Рішення

від 05.02.2019 по справі 904/84/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.02.2019м. ДніпроСправа № 904/84/19

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Соловйової А.Є., за участю секретаря судового засідання Гаркуші К.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УНІВЕРСАЛ-СПЕЦТЕХНІКА", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРО ВУД ПРОЦЕСІНГ", м. Дніпро

про стягнення боргу із урахуванням пені, інфляційних втрат та 3% річних в сумі 59 379,66 грн за договором оренди №1506/2018-О від 15.06.2018

Представники:

від позивача: Потапенко В.Г., адвокат, свідоцтво №2749/10 від 27.01.2005

від відповідача: не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "УНІВЕРСАЛ-СПЕЦТЕХНІКА" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕВРО ВУД ПРОЦЕСІНГ" (надалі - відповідач) про стягнення 50 355,98 грн основного боргу, 5 825,17 грн пені, 2 807,48 грн інфляційних втрат та 391,03 грн 3% річних за договором оренди №1506/2018-О від 15.06.2018, додатку №1 від 15.06.2018 до Договору оренди.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем строків сплати орендних платежів, встановлені п.1.1. додатку №1 до договору оренди №1506/2018-О від 15.06.2018.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 10.01.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження , судове засідання призначено на 29.01.2019.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 29.01.2019 відкладено розгляд справи на 05.02.2019 у зв'язку з неявкою відповідач та задоволенням клопотання останнього про відкладення розгляду справи.

05.02.2019 в судове засідання з'явився представник позивача, який надав уточнення попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс в зв'язку із розглядом справи за позовною заявою про стягнення боргу із урахуванням пені, інфляційних втрат та 3% річних (вх. №5494/19 від 05.02.2019). Суд прийняв до розгляду надане позивачем уточнення попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат.

Представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги з урахуванням уточнення попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат за вх. №5494/19 від 05.02.2019.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, своїм процесуальним правом на подачу відзиву на позовну заяву не скористався, 05.02.2019 на електронну пошту суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи .

Представник позивача в судовому засіданні заперечив проти задоволення клопотання відповідача про відкладення розгляду справи і надав заяву про зловживання процесуальними правами представником відповідача, в якій вказав, що в діях останнього (адвоката Степанова І.В.) вбачається зловживання процесуальними правами, відсутність поваги до учасників судового процесу, що є неприпустимим. Представник позивача просив прийняти до увагу його заяву про зловживання процесуальними правами представником відповідача - адвокатом Степановим І.В., і зазначив, що підстав для вжиття заходів реагування на цьому етапі не вбачає.

Суд долучив до матеріалів справи заяву позивача про зловживання процесуальними правами представником відповідача.

Що стосується клопотання клопотання відповідача, суд виходить з такого.

Згідно зі ст. 169 Господарського процесуального кодексу України заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим кодексом.

Статтею 170 Господарського процесуального кодексу України визначені загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання заперечення.

Так, частиною 2 статті 170 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що письмові заяви, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником.

В той же час, заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕВРО ВУД ПРОЦЕСІНГ", яка надійшла на електронну пошту суду за вх. №5340/19 від 05.02.2019, в графі "_ _____ Адвокат Степанов І.В." не містить підпису останнього , що є порушенням ч.2 ст.170 ГПК України.

Відповідно до частини 4 ст.170 Господарського процесуального кодексу України суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.

Згідно з частинами 8, 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Ухвалою суду від 10.01.2019 було запропоновано відповідачу надати відзив на позовну заяву з доказами направлення його на адресу інших учасників справи протягом 15 днів з дня вручення ухвали про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі.

В клопотанні про відкладення розгляду справи (за вх. №4163/19 від 28.01.2019) відповідачем зазначено, що ухвалу суду від 10.01.2019 у справі №904/84/19 ним отримано 21.01.2019, а отже строк для подання відзиву спливає 05.02.2019 .

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України" Європейський суд з прав людини зробив, зокрема, висновок про те, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Передбачене ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії"(Alimentaria Sanders S. A. v. Spain") від 07.07.1989).

