Рішення

від 05.02.2019 по справі 381/4196/18

ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

08500, м. Фастів, вул. Івана Ступака, 25, тел. (04565) 6-17-89, факс (04565) 6-16-76, email: inbox@fs.ko.court.gov.ua

2/381/152/19

381/4196/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 лютого 2019 року Фастівський міськрайонний суд Київської області в складі :

головуючого судді Соловей Г.В.,

з участю секретаря Момот Л.С.,

за участю відповідача ОСОБА_1,

за участю представника третьої особи Хоменко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Фастові Київської області цивільну справу за позовною заявою Управління Державного агенства рибного господарства у м. Києві та Київській області до ОСОБА_1, третя особа - Пришивальницька сільська рада Фастівського району Київської області про відшкодування шкоди, завданої внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів, -

В С Т А Н О В И В:

26.11.2018 року позивач звернувся до суду з позовною заявою до відповідача про відшкодування шкоди, завданої внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів, посилаючись на те, що 24.08.2017 року близько 08:15 год. ОСОБА_1 на річці Ірпінь поблизу с. Пришивальня Фастівського району Київської області, ловив рибу забороненим знаряддям лову сіткою з жилки, при цьому зловив риби у кількості: карась - 9 шт., краснопірка - 7 шт., плоскирка - 3 шт., чим порушив п.3.15 Правил любительського і спортивного рибальства, ст. 63 Закону України Про тваринний світ . Своїми діями спричинив шкоду рибним запасам України на суму 731,00 грн. Постановою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 21.09.2017 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.4 ст. 85 КупАП та накладено штраф у розмірі 340 грн. Вказана постанова відповідачем не оскаржувалася та набрала законної сили. Завдані збитки відповідач у добровільному порядку не відшкодував

У звязку з чим, позивач просить стягнути з відповідача шкоду, спричинену рибним запасам України в розмірі 731,00 грн., а також судові витрати в сумі 1762 грн.

Ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 17.12.2018 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін по справі.

В судове засідання представник позивача не зявився, надав заяву в якій позовні вимоги підтримав, справу просив розглянути за його відсутності.

В судовому засіданні відповідач позовні вимоги не визнав і просив відмовити в їх задоволенні.

В судовому засіданні представник третьої особи просив прийняти рішення на розсуд суду.

Заслухавши учасників судового процесу, дослідивши наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюванних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

При розгляді справи судом встановлено, що згідно Положення про Управління Державного агенства рибного господарства у м. Києві та Київській області, затвердженого наказом Державного агенства рибного господарства України від 15.07.2016 року № 229, Київський рибоохоронний патруль є територіальним органом Держрибагенства, діє у складі Держрибагенства як відокремлений структурний підрозділ і йому підпорядковується. Повноваження Київського рибоохоронного патруля поширюються на м.Київ та Київській область, територію та акваторію водних об'єктів в межах районів діяльності, визначених Держрибагенством. Основним завданням Київського рибоохоронного патруля є реалізація повноважень Держрибагенства у сфері рибного господарства та рибної промисловості, охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства в районі діяльності.

Преамбулою до Закону України Про тваринний світ встановлено, що тваринний світ є одним з компонентів навколишнього природного середовища, національним багатством України, джерелом духовного та естетичного збагачення і виховання людей, об'єктом наукових досліджень, а також важливою базою для одержання промислової і лікарської сировини, харчових продуктів та інших матеріальних цінностей.

Відповідно до ст. 5 Закону України Про тваринний світ , об'єкти тваринного світу, які перебувають у стані природної волі і знаходяться в межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, є об'єктами права власності Українського народу. Об'єкти тваринного світу в Україні знаходяться під охороною держави незалежно від права власності на них.

