Рішення

від 13.02.2019 по справі 425/503/19

РУБІЖАНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.02.2019 Провадження №2-о/425/39/19

Справа № 425/503/19

місто Рубіжне Луганської області

Рубіжанський міський суд Луганської області в складі:

головуючого - судді Москаленко В.В.,

за участю секретаря судового засідання - Окрошко О.О.,

без участі сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу в порядку окремого провадження за заявою ОСОБА_1, заінтересована особа - Рубіжанський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Луганській області про встановлення факту народження , -

встановив:

12 лютого 2019 року ОСОБА_1 звернулася до Рубіжанського міського суду Луганській області з заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, відповідно до якої просить суд встановити факт народження 30 квітня 2018 року її сина - ОСОБА_2 у місті Донецьк Донецької області, яке знаходиться на тимчасово окупованій території України. Також просить вказати батьків дитини, мати - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянка України, зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, батько - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, громадянин України, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4.

Свою заяву обґрунтовує тим, що вона народила хлопчика 30 квітня 2018 року у Державному закладі Центральна міська клінічна лікарня № 6 міста Донецьк ОРДЛО. Отримати свідоцтво про народження у відділі державної реєстрації актів цивільного стану неможливо, оскільки місце народження дитини є тимчасово окупованою територією України. Встановлення цього факту необхідно заявнику для реєстрації народження дитини, тому вона змушена звернутися до суду для встановлення факту народження (3-6).

Ухвалою Рубіжанського міського суду Луганської області від 12.02.2019 прийнято до розгляду дану заяву , відкрито провадження у зазначеній справі та призначено до розгляду у судовому засіданні за правилами окремого провадження (а.с. 36).

У судове засідання заявник не з'явилася, надала заяву про розгляд справи за її відсутності, вимоги заяви підтримує (а.с. 37).

Представник заінтересованої особи в судове засідання не з'явився, надіслав суду заяву про розгляд заяви без участі представника Рубіжанський міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Луганській області , проти задоволення заявлених вимог не заперечував.

Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, розглянувши цивільну справу, оцінивши докази, які містяться у справі, вважає, що заява підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Відповідно ч. 1 ст. 317 ЦПК України заява про встановлення факту народження особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана батьками, родичами, їхніми представниками або іншими законними представниками дитини до будь-якого суду за межами такої території України незалежно від місця проживання заявника.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується копією паспорту (а.с. 8-9).

Згідно копії дублікату медичного свідоцтва про народження № 685 від 15.06.2018, яке видане Державним закладом Центральна міська клінічна лікарня № 6 міста Донецьк ОРДЛО, у громадянки ОСОБА_1, яка проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, народився 30 квітня 2018 року о 01 год. 50 хв. хлопчик, вагою 2730 грамів (а.с. 14).

Згідно відмови № 14/17.14-49 від 12.02.2019 Рубіжанського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Луганській області , заявнику було відмовлено в реєстрації акту народження її сина, який народився 30 квітня 2018 року, оскільки заявником для підтвердження факту народження пред'явлено документ, виданий на території, де органи державної влади України тимчасово не здійснюють свої повноваження (а.с. 7).

Відповідно до Постанови Верховної Ради України Про визнання окремих районів, міст і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями № 254-VIII від 17.03.2015 визнано тимчасово окупованими територіями окремі райони, міста, селища і села Донецької та Луганської областей, в яких відповідно до Закону України Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей запроваджується особливий порядок місцевого самоврядування, до моменту виведення усіх незаконних збройних формувань, російських окупаційних військ, їх військової техніки, а також бойовиків та найманців з території України та відновлення повного контролю України за державним кордоном України.

Відповідно до Закону України Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей тимчасово, на три роки з дня набрання цим Законом чинності, запроваджується особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей, до яких належать райони, міста, селища, села, що визначаються рішенням Верховної Ради України (далі - окремі райони Донецької та Луганської областей).

