чинного в Україні законодавства, на підставі висновків, які не відповідають фактичним обставинам, внаслідок чого зазначене податкове повідомлення-рішення щодо збільшення суми грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість на загальну суму 2 261 477,00 грн. , з яких: 1 507 652,00 грн. - основний платіж, 753 826,00 грн. - штрафні фінансові санкції, є протиправним та підлягає скасуванню. Стверджує, що господарські взаємовідносини позивача з його контрагентами: ТОВ "Алето Союз", ТОВ Агропромінь , ТОВ "Євро Спец Проект", ТОВ "Нордін", ТОВ "Прімавера Груп", ТОВ "Дейдвуд", ТОВ "Укрспецпроект", ТОВ "Нафтогазмонтвж", мали реальний характер та підтверджені належними документами, висновки акту перевірки податкового органу не відповідають дійсності та суперечать приписам чинного податкового законодавства. Зазначає, що надані до перевірки та матеріалів справи первинні документи повністю підтверджують реальність господарської діяльності підприємства. У акті перевірки по суті не наведено будь-яких належних та допустимих доказів, не доведено наявності обставин та підстав, які б відповідно до положень податкового законодавства та законодавства з питань бухгалтерського обліку свідчили про нездійснення спірних операцій та юридичну дефектність первинних документів за спірними операціями. Таким чином, ТОВ компанія "Фобос" належним чином була підтверджена правомірність нарахування податкових зобов'язань з податку на додану вартість та формування податкового кредиту по звітних періодах згідно з вимогами п.198.2 п.198.6 ст. 198 ПК України наданими до перевірки належно оформленими податковими накладними, надані документи підтверджують виконання зобов'язань між сторонами господарських операцій. З наданих підприємством первинних документів вбачається, що його господарській операції вказаними в акті контрагентами мали реальний характер. Підприємством, в свою чергу, доведено придбання у своїх контрагентів товарів / послуг та використання їх в своїй господарській діяльності, оскільки ними виконані умови укладених договорів, ТОВ Компанія "Фобос" зі свого боку виконало всі свої зобов'язання за договорами, у зв'язку з чим відсутні підстави для неприйняття або неврахування таких документів, а висновки акту перевірки є безпідставними та суперечать вимогам податкового законодавства.

15.05.2018 року (Вх. № 01-26/22874/18) представник відповідача надав до суду відзив на адміністративний позов, в якому виклав власну правову позицію щодо обставин справи, зазначивши, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення є правомірним, посилався на порушення позивачем норм податкового законодавства, зокрема по відносинам з контрагентами позивача, ТОВ "Алето Союз", ТОВ Агропромінь , ТОВ "Євро Спец Проект", ТОВ "Нордін", ТОВ "Прімавера Груп", ТОВ "Дейдвуд", ТОВ "Укрспецпроект" та ТОВ "Нафтогазмонтаж", які не підтверджені первинними документами, надані до перевірки бухгалтерські документи на підтвердження взаємовідносин позивача з його контрагентами не свідчать про реальний характер господарських операцій. Отримана від інших податкових органів податкова інформація свідчить, що укладені позивачем з іншими підприємствами у перевіряємому періоді договорів не мали на меті настання реальних наслідків. По деяким контрагентам наявні протоколи допиту свідків, отримані в рамках кримінальних проваджень, в яких директори ТОВ Нордін , ТОВ Євро Спец Проект та ТОВ Прімавера Груп вказали, що не були засновниками, директорами та бухгалтерами вказаних підприємств у період господарських взаємовідносин з позивачем. Щодо взаємовідносин позивача з ТОВ "Алето Союз", то згідно вироку Приморського районного суду м. Одеси від 14.11.2017 року у справі № 522/15012/17 визнано винним директора ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 205 КК України, що також свідчить про нереальність господарських операцій. За таких підстав, просив суд ухвалити рішення, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі (Т.6 а.с. 154 - 158).

У відповіді на відзив від 25.05.2018 року (Вх. № 01-2625279/18) представник позивача підтримав свою правову позицію, викладену в позовній заяві та просив суд задовольнити позовні вимоги позову у повному обсязі, оскільки господарські операції з вказаними контрагентами мали реальний характер та доведені первинними документами, які за змістом та формою відповідають законодавству, їх зміст (оригіналів та копій) був досліджений контролюючим органом при проведенні перевірки позивача, по формі та змісту первинних документів перевіряючими не встановлено. Копії таких документів також містяться в матеріалах справи.

Також зазначив, що отримана контролюючим органом податкова інформація не відповідає критерію юридичної значимості, не створює для платника податків жодних правових наслідків у вигляді виникнення, зміни або припинення його прав та не породжує для нього будь - яких обов'язків. Посилання фіскального органу на протоколи допиту свідків у кримінальній справі, в яких відсутні вирок по справі, також не є належним доказом в розумінні КАС України. Окрім того, чинне законодавство не ставить в залежність право платника податків на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства, оскільки юридична відповідність особи має індивідуальний характер. Платник податків не може нести відповідальність за недобросовісні дії свого контрагента, а тим більше перевіряти чи реальною була воля засновників даного підприємства на здійснення господарської діяльності. Таким чином, позивач та його контрагенти виконали умови укладених між ними угод, чим і підтвердили факт їх укладання та реальність характеру таких угод (Т.6 а.с. 218 - 232).

В наданих до суду 20.11.2018 року (Вх. № 01-26/61756/18) додаткових поясненнях з доданими до них документами представник відповідача підтримав свою правову позицію, викладену у відзиві на позов, просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі (а.с. 210 - 216).

Ухвалою суду від 20.06.2018 року було призначено судово-економічну (бухгалтерську) експертизу в адміністративній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю компанія "Фобос" до Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення, проведення якої доручено експертам Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса. У зв'язку з проведенням експертизи зупинено провадження у справі № 820/2947/18.

01.11.2018 року (Вх. № 01-26/57417/18) на адресу суду надійшов висновок судової експертизи № 17352 (Т.6 а.с. 183 - 196).

Ухвалою суду від 02.11.2018 року поновлено провадження по справі.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив позов задовольнити, пославшись на обставини викладені в позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував, просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.

Суд, вивчивши доводи адміністративного позову та відзиву проти нього, відповіді на відзив, додаткових письмових пояснень з боку представників сторін, висновок судової експертизи та заперечень проти нього з боку відповідача, вислухавши в судовому засіданні пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, за наслідком аналізу змісту норм матеріального та процесуального права, які регулюють спірні правовідносини, дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення вимог адміністративного позову, виходячи з наступного.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач, товариство з обмеженою відповідальністю компанія "Фобос" (код ЄДРПОУ 32238311, адреса: 62303, Харківська область, Дергачівський район, м. Дергачі, пл. Перемоги, буд. 14) зареєстрований в якості юридичної особи та перебуває на податковому обліку з 04.12.2002 року у Слобожанській ОДПІ ГУДФС у Харківській області. Позивач є платником податку на додану вартість. Види діяльності ТОВ компанія "Фобос" за КВЕД є: 42.21 будівництво трубопроводів (ліцензія по 08.02.2021 року), 43.99 інші спеціалізовані будівельні роботи н.в.і.у. (ліцензія по 08.02.2021 року) (Т.1 а.с. 106 - 108).

