Рішення

від 04.02.2019 по справі 910/12979/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

04.02.2019Справа № 910/12979/18

Господарський суд міста Києва у складі судді Грєхової О.А., за участю секретаря судового засідання Коверги П.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали господарської справи

за позовом Акціонерного товариства "Укрсоцбанк"

до Публічного акціонерного товариства "Компанія "Райз", Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Фіалка", Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіверське", Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Калина", Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Мрія", Приватного сільськогосподарського підприємства "Оберіг", Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю ім. Духова, Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю ім. Щорса

третя особа , яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро-Альфа"

про стягнення заборгованості.

Представники учасників справи:

від позивача: Калітіна О.В., довіреність № 02-03/2079 від 20.06.2018;

від відповідача - 1: не з'явився;

від відповідача - 2: не з'явився;

від відповідача - 3: не з'явився;

від відповідача - 4: Кузьмич-Браток Р.М., ордерс серія КС № 515006; Войцехівський О.В., ордер серія КС № 515008;

від відповідача - 5: Кузьмич-Браток Р.А., ордер серія КС № 515007; Войцехівський О.В., ордер серія КС № 515009;

від відповідача - 6: не з'явився;

від відповідача - 7: не з'явився;

від відповідача - 8: не з'явився;

від третьої особи: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерне товариство Укрсоцбанк звернулось до Господарського суду міста Києва із позовними вимогами до Публічного акціонерного товариства Компанія Райз , Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Фіалка , Товариства з обмеженою відповідальністю Сіверське , Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Калина , Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Мрія , Приватного сільськогосподарського підприємства Оберіг , Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю ім. Духова, Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю ім. Щорса про стягнення заборгованості.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням Товариством з обмеженою відповідальністю Агро-Альфа зобов'язань за Генеральним договором про здійснення кредитування № 805/6/18/8-101 від 01.08.2008, належне виконання яких забезпечено укладеними між позивачем та відповідачами Договорами поруки № 805/13/18-5/8-690 від 01.08.2008, № 805/13/18-5/8-693 від 01.08.2008, № 805/13/18-5/8-692 від 01.08.2008, № 805/13/18-5/8-691 від 01.08.2018, № 805/13/18-5/8-814 від 09.09.2008, № 805/13/18-5/8-689 від 01.08.2008, № 805/15/08.1/10-307 від 14.09.2010, № 06.1-20/197 від 27.12.2013.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.10.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, залучено до участі у справі Товариство з обмеженою відповідальністю Агро-Альфа в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів, підготовче засідання призначено на 12.11.2018.

19.10.2018 представником позивача подано заяву про зменшення розміру позовних вимог.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 46 ГПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Дослідивши надану позивачем заяву про зменшення розміру позовних вимог, суд визнає її такою, що подана з дотриманням приписів чинного процесуального законодавства, зокрема положень ч. 5. ст. 46, ст. 170 ГПК України, тому, суд приймає до розгляду заяву позивача та визначає предмет спору і ціну позову з її урахуванням.

09.11.2018 представником ТОВ Сіверське подано клопотання про подовження строку на подання відзиву на позовну заяву та про залишення позовної заяви без руху.

09.11.2018 представниками Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Фіалка , Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Калина , Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Мрія , Приватного сільськогосподарського підприємства Оберіг , Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю ім. Духова, Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю ім. Щорса подані клопотання про встановлення нового строку для подання відзивів та залишення позовної заяви без руху.

09.11.2018 представником третьої особи подано клопотання про залишення позовної заяви без руху та встановлення нового строку для подання відзиву.

12.11.2018 представником відповідача-1 подано клопотання про відкладення розгляду справи та залишення позовної заяви без розгляду.

У судове засідання 12.11.2018 представники позивача, відповідачів-4,-5 та третьої особи з'явились, інші учасники судового процесу не з'явились.

В свою чергу, нормами ГПК України не передбачено подання клопотань про залишення позовної заяви без руху, в зв'язку з чим, означені клопотання представників відповідачів-2-7 та третьої особи про залишення позовної заяви без руху залишаються судом без розгляду.

