Постанова

від 12.02.2019 по справі 813/3182/18

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2019 рокуЛьвів№ 857/3039/18

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Попка Я.С.

суддів Сеник Р.П., Іщук Л.П.

за участю секретаря судового засідання Сердюк О.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2018 року, ухвалене суддею Сподарик Н.І., м. Львів, дата складання повного тексту рішення 04 жовтня 2018 року, у справі за позовом Приватного підприємства Ігор-Плюс до Головного управління ДФС у львівській області про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

19.07.2018 року позивач - ПП Ігор-Плюс звернувся в суд з позовом до Головного управління ДФС у Львівській області, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 10.04.2018 року №0025284001, яким до нього застосовані штрафні фінансові санкції в сумі 17000,00 грн.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2018 року позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Львівській області від 10 жовтня 2018 року №0025284001.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, Головне управління ДФС у Львівській області подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції, як таке, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

В апеляційній скарзі апелянт зазначає, що судом першої інстанції залишено поза увагою, що чинним законодавством передбачено лише два випадки, при яких суб'єкт господарювання має право зберігати алкогольні напої та тютюнові вироби, а саме: у місцях, внесених до Єдиного реєстру, або у місці торгівлі, за умови наявності ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами. Оскільки ПП Ігор-Плюс не має ліцензії на продаж алкогольних напоїв, то зазначене виключення на нього не розповсюджується та відсутнє право на зберігання вказаного товару.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Предметом спору є прийняте 10 квітня 2016 року Головним управлінням ДФС у Львівській області податкове повідомлення-рішення №0025284001/23-40, яким за порушення ст.15 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів на підставі п.п.54.3.3 п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України та ч.2 ст.17 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів підприємство зобов'язано сплатити штрафну (фінансову) санкцію (штраф) у розмірі 17000,00 грн.

Вказане податкове повідомлення-рішення прийнято відповідачем на підставі акта про результати фактичної перевірки з питань додержання суб'єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами від 28 березня 2018 року №13/196/4000/31730808, яким зафіксовано порушення ПП Ігор-Плюс ст.15 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів , що виразилося у зберіганні алкогольних напоїв (пиво Львівське Портер 5 пл. по 0,5 л. на суму 80,00 грн. по ціні реалізації 16,00 грн. за пляшку) у місці, яке не внесено до Єдиного державного реєстру місць зберігання алкогольних напоїв. При цьому, в акті перевірки, також, зазначено про відсутність у ПП Ігор-Плюс ліцензій на право здійснення роздрібної чи оптової торгівлі алкогольними напоями/тютюновими виробами.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов ПП Ігор-Плюс про визнання протиправним та скасування вказаного податкового повідомлення-рішення виходив з того, що відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, на якого ст.77 КАС України покладено обов'язок доказування в адміністративному суді правомірності прийнятих ним рішень, не доведено, що виявлені в ході перевірки алкогольні напої та тютюнові вироби належали саме позивачу, який використовував їх у здійсненні господарської діяльності.

Колегія суддів суду апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог ПП Ігор-Плюс та, у зв'язку з цим, про наявність підстав для їх задоволення. При цьому, апеляційний суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.15 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами може здійснюватися суб'єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій.

Зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів здійснюється в місцях зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, внесених до Єдиного реєстру, незалежно від того, кому належить таке місце зберігання, або того, за заявою якого суб'єкта господарювання таке місце зберігання було внесено до Єдиного реєстру.

Внесення даних до Єдиного реєстру проводиться на підставі заяви суб'єкта господарювання з обов'язковим зазначенням місцезнаходження місця зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, а також: для юридичних осіб - найменування, місцезнаходження, коду Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців; для фізичних осіб-підприємців - прізвища, імені, по батькові, місця проживання, реєстраційного номера облікової картки платника податків.

До заяви додаються копія виданої заявнику ліцензії на відповідний вид діяльності, засвідчена нотаріально або посадовою особою органу ліцензування, та документ, що підтверджує право користування цим приміщенням.

