Ухвала

від 31.01.2019 по справі 757/41579/18-к

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня 2019 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

при секретарі судового засідання ОСОБА_4

за участю прокурора ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві апеляційну скаргу представника власника майна ОСОБА_6 , адвоката ОСОБА_7 , на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 22 серпня 2018 року, -

ВСТАНОВИЛА:

Цією ухвалою задоволено клопотання старшого слідчого з особливо важливих справ шостого відділу з розслідування кримінальних проваджень управління з розслідування ОВС Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України ОСОБА_8 та накладено арешт на майно, яке належить підозрюваному ОСОБА_6 , а саме на: об`єкт незавершеного будівництва будівлі охорони 91% готовності за адресою: АДРЕСА_1 ; земельні ділянки з кадастровими номерами 0510100000:03:053:0254 та 0510100000:03:053:0251, що розташовані за адресою: АДРЕСА_2 , земельні ділянки кадастрові номери 0520688900:01:003:0233, 0520688900:01:003:0225, 0520688900:01:003:0224, 0520688900:01:003:0223, 0520688900:01:003:0222, 0520688900:01:003:0221, 0520688900:01:003:0220, 0520688900:01:003:0219, 0520688900:01:003:0218, що розташовані за адресою: Вінницька область, Вінницький район, с/рада Якушинецька; 1/5 частини земельної ділянки кадастровий номер 0510100000:01:036:0184, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 ; будівля магазину з офісним приміщенням літ. «А», розмір частки 19/100 за адресою: АДРЕСА_3 ; нежитлове приміщення, розмір частки 1/125, за адресою: АДРЕСА_4 ; земельні ділянки з кадастровими номерами 0510100000:02:045:0089, 0510100000:02:045:0076, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_4 ; земельну ділянку з кадастровим номером 0520680500:05:001:0671, що знаходиться за адресою: Вінницька область, Вінницький район, с. Бохоники, пров. Сучасний, Гніванське шосе.

Постановлене рішення слідчий суддя мотивував тим, що стороною обвинувачення доведено наявність підстав для застосування такого заходу кримінального провадження з метою забезпечення конфіскації майна, як виду покарання.

В апеляційній скарзі представник власника майна, посилаючись на незаконність і необґрунтованість ухвали слідчого судді, просить її скасувати та постановити нову, якою в задоволенні клопотання слідчого про арешт майна відмовити.

Також апелянт ставить питання про поновлення пропущеного строку на оскарження ухвали слідчого судді. Оскільки розгляд клопотання слідчого про арешт майна відбувся без повідомлення власника цього майна та його представника, а копію постановленого судом рішення вони не отримували, адвокат ОСОБА_7 просить визнати причину пропуску строку поважною.

Адвокат ОСОБА_7 , будучи належним чином повідомлений про дату розгляду справи, в судове засідання суду апеляційної інстанції не з`явився, а тому, виходячи з положень ч. 1 ст. 172 та ч. 4 ст. 405 КПК України, колегія суддів вважає за можливе розглянути дану справу за його відсутності.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вважаючи ухвалу слідчого судді законною і обґрунтованою, дослідивши матеріали судового провадження, перевіривши доводи апеляційної скарги в тому числі і щодо поважності причин пропуску строку на оскарження рішення суду першої інстанції, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Враховуючи ті обставини, що розгляд клопотання про арешт майна відбувся без повідомлення власника майна та його представника, а надані суду матеріали не містять відомостей про направлення останнім копії постановленого судом рішення, колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги про поважність причин пропуску строку на оскарження ухвали слідчого судді та вважає за можливе його поновити.

Що стосується посилань апелянта про відсутність підстав для накладення арешту на майно, то колегія суддів, дослідивши надані їй матеріали, вважає їх безпідставними з огляду на такі обставини.

Відповідно до вимог ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

На переконання колегії суддів, слідчий суддя, під час розгляду клопотання слідчого про накладення арешту на майно, в повній мірі дотримався вказаних вимог закону.