24.08.2017 року головним державним інспектором рибоохоронного патруля Лотімко Є.О. складено протокол про адміністративне правопорушення № 002703 щодо порушення відповідачем ОСОБА_1 п.п. 3.15 Правил любительського та спортивного рибальства, ст. 63 Закону України Про тваринний світ оскільки останній проводив вилов риби забороненим знаряддям лову сіткою із жилки. Під час якого ним було виловлено риби у кількості: карась - 9 шт., краснопірка - 7 шт., плоскирка - 3 шт. Загальна вага становить два кілограми. Даний факт встановлено в постанові Фастівського міськрайонного суду Київської області від 21.09.2017 року, згідно якої, ОСОБА_1 притягнено до адміністративної відповідальності за вчинене правопорушення передбачене ч. 4 ст. 85 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. (а.с.9).

Згідно ч.5 ст.82 ЦПК України, обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи.

Відповідно до ст. 27 Закону України Про тваринний світ у порядку загального використання об'єктів тваринного світу громадянам, у випадках, передбачених законодавством, дозволяється безоплатне любительське і спортивне рибальство для особистого споживання (без права реалізації) у визначених відповідно до законодавства водних об'єктах загального користування у межах встановлених законодавством обсягів безоплатного вилову і за умови додержання встановлених правил рибальства і водокористування.

В інших випадках любительське і спортивне рибальство здійснюються на праві спеціального використання об'єктів тваринного світу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України відповідно до цього та інших законів.

Згідно з п. 9 Порядку здійснення любительського і спортивного рибальства , затвердженого постановою КМУ від 18.07.1998 року № 1126, вимоги щодо здійснення любительського і спортивного рибальства та застосування знарядь і способів лову (добування), норми, заборонені місця і його терміни, встановлюються правилами любительського і спортивного рибальства за басейно-територіальним принципом, які затверджуються Мінагрополітики за поданням Держрибагентства, погодженим з Мінприроди.

Відповідно до п. 3.15 Правил любительського і спортивного рибальства , затверджених наказом Державного комітету рибного господарства України № 19 від 15.02.1999 року, забороняється лов водних живих ресурсів із застосуванням вибухових і отруйних речовин, електроструму з колючих знарядь лову, вогнепальної та пневматичної зброї (за винятком гарпунних рушниць для підводного полювання), промислових та інших знарядь лову, виготовлених із сіткоснастевих чи інших матеріалів усіх видів і найменувань, а також способом багріння, спорудження гаток, запруд та спускання води з рибогосподарських водойм.

Окрім того, згідно з п. 2 Правил промислового рибальства в рибогосподарських водних об'єктах України, затверджених наказом Державного комітету рибного господарства України № 33 від 18.03.1999 року, сітки відносяться до промислових знарядь лову.

Стаття 66 Конституції України, передбачає, що кожен зобов'язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.

Відповідно до ч. 4 ст. 63 Закону України Про тваринний світ , громадяни зобовязані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу, в порядку і розмірах, встановлених законодавством.

Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала (ч.1 ст. 1166 ЦК України).

Відповідно до ст. 20 Закону України Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів - шкода, завдана рибному господарству внаслідок знищення або погіршення стану водних біоресурсів та середовища їх перебування внаслідок господарської та іншої діяльності, підлягає відшкодування за рахунок осіб, які безпосередньо здійснювали або замовляли здійснення такої діяльності.

Відповідно до абз. 11 ч. 1 ст. 10 Закону України Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів посадові особи органів рибоохорони мають повноваження визначати розмір збитків, завданих рибному господарству, за затвердженими таксами та методиками.

Як вбачається з розрахунку матеріальної шкоди Управління державного агентства рибного господарства у м. Києві та Київській області до протоколу № 002703, розмір шкоди заподіяної відповідачем визначено відповідно до Постанови КМУ № 1209 від 21.11.2011 року Про затвердження такс для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок незаконного добування (збирання) або знищення цінних видів водних біоресурсів і становить 731,00 грн.

Сторонами по справі не надано доказів помилковості чи неправильності такого розрахунку, в зв язку в чим, суд, вважає його достовірним.

Відповідно до п. 6.1. та п. 6.3 Правил любительського і спортивного рибальства , затверджених наказом Державного комітету рибного господарства України № 19 від 15.02.1999 року, особи, винні в порушенні Правил, несуть відповідальність у встановленому законодавством порядку. Застосування заходів адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних осіб від відшкодування у повному обсязі збитків, заподіяних рибному господарству внаслідок порушення Правил.