Суб'єкти господарювання, які отримали ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами, вносять до Єдиного реєстру тільки ті місця зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, що розташовані за іншою адресою, ніж місце здійснення торгівлі.

Частиною 2 статті 17 вказаного Закону встановлено відповідальність за зберігання спирту, або алкогольних напоїв, або тютюнових виробів у місцях зберігання, не внесених до Єдиного реєстру, у вигляді штрафу в розмірі 100 відсотків вартості товару, який знаходиться в такому місці зберігання, але не менше 17000 гривень.

З аналізу вказаних норм Закону слідує, що до відповідальності за зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів у місцях, не внесених до Єдиного реєстру, підлягає притягненню лише суб'єкт господарювання, який отримав ліцензію на здійснення діяльності з роздрібної торгівлі алкогольними напоями/тютюновими виробами, і відповідні товари використовуються або плануються ним до використання в господарській діяльності підприємця.

Тобто, для притягнення до відповідальності за порушення, зафіксоване актом перевірки від 28 березня 2018 року №13/196/4000/31730808, встановленню, передусім, підлягає факт здійснення ПП Ігор-Плюс діяльності з роздрібної торгівлі алкогольними напоями/тютюновими виробами, товари для якої зберігаються підприємцем у невстановленому місці.

Як вбачається з акту перевірки та не заперечується сторонами у справі, ПП Ігор-Плюс не видавалися ліцензії на право здійснення роздрібної чи оптової торгівлі алкогольними напоями/тютюновими виробами.

Також, перевіркою не зафіксовано факту продажу позивачем алкогольних напоїв/тютюнових виробів, які виявлено податковим органом в магазині-барі, що розташований за адресою: Львівська область, Пустомитівський район, с. Поршна, вул.Шевченка, 36, що належить суб'єкту господарювання ПП Ігор-Плюс

ПП Ігор-Плюс перебуває на обліку як платник податків та зборів, згідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, основними видами діяльності позивача за КВЕД є: 46.39 неспеціалізована оптова торгівля продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; 46.90 неспеціалізована оптова торгівля; 47.11 роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами (основний); 47.19 інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах; 49.41 вантажний автомобільний транспорт; 56.10 діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування.

Допитаний в якості свідка продавець Кравець І.І. пояснив, що алкогольні напої, наявність яких в приміщенні магазину зафіксовано актом перевірки, придбала для власних потреб, а тому зберігала його у складовому приміщенні магазину.

Крім цього суд апеляційної інстанції зазначає, що при проведенні перевірки ПП Ігор-Плюс відповідачем фотографування місця зберігання алкогольної продукції не проводилося, акт з описом товару також не складався.

У зв'язку з цим, колегія суддів вважає обґрунтованими доводи позивача, що ПП Ігор-Плюс не здійснює реалізації алкогольних напоїв, а тому не є суб'єктом правопорушення, за яке його притягнуто до відповідальності.

Самі ж по собі місця торгівлі у випадку, якщо в них не здійснюється роздрібна торгівля алкогольними напоями/тютюновими виробами, не підлягають внесенню до Єдиного реєстру як місця зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

При цьому суд апеляційної інстанції зауважує, що висновок контролюючого органу щодо порушення ПП Ігор-Плюс вимог ст.15 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів має підтверджуватися належними та допустимими доказами і не може ґрунтуватися на припущеннях.

На підставі вищевикладеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про незаконність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Львівській області №0025284001/23-40 від 10 квітня 2018 року.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, підстав для скасування рішення суду та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Згідно ст.316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ч.3 ст.243, ст.ст. 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Львівській області залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2018 року у справі №813/3182/18 за позовом Приватного підприємства Ігор-Плюс до Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Я. С. Попко судді Р. П. Сеник Л. П. Іщук Повне судове рішення складено 13.02.2019.