Згідно положень ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Крім того, ч. 2 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна, як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно ч. 5 ст. 170 КПК України, у випадку передбаченому п. 3 ч. 2 цієї статті, тобто з метою конфіскації майна, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадку, передбаченому Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Як вбачається з наданих суду матеріалів Управлінням з розслідування ОВС Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42017160000000054 від 20 січня 2017 року в рамках якого, ОСОБА_6 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 212 КК України.

Санкція ч. 3 ст. 212 КК України передбачає додаткове покарання у виді конфіскації майна.

ОСОБА_6 повідомлено про підозру у спосіб визначений ч. 1 ст. 276 КПК України, у зв`язку з чим він набув в рамках кримінального провадження № 42017160000000054 статусу підозрюваного.

Зазначене у клопотанні слідчого майно належить ОСОБА_6 на праві власності.

Таким чином, є підстави вважати, що суд у випадку, передбаченому Кримінальним кодексом України, може призначити йому покарання у виді конфіскації майна.

З урахуванням вище наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала слідчого судді постановлена у відповідності до вимог чинного законодавства, із з`ясуванням всіх обставин, які мають значення для вирішення справи, оскільки надані слідчим матеріали доводять наявність правових підстав для накладення арешту на майно.

На цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що надані суду матеріали є достатніми для застосування в рамках даного кримінального провадження заходів його забезпечення, одним із яких і є накладення арешту на майно.

У зв`язку з цим, колегія суддів не вбачає підстав для скасування ухвали слідчого судді, а відтак, подана апеляційна скарга, за викладених в ній доводів, задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 170, 171, 173, 404, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Клопотання представника власника майна ОСОБА_6 , адвоката ОСОБА_7 , про поновлення пропущеного строку на оскарження ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 22 серпня 2018 року, задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 22 серпня 2018 року, якою задоволено клопотання старшого слідчого з особливо важливих справ шостого відділу з розслідування кримінальних проваджень управління з розслідування ОВС Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України ОСОБА_8 та накладено арешт на майно, яке належить підозрюваному ОСОБА_6 , а саме на: об`єкт незавершеного будівництва будівлі охорони 91% готовності за адресою: АДРЕСА_1 ; земельні ділянки з кадастровими номерами 0510100000:03:053:0254 та 0510100000:03:053:0251, що розташовані за адресою: АДРЕСА_2 , земельні ділянки кадастрові номери 0520688900:01:003:0233, 0520688900:01:003:0225, 0520688900:01:003:0224, 0520688900:01:003:0223, 0520688900:01:003:0222, 0520688900:01:003:0221, 0520688900:01:003:0220, 0520688900:01:003:0219, 0520688900:01:003:0218, що розташовані за адресою: Вінницька область, Вінницький район, с/рада Якушинецька; 1/5 частини земельної ділянки кадастровий номер 0510100000:01:036:0184, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 ; будівля магазину з офісним приміщенням літ. «А», розмір частки 19/100 за адресою: АДРЕСА_3 ; нежитлове приміщення, розмір частки 1/125, за адресою: АДРЕСА_4 ; земельні ділянки з кадастровими номерами 0510100000:02:045:0089, 0510100000:02:045:0076, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_4 ; земельну ділянку з кадастровим номером 0520680500:05:001:0671, що знаходиться за адресою: Вінницька область, Вінницький район, с. Бохоники, пров. Сучасний, Гніванське шосе, залишити без зміни, а апеляційну скаргу представника власника майна ОСОБА_6 , адвоката ОСОБА_7 , - без задоволення.

Ухвала апеляційного суду є остаточною і оскарженню в касаційному порядку не

підлягає.

Судді: ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

Справа № 11-сс/824/599/2019 Категорія ст. 170 КПК України

Слідчий суддя суду 1-ї інстанції: ОСОБА_9

Доповідач: ОСОБА_1