Постанова

від 13.02.2019 по справі 464/4194/18

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2019 рокуЛьвів№ 857/1244/19

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ільчишин Н.В.,

суддів Гудима Л.Я., Коваля Р.Й.,

за участі секретаря судового засідання Федак С.Р.,

розглянувши у судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на окрему ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2018 року (головуючого судді Хоми О.П.) ухвалену у відкритому судовому засіданні в м. Львові о 16 год. 56 хв. повний текст окремої ухвали складено 21 грудня 2018 року у справі №464/4194/18 за позовом Громадської організації Наше ідеальне місто до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу,-

ВСТАНОВИВ:

Громадська організація Наше ідеальне місто 04.04.2018 звернулася в суд з позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову №0006-вих-335/8 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 29.01.2018.

Окремою ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2018 року доведено до відома Прокурора Львівської області про порушення, виявлені під час розгляду адміністративної справи №464/4194/18, що містять ознаки кримінальних правопорушень, для вжиття відповідних заходів реагування.

Не погоджуючись із вказаною окремою ухвалою ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, яку обґрунтовує тим, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення допущено порушення норм процесуального та матеріального права, просить скасувати окрему ухвалу. Вказує, що в період з 03 по 15 січня 2018 року Інспекцією ДАБК у м. Львові було призначено та проведено позапланову перевірку на об'єкті будівництва за адресою: м. Львів, вул. Варшавська, 22. Позапланова перевірка проводилась на підставі наказу №543-п від 29.12.2017 року, направлення №860-пп від 29.12.2017 року. З порушенням частини 5 статті 7 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності та пунктів 5, 7, 9 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №553 від 23.05.2011 року. Звертає увагу, що на направленні №860-пп від 29.12.2017 року, на підставі якого була проведена позапланова перевірка Громадської організації Наше ідеальне місто немає жодного підпису, який би підтверджував факт його отримання ОСОБА_1, в тому числі перед початком проведення позапланового заходу. Згідно частин 1-2 статті 77 КАС України обов'язок доказування покладено на кожну із сторін. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування покладається на відповідача. Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції прийшов до висновку, що ОСОБА_1 не надав суду належних доказів (квитки, квитанцію, рахунок готелю, тощо), які б переконали суд в тому, що він перебував у відрядженні. Проте, в даному випадку відповідач зобов'язаний довести суду та підтвердити свою позицію належними та допустимими доказами присутності ОСОБА_1 під час проведення перевірки. Частиною 2 статті 90 КАС України визначено, що жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Однак, на думку суду, лише (квитки, квитанції, рахунок готелю) зможе підтвердити факт відсутності особи під час проведення перевірки та перебування такої особи у відрядженні. Відповідно до частини 4 статті 249 КАС України в окремій ухвалі суд має зазначити закон чи інший нормативно правовий акт (у тому числі його статтю, пункт, тощо) вимоги яких порушено, і в чому саме полягає порушення. Однак, суд першої інстанції не зазначив в оскаржуваному рішення закон, його статтю, пункт, тощо вимоги якого порушено, а також, суд не вказав в чому саме полягає порушення, а лише прийшов до висновку, що ОСОБА_1 не надано належних доказів, які на думку суду підтверджують факт перебування у відрядженні. Верховний Суд у постанові від 25.09.2018 року (справа №810/4267/16) прийняв правову позицію, відповідно до якої суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону. Тобто, окрема ухвала є способом реагування суду на випадки виявлення порушення законності та правопорядку, які не можуть бути усунені ним самостійно при вирішенні адміністративного спору з використанням передбачених адміністративним процесуальним законом засобів. Окрема ухвала виноситься судом у зв'язку з виявленням під час судового розгляду порушення законності з боку, зокрема, суб'єкта владних повноважень, які не охоплюються предметом спору та не можуть бути усунені шляхом вирішення справи по суті. При цьому такі порушення мають негативно впливати на стан суб'єктивних прав та обов'язків особи в публічно-правових відносин. Згідно з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 14.02.2018 (справа №754/6913/16) окрема ухвала щодо розгляду питання про притягнення до відповідальності і стосується лише осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними. Водночас, при вирішенні справи по суті та прийнятті рішення, суд першої інстанції самостійно усунув розбіжності виявлені під час судового розгляду, зокрема визнав неналежними докази сторони позивача, а відтак, підстав для прийняття окремої ухвали щодо ОСОБА_1 не було. Більше того, окрема ухвала про наявність підстав для притягнення до відповідальності може бути постановлена лише у разі допущення таких порушень закону суб'єктами владних повноважень, а не позивачем - ОСОБА_1 і ці порушення мають стосуватися предмету спору, який розглядається.