Як свідчать матеріали адміністративної справи, на підставі направлень від 18.12.2017 року № 11432 та № 11433 та наказу ГУ ДФС у Харківській області від 15.12.2017р. №7887 співробітниками ГУ ДФС у Харківській області проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ компанія "Фобос" (код ЄДРПОУ 32238311) з питань правильності визначення повноти нарахування та сплати податку на додану вартість по взаємовідносинах з постачальниками ТОВ Алето Союз (податковий номер 39938953) за період з 01.08.2016 по 31.10.2016 року, ТОВ Альфа Хот-Трейд (податковий номер 40528539) за період з 01.12.2015 року по 31.01.2016 року, ТОВ Євро Спецпроект (податковий номер 40173872) за період з 01.12.2015 по 31.01.2016 року, ТОВ Нордін (податковий номер 39778700) за період з 01.10.2015 по 31.01.2015 року, ТОВ Пріамвера Груп (податковий номер 40806552) за період з 01.12.2016 року по 31.12.2016 року, ТОВ Дейдвуд (податковий номер 39424560) за період з 01.01.2015 по 31.01.2015 року, ТОВ Укрспецбудпроект (податковий номер 39926792) за період з 01.08.2016 року по 30.09.2016 року, ТОВ Нафтогазмонтаж (податковий номер 31462406) за період з 01.06.2015 року по 30.06.2015 року та податкових зобов'язань по ланцюгу постачання, що містяться у податкових деклараціях з ПДВ за січень, червень, жовтень - грудень 2015 року, січень, серпень - жовтень, грудень 2016 року.

В описовій частині акту перевірки помилково зазначено за податковим номером 40528539 вказано контрагента позивача ТОВ Альфа Хот-Трейд , тоді як вірним за вказаним податковим номером 40528539 є ТОВ Агропромінь .

За результатами проведеної перевірки складено акт перевірки від 02.01.2018 року №17/20-40-14-22-07/32238311 про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ компанії Фобос з питань правильності визначення повноти нарахування та сплати податку на додану вартість по взаємовідносинах з постачальниками (Т.1 а.с. 41 - 105).

Висновками акту документальної позапланової виїзної перевірки від 02.01.2018 року №17/20-40-14-22-07/32238311 встановлено наступні порушення ТОВ компанії Фобос щодо взаємовідносин з ТОВ Агропромінь , ТОВ Алето Союз , ТОВ "Євро Спецпроект", ТОВ "Нордін", ТОВ "Прімавера Груп", ТОВ "Дейдвуд", ТОВ "Укрспецпроект" та ТОВ "Нафтогазмонтаж":

1) абз. а п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.п. і, п. 201.1, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-УІ (із змінами і доповненнями) в результаті чого встановлено завищення податкового кредиту на суму 1 507 650,14 грн., у т.ч. за січень 2015 року в сумі 642 562,00 грн., за червень 2015 року в сумі 24 488,78 грн., за жовтень 2015 року в сумі 2 117,8 грн., за листопад 2015 року в сумі 2 548,43 грн., за грудень 2015 року в сумі 293 571,41 грн., за січень 2016 року в сумі 6 860,55 грн., за серпень 2016 року в сумі 68 775,56 грн., за вересень 2016 року в сумі 163 688,04 грн., за жовтень 2016 року в сумі 245 200,87 грн., за грудень 2016 року в сумі 57 836,70 грн. в результаті чого занижено нараховану суму податку на додану вартість до сплати (р.25/18.1) в сумі 1 507 650,14 грн. у т.ч. за: грудень 2015 року в сумі 298 237,64 грн.; - січень 2016 року в сумі 6 860,55 грн.; - серпень 2016 року в сумі 48 792,56 грн.; - вересень 2016 року в сумі 183 671,04 грн.; - жовтень 2016 року в сумі 245 200,87 грн.; - грудень 2016 року в сумі 57 836,70 грн., та в результаті чого завищено суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (р.21/19) в сумі 26 767,03 грн. у т.ч. за: - жовтень 2015 року в сумі 2 117,8 грн.; - листопад 2015 року в сумі 4 666,23 грн.; - серпень 2106 року в сумі 19 983,00 грн.;

2) перевіркою ТОВ компанія Фобос (код ЄДРПОУ 32238311) не підтверджено реальність здійснення господарських операцій, їх реальності та повноти відображення в обліку по взаємовідносинам з ТОВ "Алето Союз" (податковий номер 39938953), ТОВ Агропромінь (податковий номер 40528539), ТОВ Євро Спец Проект (податковий номер 40173872), ТОВ Нордін (податковий номер 39778700), ТОВ Пріамвера Груп (податковий номер 40806552), ТОВ Дейдвуд (податковий номер 39424560), ТОВ Укрспецбудпроект (податковий номер 39926792), а також ТОВ Нафтогазмонтаж (податковий номер 31462406) (Т.1 а.с. 103 - 104).

На підставі зазначених висновків акту документальної позапланової виїзної перевірки від 02.01.2018 року №17/20-40-14-22-07/32238311 та згідно з п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України Головним управлінням ДФС України в Харківській області було винесено оскаржуване позивачем податкове повідомлення - рішення № 00000011422 від 26.01.2018 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 2 261 478,00 грн. з яких: 1 507 652,00 грн. - основний платіж, 753 826,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) (Т.1 а.с. 112).

Відповідно до положень п.56.1 та 56.2 статті 56 ПК України, рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку. У разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення.

Не погоджуючись із зазначеним податковим повідомленням - рішенням, підприємство оскаржило його в адміністративному порядку шляхом подачі до ДФС письмової скарги, у результаті розгляду якої рішенням ДФС України від 06.04.2018 року № 12250/6/99-11-01-02-25 залишено без змін податкове повідомлення - рішення № 00000011422 від 26.01.2018 року, а скаргу - без задоволення (Т.1 а.с. 113 - 116).

Не погоджуючись із зазначеним податковим повідомленням - рішенням № 00000011422 від 26.01.2018 року, позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з даним позовом.

Перевіряючи обґрунтованість висновків податкового органу, та як наслідок правомірність винесення оскаржуваного податкового повідомлення - рішення про збільшення підприємству суму грошового зобов'язання з ПДВ та зменшення розміру від'ємного значення суми ПДВ, суд дійшов висновку про наступне.

Перевірка ТОВ компанія Фобос проводилась за період взаємовідносин з контрагентами з 01.08.2016 року по 31.10.2016 року, тому враховуються положення Податкового кодексу України в редакції до 01.01.2017 року.

Згідно пп. 4.1.156 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України передбачено, що датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п. 187.1 ст. 187 ПК України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України, база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів). При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком: товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню; газу, який постачається для потреб населення.

Відповідно до п. 189.1 ст. 189 Податкового кодексу України, у разі здійснення операцій відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу база оподаткування за необоротними активами визначається виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), а за товарами/послугами - виходячи з вартості їх придбання.

Згідно п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України, платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі, якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися: а) в операціях, що не є об'єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу) та місце постачання яких розташоване за межами митної території України; б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу); в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів; г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

Згідно п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної. Суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних / розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням терміну реєстрації, відносяться до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні / розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше: ніж через 365 календарних днів з дати складення податкових накладних / розрахунків коригування до таких податкових накладних; для платників податку, що застосовують касовий метод, - ніж через 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку.

З огляду на наведені приписи податкового законодавства, суд вважає за необхідне зазначити, що суми податку на додану вартість для цілей визначення податкового кредиту мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. Крім того, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Нереальність господарських операцій з придбання платником податку товару (робіт, послуг) має підтверджуватися належними, допустимими та достатніми доказами і не може ґрунтуватися на припущеннях, зокрема обумовлюватись лише допущеними контрагентом порушеннями вимог законодавства. Якщо вказаний контрагент допустив такі порушення, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо нього, адже законом іншого не передбачено.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податку.

