Рішення

від 23.01.2019 по справі 463/5807/17

ЛИЧАКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 463/5807/17

Провадження № 2/463/242/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2019 року Личаківський районний суд м. Львова

в складі: головуючого судді Леньо С. І.

з участю секретаря Станько Р.О.

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Львівської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю Любава-Шанс , ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів, Приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_5 про визнання недійсним договору іпотеки -

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів, який у встановленому законом порядку уточнив заявою від 24.04.2018р., яку одночасно направив відповідачам, та в кінцевому, просить ухвалити рішення, яким визнати недійсним з моменту укладення договір іпотеки № 2393 від 22.08.2016р., укладений між ТОВ Любава Шанс , ОСОБА_3, ОСОБА_4, посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_6

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що будівля на вул. Старознесенській, 194 у м. Львові, загальною площею 104,6 кв.м. належить на праві комунальної власності територіальній громаді м. Львова в особі Львівської міської ради відповідно до свідоцтва про право власності від 06.03.2006р. Питання щодо права власності на зазначені будівлі неодноразово було предметом судових спорів, за наслідками розгляду яких встановлено, що єдиним законним власником цієї нежитлової будівлі є територіальна громада м. Львова в особі Львівської міської ради, а процес вибуття приміщення з володіння територіальної громади м. Львова відбувався з порушенням вимог чинного законодавства, внаслідок чого ПП ВКФ Папірус-М не набуло право власності на спірний об'єкт. Незважаючи на це, ПП ВКФ Папірус-М передало спірне приміщення у статутний фонд новоствореної ТОВ Любава Шанс . В подальшому, 01.07.2015р. реєстраційною службою Львівського міського управління юстиції ТОВ Любава Шанс видано свідоцтво про право власності на нежитлове приміщення на вул. Старознесенській, 194 у м. Львові у зв'язку з внесенням ПП ВКФ Папірус-М об'єкта нерухомості до статутного капіталу ТОВ Любава Шанс . Рішенням Господарського суду Львівської області від 25.01.2017р., яке залишено без змін судами апеляційної та касаційної інстанції, вказане свідоцтво від 01.07.2015р. скасовано, а спірні приміщення витребувані з чужого незаконного володіння ТОВ Любава-Шанс . Разом з тим, після відкриття провадження у такій справі та до винесення рішення, ТОВ Любава-Шанс 22.08.2016р. уклала оспорюваний договір іпотеки з іпотекодержаелем ОСОБА_3 та позичальником ОСОБА_4, предметом якого є спірні приміщення. Через наведені вище обставини вважає, що договір іпотеки від 22.08.2016р. є таким, що порушує публічний порядок та крім цього, є таким, що укладений під впливом обману і тому, з цих підстав просить визнати його недійним.

В процесі розгляду даної справи ухвалою Личаківського районного суду м. Львова від 20.11.2017р. у порядку забезпечення позовних вимог, до розгляду справи по суті накладено арешт на нежитлове приміщення загальною площею 104,6 кв.м., що знаходиться за адресою м. Львів, вул. Старознесенська, 194.

Відповідно до пункту 9 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України у редакції Закону України № 2147-VIII від 3 жовтня 2017 року Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів , який набрав чинності 15.12.2017р., справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

З огляду на це, за погодженням з учасниками справи, ухвалою суду від 13.06.2018р., яка постановлена без виходу до нарадчої кімнати, розгляд справи розпочато зі стадії підготовчого провадження.

Крім того, ухвалою Личаківського районного суду м. Львова від 13.06.2018р. за клопотанням представника позивача до участі в справі як співвідповідача залучено ОСОБА_4 Визначено сторонам строк для подання відзиву, відповіді на відзив та письмових заперечень.

Відзиву, або письмових заперечень проти позову відповідачі суду не скерували.

Ухвалою Личаківського районного суду м. Львова від 01.10.2018р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Крім того, ухвалою Личаківського районного суду м. Львова від 23.01.2019р. відмовлено в задоволенні клопотання представника відповідача ТОВ Любава-Шанс про залишення вказаного позову без руху.

В судовому засіданні представник позивача - ОСОБА_1, повноваження якої підтверджуються належною довіреністю від 23.01.2018р., позовні вимоги підтримала. Дала пояснення, аналогічні вищенаведеним та просить позов задовольнити.

Представник відповідача - ТОВ Любава-Шанс - адвокат ОСОБА_2, повноваження якого підтверджуються довіреністю від 19.04.2018р. проти обґрунтованості позову заперечив, оскільки ТОВ Любава-Шанс було власником спірного приміщення та вправі було укладати договір іпотеки.