При цьому, пунктом 1 ч. 1 ст. 164 ГПК України визначено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Відповідно до ч. 1 ст. 172 ГПК України позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов'язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копії та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення.

З матеріалів справи вбачається, що наведені процесуальні обов'язки виконані позивачем у повному обсязі.

Водночас, суд зазначає, що ч. 1 ст. 42 ГПК України визначено, що учасники справи мають право ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень.

Розглянувши у судовому засіданні 12.11.2018 клопотання представника ТОВ Сіверське про продовження строку для надання відзиву на позовну заяву, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 113 ГПК України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

Суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства (ч. ч. 1, 2 ст. 114 ГПК України).

Частиною 8 ст. 165 ГПК України унормовано, що відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.10.2018 судом встановлено відповідачам строк - протягом 15-ти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі - для подання суду відзивів на позовну заяву.

З наявного в матеріалах справи рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 0103048098243 вбачається, що ухвала Господарського суду міста Києві від 17.10.2018 була отримана ТОВ Сіверське - 25.10.2018.

Відтак, кінцевим строком для подання відповідачем відзиву на позовну заяву є 09.11.2018 включно.

Частиною 2 ст. 119 ГПК України унормовано, що встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Враховуючи наведені обставини, суд дійшов висновку про необхідність задоволення заявленого ТОВ Сіверське клопотання та продовження строку для подання відзиву на позовну заяву ТОВ Сіверське .

Водночас, оскільки ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.10.2018 було встановлено як відповідачам строк для подання відзивів, так і третій особі строк для подання письмових пояснень, враховуючи, що нормами чинного процесуального кодексу не передбачено встановлення саме нових строків для подання відзиву, як і не передбачено встановлення третій особі строку для подання саме відзиву, клопотання представників Публічного акціонерного товариства Компанія Райз , Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Фіалка , Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Калина , Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Мрія , Приватного сільськогосподарського підприємства Оберіг , Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю ім. Духова, Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю ім. Щорса та третьої особи залишаються без розгляду.

За результатами судового засідання 12.11.2018 судом постановлено ухвалу про відкладення підготовчого судового засідання на 26.11.2018, яку занесено до протоколу судового засідання.

23.11.2018 представником відповідача-4 подано відзив на позовну заяву із клопотанням про поновлення процесуального строку на подання відзиву на позовну заяву.

23.11.2018 представником відповідача-5 подано відзив на позовну заяву із клопотанням про поновлення процесуального строку на подання відзиву на позовну заяву.

Також, 23.11.2018 представником відповідача-5 подано клопотання про відкладення підготовчого засідання, яке представником у судовому засіданні 26.11.2018 не підтримано, в зв'язку з чим залишено судом без розгляду.

23.11.2018 представником відповідача-3 подано клопотання про призначення судово-економічної експертизи, яке залишене судом без розгляду, у зв'язку з пропуском строку на його подання та без клопотання про поновлення процесуального строку на його подання.

26.11.2018 представником відповідача-1 подано відзив на позовну заяву та клопотання про зупинення провадження у справі до набрання законної сили рішенням Господарського суду міста Києва у справі № 910/15556/18.

26.11.2018 представником відповідача-3 подано відзив на позовну заяву.

26.11.2018 представником відповідача-8 подано відзив на позовну заяву.

26.11.2018 представником відповідача-1 подано клопотання про поновлення строку на подання відзиву.

У судове засідання 26.11.2018 представники позивача, відповідачів-1,-4,-5 з'явились, інші учасники судового процесу не з'явились.

За результатами розгляду клопотання представника відповідача-1 про зупинення провадження у справі, суд дійшов наступного висновку.

В обґрунтування заявленого клопотання, відповідач-1 зазначає, що в провадженні Господарського суду міста Києва перебуває справа № 910/15556/18 за позовом Приватного акціонерного товариства Компанія Райз до акціонерного товариства Укрсоцбанк та товариства з обмеженою відповідальністю Агро-Альфа про визнання поруки припиненою, а відтак прийняття рішення у даній справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 910/15556/18 вирішить питання про права та обов'язки для сторін до того, як буде вирішено питання чи є зобов'язання, з якого випливають ці права та обов'язки.