Відповідно до абзацу 11 вищезазначеної статті Закону первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до вимог п.2.1 ст. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 р. за № 168/704, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Відповідно до абзацу другого пункту 2.1 зазначеного Положення, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

З дослідженого змісту акту перевірки від 02.01.2018 року №17/20-40-14-22-07/32238311 "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ компанія Фобос вбачається, що фактичною підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення - рішення № 00000011422 від 26.01.2018 року про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем: ПДВ на загальну суму 2 261 478,00 грн., слугував висновок відповідача про непідтвердження реальності здійснення господарських операцій позивача, зокрема, з його контрагентами: 1) ТОВ Агропромінь , 2) ТОВ "Євро Спец Проект", 3) ТОВ "Нордін", 4) ТОВ "Прімавера Груп", 5) ТОВ "Дейдвуд", 6) ТОВ "Укрспецпроект" , 7) ТОВ "Нафтогазмонтаж" та 8) ТОВ Алето Союз , за перевіряємий період.

1. З приводу господарських взаємовідносин ТОВ компанія Фобос з контрагентом ТОВ Дейдвуд (податковий номер 39424560) за період з 01.01.2015 по 31.01.2015 року, суд зазначає наступне.

Під час здійснення господарської діяльності між ТОВ Дейтвуд (податковий номер 39424560) надалі Постачальник ) та ТОВ компанією ФОБОС (надалі Покупець ) був укладений договір поставки № 0501/15 від 15.01.2015 року за умовами якого Постачальник зобов'язується постачати товар, передати у власність Покупця, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити Товар на умовах даного Договору, Додатками до договору поставки є специфікації, в яких вказано загальну вартість товару (Т.1 а.с. 218 - 222).

ТОВ Дейтвуд (Постачальник) здійснив поставку Товару (труби сталеві, крани, відводи тощо) на адресу нашого підприємства на загальну суму 3 855 371,28 грн. в т.ч. ПДВ 20% 642 561,88 грн., що підтверджується наданими до суду видатковими накладними (№ 102 від 22.01.2015 року всього на суму 301 472,83 грн. з ПДВ, №1053 від 22.01.2015 року всього на суму 299 329,98 грн. з ПДВ, № 1054 від 22.01.2015 року всього на суму 301 138,01 грн. з ПДВ, № 1056 від 22.01.2015 року всього на суму 296 785,33 грн. з ПДВ, № 1057 від 22.01.2015 року всього на суму 293 838,91 грн. з ПДВ, № 1300 від 26.01.2015 року всього на суму 307 365,68 грн. з ПДВ 1301 від 26.01.2015 року всього на суму 303 548,72 грн. з ПДВ, № 1302 від 26.01.2015 року всього на суму 301 673,72 грн. з ПДВ, № 1303 від 26.01.2015 року всього на суму 292 633,56 грн. з ПДВ, № 1304 від 26.01.2015 року всього на суму 260 130,44 грн. з ПДВ, № 1351 від 27.01.2015 року всього на суму 293 972,84 грн. з ПДВ, № 1352 від 27.01.2015 року всього на суму 301 874,2 грн. з ПДВ, № 1353 від 27.01.2015 року всього на суму 301 606, 75 грн. з ПДВ) (Т.1 а.с 223, 225, 227, 229, 231, 233, 235. 237, 239, 241, 243, 245, 247, 249; Т.2 а.с. 1).

Поставка Товару на склад Покупця здійснювалася силами та за рахунок Постачальника, як передбачено умовами Договору. Приймання Товару з боку Покупця здійснювалося уповноваженими особами ТОВ компанії ФОБОС на підставі відповідної довіреності, що підтверджено товарно - транспортними накладними, за якими перевезення товарів здійснював автомобільний перевізник ФОП ОСОБА_7, замовник та вантажовідправник є ТОВ Дейтвуд , вантажоодержувач - компанія ФОБОС ТОВ (Т.1 а.с. 224, 226, 228, 230, 232, 234, 236, 238. 240, 242, 244, 246, 248, 250; Т.2 а.с. 2).

Компанія ФОБОС ТОВ одержало від вищевказаного контрагента податкові накладні, а саме: № 1052 від 22.01.2015 року, № 1053 від 22.01.2015 року, № 1054 від 22.01.2015 року, № 1056 від 22.01.2015 року, №1057 від 22.01.2015 року, № 1300 від 26.01.2015 року, № 1301 від 26.01.2015 року, № 1302 від 26.01.2015 року 26.01.2015 року, № 1303 від 26.01.2015 року, № 1304 від 26.01.2015 року, № 1351 від 27.01.2015 року, № 1352 від 27.01.2015 року, № 1353 від 27.01.2015 року.

Оплата по вище вказаному правочину була здійснена у безготівковій формі шляхом списання коштів з рахунків компанії ФОБОС ТОВ за видатковими накладними, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями (Т.2 а.с. 3 - 16).

В акті перевірки зазначено, що від ТУ ДФС у м. Києві отримано податкову інформацію від 05.05.2016 №13027/7/26-15-14-02-03 стосовно ТОВ Дейтвуд , якою встановлено відсутність реальності здійснення господарської діяльності. Відповідно отриманої інформації встановлено, що ТОВ Дейтвуд здійснювало реалізацію товарів, відмінних від придбаних, а саме: придбання - свіжі фрукти; реалізація - труби сталеві, продукти харчування, будівельні роботи.

Згідно ухвали Бабушківського районного суду м. Дніпропетровська від 30.03.2016р. по справі .№200/5499/15-к в якості свідка допитано ОСОБА_8 (директор ТОВ Дейтвуд ) отриманого в рамках кримінального провадження від 03.12.2014 №22014040000000192, порушеного за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 205 Кримінального кодексу України (далі - КК України), останній повідомив, що не був директором, головним бухгалтером, засновником ТОВ Дейтвуд .

2. З приводу господарських взаємовідносин ТОВ компанії Фобос з контрагентом ТОВ Нордін (податковий номер 39778700) за період з 01.10.2015 по 31.01.2015 року, суд зазначає наступне.

В процесі здійснення господарської діяльності між ТОВ компанією Фобос (Орендар) та ТОВ Нордін (Орендодавець) 02.10.2015 року був укладений договір оренди обладнання № 02/10, відповідно до умов якого Орендодавець в порядку та на умовах, визначених цим Договором, зобов'язується передати Орендарю у платне строкове користування обладнання, що є власністю Орендодавця. Перелік обладнання, яке передається в користування за цим Договором, зазначено в Додатку №1 од цього Договору, який є його невід'ємною частиною. Обладнання буде використовуватись Орендарем під час виконання будівельно - монтажних робіт (Т.2 а.с 85 - 89).

Відповідно до актів приймання-передачі виконаних робіт № 1 від 28.10.2015 року та № 2 від 27.11.2015 року загальна вартість оренди обладнання склала 28 177,39 грн. (Т.2 а.с. 92 - 93).

ТОВ Компанія Фобос здійснило оплату за вищезазначеним договором своєму контрагенту у повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями № 107 від 04.12.2015 року, № 125 від 18.12.2015 року, № 80 від 10.111.2015 року (Т.2 а.с. 94 - 96).

ТОВ компанія ФОБОС одержало від вищевказаного контрагента податкові накладні № 1411 від 28.10.2015 року, № 1356 від 27.11.2015 року.

В акті перевірки зазначено, що ГУ ДФС у Харківській області від ГУ ДФС у м. Києві отримано податкову інформацію від 27.10.2016 №603/26- 15-14-04-02 стосовно ТОВ Нордін , якою встановлено відсутність реальності здійснення господарської діяльності.