Інші відповідачі в судове засідання не з'явились, хоча про дату, місце та час розгляду справи повідомлялись належним чином, причин неявки не повідомили.

Треті особи в судове засідання також не з'явились, хоча про дату, місце та час розгляду справи повідомлялись належним чином. Представник Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради причин неявки не повідомив. Приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_5 скерувала до суду заяву про розгляд справи у її відсутності. У вирішенні спору покладається на розсуд суду.

Враховуючи обсяг зібраних доказів, який є достатнім для ухвалення законного та обґрунтованого рішення, суд вважає можливим закінчити розгляд справи у відсутності відповідачів та третіх осіб, які в судове засідання не з'явились.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши в сукупності зібрані докази та ухвалюючи рішення у відповідності до вимог ст. 264 ЦПК України, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення виходячи з наступного.

Відповідно до копії свідоцтва про право власності на нежитлову будівлю (а.с.35) від 06.03.2006р., яке видано Личаківською районною адміністрацією Львівської міської ради на підставі розпорядження ЛРМ ЛМР від 06.03.2006р. № 306, власником нежитлової будівлі в цілому за адресою м. Львів, вул. Старознесенська, 194 загальною площею 104,6 кв.м. є територіальна громада м. Львова, якій таке нерухоме майно належить на праві комунальної власності.

Розпорядження ЛРА ЛМР № 306 від 06.03.2006р., на підставі якого видано свідоцтво від 06.03.2006р. за позовом ПП ВКФ Папірус-М було предметом оскарження. Рішенням Господарського суду Львівської області від 29.10.2014р. (справа № 5015/4734/12), яке згідно даних Єдиного державного реєстру судових рішень не оскаржувалось та як наслідок, набрало законної сили, в задоволенні позову відмовлено.

Крім того, вказане розпорядження та свідоцтво було предметом оскарження у справі № 914/4190/13, провадження у якій порушено за позовом ПП ВКФ Папірус-М .

Рішенням Господарського суду Львівської області від 20.02.2014р. такий позов задоволено. Визнано за Приватним підприємством виробничо-комерційної фірми Папірус-М право власності на нежитлові приміщення, площею 104, 6 м.кв., що знаходяться за адресою м. Львів, вул. Старознесенська, 194, і позначені на поверховому плані ОКП ЛОР БТІ та ЕО від 10.02.2011 року під індексами 1, 2, 3, 4, 5, 6.

Визнано незаконним та скасовано Розпорядження Личаківської районної адміністрації № 306 від 06.03.2006 року Про оформлення права власності на нежитлову будівлю на вул. Старознесенська, 194 у м. Львові .

Скасовано свідоцтво від 06.03.2006 року № ЛР0520 про право власності на нежитлову будівлю, видане на підставі Розпорядження Личаківської районної адміністрації № 306 від 06.03.2006 року Про оформлення права власності на нежитлову будівлю на вул. Старознесенська, 194 у м. Львові .

Скасовано реєстрацію права комунальної власності за територіальною громадою м. Львова від 23.03.2006 року (Витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 23.03.2006 року, номер витягу 10188746) нежитлових приміщень, площею 104, 6 м. кв., що знаходяться за адресою м. Львів, вул. Старознесенська, 194.

Разом з тим, постановою Львівського апеляційного господарського суду від 03.07.2014р., яка залишена без змін постановою Вищого господарського суду України від 18.11.2013р., рішення Господарського суду Львівської області від 20.02.2014р. скасовано та відмовлено в задоволенні позову в частині визнання за ПП ВКФ Папірус-М права власності на нежитлові приміщення, площею 104,6 м.кв., що знаходяться за адресою м. Львів, вул. Старознесенська, 194, і позначені на поверховому плані ОКП ЛОР БТІ та ЕО від 10.02.2011р. під індексами 1, 2, 3, 4, 5, 6; скасування свідоцтва від 06.03.2006р. №ЛР0520 про право власності на нежитлову будівлю, видане на підставі розпорядження Личаківської районної адміністрації № 306 від 06.03.2006р.; скасування реєстрації права комунальної власності спірних нежитлових приміщень за територіальною громадою м. Львова.

В частині визнання незаконним та скасування розпорядження Личаківської районної адміністрації №306 від 06.03.2006р. Про оформлення права власності на нежитлову будівлю на вул. Старознесенська, 194 у м. Львові позов залишено без розгляду.

Крім того, останнім рішенням Господарського суду Львівської області від 09.12.2014р. у справі № 5015/6523/11, яке згідно даних Єдиного державного реєстру судових рішень не оскаржувалось, та як наслідок, набрало законної сили, відмовлено в задоволенні позовної вимоги Приватного підприємства виробничо-комерційної фірми Папірус-М до Товариства з обмеженою відповідальністю Зіронька про визнання права власності на нежитлове приміщення площею 104,6 кв. м. з індексами 1, 2, 3, 4, 5, 6, що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Старознесенська, 194.