Згідно ст. 37 Закону України Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів водні біоресурси, що знаходяться у внутрішніх водних об'єктах, територіальному морі, у виключній (морській) економічній зоні України, на континентальному шельфі, є об'єктами права власності Українського народу, від імені якого права власника на ці ресурси здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування у межах, визначених Конституцією України та законами України.

З наведеного вбачається, що природні ресурси (в тому числі водні біоресурси), які відповідно до Конституції України та інших законодавчих актів є матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування, права власника (володіння, користування, розпоряджання) щодо яких, від імені Українського народу, здійснюють органи місцевого самоврядування, як юридичні особи, є майном певної територіальної громади (в даному випадку Пришивальницькій сільській раді Фастівського району Київської області). Зазначені природні ресурси є власністю Українського народу.

На підставі статті 10 Закону України Про тваринний світ , громадяни відповідно до закону зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними тваринному світу внаслідок порушення вимог законодавства про охорону, використання і відтворення тваринного світу.

Статтею 324 ЦК України передбачено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу.

Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, встановлених Конституцією України.

Таким чином, шкода, завдана внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів, повинна бути відшкодована відповідній місцевій раді за місцем завдання шкоди, а саме Пришивальницькій сільській раді Фастівського району Київської області.

Враховуючи викладене суд, дійшов до висновку, що незважаючи на те, що спіймана риба відповідачем була вилучена, але при цьому ним було порушено правила любительського і спортивного рибальства і такі дії відповідача щодо незаконного добування цінних видів водних біоресурсів, перебувають у причинному звязку із заподіянням шкоди.

У добровільному порядку шкоду відповідачем не відшкодовано.

Суд не бере до уваги пояснення відповідача про те, що сітка не його і він її забрав при здійсненні охорони ставка, дані факти не підтверджено належними доказами і спростовуються зазначеною Постановою Фастівського міськрайонного суду від 21.09.2017 року де ОСОБА_1, вину у вчинені правопорушення визнав та щиро розкаявся.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку про те, що відповідач незалежно від притягнення його до адміністративної відповідальності зобов"язаний відшкодувати заподіяну навколишньому середовищу шкоду, а тому з відповідача підлягає стягненню заподіяна шкода у розмірі 731,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір в розмірі 1762 грн.

Керуючись ст.4,12,13,76-82,258,259,263,265,268 ЦПК України, ст.1166 ЦК України, ЗУ "Про тваринний світ", ЗУ "Про охорону навколишнього і природного середовища", ЗУ "Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів", суд

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву Управління Державного агенства рибного господарства у м. Києві та Київській області до ОСОБА_1, третя особа - Пришивальницька сільська рада Фастівського району Київської області про відшкодування шкоди, завданої внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт серії НОМЕР_1 виданий 05.04.2002 року Дарницьким РУ ГУ МВС України в місті Києві, прож.: АДРЕСА_1 на користь Пришивальницької сільської ради Фастівського району Київської області, код ЄДРПОУ 04359979, місцезнаходження: Київська область, Фастівський район, с. Пришивальня. вул. Леніна, 7, отримувач - Фаст. УК/с.Пришивальня/24062100, код отримувача - 37583261, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП). код банку - 899998, номер рахунку - 33117331010658, код класифікації доходів бюджету - 24062100, найменування коду класифікації доходів бюджету - грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, матеріальну шкоду в розмірі 731,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт серії НОМЕР_1 виданий 05.04.2002 року Дарницьким РУ ГУ МВС України в місті Києві, прож.: АДРЕСА_1 на користь Управління Державного агенства рибного господарства у м. Києві та Київській області (м. Київ, вул. Тургенєвська, 82-А, код ЄДРПОУ 40419475, р/р 35212085095064 в Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172) судовий збір в розмірі 1762 грн.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду через Фастівський міськрайонний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення.

Повний текст рішення складено 11 лютого 2019 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий суддя Г.В.Соловей