Ухвала

від 12.02.2019 по справі 826/15149/17

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/15149/17

УХВАЛА

12 лютого 2019 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі судді-доповідача Степанюка А.Г., суддів Губської Л.В., Карпушової О.В., перевіривши матеріали апеляційної скарги Головного управління ДФС у місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 квітня 2018 року у справі за адміністративним позовом Повного товариства Ломбард Діамантовий Дім ТОВ Діамант -Т і Компанії до Головного управління ДФС у місті Києві про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

У листопаді 2017 року Повне товариство Ломбард Діамантовий Дім ТОВ Діамант -Т і Компанії (далі - Позивач, ТОВ Ломбард Діамантовий Дім ) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві, у подальшому заміненої на правонаступника - Головне управління ДФС у м. Києві (далі - Відповідач, ГУ ДФС у м. Києві) про скасування податкових повідомлень-рішень від 20.07.2017 року № 1311140303 (форма Д ), № 1310140303 (форма Д ), № 0036281406 (форма Р ), № 0036161404 (форма С ).

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.04.2018 року позов задоволено частково:

- визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 20.07.2017 року № 0036281406 (форма Р );

- визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 20.07.2017 року № 0036161404 (форма С ).

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 29.08.2018 року повернуто вперше подану ГУ ДФС у м. Києві у травні 2018 року апеляційну скаргу.

02.10.2018 року ГУ ДФС у м. Києві повторно подано до суду апеляційну скаргу, яку було повернуто Апелянту 30.11.2018 року, про що Шостим апеляційним адміністративним судом постановлено відповідну ухвалу.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, Відповідач втретє подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати його та прийняти нове, яким відмовити повністю у задоволенні позовних вимог.

Перевіривши апеляційну скаргу, Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 21.01.2019 року залишив її без руху, оскільки вона не відповідала вимогам ст. 295 КАС України. При цьому невідповідність наведеним положенням КАС України виявилася в тому, що Апелянтом пропущено тридцятиденний строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, а викладені у клопотанні про поновлення строку причини поважними визнані не були.

Копію даної ухвали отримано ГУ ДФС у м. Києві 26.01.2019 року, про що свідчить наявне у матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення.

На виконання вимог даної ухвали Відповідачем до суду 07.02.2019 року направлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, яке обґрунтована тим, що причиною пропуску процесуального строку була неможливість забезпечити сплату судового збору вчасно через відсутність коштів, а також блокування органами Державної казначейської служби України рахунків контролюючого органу. Крім того, у клопотанні підкреслено, що ГУ ДФС у м. Києві вчинювалися всі необхідні дії, спрямовані на забезпечення сплати судового збору.

Надаючи оцінку викладеним у клопотанні доводам, суд вважає за необхідне зазначити таке.

Як було встановлено в ухвалі від 21.01.2019 року про залишення апеляційної скарги без руху, повний текст оскаржуваного рішення було отримано Відповідачем 18.05.2018 року, що підтверджується наявним у матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (т. 2 а.с. 84). Отже, останнім днем подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції з урахуванням вихідних днів було 18.06.2018 року. Проте апеляційну скаргу подано до суду першої інстанції 18.12.2018 року, тобто поза межами встановленого приписами КАС України процесуального строку.

При цьому судом враховується, що вперше подану ГУ ДФС у м. Києві апеляційну скаргу було залишено без руху ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 11.06.2018 року у зв'язку з несплатою судового збору, копію якої направлено Відповідачу 14.06.2018 року. Вказаним судовим рішенням було надано контролюючому органу десятиденний строк для усунення недоліків. Крім того, ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 14.08.2018 року задоволено клопотання ГУ ДФС у м. Києві та продовжено останньому строк для усунення недоліків на десять днів з моменту отримання копії ухвали, яку було отримано Апелянтом 18.08.2018 року (т. 2 а.с. 104).

У зв'язку з неподанням документу про сплату судового збору в установлений строк суд ухвалою від 29.08.2018 року повернув ГУ ДФС у м. Києві вперше подану останньою апеляційну скаргу, відмовивши у задоволенні клопотання про продовження строку для усунення недоліків.

Крім того, ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.10.2018 року залишено без руху вдруге подану ГУ ДФС у м. Києві апеляційну скаргу у зв'язку з несплатою судового збору та надано десятиденний строк для усунення недоліків, яку направлено Апелянту 26.10.2018 року. При цьому, ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.11.2018 року задоволено клопотання ГУ ДФС у м. Києві та продовжено останньому строк для усунення недоліків до 26.11.2018 року. Копію ухвали було направлено Апелянту 16.11.2018 року.