Відповідно до п. 5 ч. 1 статті 227 ГПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у випадку об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Вказана норма встановлює обов'язок господарського суду зупинити провадження у справі. Причиною зупинення в даному випадку є неможливість розгляду справи, що знаходиться в провадженні господарського суду, до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, яка розглядається іншим судом.

Господарський суд повинен зупинити провадження у справі за наявності інформації про розгляд іншої справи, незалежно від заяв учасників судового процесу. Така інформація підтверджується тільки судовими документами: ухвалами, рішеннями, постановами судів, позовними заявами, скаргами.

Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарському суду слід з'ясовувати:

а) як пов'язана справа, яка розглядається господарським судом, зі справою, що розглядається іншим судом;

б) чим обумовлюється неможливість розгляду справи.

Пов'язаність справ полягає у тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, що впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі, зокрема, факти, що мають преюдиціальне значення. Ці обставини повинні бути такими, що мають значення для даної справи.

Неможливість розгляду даної справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені господарським судом самостійно у даній справі. Йдеться про те, що господарський суд не може розглянути певну справу через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи внаслідок:

а) непідвідомчості;

б) обмеженості предметом позову;

в) неможливості розгляду тотожної справи;

г) певної черговості розгляду вимог.

При цьому, під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин.

Водночас, порука, будучи за своєю правовою природою зобов'язанням, припиняється на загальних підставах, передбачених у главі 50 Цивільного кодексу (надалі - ЦК) України, у статті 559 ЦК України визначено також спеціальні (додаткові) підстави її припинення; припинення поруки з підстав, визначених у статті 559 ЦК України, презюмується, а відтак при вирішенні спору про стягнення кредитної заборгованості з поручителів господарський суд не позбавлений можливості на підставі поданих сторонами доказів перевірити наявність або відсутність правових підстав для припинення поруки.

В свою чергу, рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Таким чином, доводи відповідача-1, про те, що без рішення у справі № 910/15556/18 достовірно визначити чи є порука чинною або припиненою неможливо, не беруться судом до уваги, оскільки дослідження питання наявності обставин з якими закон пов'язує припинення поруки з урахуванням наведених сторонами заперечень та обставин і є предметом дослідження у даній справі.

Враховуючи вищевикладене, суд відмовив у задоволенні клопотання представника відповідача-1 про зупинення провадження у справі, у зв'язку з його необґрунтованістю.

За результатами судового засідання судом постановлено ухвалу про відкладення підготовчого судового засідання до 03.12.2018.

30.11.2018 представником відповідача-5 подано заяву про відвід судді.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.12.2018 заяву Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Мрія про відвід судді Грєхової О.А. від розгляду справи №910/12979/18 передано для визначення судді в порядку, встановленому ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України.

03.12.2018 представником відповідача-4 подано клопотання про призначення судової експертизи, у якому також заявлено клопотання про поновлення процесуального строку на його подання.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.12.2018 відмовлено Сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю Мрія в задоволенні заяви про відвід судді Грєхової О.А. у справі № 910/12979/18.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.12.2018 підготовче судове засідання призначено на 14.12.2018.

У судове засідання 14.12.2018 представники позивача, відповідачів-4,-5 з'явились, інші учасники судового процесу не з'явились.

За результатами розгляду клопотання представника відповідача-4 про призначення судової експертизи, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:

1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;

2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

Згідно з положеннями ст. 1 Закону України "Про судову експертизу" - судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об'єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

Як зазначено в листі №01-8/2651 від 27.11.2006 Вищого господарського суду України "Про деякі питання призначення судових експертиз" судова експертиза повинна призначатися лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Аналогічні за змістом положення містить ч. 2 п. 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" №4 від 23.03.2012.

Однак, відповідачем в обґрунтування заявленого клопотання не наведено жодної підстави та обставини, яка у відповідності до ч. 1 ст. 99 ГПК України свідчила б про необхідність призначення судової експертизи з метою визначення розміру заборгованості третьої особи за Кредитним договором.