Відповідно Постанови Верховної Ради України Про визначення окремих районів, міст і сіл Донецької та Луганської областей, в яких запроваджується особливий порядок місцевого самоврядування № 252-VIII від 17.03.2015, до окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької і Луганської областей, в яких відповідно до Закону України Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей тимчасово запроваджується особливий порядок місцевого самоврядування, належать райони або їх частини, міста, селища і села, що знаходяться на територіях, які розташовані між державним кордоном України з Російською Федерацією, урізом води Азовського моря та лінією, яка визначена додатком до цієї Постанови, що відповідає Мінському меморандуму від 19 вересня 2014 року.

Таким чином, місто Донецьк розташоване на тимчасово окупованій території Донецької області.

Заявником до заяви надано копію дублікату медичного свідоцтва про народження № 685, виданого 15.06.2018 Державним закладом Центральна міська клінічна лікарня № 6 міста Донецьк ОРДЛО, відповідно до якого, ОСОБА_1, 30 квітня 2018 року о 01 годині 50 хвилин народила дитину - хлопчика, вагою 2730 грамів (а.с. 14).

Також заявником на підтвердження своїх вимог надана копія обмінної карти пологового будинку з результатами ультразвукових і медичних досліджень та світлину заявниці у стані вагітності (а.с. 14-34, 35).

Відповідно п.п. а п. 2, 3, 22, 23 гл. 1 розділу ІІІ Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України № 52/2 від 18.10.2000 підставами для проведення державної реєстрації для народження дитини є медичне свідоцтво про народження (форма № 103/о), що видається закладом охорони здоров'я, незалежно від підпорядкування та форми власності, де приймаються пологи. Державна реєстрація народження дитини проводиться за місцем народження дитини або за місцем проживання її батьків чи одного з них. При відсутності підстав для державної реєстрації народження, визначених у цьому пункті, державна реєстрація народження проводиться на підставі рішення суду про встановлення факту народження даною жінкою.

Відповідно до ст.ст. 3, 8, 9 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права, утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави, а чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Стосовно окупованих територій у практиці Міжнародного суду ООН сформульовані так звані намібійські винятки : документи, видані окупаційною владою, повинні визнаватися, якщо їх невизнання веде за собою серйозні порушення або обмеження прав громадян. Так, у Консультативному висновку Міжнародного суду ООН від 21 червня 1971 року Юридичні наслідки для держав щодо триваючої присутності Південної Африки у Намібії зазначено, що держави - члени ООН зобов'язані визнавати незаконність і недійсність триваючої присутності Південної Африки в Намібії, але у той час як офіційні дії, вчинені урядом Південної Африки від імені або щодо Намібії після припинення дії мандата є незаконними і недійсними, ця недійсність не може бути застосовна до таких дій як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів .

Європейський суд з прав людини послідовно розвиває цей принцип у своїй практиці. Так, якщо у справі Лоізіду проти Туречиини ( Loizidou v. Turkey , 18.12.1996, §45) ЄСПЛ обмежився коротким посиланням на відповідний пункт названого висновку Міжнародного суду, то у справах Кіпр проти Туреччини ( Cyprus v. Turkey , 10.05.2001) та Мозер проти Республіки Молдови та Росії ( Mozer v. the Republic of Moldova and Russia , 23.02.2016) він приділив значну увагу аналізу цього висновку та подальшої міжнародної практики. При цьому ЄСПЛ констатував, що Консультативний висновок Міжнародного Суду, що розуміється в сукупності з виступами і поясненнями деяких членів суду, чітко показує, що в ситуаціях, подібних до тих, що наводяться в цій справі, зобов'язання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючих de facto органів та інститутів [окупаційної влади] далеко від абсолютного. Для людей, що проживають на цій території, життя триває. І це життя потрібно зробити більш стерпним і захищеним фактичною владою, включаючи їх суди; і виключно в інтересах жителів цієї території дії згаданої влади, які мають відношення до сказаного вище, не можуть просто ігноруватися третіми країнами або міжнародними організаціями, особливо судами, в тому числі й цим [ЄСПЛ]. Вирішити інакше означало б зовсім позбавляти людей, що проживають на цій території, всіх їх прав щоразу, коли вони обговорюються в міжнародному контексті, що означало б позбавлення їх навіть мінімального рівня прав, які їм належать ( Cyprus v. Turkey , 10.05.2001, §96). При цьому, за логікою цього рішення, визнання актів окупаційної влади в обмеженому контексті захисту прав мешканців окупованих територій ніяким чином не легітимізує таку владу ( Cyprus v. Turkey , 10.05.2001, §92). Спираючись на сформульований у цій справі підхід, ЄСПЛ у справі Мозер проти Республіки Молдови та Росії наголосив, що першочерговим завданням для прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони [тобто є окупованою] ( Mozer v. the Republic of Moldova and Russia , 23.02.2016, §142).