Поряд з цим, в результаті проведеної перевірки контролюючим органом також було встановлено, що відповідно протоколу допиту свідків (директора ТОВ Нордін - ОСОБА_9 (перебуває на посаді директора ТОВ Нордін у період з 2015-2016 роки) від 07.10.2016 р., отриманого в рамках кримінального провадження від 15.01.2016 р. №3201608000000009, порушеного за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 205 КК України, останній повідомив що не був директором, головним бухгалтером, засновником ТОВ Нордін .

3. З приводу господарських взаємовідносин ТОВ компанії Фобос з контрагентом ТОВ Євро Спецпроект (податковий номер 40173872) за період з 01.12.2015 по 31.01.2016 року, суд зазначає наступне.

01.12.2015 року між ТОВ компанія ФОБОС (Покупець) та ТОВ Євро Спецпроект (Постачальник) було укладено договір поставки № 01/12-2015, відповідно до умов якого, Постачальник зобов'язується поставити Товар на умовах СРТ (згідно правил ІНКОТЕРМС 2010 ) - доставка Товару Покупцю за адресою, яка вказана у Специфікації (Додаток №1), а Покупець прийняти та оплатити товар. Найменування товару, одиниця виміру, ціна за одиницю Товару та вартість Товару наведені у Специфікації, що є невід'ємною частиною даного Договору (Т.2 а.с. 98 - 104). Сторонами вказаного договору було укладено додаткову угоду 1 від 04.01.2016 року, якою внесено зміни до 11 розділу договору поставки № 01/12-2015 (Т.2 а.с. 105).

ТОВ Євро Спецпроект (Постачальник) здійснив поставку Товару (будівельні матеріали) на адресу компанії ФОБОС ТОВ на загальну суму 1 801 191,8 грн. в т.ч. ПДВ 20% - 300 198,64 грн., що підтверджується відповідними видатковими накладними (№ 154 від 04.12.2015 року всього на суму 582 417,74 грн. з ПДВ, № 651 від 14.12.2015 року всього на суму 2 310,79 грн. з ПДВ, № 857 від 18.12.2015 року всього на суму 155 277,20 грн. з ПДВ, № 200 від 05.01.2016 року всього на суму 41 163,31 грн. з ПДВ) (Т.2 а.с. 106, 121, 123, 126).

Приймання Товару з боку Покупця здійснювалося уповноваженими особами ТОВ компанії ФОБОС на підставі відповідної довіреності. Згідно товарно - транспортних накладних перевезення товару компанії ФОБОС ТОВ здійснював автомобільний перевізник - ТОВ Х-Корнер . Замовником є ТОВ Євро Спецпроект (Т.2 а.с. 107 - 120, 122. 124, 127).

Зі свого боку, ТОВ компанія ФОБОС здійснила оплату у безготівковій формі поставленого Товару, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями (Т.2 а.с. 140 - 148).

ТОВ компанія ФОБОС одержало від вищевказаного контрагента податкові накладні № 51 від 02.12.2015 року, № 154 від 04.12.2015 року, №651 від 14.12.2015 року, № 854 від 18.12.2015 року, №855 від 18.12.2015 року, № 856 від 18.12.2015 року, №857 від 18.12.2015 року, № 200 від 05.01.2016 року.

Також, в процесі здійснення господарської діяльності між ТОВ компанія ФОБОС (Поклажодавець) та ТОВ Євро Спецпроект (Зберігач) було укладено договір відповідального зберігання № 04/12 від 04.12.2015 року. Згідно з умовами даного договору Поклажодавець передав, а Зберігач в порядку та на умовах, визначених договором, прийняв на відповідальне зберігання майно, визначене в актах приймання-передачі на відповідальне зберігання, які є невід'ємною частиною укладеного між сторонами договору. Факт виконання зобов'язань за вказаним Договором підтверджується відповідними актами приймання-передачі виконаних робіт (Т.2 а.с. 128 - 138).

ТОВ компанія ФОБОС одержало від вищевказаного контрагента податкову накладну № 806 від 17.12.2015 року.

Зі свого боку, ТОВ компанія ФОБОС здійснило оплату за договором, що підтверджується відповідними платіжним дорученням (Т.2 а.с. 149).

В акті перевірки зазначено, що ГУ ДФС у Харківській області від ГУ ДФС у м. Києві отримано податкову інформацію від 15.03.2016 №245/26-15-13-04-05, стосовно ТОВ Євро Спецпроект , якою встановлено відсутність реальності здійснення господарської діяльності.

Також зазначено, що згідно протоколу допиту свідка (директора ТОВ ЄВРО СПЕЦПРОЕКТ - ОСОБА_10 перебував на посаді директора ТОВ ЄВРО СПЕЦПРОЕКТ у період: грудень 2015 - січень 2016 року) від 11.10.2016, отриманого в рамках кримінального провадження від 15.01.2016 №3201608000000009, порушеного за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 315 Кримінального кодексу України (далі - КК України), останній повідомив, що не був директором, головним бухгалтером, засновником ТОВ ЄВРО СПЕЦПРОЕКТ .

4. З приводу господарських взаємовідносин ТОВ компанії Фобос з контрагентом ТОВ Нафтогазмонтаж (податковий номер 31462406) за період з 01.06.2015 року по 30.06.2015 року, суд зазначає наступне.

В процесі здійснення господарської діяльності між ТОВ компанією ФОБОС (Генпідрядник) та ТОВ Нафтогазмонтаж (Субпідрядник) було укладено договір субпідряду № 30/04/2015 від 30.04.2015 року, згідно з умовами якого компанією Фобос ТОВ було доручено ТОВ Нафтогазмонтаж , а останній зобов'язався виконати роботи з контролю якості зварних з'єднань трубопроводу та контролю якості стану ізоляції (згідно частини 1) на об'єкті: Капітальний ремонт газопроводу ШБКБ, І-нитка, DN700 на переході через а\д Харків-Вовчанськ, км 67 (Т.2 а.с. 192 - 199).

Довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за червень 2015 року визначено вартість виконаних будівельних робіт з ПДВ за договором субпідрядку (Т.2 а.с. 200).

Факт виконання вказаних робіт за вказаним договором, підсумкова вартість ресурсів та вартість виконаних будівельних робіт підтверджується відповідними актами приймання-передачі виконаних робіт, довідками про вартість виконаних будівельних робіт та витрат а також підсумковою відомістю ресурсів, копії яких містяться в матеріалах справи (Т.2 а.с. 201 - 250, Т.3 а.с. 1 - 248, Т.4 а.с. 2 - 250, Т.5 а.с. 250, Т.6 а.с. 1 -130).

ТОВ компанія ФОБОС здійснила оплату поставленого Товару, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями.

ТОВ компанія ФОБОС одержало від вищевказаного контрагента податкову накладну № 6 від 30.06.2015 року.

Крім того, між ТОВ компанією Фобос та його контрагентом ТОВ Нафтогазмонтаж було укладено договір оренди транспортних засобів № 26/04-2015 від 26.04.2015 року, за умовами якого Орендодавець зобов'язується за плату передавати у тимчасове користування Орендареві транспортні засоби згідно переліку, вказаному в Переліку транспортних засобів (додаток № 1 до даного Договору) в такому порядку та наступних умовах: Транспортні засоби передаються Орендареві Орендодавцем з екіпажами, які їх обслуговують, з 5 травня 2015 до 31 грудня 2015 року, для виконання будівельно - монтажних робіт. Орендодавець надає транспортні засоби відповідно до умов цього Договору в повністю справному технічному стані, заправленими ПММ (Т.2 а.с 152 - 154).