Відзиву іншими сторонами у справі на апеляційну скаргу не подано, що не перешкоджає розгляду справи.

В судовому засіданні апеляційного розгляду справи представник скаржника ОСОБА_3 апеляційну скаргу підтримав з підстав зазначених у скарзі, просив окрему ухвалу суду першої інстанції скасувати.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що подана скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, що начальником Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові на підставі звернення ОСОБА_2, зареєстрованого в ЦНАП від 30.11.2017 №3-Б-10676-Ш-36, видано наказ про проведення позапланової перевірки від 29.12.2017 №543-П, також видано направлення для проведення позапланового заходу від 29.11.2017 №860-пп, яким направлено начальника відділу інспекційної роботи ІДАБК у м. Львові ОСОБА_4. та головного спеціаліста відділу інспекційної роботи ІДАБК у м. Львові ОСОБА_5 на здійснення позапланової перевірки на об'єкті будівництва, що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Варшавська, 22. Строк дії направлення з 03.01.2018 по 15.01.2018.

Вказані документи вручено керівнику ГО Наше ідеальне місто ОСОБА_1, що підтверджується його особистим підписом на направленні для проведення позапланового заходу від 29.11.2017 №860-пп (аркуш справи 151).

За результатами перевірки 15.01.2018 складено: - акт №86-пп, відповідно до якого перевіркою встановлено порушення пункту 1 частини 1 статті 34 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , абзацу 3 пункту 5 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт затверджених постановою КМУ від 13.04.2011 №466; - протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, яким позивача повідомлено, що розгляд справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності відбудеться о 16630 хв 29.01.2018; - припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт на об'єкті будівництва багатоквартирного житлового будинку на вул. Варшавська, 22 у м. Львові до усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Згідно з наявними у вказаних документах відміток, керівник ГО Наше ідеальне місто ОСОБА_1 від отримання та підписання останніх 15.01.2018 відмовився, у зв'язку з чим такі направлено ГО Наше ідеальне місто рекомендованим листом 18.01.2018, що підтверджується копією квитанції про направлення поштового відправлення.

Начальником Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові 29.01.2018 за результатами розгляду матеріалів справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності винесено постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №0006-вих-335/8, яка згідно до копії реєстру поштового відправлення та квитанції 30.01.2018 направлена Директору ГО Наше ідеальне місто ОСОБА_1 за адресою: вул. Варшавська, 22, м. Львів, яка згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань є місцезнаходженням юридичної особи.

Постановою №0006-вих-335/8 від 29.01.2018 визнано ГО Наше ідеальне місто винною у вчиненні правопорушення, передбаченого абз.2 п.3 ч.2 ст.2 Закону України про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності та накладено штраф у розмірі 651 940 грн.

Громадська організація Наше ідеальне місто 04.04.2018 звернулася в суд з позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові в якому просила визнати протиправною та скасувати постанову №0006-вих-335/8 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 29.01.2018.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду у справі №464/4194/18 від 18.12.2018 відмовлено у задоволенні позову Громадської організації Наше ідеальне місто до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу.

В ході розгляду справи судом першої інстанції в судовому засіданні допитано в якості свідків ОСОБА_4 (начальника відділу інспекційної роботи Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові) та ОСОБА_5 (головного спеціаліста відділу інспекційної роботи Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові), якими було проведено перевірку позивача та складено акт від 15.01.2018 №860-пп, на підставі якого винесено оскаржувану постанову, а також ОСОБА_1 (директора Громадської організації Наше ідеальне місто ).

Свідків попереджено про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання, передбачену статтею 384 Кримінального кодексу України, що підтверджується особистим підписом у розписці свідків, наявних в матеріалах справи.

Згідно із наданими свідками ОСОБА_4 та ОСОБА_5 показань в суді першої інстанції директор Громадської організації Наше ідеальне місто ОСОБА_1 особисто був присутнім при проведенні перевірки на об'єкті будівництва по вул. Варшавська, 22 у м. Львів, перед початком проведення якої одержав направлення для проведення позапланового заходу від 29.12.2017 № 860-пп, що підтверджується його власноручним підписом. Копія направлення наявна у матеріалах справи. При проведенні перевірки ОСОБА_1 не представив жодних дозвільних документів та обіцяв надати такі в Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові.

Свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в суді першої інстанції пояснили, що ОСОБА_1 був присутнім 15.01.2018 у інспекції за адресою: місто Львів, вул. Угорська, 7 при складані акта перевірки та припису, де йому повідомлено про результати проведення перевірки та запропоновано отримати припис та акт перевірки. ОСОБА_1 від отримання вказаних документів відмовився, про що зроблено відповідний запис у акті перевірки. Вказані документи відповідачем направлено засобами поштового зв'язку.

Свідок ОСОБА_1 в судовому засіданні суду першої інстанції заперечив свою присутність під час проведення перевірки на об'єкті будівництва по вул. Варшавська, 22 у м. Львів та 15.01.2018 в Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові. Ствердив про те, що у період з 03.01.2018 по 15.01.2018 (строки проведення перевірки і складання акту перевірки, припису і протоколу) він був відсутнім у м. Львів, зокрема перебував у відрядженні. Жодних належних доказів на підтвердження цього (квитки, квитанції, рахунок готелю тощо) ОСОБА_1 не надано.

Таким чином свідками надано протилежні за змістом показання.

Даючи правову оцінку оскаржуваному судовому рішенню та доводам апелянта, що викладені у апеляційній скарзі, суд апеляційної інстанції виходить із такого.

Відповідно до приписів частини 3 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до частин 1-2 статті 249 КАС України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону. У разі необхідності суд може постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними.

Згідно з частинами 4-5 статті 249 КАС України в окремій ухвалі суд має зазначити закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його статтю, пункт тощо), вимоги яких порушено, і в чому саме полягає порушення. З метою забезпечення виконання вказівок, що містяться в окремій ухвалі, суд встановлює у ній строк для надання відповіді залежно від змісту вказівок та терміну, необхідного для їх виконання.

Відповідно до частини 9 статті 249 КАС України окрема ухвала стосовно порушення законодавства, яке містить ознаки кримінального правопорушення, надсилається прокурору або органу досудового розслідування, які повинні надати суду відповідь про вжиті ними заходи у визначений в окремій ухвалі строк. За відповідним клопотанням прокурора або органу досудового розслідування вказаний строк може бути продовжено.

З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується із окремою ухвалою Львівського окружного адміністративного суду, якою доведено до відома Прокурора Львівської області про порушення, виявлені під час розгляду адміністративної справи №464/4194/18, що містять ознаки кримінальних правопорушень, направлено її на адресу Прокуратури Львівської області для розгляду та надання належної оцінки і у разі потреби кваліфікації дій ОСОБА_1, ОСОБА_4 та ОСОБА_5

Посилання скаржника в апеляційній скарзі, щодо не зазначення судом конкретних норм закону, пункту, тощо вимоги якого порушено в окремій ухвалі є протиправним, оскільки не спростовує встановлені судом першої інстанції та підтвердженими в суді апеляційної інстанції порушення що викликані різними показами свідків у суді першої інстанції та які витікають з самого змісту КАС України. А посилання на порушення судом першої інстанції норм матеріального права при постановленні окремої ухвали є неприйнятним, оскільки апеляційний суд діє в межах доводів апеляційної скарги щодо окремої ухвали, якою вирішено питання процесуального характеру та надано судом оцінку дій учасників процесу в суді першої інстанції з повідомленням уповноваженої особи для проведення перевірки.

У відповідності до частини 2 статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Згідно із статтею 17 Закону України Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права.

Право на вмотивованість судового рішення є складовою права на справедливий суд, гарантованого статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, судом апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі Проніна проти України (Рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006). Зокрема, у пункті 23 рішення Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. Доводи скаржника зазначені в апеляційній скарзі та обставини, окрім вищеописаних обставин, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин і норм матеріального та процесуального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді та не стосуються меж перегляду окремої ухвали суду першої інстанції.

Колегія суддів дійшла висновку, що оскільки в суді першої інстанції встановлені різні показання свідків у справі, що обумовило реагування суду на такі порушення постановленням окремої ухвали, а окрему ухвалу прийнято з додержанням норм процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 249, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Окрему ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2018 року у справі №464/4194/18 - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Н.В. Ільчишин

Судді Л.Я. Гудим

Р.Й. Коваль

Повний текст постанови складено 13.02.2019