Таким чином, суд вважає за можливе застосувати названі загальні принципи ( Намібійські винятки ), сформульовані в рішеннях Міжнародного суду ООН та Європейського суду з прав людини, в контексті оцінки документів про народження особи, виданих закладами, що знаходяться на окупованій території, як доказів, оскільки суд розуміє, що можливості збору доказів народження особи на окупованій території можуть бути істотно обмеженими, у той час як встановлення цього факту має істотне значення для реалізації цілої низки прав людини, включаючи право власності (спадкування).

В ході розгляду справи судом не встановлено будь-якого умисного порушення заявником, яка є громадянкою України, законодавства України та нормативних актів України після народження у неї дитини в частині належного повідомлення компетентних органів про даний факт, його належного фіксування, реєстрації, тощо.

Неможливість отримати у місті Донецьк Донецької області необхідні документи для реєстрації факту народження дитини, виникла в зв'язку з розташування цього міста на тимчасово окупованій території України.

Факт, який просить встановити заявник, має для неї юридичне значення, оскільки необхідний для проведення державної реєстрації акту народження дитини, яка є її сином.

Таким чином, суд вважає, що існують всі підстави для встановлення факту народження 30 квітня 2018 року дитини - хлопчика у місті Донецьк Донецької області.

Щодо задоволення вимог про зазначення батьків дитини та прізвища, імені та по батькові дитини, суд вказує, що вони задоволенню не підлягають, оскільки відповідно до ст. 13 Закону України Про державну реєстрацію актів цивільного стану , державна реєстрація народження дитини проводиться з одночасним визначенням її походження та присвоєнням їй прізвища, власного імені та по батькові органами державної реєстрації актів цивільного стану за письмовою або усною заявою батьків.

Відповідно п. 7 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження.

Таким чином, суд дійшов висновку, що заява підлягає задоволенню частково та встановлює факт народження ОСОБА_1 30 квітня 2018 року о 01 год. 50 хв. у місті Донецьк Донецької області дитини - хлопчика вагою 2730 грамів.

Керуючись ст.ст. 263-265, 293-294, 315, 317, 319, 354 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Заяву ОСОБА_1, заінтересована особа - Рубіжанський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Луганській області про встановлення факту народження - задовольнити частково.

Встановити факт народження громадянкою України ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, 30 квітня 2018 року о 01 год. 50 хв. у місті Донецьк Донецької області дитини - хлопчика вагою 2730 грамів.

В задоволенні вимог про встановлення походження дитини та зазначення прізвища, імені та по батькові дитинивідмовити за необґрунтованістю.

Відповідно ч. 4 ст. 317 ЦПК України допустити рішення до негайного виконання.

Відповідно ч. 5 ст. 317 ЦПК України копію рішення невідкладно надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Луганського апеляційного суду через Рубіжанський міський суд Луганської області відповідно до п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України, або безпосередньо до Луганського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складання. Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Заявник: ОСОБА_1, проживає за адресою: 83007, АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1.

Заінтересована особа: Рубіжанський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Луганській області, знаходиться за адресою: 93010, вулиця Руденко, 7, місто Рубіжне, Луганської області, код ЄДРПОУ 21757983.

Суддя В.В. Москаленко