Відтак, особа, яка добросовісно користується наданими законом процесуальними правами, зобов'язана слідкувати за перебігом розгляду своєї заяви.

В той же час, відповідач, по-перше, правом на подання відзиву в строк, визначений в ухвалі суду від 10.01.2019 по справі №904/84/19 не скористався, по-друге, будь-яких поважних причин ненадання відзиву в установлений судом строк не навів; по-третє, доказів неможливості явки в судове засідання, призначене на 05.02.2019, та неможливості заміни представника відповідача і неможливості розгляду справи без участі представника відповідача не надав.

Враховуючи викладене, в силу положень частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України, суд вирішує спір за наявними матеріалами справи.

У судовому засіданні 05.02.2019 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

15.06.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "УНІВЕРСАЛ-СПЕЦТЕХНІКА" (далі - позивач, орендодавець) і Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕВРО ВУД ПРОЦЕСІНГ" (далі - відповідач, орендар) укладений договір оренди №1506/2018-О (далі - Договір), відповідно до п. 1.1 якого предметом цього договору є надання орендодавцем в строкове платне користування (оренду) орендарю підйомно-транспортного обладнання (навантажувачі, річтраки, транспортувальники палет та інші) - далі "Майно" або "Об'єкт оренди", за умови сплати останнім орендної плати згідно додатку №1, що є невід'ємною частиною даного договору. Перелік майна, що передається в оренду за даним договором та його кількість та вартість, зазначено в додатку №1 до даного договору, що є його невід'ємною частиною. Технічна характеристика майна, що передається в оренду за даним договором, зазначена а додатку №4 до даного договору, що є його невід'ємною частиною.

Відповідно до п.1.4.1 Додатку №1 від 15.06.2018 до Договору, протягом 10 днів, після підписання Договору, а саме 21.06.2018 позивач передав, а відповідач прийняв в користування майно (обладнання), що підтверджується Актом прийому-передачі обладнання (майна) №1 (додаток №2 від 21.06.20918 до Договору), згідно специфікації в Додатку №4 до Договору.

Згідно з п. 3.1 Договору орендар виплачує орендодавцю орендну плату за користування майном відповідно до додатку №1, що є невід'ємною частиною цього договору.

За умовами п. 1.1.1 Додатку №1 до договору оренди №1506/2018-О від 15.06.2018, розмір орендної плати за один календарний місяць користування кожною окремою одиницею майна та розмір відновлювальної вартості, зазначені в п. 1.3 даного додатку в гривні, розраховані, виходячи з наступного курсу НБУ євро до гривні: 1 Євро = 30,7556 грн (погоджений сторонами курс на дату укладення цього додатку) і є попередньою орієнтовною ціною, яка підлягає перегляду відповідно до п. 1.1.4 даного додатку і діє до встановлення остаточної ціни. еквівалент орендної плати замісяцьь в іноземній валюті з кожної окремої одиниці майна з урахуванням ПДВ зазначено в п. 1.3 даного додатку. Загальна сума орендної плати за все майно за місяць, з урахуванням ПДВ, становить 580 євро.

Орендна плата за звітний місяць оренди сплачується не пізніше 3-го робочого дня такого звітного місяця (п. 1.1.2 Додатку №1 до Договору).

Проте взяті на себе по Договору зобов'язання щодо здійснення орендних платежів відповідач в повному обсязі не виконав, чим порушив умови Договору, а саме:

1) рахунок-фактуру №СФ-000004915 від 15.06.2018 на суму 5946,08 грн, відповідно до Акту №ОУ-0000522 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 27.06.2018, відповідач в порядку та на умовах визначених п. 1.1.2 Додатку №1 від 15.06.2018 до Договору сплатив без прострочення платежу: 22.06.2018 від відповідача надійшла оплата згідно рахунку-фактури №СФ-000004915 від 21.06.2018 в сумі 5946,08 грн, згідно виписки з банку, копія якої міститься в матеріалах справи;

