Постанова

від 05.02.2019 по справі 376/2044/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа №760/4318/16-ц

Апеляційне провадження №22-ц/824/2634/2019

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 лютого 2019 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах - головуючого Сержанюка А.С., суддів Матвієнко Ю.О., Сліпченка О.І., із участю секретаря Топольського В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Сквирського районного суду Київської області від 30 серпня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: ОСОБА_3 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_4 про збільшення розміру аліментів, які стягуються за рішенням суду, стягнення коштів на додаткові витрати на дитину,

В С Т А Н О В И В :

19 серпня 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду із названим позовом, де просила збільшити розмір аліментів і стягнути з відповідача щомісячно, без урахування часу канікул, аліменти в розмірі 1/6 частки всіх видів його заробітку ( доходів ), але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, стягнути з відповідача на її користь, в рахунок відшкодування понесених нею додаткових витрат на утримання дочки, грошову суму в розмірі - 47 600 грн., з яких: 45 100 грн. - за навчання у 2016-2018 році, 2 500 грн. - за навчання в центрі іноземних мов у 2017-2018 році, стягнути з відповідача на її користь в рахунок пені за несплату заборгованості понесених позивачем додаткових витрат на утримання дочки грошову суму в розмірі - 3 223,73 грн., з яких: 3 222,52 грн. - пеня за інфляцією, 1,21 грн. - пеня з 3% річних, зобов'язати відповідача сплатити до Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка на користь ОСОБА_6 грошову суму в розмірі - 46 200 грн. за навчання на 2019-2020 роки, передбачивши фінансування додаткових витрат наперед постійними платежами по 1 650 грн., щомісячно, починаючи з 01 лютого 2018 року по 01 червня 2020 року, зробити перерахунок аліментів з 08 липня 2017 року.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що сторони мають повнолітню дочку - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка з 01 вересня 2016 року навчається в Інституті міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка на денній формі навчання по спеціальності міжнародне право.

Вартість освітньої послуги становить 176 000 грн., а термін навчання -по 30 червня 2020 року.

Рішенням Сквирського районного суду Київської області від 06 липня 2017 року з ОСОБА_2 стягнуто щомісячно, без урахування часу канікул, аліменти в розмірі 1/6 всіх видів його заробітку ( доходів ), але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на користь позивача на період навчання дочки ОСОБА_6 в Інституті міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка, починаючи з 16 травня 2017 року.

При цьому, ОСОБА_6 перебуває на утриманні матері та потребує матеріальної допомоги, витрати на її утримання, навчання збільшилися, аліменти визначені за рішенням суду є недостатніми, однак відповідач добровільно відмовляється сплачувати кошти на час навчання повнолітньої дочки в більшому розмірі та сплачувати половину додаткових витрат на навчання дочки, які понесла позивач у розмірі 5 000 грн. за навчання в центрі іноземних мов у 2017-2018 роках і 90 200 грн. за навчання у 2016-2018 роках.

ОСОБА_2 матеріально забезпечений, стан його здоров'я задовільний, має на утриманні іншу дитину.

Рішенням Сквирського районного суду Київської області від 30 серпня 2018 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.

Збільшено розмір аліментів, визначених рішенням Сквирського районного суду Київської області від 06 липня 2017 року.

Стягнуто з ОСОБА_2, щомісячно, без урахування часу канікул, аліменти в розмірі 1/6 частки його заробітку ( доходу ), але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на період навчання дочки ОСОБА_6 в Інституті міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Стягнення аліментів у новому розмірі проводити з дня набрання рішенням суду законної сили, в особі матері ОСОБА_1.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 6 600 грн. додаткових витрат, пов'язаних із навчанням дитини ОСОБА_6, в Інституті міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка з 01 вересня до 15 жовтня 2016 року.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 2 206 грн. судових витрат.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

На обґрунтування ухваленого рішення, місцевий суд зазначив, що ОСОБА_6 з 01 вересня 2016 року навчається в Інституті міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка на денній формі навчання по спеціальності міжнародне право.

Позивачем, згідно квитанції №0.0.601960687.2 від 17 серпня 2016 року, сплачено вартість навчання ОСОБА_6 у 2016-2017 роках у сумі 44 000 грн.

З урахуванням наведеного, суд вважає, що ОСОБА_1 фактично понесла додаткові витрати, пов'язані з навчанням неповнолітньої дитини з 01 вересня до 15 жовтня 2016 році і вони підлягають стягненню з відповідача в розмірі 6 600 грн., виходячи з вартості щомісячної освітньої послуги ( за винятком часу канікул ), що ОСОБА_6 досягла повноліття лише 15 жовтня 2016 року, що має істотне значення.