Факт виконання зобов'язань за вказаним Договором підтверджується відповідними актами приймання-передачі виконаних робіт (Т.2 а.с. 156 - 181).

Зі свого боку, ТОВ компанія ФОБОС здійснило оплату за оренду транспортних засобів, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями.

ТОВ компанія ФОБОС одержало від вищевказаного контрагента податкову накладну № 7 від 30.06.2015 року.

В акті перевірки зазначено, що ГУ ДФС у Харківській області від ГУ ДФС у Київській області отримано акт про результати документальної виїзної позапланової перевірки ТОВ Нафтогазмонтаж (код за ЄДРПОУ 31462406) від 22.03.2016 р. №67/10-13-22-05/31462406, яким встановлено відсутність реальності здійснення господарської діяльності по взаємовідносинам з постачальниками та покупцями за період травень-липень 2015 року, у т.ч. по взаємовідносинам з ТОВ компанією Фобос .

5. З приводу господарських взаємовідносин ТОВ компанії Фобос з контрагентом ТОВ Укрспецбудпроект (податковий номер 39926792) за період з 01.08.2016 року по 30.09.2016 року, суд зазначає наступне.

В процесі здійснення господарської діяльності 01.07.2016 року між ТОВ компанією Фобос (Покупець) та ТОВ Укрспецбудпроект (Постачальник) було укладено договір поставки №01/07/2016 від 01.07.2016 року, за умовами якого Постачальник зобов'язується поставити Товар на умовах СРТ (згідно правил Інкотермс 2010 ) - організація доставки Товару Покупцю - ТОВ компанії Фобос , а покупець прийняти та оплатити Товар. Найменування Товару, одиниця виміру, ціна за одиницю Товару та вартість Товару наведені у Специфікації що є невід'ємною частиною цього Договору (Т.1 а.с. 168 - 181).

ТОВ Укрспецбудпроект (Постачальник) здійснив поставку Товару (будівельні матеріали) на адресу позивача на загальну суму 62 441,40 грн. в т.ч. ПДВ 20% - 110 406,39 грн., що підтверджується відповідними видатковими накладними (№ РН- 0804/01 від 04.08.2016 року всього на суму 30 949,38 грн. з ПДВ, № РН-0609/02 від 06.09.2016 року всього на суму 174 029,38 грн. з ПДВ, № РН-0922/01 від 22.09.2016 року всього на суму 262 080,00 грн. з ПДВ, № РН-0906/02 від 05.09.2016 року всього на суму 20 977,13 грн. з ПДВ, № РН-0921/01 від 21.09.2016 року всього на суму 86 352,00 грн. з ПДВ) (Т.1 а.с. 182, 184, 187, 191, 194).

Приймання Товару з боку Постачальника здійснювалося уповноваженими особами ТОВ компанії ФОБОС на підставі відповідної довіреності, що підтверджено товарно - транспортними накладними, за якими перевезення товарів здійснював автомобільний перевізник ТОВ Х-Корнер , замовник та вантажовідправник є ТОВ Укрспецбудпроект , вантажоодержувач - ТОВ компанія ФОБОС (Т.1 а.с. 183, 185 - 186, 188 - 190, 192 - 193, 195 - 197).

ТОВ компанія ФОБОС здійснила оплату поставленого Товару, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями (Т.1 а.с. 198 - 210).

ТОВ компанія ФОБОС одержало від вищевказаного контрагента податкові накладні № 27 від 04.08.2016 року, № 48 від 18.08.2016 року, № 49 від 30.08.2016 року, № 53 від 30.08.2016 року, № 54 від 31.08.2016 року, № 16 від 05.09.2016 року, № 4 від 06.09.2016 року, № 21 від 21.09.2016 року, № 24 від 22.09.2016 року.

У акті перевірки зазначено, що операції з перевезення автомобільним перевізником ТОВ Х-Корнер на замовлення ТОВ Укрспецбудпроект не підтверджені даними ЄРПН. Таким чином не можливо встановити реальність господарських відносин між ТОВ Укрспецбудпроект - замовник та ТОВ Х-Корнер - перевізник, як наслідок не можливо підтвердити фактичне транспортування товарів від ТОВ Укрспецбудпроект на адресу компанія Фобос ТОВ, а отже і реальність здійснення господарської операції з придбання труб металевих підприємством Компанія Фобос ТОВ саме у ТОВ Укрспецбудпроект .

6. З приводу господарських взаємовідносин ТОВ компанії Фобос з контрагентом ТОВ Пріамвера Груп (податковий номер 40806552) за період з 01.12.2016 року по 31.12.2016 року, суд зазначає наступне.

В процесі здійснення господарської діяльності 06.12.2016 року між ТОВ компанією Фобос (Покупець) та ТОВ Прімавера Груп (Постачальник) було укладено договір поставки №1206 від 06.12.2016 року, за умовами якого Постачальник - ТОВ Прімавера Груп зобов'язується поставити Товар на умовах СРТ (згідно правил Інкотермс 2010 ) - організація доставки Товару Покупцю - Компанія Фобос ТОВ, а покупець прийняти та оплатити Товар. Якість та комплектність Товару, що постачається, повинна підтверджуватись сертифікатами якості та паспортами від заводів-виробників, якщо такий товар підлягає обов'язковій сертифікації в Україні. Найменування товару, одиниця виміру, ціна за одиницю Товару та вартість Товару наведені у Специфікації яка є невід'ємною частиною цього Договору (Т.1 а.с. 154 - 157).

ТОВ Прімавера Груп (Постачальник) здійснив поставку Товару на адресу компанії Фобос ТОВ на загальну суму 124 433, 28 грн. в т.ч. ПДВ 20% - 20 738, 88 грн., що підтверджується відповідною видатковою накладною (№ 1 від 07.12.2016 року всього на суму 124 433, 28 грн. з ПДВ) (Т.1 а.с. 158).

Приймання Товару з боку Покупця здійснювалося уповноваженими особами ТОВ компанії Фобос , на підставі відповідної довіреності, що підтверджено товарно - транспортними накладними, за якими перевезення товарів здійснював автомобільний перевізник ТОВ Х-Корнер , замовник та вантажовідправник є ТОВ Прімавера Груп , вантажоодержувач - компанія ФОБОС ТОВ (Т.1 а.с. 159 - 164, 166).

Зі свого боку ТОВ компанія ФОБОС здійснило оплату поставленого Товару, що підтверджується відповідними платіжним дорученням (Т.1 а.с. 165).

ТОВ компанія ФОБОС одержало від вищевказаного контрагента податкову накладну № 1 від 07.12.2016 року.

В акті перевірки зазначено, що операції з перевезення автомобільним перевізником ТОВ Х-Корнер на замовлення ТОВ Прімавера Груп не підтверджені даними ЄРПН. Таким чином не можливо встановити реальність господарських відносин між ТОВ Прімавера Груп - замовник та ТОВ Х-Корнер - перевізник, як наслідок не можливо підтвердити фактичне транспортування товарів від ТОВ Прімавера Груп на адресу ТОВ команії Фобос , а отже і реальність здійснення господарської операції з придбання труб металевих підприємством ТОВ компанія Фобос саме у ТОВ Прімавера Груп .

Крім того, від ТУ ДФС у м. Києві отримано податкову інформацію від 14.04.2017 №116/26-15-14-04-04 стосовно ТОВ Прімавера Груп , якою встановлено відсутність реальності здійснення господарської діяльності. Згідно протоколу допиту свідків ( директор ТОВ Прімавера Груп - ОСОБА_11 від 12.02.2017 р. отриманого в рамках кримінального провадження від 23.02.2017 р. №1201700090001958, порушеного за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст..205 КК України останній повідомив про непричетність до створення та ведення фінансово-господарської діяльності підприємства.