2) рахунок-фактуру №СФ-000005222 від 02.07.2018 на суму 17838,25 грн, відповідно до Акту №ОУ-0000648 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 31.07.2018, відповідач в порядку та на умовах визначених п. 1.1.2 Додатку №1 від 15.06.2018 до Договору мав сплатити в строк до 04.07.2018, проте сплатив з простроченням платежу: 10.07.2018 від Відповідача надійшла часткова оплата згідно рахунку-фактури №СФ-000005222 від 02.07.2018 в сумі 5946,08 грн з простроченням платежу, згідно виписки з банку. 17.07.2018 від відповідача надійшла оплата згідно рахунку-фактури №СФ-000005222 від 02.07.2018 в сумі 11892,17 грн. з простроченням платежу, згідно виписки з банку;

3) рахунок-фактуру №СФ-000006328 від 01.08.2018 на суму 18287,86 грн, відповідно до Акту №ОУ-0000770 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 31.08.2018, Відповідач в порядку та на умовах визначених п.1.1.2. Додатку №1 від 15.06.2018. до Договору мав сплатити в строк до 03.08.2018, проте в повному обсязі не сплатив: 07.09.2018 від відповідача надійшла часткова оплата згідно рахунку-фактури №СФ-000006328 від 01.08.2018 в сумі 4000,00 грн з простроченням платежу, згідно виписки з банку. 12.09.2018 від відповідача надійшла часткова оплата згідно рахунку-фактури №СФ-000006328 від 01.08.2018 в сумі 2000,00 грн з простроченням платежу, згідно виписки з банку. Залишок заборгованості складає 12 287,86 грн.

4) рахунок-фактуру №СФ-000007464 від 03.09.2018 на суму 19087,50 грн, відповідно до Акту №ОУ-0000879 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 28.09.2018р, відповідач в порядку та на умовах визначених п. 1.1.2 Додатку №1 від 15.06.2018 до Договору мав сплатити в строк до 05.09.2018, проте не сплатив.

5) рахунок-фактуру №СФ-000008360 від 01.10.2018 на суму 18980,62 грн, відповідно до Акту №ОУ-0001014 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 31.10.2018, відповідач в порядку та на умовах визначених п. 1.1.2 Додатку №1 від 15.06.2018 до Договору мав сплатити в строк до 03.10.2018, проте не сплатив.

В зв'язку з систематичним порушенням строків оплати орендного платежу, позивач направив на адресу відповідача лист №238 від 29.10.2018 про розірвання Договору оренди та повернення майна/обладнання.

01 листопада 2018 року відповідач повернув позивачу орендоване майно про що було складено Акт прийому-передачі обладнання (майна) №2 від 01.11.2018, що є Додатком №5 до Договору (а.с.30).

Таким чином загальна сума основного боргу відповідача перед позивачем складає 50 355,98 грн.

Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться;

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (ст. 526 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч. 1 статті 530 Цивільного кодексу України , якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Оскільки позивачем доведено належними та допустимими доказами факт порушення відповідачем строків здійснення орендних платежів за Договором, а відповідачем не спростовано викладених у позові обставин, не надано доказів сплати заборгованості у заявленому до стягнення розмірі, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог щодо стягнення заборгованості з орендної плати в сумі 50 355,98 грн.

Згідно з частиною 2 статті 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

Відповідно частини 1 статті 199 Господарського кодексу України виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Порушенням зобов'язання, відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, що передбачено статті 611 Цивільного кодексу України.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За несвоєчасне виконання відповідачем зобов'язань за договором оренди позивач просить стягнути з відповідача інфляційні втрати в розмірі 2 807,48 грн за загальний період прострочення з 05.07.2018 по 28.12.2018; 3% річних у розмірі 391,03 грн за загальний період прострочення з 05.07.2018 по 28.12.2018.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат, судом встановлено, що при розрахунку інфляційних втрат позивач включив до відповідного розрахунку, зокрема, періоди з 04.08.2018 до 07.09.2018 на суму заборгованості 18 287,86 грн (розмір інфляційних втрат склав 347,47 грн); з 07.09.2018 до 12.09.2018 на суму заборгованості 14 287,86 (розмір інфляційних втрат склав 271,47 грн).