Так, враховуючи збільшення витрат на утримання повнолітньої дочки, матеріальний стан платника аліментів, наявність у платника аліментів іншої дитини ОСОБА_4, суд вважає змінити розмір аліментів та стягувати з відповідача щомісячно аліменти в розмірі 1/6 частки його заробітку ( доходу ), але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на користь ОСОБА_1 на період навчання дочки ОСОБА_6 в Інституті міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка, по 30 червня 2020 року, без урахування часу канікул.

Суд не вбачає правових підстав для задоволення заявлених позивачем вимог про стягнення з відповідача на її користь додаткових витрат за навчання з 15 жовтня 2016 року, 2 500 грн. - за навчання в центрі іноземних мов у 2017-2018 роках, пеню за несплату заборгованості понесених позивачем додаткових витрат, зобов'язання відповідача сплачувати додаткові витрати за навчання з 01 лютого 2018 року по 01 червня 2020 року, зробити перерахунок аліментів з 08 липня 2017 року.

Не погоджуючись із ухваленим судом рішенням, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу , посилаючись на його незаконність та необґрунтованість, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, а також порушенням норм матеріального та процесуального права при його ухваленні.

Просить рішення Сквирського районного суду Київської області від 30 серпня 2018 року скасувати частково та ухвалити нове рішення у відповідній частині та змінити рішення наступним:

стягнення аліментів у новому розмірі проводити з 08 серпня 2017 року, в особі матері ОСОБА_1,

стягнути аліменти з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування понесених нею витрат на утримання дочки ОСОБА_6 грошову суму в розмірі 47 600 грн., з них: 45 100 грн. за навчання в Інституті міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка за 2016-2018 роки та 2 500 грн. за навчання в центра іноземних мов в 2017-2018 році, з подальшою оплатою 50% від вартості навчання до досягнення дитини двадцяти трьох років, за умови продовження нею навчання.

В іншій частині судове рішення не оскаржується.

Суд, закінчивши з'ясування обставин справи і перевірку їх доказами, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі, у межах доводів та вимог апеляційної скарги, вислухавши учасників процесу в судових дебатах, вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, керуючись наступним.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Якщо одна із сторін визнала пред'явлену до неї позовну вимогу під час судового розгляду повністю або частково, рішення щодо цієї сторони ухвалюється судом згідно з таким визнанням, якщо це не суперечить вимогам статті 206 цього Кодексу.

Як встановлено судом, що підтверджується і матеріалами справи, сторони мають повнолітню дочку - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 ( а.с. 72 ).

ОСОБА_6 з 01 вересня 2016 року навчається в Інституті міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка на денній формі навчання по спеціальності міжнародне право.

Термін навчання з 01 вересня 2016 року по 30 червня 2020 року, а вартість освітньої послуги становить 176 000 грн. ( а.с. 76-77 ).

Рішенням Сквирського районного суду Київської області від 06 липня 2017 року з ОСОБА_2 стягнуто щомісячно, без урахування часу канікул, аліменти в розмірі 1/6 всіх видів його заробітку ( доходів ), але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на користь позивача на період навчання дочки ОСОБА_6 в Інституті міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка, починаючи з 16 травня 2017 року ( а.с. 74-75 ).

Також встановлено, що на утримані ОСОБА_2 перебуває ОСОБА_4, що не оспорюється сторонами.

Позивачем, згідно квитанції №0.0.601960687.2 від 17 серпня 2016 року, сплачено вартість навчання ОСОБА_6 у 2016-2017 роках у сумі 44 000 грн. ( а.с. 78 ).

11 червня 2017 року сплачено за навчання іноземної мови в центрі іноземних мов у 2017-2018 роках - 5 000 грн. ( а.с. 78 зв. ).

03 вересня 2017 року було сплачено за навчання у 2017-2018 роках 44 000 ( 17 600 + 26 400 ) грн. та 07 вересня 2017 року 2 200 ( 880 + 1 320 ) грн. ( а.с. 79-80 ).

19 серпня 2017 року, у зв'язку з тим, що відповідач добровільно не сплачує кошти на додатково понесені витрати на навчання їх дочки, ОСОБА_1 звернулася до суду із названим позовом ( а.с. 1-5 ).