В свою чергу, постановою Львівського окружного адміністративного суду від 05.11.2015р. (справа № 813/2316/15), яка згідно даних Єдиного державного реєстру судових рішень не оскаржувалась та набрала законної сили, скасовано рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України ОСОБА_7, індексний номер 12050588 від 31.03.2014 р., про державну реєстрацію права власності за Приватним підприємством виробничо-комерційна фірма Папірус-М на нежитлове приміщення, що знаходиться за адресою м. Львів вул. Старознесенська, 194 та зобов'язано Львівське міське управління юстиції внести запис до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про скасування державної реєстрації права власності за Приватним підприємством виробничо-комерційна фірма Папірус-М на нежитлове приміщення, що знаходиться за адресою м. Львів вул. Старознесенська, 194, проведеної на підставі рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України ОСОБА_7, індексний номер 12050588 від 31.03.2014р.

При цьому, у всіх зазначених судових рішеннях судами встановлено, що єдиним законним власником нежитлової будівлі за адресою м. Львів. вул. Старознесенська, 194 у м. Львові є територіальна громада м. Львова в особі Львівської міської ради, а як зазначено в постанові Львівського апеляційного господарського суду від 03.07.2014р., ТОВ Зіронька не набуло права власності на спірні приміщення і як наслідок, не могло продати їх, а ТОВ ВКФ Папірус-М , відповідно купити їх.

Разом з тим, після скасування судом апеляційної інстанції рішення Господарського суду Львівської області від 20.02.2014р. про визнання за ПП Папірус-М права власності на спірні приміщення, 01.07.2015р. Реєстраційною службою Львівського міського управління юстиції видано відповідачу ТОВ Любава-Шанс свідоцтво про право власності на нерухоме майно (а.с.60).

Відповідно до копії статуту ТОВ Любава Шанс (а.с.72-82), зареєстрованого 08.12.2015р., учасником такого є ПП ВКФ Папірус-М , яке здійснює вклад до статутного капіталу ТОВ Любава Шанс нерухомим майном, а саме нежитловими приміщеннями загальною площею 104,6 кв.м. за адресою м. Львів, вул. Старознесенська, 194.

В подальшому, 22.08.2016р. між ОСОБА_3 як іпотекодержателем, ТОВ Любава Шанс як іпотекодавцем та ОСОБА_4 як позичальником укладено договір іпотеки (а.с.57-59), предметом якого є спірні приміщення.

Однак, рішенням Господарського суду Львівської області від 25.01.2017р. (а.с.14-21), яке залишене без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 30.05.2017р. (а.с.22-28) та постановою Вищого господарського суду України від 10.10.2017р. (а.с.29-34), скасовано свідоцтво про право власності ТОВ Любава Шанс від 01.07.2015р. № 39911316, видане реєстраційною службою Львівського міського управління юстиції на нежитлове приміщення на вул. Старознесенській, 194 у м. Львові та витребувано з чужого незаконного володіння ТОВ Любава Шанс нежитлові приміщення загальною площею 104,6 кв.м., що знаходяться за адресою м. Львів, вул. Старознесенська, 194 та передано їх Львівській міській раді.

Згідно із частиною першою статті 1 Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Згідно із статтею 321 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси.

Отже, при розгляді спору суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Крім того, відповідно до частини першої статті 11 ЦК України цивільні права та обв'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Частиною другою цієї ж статті передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків можуть бути як правочини (пункт 1), так і інші юридичні факти (пункт 4).

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (частина перша статті 202 ЦК України). Зміст правочину не може суперечити ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, а недодержання стороною (сторонами) правочину в момент його вчинення цих вимог чинності правочину є підставою недійсності відповідного правочину (частина перша статті 203, частина перша статті 215 цього Кодексу).

Згідно із частиною другою статті 16, частиною першою статті 215 ЦК України одним зі способів захисту порушеного права є визнання недійсним правочину, укладеного з недодержанням стороною (сторонами) вимог, установлених частинами першою-третьою, п'ятою, шостою статті 203 цього Кодексу, зокрема у зв'язку з невідповідністю змісту правочину цьому Кодексу та іншим актам цивільного законодавства.

Статтею 228 ЦК України визначено правові наслідки вчинення правочинів, що порушують публічний порядок, вважаються серйозними порушеннями законодавства, мають антисоціальний характер і посягають на істотні громадські та державні (публічні) інтереси, та встановлено перелік правочинів, які є нікчемними та порушують публічний порядок.