В той же час, як зазначено в п.3.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань", індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Держаною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція . У застосуванні індексації можуть враховуватися рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладені в листі Верховного Суду України від 03.04.1997 №62-97р.

Виходячи з викладеного, нарахування позивачем інфляційних втрат за періоди з 04.08.2018 до 07.09.2018; з 07.09.2018 до 12.09.2018, тобто періоди, які становлять менше одного місяця, є неправомірним.

За перерахунком суду, розмір інфляційних втрат за заявлений позивачем період складає 2 188,54 грн, а отже позовні вимоги про стягнення інфляційних втрат (2 807,48 грн) підлягають частковому задоволенню в сумі 2 188,54 грн.

Що стосується вимог позивача про стягнення 3% річних в сумі 391,03 грн, слід зазначити, що за перерахунком суду, розмір 3% річних за заявлений позивачем період складає 489,03 грн. Оскільки господарський суд, в силу положень частини 2 статті 237 Господарського процесуального кодексу України не може виходити за межі позовних вимог, вимоги позивача в частині стягнення 3% річних підлягають задоволенню в заявленому позивачем розмірі - 391,03 грн.

За частиною першою статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

За несвоєчасне виконання відповідачем зобов'язань за договором оренди позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 5 825,17 грн за загальний період прострочення з 05.07.2018 по 28.12.2018.

За змістом положень ч. 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пеня, за визначенням частини третьої статті 549 ЦК України, - це вид неустойки, що забезпечує виконання грошового зобов'язання і обчислується у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання.

Відповідальність відповідача за несвоєчасну оплату за договором передбачена п. 9.1 Договору.

Пунктом 9.1 Договору визначено, що у випадку невиконання чи неналежного виконання обов'язків, передбачених даним договором, кожна сторона несе відповідальність у порядку, передбаченому діючим законодавством України та з урахуванням особливостей, передбачених даним договором.

Суд звертає увагу на положення частини 2 пункту 2.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань", в якому зазначено, що якщо у вчиненому сторонами правочині розмір та базу нарахування пені не визначено або вміщено умову (пункт) про те, що пеня нараховується відповідно до чинного законодавства, суму пені може бути стягнуто лише у разі, якщо обов'язок та умови її сплати визначено певним законодавчим актом.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені, передбачений статтею 1 цього закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань").

Отже, пункт 9.1. Договору містить умову про те, що пеня нараховується відповідно до чинного законодавства, при цьому Закон України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", на який посилається позивач, як на підставу для нарахування пені за порушення строку здійснення орендних платежів, не визначає обов'язок та умови сплати пені, а відтак вимоги позивача про стягнення пені в сумі 5 825,17 грн є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Згідно зі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України понесені позивачем судові витрати у справі підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених вимог.

Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Зважаючи на те, що позовні вимоги позивача (59 379,66 грн) задоволенні судом частково - в сумі 52 935,55 грн (50 355,98 грн - основного боргу, 2 188,54 грн - інфляційних втрат, 391,03 грн. - 3% річних), судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в сумі 1 712,53 грн.

Згідно з уточненням попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс в зв'язку із розглядом справи за позовною заявою про стягнення боргу із урахуванням пені, інфляційних втрат та 3% річних (вх. №5494/19 від 05.02.2019), позивач просить стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу в загальній сумі 15 000,00 грн.

Відповідно до ст. 126 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку її до розгляду, збір доказів тощо, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачені або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Як вбачається з матеріалів справи, 17.08.2018 між "Адвокатським бюро Володимира Потапенко"(надалі - Бюро) та Товариством з обмеженою відповідальністю "УНІВЕРСАЛ-СПЕЦТЕХНІКА"(надалі - Клієнт) укладений договір про надання правової допомоги №1, відповідно до п.1.1. якого за цією угодою Бюро приймає на себе доручення Клієнта про надання Клієнту правової допомоги на умовах та в інтересах Клієнта, що передбачені Договором, зокрема, здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги, а Клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до п.1 Додатку №2 від 10.12.2018 до договору про надання правової допомоги №1, сторони визначили основні завдання-доручення Клієнта: представництво інтересів Клієнта в Господарському суді Дніпропетровської області (м. Дніпро) в судовій справі щодо стягнення заборгованості з ТОВ "ЄВРО ВУД ПРОЦЕСІНГ" в розмірі 50 355,98 грн згідно Договору оренди №1506/2018-О від 15.06.2018, а також санкцій.