7. З приводу господарських взаємовідносин ТОВ компанії Фобос з контрагентом ТОВ Агропромінь (податковий номер 40528539) за період з 01.12.2015 року по 31.01.2016 року, суд зазначає наступне.

ТОВ компанією Фобос (Покупець) та ТОВ Агропромінь (Постачальник) було укладено договір поставки №1912-01 від 19.12.2016 року, за умовами якого постачальник - ТОВ Агропромінь зобов'язується поставити Товар на умовах СРТ (згідно правил Інкотермс 2010 ) - організація доставки Товару Покупцю - Компанія Фобос ТОВ, а покупець прийняти та оплатити Товар. Найменування товару, одиниця виміру, ціна за одиницю Товару та вартість Товару наведені у Специфікації яка є невід'ємною частиною цього Договору (Т.2 а.с. 60 - 66).

ТОВ Агропромінь (Постачальник) здійснив поставку Товару на адресу ТОВ компанії Фобос на загальну суму 222 586,80 грн. в т.ч. ПДВ 20% - 37 097,80 грн., що підтверджується відповідними видатковими накладними (№ 40 від 21.12.2016 року всього на суму 170 739,72 грн. з ПДВ, № 63 від 22.12.2016 року всього на суму 51 847,20 грн. з ПДВ) (Т.2 а.с. 67, 70).

Приймання Товару з боку Покупця здійснювалося уповноваженими особами ТОВ компанією Фобос , на підставі відповідної довіреності, що підтверджено товарно - транспортними накладними, за якими перевезення товарів здійснював автомобільний перевізник ТОВ Х-Корнер , замовник та вантажовідправник є ТОВ Агропромінь , вантажоодержувач - компанія ФОБОС ТОВ (Т.2 а.с. 68 - 69, 72 - 83).

Компанія ФОБОС ТОВ одержало від вищевказаного контрагента податкові накладні № 40 від 21.12.2016 року та № 63 від 22.12.2016 року.

Зі свого боку, ТОВ компанія ФОБОС здійснило оплату поставленого Товару, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями.

В акті перевірки зазначено, що операції з перевезення автомобільним перевізником ТОВ Х-Корнер на замовлення ТОВ Агропромінь не підтверджені даними ЄРПН, тому не можливо встановити реальність господарських відносин між ТОВ Агропромінь - замовник та ТОВ Х-Корнер - перевізник, як наслідок не можливо підтвердити фактичне транспортування товарів від ТОВ Агропромінь на адресу ТОВ компанія Фобос , а отже і реальність здійснення господарської операції з придбання труб металевих підприємством Компанія Фобос ТОВ саме у ТОВ Агропромінь .

Крім того, від ТУ ДФС у м. Києві отримано податкову інформацію від 20.09.2017 №416/26-15-14-04-03 стосовно ТОВ Агропромінь , якою встановлено відсутність реальності здійснення господарської діяльності.

Суд зазначає, що надані підприємством копії первинних документів по господарським операціям з контрагентами: 1) ТОВ "Альфа Хот-Трейд", 2) ТОВ "Євро Спец Проект", 3) ТОВ "Нордін", 4) ТОВ "Прімавера Груп", 5) ТОВ "Дейдвуд", 6) ТОВ "Укрспецпроект" та 7) ТОВ "Нафтогазмонтаж" у перевіряємий період за своєю формою та змістом відповідають вимогам чинного законодавства, наявності недоліків (дефектів форми, змісту або походження), які б згідно п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п. 2.4. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 р. № 168/704, спричиняли втрату зазначеними документами юридичного статусу первинних документів, судом не виявлено та актом перевірки не встановлено, правочини укладені між позивачем та його контрагентами виконано кожною стороною цих договорів, що підтверджується первинними документами.

Здійснюючи господарські операції позивач мав всі підстави для відображення відповідних податкових зобов'язань з ПДВ саме по операціях з зазначеними вище контрагентами на підставі належним чином оформлених первинних бухгалтерських документів.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Норми п. 201.4, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України встановлюють, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). У разі якщо частка товарів/послуг, послуг не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів/послуг зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, та враховується при визначенні загальних податкових зобов'язань.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Як вбачається з матеріалів справи, всі перелічені суми ПДВ, віднесені позивачем до податкових зобов'язань у відповідних звітних періодах, підтверджені податковими накладними, які складені на підставі договорів, видаткових накладних, платіжних документів, відповідають вимогам п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України та зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Оцінивши зазначені правочини за правилами ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд зазначає, що спірні правочини укладені між правоздатними та дієздатними юридичними особами, за формою та змістом не суперечать закону, предметом спірних правочинів не є речі, що обмежені в цивільному обороті.

Отже, дані договори визнаються судом належним та допустимим доказом наявності між позивачем та контрагентами позивача факту вчинення правочинів в розумінні ст. 202 Цивільного кодексу України. Суд також зазначає, що згідно ст. ст. 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Доказів повернення коштів до контрагентів позивача після їх перерахування, наявності у позивача та його контрагентів спільного інтересу щодо фіктивного отримання послуг (що могло б мати місце у разі пов'язаності цих осіб), в матеріалах справи не міститься. За правилами Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" операція по списанню коштів з банківських рахунків платника податку призводить до зміни стану та структури активів і зобов'язань такого платника. Отже, наявність факту (і це не заперечується сторонами) про належну оплату товару (послуг) визнаються судом належними та допустимими доказами реальності вчинених між позивачем та контрагентами позивача господарських операцій.

На час складання і видачі податкових накладних контрагенти позивача були зареєстровані у встановленому законом порядку, знаходилися на обліку в контролюючому органі, мали статус платників ПДВ, свідоцтва платників ПДВ не були анульовані на момент укладання і вчинення правочинів, докази, що спростовують ці обставини, відповідачем до суду не надано. Відповідачем також не надано належних доказів щодо визнання недійсними у встановленому законом порядку договорів, укладених між позивачем та його контрагентами.

Суд також при винесенні рішення керується практикою Верховного Суду. Зокрема, Верховний Суд у своїй постанові від 20.03.2018 року по справі № 805/10886/13-а (провадження № К/9901/1424/18) зазначає, що за наявності ознак нікчемності правочину, податкові органи мають право та повинні звертатися до судів з позовами про стягнення в доход держави коштів, отриманих по правочинах, здійснених з метою, що свідомо суперечить інтересам держави і суспільства, посилаючись на їх нікчемність, а не класти власний висновок в основу податкового правопорушення та визначати на цій підставі грошове зобов'язання.

В акті перевірки контролюючим органом не заперечується проти правильності та повноти оформлення первинних документів, які складалися позивачем та його контрагентами. Актом перевірки також підтверджено, що первинні, бухгалтерські та інші документи, використані при проведенні перевірки позивача, достовірні та надані в повному обсязі.

В ході перевірки відповідачем не встановлено у позивача наміру отримати за договорами, укладеними з контрагентами іншого результату, ніж отримання послуг та прибутку.

Таким чином, рух активів у процесі здійснення господарських операцій позивача зі своїми контрагентами: 1) ТОВ Агропромінь , 2) ТОВ "Євро Спецпроект", 3) ТОВ "Нордін", 4) ТОВ "Прімавера Груп", 5) ТОВ "Дейдвуд", 6) ТОВ "Укрспецпроект" та 7) ТОВ "Нафтогазмонтаж" є свідченням про спричинення господарськими операціями реальних змін майнового стану платника податків. А відповідно свідчить про реальність (фактичність) операцій та засвідчення їх відповідними документами первинного та податкового, що також підтверджено відповідачем під час проведення перевірки платника податків.