Відповідно до цієї статті, по-перше, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним; по-друге, правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Виділяючи правочин, що порушує публічний порядок, як окремий вид нікчемних правочинів, ЦК України виходить зі змісту самої протиправної дії та небезпеки її для інтересів держави і суспільства загалом, а також значимості порушених інтересів внаслідок вчинення такого правочину.

Отже, положеннями статті 228 ЦК України визначено перелік правочинів, які є нікчемними, як такі, що порушують публічний порядок.

У пункті 18 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року № 9 Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними роз'яснено, що при кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін.

Статтею 4-5 ГПК України в редакції, чинній до 15.12.2017р. та статтею 14 КАС України в тій же редакції, які були чинним на час прийняття господарськими та адміністративним судами судових рішень відносно спірних приміщень, визначено принципи обов'язковості судових рішень, що набрали законної сили.

Іпотекою, згідно ч. 1 ст. 575 ЦК України є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Відповідно до ч. 2 ст. 583 ЦК України заставодавцем може бути власник речі або особа, якій належить майнове право, а також особа, якій власник речі або особа, якій належить майнове право, передали річ або майнове право з правом їх застави.

Згідно ч. 3 ст. 583 ЦК України застава права на чужу річ здійснюється за згодою власника цієї речі, якщо для відчуження цього права відповідно до договору або закону потрібна згода власника.

Разом з тим, право власності ПП Папірус-М скасоване постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 03.07.2014р., внаслідок чого після цього відповідач ТОВ Любава-Шанс не могло набути такого права від попереднього власника ПП Папірус-М , а останній, в свою чергу, не міг передати такого майна до статутного капіталу ТОВ Любава Шанс .

З огляду на це, укладення в подальшому оспорюваного договору іпотеки, на переконання суду спрямоване на незаконне заволодіння майном територіальної громади і недопущення в подальшому витребування майна з чужого незаконного володіння та повернення його власнику, внаслідок чого такий правочин суперечить інтересам територіальної громади, порушує публічний порядок та відповідно до ст. ст. 203, 215 ЦПК України з цих підстав підлягає визнанню недійним.

Відтак, суд ухвалює рішення про задоволення позову в повному обсязі, що відповідає правовим висновкам Верховного Суду, які викладені в постанові від 10.10.2018р. (справа № 203/3739/15-ц).

В свою чергу, виходячи з встановлених судом обставин, умисел на незаконне заволодіння майном територіальної громади існував в усіх учасників оспорюваного правочину, що відповідно виключає можливість визнання правочину недійним з підстав, передбачених ст. 230 ЦК України, оскільки укладення правочину під впливом обману може мати місце виключно якщо одна сторона діяла недобросовісно по відношенню до іншої сторони, яка не могла не знати про таку поведінку цієї сторони.

Відтак, з цієї підстави оспорюваний правочин не підлягає визнанню недійсним, що не впливає на висновки суду про необхідність задоволення позову.

У відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України, з відповідачів на користь позивача належить стягнути судовий збір в розмірі 2400 грн., сплата якого підтверджується відповідними квитанціями (а.с.1, 9).

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 12,81,82,141,223,263-265,268 ЦПК України, ст.ст. 3, 11, 15, 16, 202, 203, 215, 228, 230, 236, 509, 526, 546, 575, 583 ЦК України, суд -

в и р і ш и в:

Позов Львівської міської ради (м. Львів, пл. Ринок, 1) до Товариства з обмеженою відповідальністю Любава-Шанс (м. Львів, вул. Довженка, 20/26, код ЄДРПОУ 39758878), ОСОБА_3 (Івано-Франківська область, с. Крихівці, вул. Д.Галицького, 43, ідентифікаційний номер НОМЕР_1), ОСОБА_4 (Львівська область, Яворівський район, с. Ясниська, вул. Незалежності, 26, ідентифікаційний номер НОМЕР_2), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради (м. Львів, пл. Галицька, 15), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів, Приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_5 (м. Львів, вул. Мазепи, 25-а) про визнання недійсним договору іпотеки - задовольнити.

Визнати недійсним з моменту укладення договір іпотеки № 2393 від 22 серпня 2016 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю Любава-Шанс , ОСОБА_3, ОСОБА_4, посвідчений Приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_5.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Любава-Шанс на користь Львівської міської ради 800 грн. судового збору.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Львівської міської ради 800 грн. судового збору.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь Львівської міської ради 800 грн. судового збору.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в порядку та строки передбачені ст. ст. 354,355, пп. 15.5 п. 15 Розділу ХІІІ Перехідні положення ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складено 04.02.2019 року.

Суддя: Леньо С. І.