Пунктом 5 Додатку №2 сторони погодили, що враховуючи адвокатський стаж, обсяг робіт, кількість часу, необхідного для представництва Клієнта в суді (8 годин, згідно з п.1 додатку №2), характер справи, вартість послуг Бюро згідно цього додатку складає 10 000,00 грн.

Гонорар оплачується Клієнтом на підставі рахунку-фактури. Графік платежів: 100% вартості послуг протягом 10-ти календарних днів після підписання даного додатку (пункти 6, 7 Додатку №2).

Крім того, 23.01.2019 Клієнт та Бюро уклали додаток №2-1 до договору про надання правової допомоги №1, відповідно до п.1 якого у зв'язку із відкриттям Господарським судом Дніпропетровської області провадження у справі №904/84/19 (за позовом Клієнта до ТОВ "ЄВРО ВУД ПРОЦЕСІНГ" про стягнення боргу з урахуванням пені, інфляційних втрат та 3% річних за договором оренди №1506/2018-О від 15.06.2018), а також призначенням судового засідання 29.01.2019 згідно із ухвалою суду від 10.01.2019, сторони визнали для належного правового захисту Клієнта необхідною участь адвоката Потапенко В.Г. в судових засіданнях у зазначеній справі.

Відповідно до п.5 Додатку №2-1 до договору про надання правової допомоги №1, враховуючи адвокатський стаж, обсяг робіт, кількість часу, необхідного для представництва Клієнта в суді, відрядження до міста Дніпро, характер справи, а також інші важливі обставини, вартість послуг Бюро по участі в 1 (одному) судовому засіданні складає 2 500,00 грн, не враховуючи витрати.

Гонорар оплачується Клієнтом на підставі рахунку-фактури (п.6 Додатку №2). Графік платежів: 100% вартості послуг протягом 10-ти календарних днів після підписання даного додатку (пункти 6, 7 Додатку №2-1)

10.12.2018 Бюро було виставлено рахунок-фактуру №28 на суму 10 000,00 грн (надання адвокатських послуг). 29.01.2019 Бюро було виставлено рахунок-фактуру на оплату №35 на загальну суму 7 298,79 грн, з яких за надання адвокатських послуг - 5 000,00 грн.

Платіжним дорученням №7399 від 22.12.2018, позивачем було сплачено за надані послуги адвоката суму в розмірі 10 000,00 грн, платіжним дорученням №7723 від 30.01.2019 позивачем було оплачено 7 298,79 грн згідно з рахунком №35 від 29.01.2019 (з яких за надання адвокатських послуг - 5 000,00 грн).

Отримання послуг адвоката у сфері права підтверджується підписаними 28.12.2018 та 05.02.2019 Адвокатським бюро "Адвокатське бюро Володимира Потапенко" та товариством з обмеженою відповідальністю "УНІВЕРСАЛ СПЕЦТЕХНІКА" актами здачі-прийняття послуг №28 та №35 відповідно.

Також судом встановлено особу представника позивача в судових засіданнях, які відбулись 29.01.2019 та 05.02.2019 - Потапенко Володимир Григорович, адвокат, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №2749/10 від 27.01.2005.

Враховуючи викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача витрат за послуги адвоката у розмірі 15 000,00 грн є належним чином обґрунтованими та підлягають стягненню, відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України, пропорційно розміру задоволених вимоги, що складає 13 372,14 грн.