В свою чергу, обґрунтування відповідача-4, щодо допущення позивачем арифметичної помилки при підрахунку всіх складових заявленої до стягнення суми, не свідчить про наявність розбіжностей щодо сум заборгованості по окремих її складових - заборгованості по тілу кредиту, по відсотках та пені.

Водночас, рішенням Господарського суду міста Києва від 13.06.2017 у справі № 910/3468/17, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду 05.10.2017 та постановою Вищого господарського суду України від 05.12.2017, первісний позов задоволено повністю, стягнуто солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю Агро-Альфа і Товариства з обмеженою відповідальністю Агро-МВ з будь-якого рахунку, виявленого під час виконання даного рішення суду, на користь публічного акціонерного товариства Укрсоцбанк 233 537 623,57 грн. заборгованості за кредитом; 3 981 285,71 грн. заборгованості з процентів за користування кредитними коштами; 33 444,44 грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту; 46 729,13 грн. пені за несвоєчасне погашення процентів та 240 000,00 грн. судового збору. У задоволенні зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю Агро-МВ до Публічного акціонерного товариства Укрсоцбанк про визнання недійсним пункту 6.2 генерального договору від 01.08.2008 № 805/6/18/8-101, відмовлено повністю. У задоволенні зустрічного позову товариства з обмеженою відповідальністю Агро-Альфа до Публічного акціонерного товариства Укрсоцбанк і Товариства з обмеженою відповідальністю Агро-МВ про визнання зобов'язання припиненим відмовлено повністю.

При цьому, у даному випадку суд зазначає, що встановлення суми заборгованості третьої особи за Кредитним договором є не однією з обставин, встановлених у тексті рішення, а є саме предметом спору, щодо якого прийнято остаточне рішення за результатами вирішення спору у цілому, а відтак відмінний склад учасників у даних справах жодним чином не впливає на встановлення обставини щодо заборгованості третьої особи за кредитним договором.

За наведених обставин, судом відмолено у задоволенні клопотання відповідача-4 про призначення судової експертизи.

За результатами судового засідання судом оголошено ухвалу про відкладення підготовчого судового засідання на 14.01.2019.

22.12.2018 представником позивача подано відповідь на відзиви.

У судове засідання 14.01.2019 представники позивача, відповідачів-4 та -5 з'явились, інші учасники судового процесу не з'явились.

За результатами підготовчого засідання, призначеного на 14.01.2019, судом постановлено ухвалу про закриття підготовчого засідання та призначено справу до судового розгляду по суті на 04.02.2019.

У судове засідання 04.02.2019 представники позивача, відповідачів-4 та -5 з'явились.

Представники відповідачів-1,-2,-3,-6,-7,-8 та третьої особи в судове засідання не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень, наявними в матеріалах справи.

Згідно з ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Зважаючи на викладене, оскільки неявка представників відповідачів-1,-2,-3,-6,-7,-8 та третьої особи не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представники відповідачів проти позову заперечили.

На виконання вимог ст. 223 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 219 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

У судовому засіданні 04.02.2019 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників учасників справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

01 серпня 2008 року між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку Укрсоцбанк (далі - позивач, кредитор), (в подальшому змінено організаційно-правову форму на Акціонерне товариство Укрсоцбанк ) та Товариством з обмеженою відповідальністю Агро-Альфа (позичальник, третя особа) укладено Генеральний договір про здійснення кредитування № 805/6/18/8-101 (далі - Кредитний договір), за умовами якого (в редакції Додаткового договору № 43 від 17 серпня 2015 року з урахування внесених до нього змін та доповнень) кредитор зобов'язався надавати кредит із загальною сумую кредиту еквівалентну 10 100 000,00 доларів США з можливістю отримувати в гривні та доларах США та з терміном погашення кредиту до 31 грудня 2026 року.