Разом з тим, ОСОБА_2 визнав позов в частині збільшення розміру аліментів, що стягуються з нього щомісячно, без урахування часу канікул, в розмірі 1/6 частки всіх видів його заробітку ( доходів ), але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку ( а.с. 92-93 ).

Таким чином, враховуючи наведе, на переконання апеляційного суду,місцевий суд вірно зазначив, що підлягають до відшкодування понесенні ОСОБА_1 фактичні понесені додаткові витрати, пов'язані з навчанням неповнолітньої дитини починаючи з 01 вересня до 15 жовтня 2016 року, що становить 6 600,00 грн., виходячи із вартості щомісячної освітньої послуги ( за винятком часу канікул ), оскільки ОСОБА_6 15 жовтня 2016 року досягла повноліття та відповідно до положень ст.ст. 185, 199, 200 СК України після повноліття вона має право лише на аліменти у твердій грошовій сумі і ( або ) у частці від заробітку ( доходу ) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу, які було присуджено рішенням Сквирського районного суду Київської області від 06 липня 2017 року

Крім цього, місцевим судом обґрунтовано змінено розмір присуджених аліментів до 1/6 частки його заробітку ( доходу ), але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на користь ОСОБА_1 на період навчання дочки ОСОБА_6 в Інституті міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка, по 30 червня 2020 року, за виключенням часу канікул, врахувавши матеріальний стан платника аліментів, наявність на його утриманні іншої дитини - ОСОБА_4.

При цьому, незазначення в названому абзаці резолютивної частини рішення строку зміни розміру аліментів, на переконання апеляційного суду, не є підставою для зміни чи скасування рішення, оскільки зазначений недолік може бути усунутий самим місцевим судом, зокрема, шляхом виправлення описки у відповідності до положень ст. 269 ЦПК України.

Також, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що решта позовних вимог щодо участі відповідача у додаткових витратах на утримання його доньки, понесених після досягнення нею повноліття, не підлягають до задоволення за їх необґрунтованістю.

Зазначене повністю узгоджується з правовою позицією,викладеною у постанові Верховного Суду України від 24 лютого 2016 року в справі №6-1296цс15.

За таких обставин, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, визначив відповідно до них правовідносини і, з додержанням норм матеріального і процесуального права, зокрема, ст.ст. 180, 181, 185, 191, 192, 198-201 СК України, ст.ст. 5, 10-13, 76-81, 259, 263-265 ЦПК України, ухвалив законне і обґрунтоване судове рішення про часткове задоволення позовних вимог.

А тому, доводи ОСОБА_1 про незаконність та необґрунтованість рішення, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, а також порушенням норм матеріального та процесуального права при його ухваленні, зокрема, ст.ст. 50, 55, 141, 150, 155, 157, 166, 181, 182, 191, 192, 194, 196, 199, 201 СК України, ст.ст. 210, 263, 265, 268, 272 ЦПК України, з точки зору суду другої інстанції та в силу викладеного, не знайшли свого підтвердження при апеляційному розгляді скарги.

Інші обставини, зазначені апелянтом, зокрема, про те, що судом порушено строки розгляду цієї справи, несвоєчасно виготовлений повний текст оскаржуваного судового рішення, відповідач зобов'язаний утримувати повнолітню доньку до досягнення нею двадцяти трьох років, право на утримання припиняється у разі припинення навчання, заборгованість відповідача по аліментах є доказом його ухилення від їх сплати, на думку апеляційного суду та у силу викладеного, не є правовою підставою для задоволення, як позовних вимог в повному обсязі, так і апеляційних вимог.

Законність та обгрунтованість судового рішення, що не оскаржується ОСОБА_1, судом апеляційної інстанції не переглядається у відповідності до положень ч. 1 ст. 367 ЦПК України, оскільки ним не встановлено порушення норм процессуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, та неправильного застосування норм матеріального права.

А тому, викладені у апеляції доводи суд другої інстанції відносить до числа формальних, відповідно, рішення, ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права , не може бути скасоване у відповідності до положень ст. 375 ЦПК України .

Окрім цього, у відповідності до вимог ч. 2 ст. 376 ЦПК України , порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи, чого судом не виявлено.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 5, 10-13 , 76-81 , 263 , 367 , 368 , 374 , 381-384 ЦПК України , апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Сквирського районного суду Київської області від 30 серпня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: ОСОБА_3 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_4 про збільшення розміру аліментів, які стягуються за рішенням суду, стягнення коштів на додаткові витрати на дитину - без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.

Головуючий А.С. Сержанюк

Судді: Ю.О. Матвієнко

О.І. Сліпченко