Згідно з уточненням попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс в зв'язку із розглядом справи за позовною заявою про стягнення боргу із урахуванням пені, інфляційних втрат та 3% річних (вх. №5494/19 від 05.02.2019), позивач просить стягнути з відповідача витрати, пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду, в загальній сумі 2 344,99 грн, а саме:

- витрати адвоката на проїзд на судове засідання 29.01.2019 в загальній сумі 957,03 грн (залізничні квитки від 28.01.2019 на проїзд до м. Дніпро - 473,05 грн; від 29.01.2019 на проїзд до м. Києва - 483,98 грн);

- витрати адвоката на час поїздки в судове засідання 29.01.2019 в загальній сумі 294,00 грн (оплата залу очікування на залізничному вокзалі - 79,00 грн; оплата харчування - 215,00 грн);

- витрати на проїзд на судове засідання 05.02.2019 в загальній сумі 1 047,76 грн (залізничні квитки від 04.02.2019 на проїзд до м. Дніпро - 515,20 грн; від 05.02.2019 на проїзд до м. Києва - 532,56 грн);

- витрати в сумі 46,20 грн на відправлення відповідачу копії позовної заяви і копії доданих до неї документів листом з описом вкладення.

Суд зазначає, що наведені витрати не віднесені до пунктів 1-3 частини 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України, проте аналізуючи їх на предмет відповідності витратам, вказаним у п. 4 ч. 3 ст. 123 ГПК України, суд дійшов висновку, що диспозиція такого пункту пов'язує віднесення витрат учасника судового процесу до категорії "витрат, пов'язаних з розглядом справи", а відтак і до категорії "судових витрат".

З системного аналізу ст.ст. 3, 12, 13, 15, 120, 121, 185, 223, 331, 338 Господарського процесуального кодексу України будь-які дії учасника господарської справи, пов'язані із її розглядом судом, є процесуальною дією в розумінні п. 4 ч. 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України, а відтак і витрати, понесені стороною, відносяться до складу судових витрат.

Відтак, суд дійшов висновку, що понесені позивачем транспортні витрати, витрати на відправку кореспонденції є такими, що пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду, та правомірно заявлені позивачем на підставі п. 4 ч. 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України. В той же час, суд не вбачає підстав для віднесення до судових витрат витрат, пов'язаних з харчуванням та очікуванням транспорту (в загальній сумі 294,00 грн).

Відповідно до ч. 8 ст.129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

На підтвердження понесення судових витрат позивач додав роздруковані залізничні квитки від 28.01.2019 на суму 473,05 грн; від 29.01.2019 на суму 483,98 грн; від 04.02.2019 на суму 515,20 грн; від 05.02.2019 на суму 532,56 грн; копію фіскального чеку від 29.12.2018 на суму 46,20 грн.

Дослідивши надані позивачем документи, враховуючи положення ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку, що розмір витрат, пов'язаних з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду, становить 2050,99 грн, а отже підлягають стягненню з відповідача на користь позивача витрати в сумі 1 828,41 грн (пропорційно розміру задоволених позовних вимог).

Керуючись ст.ст. 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241, 252, 254, 256-259 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРО ВУД ПРОЦЕСІНГ" (49087, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вулиця Калинова, будинок 68, код ЄДРПОУ 40233962) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "УНІВЕРСАЛ-СПЕЦТЕХНІКА" (03170, м. Київ, вулиця Перемоги, будинок 9, офіс 7, ЄДРПОУ 32210390) 50 355,98 грн (п'ятдесят тисяч триста п'ятдесят п'ять гривень 98 копійок) основного боргу; 2 188,54 грн (дві тисячі сто вісімдесят вісім гривень 54 копійки) інфляційних втрат; 391,03 грн (триста дев'яносто одна гривня 03 копійки) 3% річних; 1 712,53 грн (одна тисяча сімсот дванадцять гривень 53 копійки) судового збору; 13 372,14 грн (тринадцять тисяч триста сімдесят дві гривні 14 копійок) - витрат на професійну правничу допомогу; 1 828,41 грн (одна тисяча вісімсот двадцять вісім гривень 41 копійка) витрат, пов'язаних з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили у відповідності до статті 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення суду може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 11.02.2019.

Суддя А.Є. Соловйова