Підставою для висновків контролюючого органу про нереальність господарських операцій платника податків з зазначеними вище контрагентами слугувала наявність отриманої податкової інформації та протоколів допиту свідків.

Щодо наявності протоколів допиту свідка у кримінальному провадженні, як критеріїв оцінки реальності господарських операцій платника податків по взаємовідносинам з ТОВ Нордін та ТОВ Прімавера Груп , слід зазначити наступне.

Контролюючим органом повідомлено, що згідно протоколів допиту свідків, отриманих в рамах кримінальних проваджень від 15.01.2016 №3201608000000009, від 15.01.2016 №3201608000000009, від 23.02.2017 .№1201700090001958, від 03.12.2014 №22014040000000192, порушених за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 205 Кримінального кодексу України, було встановлено, що директор ТОВ Нордін ОСОБА_12 не був директором, засновником та бухгалтером ТОВ Нордін у перевіряємий період; директор ТОВ ЄВРО СПЕЦПРОЕКТ ОСОБА_10 не був директором, засновником та бухгалтером ТОВ ЄВРО СПЕЦПРОЕКТ у перевіряємий період; директор ТОВ Прімавера Груп ОСОБА_13 повідомив про непричетність до створення та ведення фінансово-господарської діяльності ТОВ Прімавера Груп ; директор ТОВ Дейтвуд ОСОБА_14 повідомив, що не був директором, головним бухгалтером, засновником ТОВ Дейтвуд .

Частиною 1 статті 72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно частини першої статті 74 КАС України, суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Так, законом, який визначає порядок отримання показань під час досудового слідства та порядок їх фіксації у протоколі допиту є Кримінальний процесуальний кодекс України (далі КПК України).

Згідно ч.1 та 2 статті 23 КПК, суд досліджує докази безпосередньо. Показання учасників кримінального провадження суд отримує усно. Не можуть бути визнані доказами відомості, що містяться в показаннях, речах і документах, які не були предметом безпосереднього дослідження суду, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Суд може прийняти як доказ показання осіб, які не дають їх безпосередньо в судовому засіданні, лише у випадках, передбачених цим Кодексом.

Частиною четвертою статті 95 КПК України передбачено, що суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.

Таким чином, протоколи допиту, отримані на стадії досудового слідства, можуть бути визначені як докази лише в разі їх відображення під час розгляду кримінальної справи в суді.

Отже, до винесення вироку в рамках кримінального провадження, протокол допиту досудового розслідування не може вважатись належним доказом в адміністративному судочинстві.

Суд також зауважує, що сам факт заперечення причетності до створення та ведення фінансово-господарської діяльності підприємств не може бути беззаперечним свідченням безтоварності спірних операцій, натомість факт виконання зобов'язань з боку позивача та його зазначених вище контрагентів за укладеними договорами, підтверджується належним чином оформленими первинними документами, що відображають реальність відповідних господарських операцій, що є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Натомість, доказів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо неправомірної поведінки контрагентів та злагодженості дій між ними контролюючим органом всупереч вимог КАС України надано не було.

Крім того, до матеріалів справи залучені нотаріально завірені заяви ОСОБА_15 від 14.06.2018 року, в якій зазначено, що він дійсно з 08.09.2015 року по 19.04.2016 року перебував на посаді директора ТОВ Нордін та здійснював фінснсово-господарську діяльність; ОСОБА_10 від 11.12.2017 року, в якій він зазначив, що перебував на посаді директора ТОВ "Євро Спецпроект" з 28.08.2015 року по 18.05.2016 року та здійснював фінснсово-господарську діяльність; ОСОБА_8 від 25.01.2017 року, в якій зазначено, що він дійсно є директором ТОВ "Дейдвуд" (Т.7 а.с. 82 - 85).

Також, суд не приймає до уваги посилання контролюючого органу на податкову інформацію, надану іншими контролюючими органами, як критерій оцінки реальності господарських операцій платника податків з ТОВ Дейтвуд , ТОВ Євро Спецпроект , ТОВ Нафтогазмонтаж , ТОВ Прімавера Груп та ТОВ Агропромінь , оскільки податкова інформація, не відповідає критерію юридичної значимості, не створює для платника податків жодних правових наслідків у вигляді виникнення, зміни або припинення його прав та не породжує для нього будь-яких обов'язків. Така інформація не ґрунтується на безпосередньому аналізі первинних документів та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону. Судження контролюючого органу про нікчемність угод є висновком тільки контролюючого органу.

Вказане повністю узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною в постановах від 08.08.2018 року по справі №820/4428/17 (адміністративне провадження №К/9901/51373/18), від 06.11.2018 року по справі №822/551/18 (адміністративне провадження №К/9901/61751/18).

Таким чином, доводи, що наведені в акті перевірки не є достатніми для притягнення позивача до фінансової відповідальності, оскільки не є належними та допустимими доказами порушення позивачем приписів податкового законодавства.

З приводу господарських взаємовідносин ТОВ компанія Фобос з контрагентом ТОВ Алето Союз (податковий номер 39938953) за період з 01.08.2016 по 31.10.2016 року, суд зазначає наступне.

29.07.2016 року між ТОВ компанією ФОБОС (Орендар) та ТОВ Алето Союз (Орендодавець) був укладений договір оренди обладнання № 29/07/2016-02, згідно з умовами якого, ТОВ Алето Союз (Орендодавець) в порядку та на умовах, передбачених договором оренди обладнання, зобов'язується організувати передачу Орендарю у платне строкове користування обладнання. Перелік обладнання, яке передається в користування за цим Договором, зазначено в Додатку №1 до цього Договору, який є його невід'ємною частиною (Т.2 а.с. 19 - 23).

Також, 29.07.2016 року між ТОВ компанією ФОБОС (Орендар) та ТОВ Алето Союз (Орендодавець) був укладений договір оренди транспортних засобів № 29/07/2016, згідно з умовами якого Орендодавець зобов'язується за плату організувати передачу у тимчасове користування Орендареві транспортні засоби згідно переліку, вказаному в Переліку транспортних засобів (додаток № 1 до вказаного Договору) (Т.2 а.с. 34 - 38).

На підтвердження виконання умов договорів позивачем було надано до суду акти прийому - передачі обладнання (Т.2 а.с. 24 - 28, 41), акти здачі - приймання робіт (надання послуг) по договору оренди обладнання (Т.2 а.с. 29 - 33), акти прийому - здачі транспортних засобів до договору оренди (Т.2 а.с. 39 - 40, 42), акти здачі - приймання робіт (надання послуг) до договору оренди транспортних засобів (Т.2 а.с. 43 - 48).

Позивач здійснив оплату згідно договору оренди обладнання № 29/07/2016-02 та договору оренди транспортних засобів № 29/07/2016 та надав суду платіжні доручення (Т.2 а.с. 49 - 58).

ТОВ компанія ФОБОС одержало від вищевказаного контрагента податкові накладні №36 від 29.08.2016 року, № 37 від 29.08.2016 року, № 41 від 30.08.2016 року, № 60 від 29.09.2016 року, № 61 від 29.09.2016 року, № 37 від 27.10.2016 року, № 39 від 27.010.2016 року, № 48 від 28.10.2016 року, № 49 від 28.10.2016 року, № 53 від 31.10.2016 року.