У зв'язку з неподанням документу про сплату судового збору в установлений строк суд ухвалою від 30.11.2018 року повернув ГУ ДФС у м. Києві вдруге подану апеляційну скаргу, відмовивши у задоволенні клопотання про продовження строку для усунення недоліків.

Відтак, як зазначено в ухвалі від 21.01.2019 року про залишення апеляційної скарги без руху, контролюючий орган мав більше п'яти місяців для забезпечення сплати судового збору.

Разом з тим, на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху Відповідачем не було надано доказів вчинення дій, спрямованих на забезпечення сплати судового збору за подання апеляційної скарги у період з 11.06.2018 року по 05.12.2018 року. При цьому звернення ГУ ДФС у м. Києві до ДФС України з листом від 04.10.2018 року №13213/8/26-15-10-04-30 про виділення коштів в сумі 23 800 000,00 грн. для забезпечення сплати судового збору не може вважатися належним підтвердженням вчинення контролюючим органом дій, спрямованих на забезпечення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду у справі №826/15149/17. Крім того, вказаний лист складений та направлений Відповідачем на адресу ДФС України лише у жовтні 2018 року, у той час як у період з червня по вересень 2018 року включно жодних дій, спрямованих на забезпечення його сплати, ГУ ДФС у м. Києві не вчинялося.

Посилання Відповідача на блокування органами ДКС України рахунків ГУ ДФС у м. Києві, що унеможливлювало своєчасну сплату судового збору, суд вважає помилковим та таким, що не узгоджується з положеннями п. 28 затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 року № 845 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників (у редакції, яка набрала чинності 30.03.2018 року), який визначає, що на час здійснення безспірного списання коштів проводяться платежі боржника із сплати податків і зборів, у тому числі судового збору.

Відтак сама по собі сплата судового збору суб'єктом владних повноважень не може бути безумовною підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції за відсутності належного підтвердження вчинення таким суб'єктом дій, спрямованих на забезпечення апеляційного оскарження судового рішення.

Аналогічна позиція підтримується і Верховним Судом, зокрема, у постановах від 18.05.2018 року у справі №820/4558/16, від 22.05.2018 року у справі №826/26113/15, від 18.09.2018 року у справі №826/25121/15.

У пунктах 40, 41 рішення у справі Пономарьов проти України Європейський суд з прав людини зазначив, що … якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та з підстав, які видаються непереконливими, як у цій справі, де нібито складне економічне становище перешкоджало відповідачу сплатити державне мито, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності, так як і перегляд в порядку нагляду… Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків .

Таким чином, у ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку апріорі не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору податковим органом чи тимчасова відсутність таких коштів. Це пов'язано з тим, що держава має дотримуватись раніше згаданого принципу належного урядування та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов'язків, встановлених нею ж.

Така ж позиція підтримується і Верховним Судом, зокрема, у постанові від 12.12.2018 року у справі №826/14667/17.

З урахуванням наведеного суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для можливості визнання поважними причин пропуску ГУ ДФС у м. Києві строку на апеляційне оскарження рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.04.2018 року. Інших доводів поважності причин пропуску строку Апелянтом не зазначено.

У контексті наведеного суд вважає за необхідне зауважити, що законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа Стаббігс на інші проти Великобританії , справа Девеєр проти Бельгії ).

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Таким чином, зважаючи на викладене та з огляду на відхилення доводів Апелянта щодо поважності причин пропуску процесуального строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, суд приходить до висновку про необхідність відмови у відкритті апеляційного провадження.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Приписи ч. 3 ст. 299 КАС України визначають, що питання про відмову у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції вирішує протягом п'яти днів після надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Підсумовуючи наведене та керуючись приписами Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне у відкритті апеляційного провадження відмовити та повернути апеляційну скаргу Апелянту.

Керуючись ст. ст. 248, 299, 321, 325 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання Головного управління ДФС у м. Києві про поновлення строків на апеляційне оскарження судового рішення - відмовити.

У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 квітня 2018 року у справі за адміністративним позовом Повного товариства Ломбард Діамантовий Дім ТОВ Діамант -Т і Компанії до Головного управління ДФС у місті Києві про скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити.

Повернути Апелянту апеляційну скаргу та додані до неї матеріали.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст. ст. 328-331 КАС України.

Суддя-доповідач А.Г. Степанюк

Судді Л.В. Губська

О.В. Карпушова