В акті перевірки відповідачем зазначено, що від Києво-Святошинської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області отримано податкову інформацію від 24.10.2016 №526/10-13-14-04/39938953 стосовно ТОВ АЛЕТО СОЮЗ (код за ЄДРПОУ 39938953), якою встановлено відсутність реальності здійснення господарської діяльності.

Відповідач послався на фіктивність контрагента позивача ТОВ Алето Союз як суб'єкта господарювання і свої доводи підтвердив вироком Приморського районного суду м. Одеси від 14.11.2017 року у справі № 522/15012/17.

Так, в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/70812422 оприлюднений вирок Приморського районного суду м. Одеси від 14.11.2017 року у справі №522/15012/17, яким визнано винним ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 205 КК України, та призначено йому покарання у вигляді штрафу.

У вироку зазначено, що ОСОБА_4, діючи умисно, не маючи наміру займатись підприємницькою діяльністю, переслідуючи корисливу мету на отримання грошової винагороди, достовірно знаючи, що юридична особа створюється з метою прикриття незаконної діяльності, в травні 2016 року, за пропозицією невстановленої особи, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, на ім'я Сергій надав згоду та придбав на своє ім'я фіктивне підприємство ТОВ Алето Союз (ЄДРПОУ 39938953) без фактичної мети здійснювати фінансово-господарську діяльність вказаного підприємства.

Незаконна діяльність ТОВ Алето Союз полягала у тому, що невстановлені досудовим розслідуванням особи, використовуючи реквізити ТОВ Алето Союз , розрахункові рахунки та печатку підприємства, здійснювали незаконну діяльність, яка полягала в документальному оформленні неіснуючих операцій з продажу товарів (виконання робіт, надання послуг) на адресу підприємств - контрагентів, після чого, такі документи передавались замовникам послуг (підприємствам - вигодонабувачам) з метою уникнення від оподаткування, шляхом незаконного формування податкового кредиту з податку на додану вартість та завищення валових витрат з податку на прибуток.

Вирок набрав законної сили 14.12.2017 року.

Відповідно до ч.6 ст. 78 КАС України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Представник позивача відмітив, що взаємовідносини платника податків з ТОВ Алето Союз в межах укладених договорів оренди обладнання № 29/07/2016-02 та оренди транспортних засобів № 29/07/2016, підтвердженні належним чином складеними первинними бухгалтерськими документами.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 КК України, фіктивним підприємництвом є створення або придбання суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) з метою прикриття незаконної діяльності або здійснення видів діяльності, щодо яких є заборона.

За змістом цієї норми злочинна діяльність особи, яка вчинила фіктивне підприємництво, не обмежується операціями з окремими суб'єктами господарювання, а охоплює всю діяльність та свідчить про використання фіктивного підприємства (виключно з метою здійснення злочинної діяльності).

Враховуючи доведеність незаконної діяльності ТОВ Алето Союз , таке підприємство вважається фіктивним з моменту його створення.

На момент складання з позивачем договорів, інших документів в рамках господарських взаємовідносин позивача з ТОВ Алето Союз директором вказаного підприємства був ОСОБА_4, який підписував укладені з позивачем договори оренди обладнання № 29/07/2016-02 та оренди транспортних засобів № 29/07/2016, акти прийому - передачі обладнання, акти здачі - приймання робіт (надання послуг), акти прийому - здачі транспортних засобів, акти здачі - приймання робіт (надання послуг) (Т.2 а.с. 19 - 58).

Суд зазначає, що господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Проте, статус фіктивного, нелегального підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю. Господарські операції таких підприємств не можуть бути легалізовані навіть за формального підтвердження документами бухгалтерського обліку.

Таким чином, суд дійшов висновку, що подані позивачем первинні документи бухгалтерського та податкового обліку (податкові накладні, акти прийому - передачі обладнання, акти здачі - приймання робіт (надання послуг), акти прийому - здачі транспортних засобів, акти здачі - приймання робіт (надання послуг), платіжні доручення, тощо) не є достатніми доказами фактичного виконання операцій позивача з ТОВ Алето Союз та свідчить про безтоварність господарських операцій по вказаним взаємовідносинам.

Вказане повністю узгоджується з позицією Верховного Суду України, викладеною в постанові від 01.12.2015 року по справі № 826/15034/14, Верховного Суду, викладеною в постановах від 20.06.2018 року по справі №818/4137/13-а (адміністративне провадження №К/9901/4145/18), від 02.10.2018 року по справі №826/6146/16 (адміністративне провадження №К/9901/57852/18).

Оскільки реальність вчинення господарських операцій між позивачем та його контрагентом ТОВ Алето Союз відсутня, а наслідком для податкового обліку не є фактичний рух активів, а лише задекларований на папері, то у позивача не було підстав для податкового обліку вказаних операцій, тому податкові накладні, що складені ТОВ Алето Союз не можуть бути прийняті до уваги, як первинні документи, які підтверджують правомірність віднесення до податкового кредиту ТОВ компанією "Фобос" сум ПДВ в бухгалтерському та податковому обліку по взаємовідносинам з ТОВ Алето Союз за перевіряємий період - з 01.08.2016 року по 31.10.2016 року.

01.11.2018 року від Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. засл.проф. М.С. Бокаріуса на адресу суду надійшов висновок судової експертизи № 17352, в якому по поставлено питанню зазначено, що у обсязі наданих на дослідження документів висновки акту перевірки ГУ ДФС у Харківській області від 02.01.2018 року №17/20-40-14-22-07/32238311 про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ компанія Фобос з питань правильності визначення повноти нарахування та сплати податку на додану вартість по взаємовідносинах з постачальниками, наданими документами не підтверджуються (Т.6 а.с. 183 - 196).

Згідно положень ст.108 КАС України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами, за правилами, встановленими статтею 90 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивованим у судовому рішенні.

У вказаному висновку експертом зазначено, що встановлення фактичних обставин справи не відноситься до компетенції судового експерта економіста.

Оскільки фактичні обставини справи свідчать про відсутність реальності здійснення господарської операції між позивачем та ТОВ Алето Союз , суд не приймає висновку експерта в частині не підтвердження висновку акту перевірки щодо донарахування ПДВ в сумі 367 258 грн. за господарськими операціями з контрагентом ТОВ Алето Союз .

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 2, 6-10, 13-14, 77, 139, 242-246, 250, 255, 295, пп.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю компанія "Фобос" (код ЄДРПОУ 32238311, адреса: 62303, Харківська область, Дергачівський район, м. Дергачі, пл. Перемоги, буд. 14) до Головного управління ДФС у Харківській області (код ЄДРПОУ 39599198, адреса: 61000, м. Харків, вул. Пушкінська, буд. 46) про скасування податкового повідомлення - рішення - задовольнити частково.

Скасувати прийняте Головним управлінням ДФС у Харківській області податкове повідомлення - рішення № 00000011422 від 26.01.2018 року на суму 1710591 (один мільйон сімсот десять тисяч п'ятсот дев'яносто одна) грн. 00 коп., з яких: 1140394 (один мільйон сто сорок тисяч триста дев'яносто чотири) грн. 00 коп. - основний платіж; 570197 (п'ятсот сімдесят тисяч сто дев'яносто сім) грн. 00 коп. - штрафні (фінансові) санкції (штрафи).

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю компанія "Фобос" (код ЄДРПОУ 32238311) судові витрати в розмірі 25658 (двадцять п'ять тисяч шістсот п'ятдесят вісім) грн. 84 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Харківській області (код ЄДРПОУ 39599198).

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст рішення складено 11 лютого 2019 року.

Суддя О.В.Шевченко