Відповідно до п. 5.2 Кредитного договору (в редакції додаткового договору №41 від 27 грудня 2013 року) процентна ставка для часток в доларах США є змінюваною і складається: з маржі 8,55% річних та ставки Libor. При цьому, максимальний розмір, до якого може бути збільшена процентна ставка для часток в доларах США складає 14% річних. Процентна ставка для часток у гривні, отриманих до 26 грудня 2013 року є фіксованою та становить 18 %.

Згідно з пунктами. 3.3.4., 3.3.6 Кредитного договору позичальник зобов'язався сплачувати кредитору проценти в розмірі, передбаченому у відповідних додаткових договорах але в будь-якому разі не більше процентної ставки, встановленої в п. 1 Основних положень цього договору, та комісії, перелік, розміри та порядок сплати яких зазначені в тарифах, в порядку, визначеному п.п. 2.7., 2.9., 2.11., 2.12. цього договору, повертати кредит кредитору відповідно до строків/термінів, встановлених у відповідних додаткових договорах, але в будь-якому разі кредит має бути повністю та остаточно повернутий не пізніше останнього дня строку дії ліміту кредитування, вказаного в п. 3 Основних положень цього договору. Крім того, за умовами п. 3.3.7. кредитного договору позичальник зобов'язався на вимогу кредитора у випадках, передбачених цим договором (п.п. 2.12.3., 3.2.2., 3.2.4., 5.4.) достроково протягом 30 робочих днів від дня отримання відповідної вимоги кредитора, повернути кредит, сплатити проценти та/або комісії, а також можливу неустойку (штраф, пеню) за усіма чинними додатковими договорами.

У відповідності до пп. "h" п. 9.1 розділу 9 Кредитного договору (в редакції додаткового договору №42 від 25 грудня 2014 року) в забезпечення зобов'язань позичальника за договором позичальник надає/забезпечує надання Банку застави майнових прав на майбутній урожай сільськогосподарської продукції (пшениця, жито, кукурудза, ячмінь, овес, просо, соняшник, соя, ріпак тощо) відповідно до структури посівних площ на відповідний сільськогосподарський рік та середньої врожайності за останні три роки. Заставна вартість сільськогосподарської продукції визначається на рівні ринкової вартості (з урахуванням ПДВ), визначеної за даними загальнодоступних джерел інформації, а саме: АПК-Інформ або Агро-сфера, або інших аналогічних джерел за визначенням Банку. Така застава повинна становити заставу з найвищим пріоритетом обтяження. Таке заставне майно повинно бути застрахованим фінансово стабільною та надійною страховою компанією, прийнятною для Банку, проти втрати або пошкодження та інших ризиків, як буде прийнятно для Банку, та Банк повинен мати статус вигодонабувача (бенефіціара) за такими страховими договорами та полісами.

Відповідно до підпункту "іі" пункту 9 Додаткового договору №43 від 17 серпня 2015 року до Генерального договору про здійснення кредитування № 805/6/18/8-101 від 01 серпня 2008 року позичальник до 30 вересня 2015 року зобов'язаний укласти з Банком договори застави майнових прав на майбутній урожай 2016 року сільськогосподарської продукції, передбачені підпунктом "h" пункту 9.1. розділу 9 Генерального договору.

Згідно з підпунктом "g" пункту 8.2 Додатку № 1 до Додаткового договору №47 від 27 грудня 2013 року до Генерального договору про здійснення кредитування № 805/6/18/8-101 від 01 серпня 2008 року позичальник зобов'язаний забезпечити щоквартальне проведення через рахунки відкриті в Банку грошових розрахунків в сумі не меншій 25 000 000 грн. або їх еквівалент за офіційним курсом Національного банку України, що діяв на дату надходження грошових коштів. Якщо зазначений в цьому пункті обсяг розрахунків через рахунки, що відкриті в банку, не буде виконуватися, цим позичальник погоджується на першу вимогу банку сплатити штрафну санкцію у сумі 0,25 % за квартал твід розміру фактичної заборгованості за кредитом на кінець звітного кварталу.

Кредитний договір вважається укладеним з моменту його підписання уповноваженими на те представниками сторін та скріплення їх печатками та діє до повного виконання сторонами прийнятих на себе зобов'язань (п. 7.3 Кредитного договору).

В забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором, 01 серпня 2008 між позивачем (далі - кредитор), Товариством з обмеженою відповідальністю Агро-Альфа (далі - позичальник) та Приватним сільськогосподарським підприємством Оберіг (далі - поручитель, відповідач-6) укладено Договір поруки № 805/13/18-5/8-690 (далі - Договір поруки-1) відповідно до умов якого (в редакції Договору про внесення змін № 5 від 27.12.2013) поручитель поручився перед банком за виконання позичальником в повному обсязі усіх існуючих та майбутніх грошових зобов'язань позичальника за кредитним договором, у тому числі, але не виключно і щодо сплати усіх процентів, комісій, неустойки, регресних та інших сум, що належать до сплати позичальником у відповідності з кредитним договором.

Відповідно до п. 1.2 Договору поруки-1 (в редакції Договору про внесення змін № 7 від 01.09.2015) поручитель ознайомлений з умовами кредитного договору, відповідно до якого позичальник зобов'язаний, зокрема повернути кредитні кошти в межах максимального ліміту заборгованості за кредитом у розмірі еквівалентному 10 100 000 доларів США відповідно до графіку, передбаченого Кредитним договором, але не пізніше 31.12.2026, сплатити проценти за ставкою, визначеною Кредитним договором, але не більше 14 річних для кредитних коштів, отриманих в доларах США; для часток в гривні, отриманих до 26 грудня 2013 року за процентною ставкою в розмірі 18% річних; для часток в гривні, отриманих, починаючи з 17 серпня 2015 року за процентною ставкою, яка в період з 17 серпня 2015 року по 31 грудня 2016 року становить 8% річних; з 01 січня 2017 року по 31 грудня 2018 року - 10% річних; з 01 січня 2019 року по 31 грудня 2022 року - 12% річних; з 01 січня 2023 року по 31 грудня 2026 року - 14% річних; а також сплатити комісії, неустойку, регресні та будь-які інші суми відповідно до умов Кредитного договору.

Підписанням цього Договору поручитель безвідклично надає згоду на майбутню зміну будь-яких умов Кредитного Договору (в тому числі щодо змін, внаслідок яких збільшується обсяг відповідальності поручителя), новацію зобов'язань за Кредитним договором у інше зобов'язання, будь-яку заміну боржника за Кредитним договором (в т.ч. в результаті спадкування чи правонаступництва), без додаткового повідомлення поручителя та укладення окремої угоди до цього Договору.

Пунктом 1.3 Договору поруки-1 (в редакції Договору про внесення змін № 7 від 01.09.2015) узгоджено, що поручитель, як солідарний боржник, зобов'язується сплатити банку всі суми, належні до сплати позичальником за кредитним договором, в разі порушення позичальником зобов'язання щодо сплати відповідної суми коштів за кредитним договором, протягом десяти робочих днів з дати надіслання банком відповідної письмової вимоги. Такі платежі повинні бути сплачені поручителем на рахунки банку, вказані у вимозі.

Цей Договір набирає чинності з дати його підписання сторонами і діє по 26 грудня 2019 року (п. 3.8 Договору поруки-1 в редакції Договору про внесення змін № 5 від 27.12.2013).

01 серпня 2008 року між позивачем (далі - кредитор), позичальником та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю (далі - поручитель, відповідач-7) укладено Договір поруки № 805/13/18-5/8-693 (далі - Договір поруки-2) відповідно до умов якого (в редакції Договору про внесення змін № 5 від 27.12.2013) поручитель поручився перед банком за виконання позичальником в повному обсязі усіх існуючих та майбутніх грошових зобов'язань позичальника за кредитним договором, у тому числі, але не виключно і щодо сплати усіх процентів, комісій, неустойки, регресних та інших сум, що належать до сплати позичальником у відповідності з кредитним договором.

Відповідно до п. 1.2 Договору поруки-2 (в редакції Договору про внесення змін № 7 від 01.09.2015) поручитель ознайомлений з умовами кредитного договору, відповідно до якого позичальник зобов'язаний, зокрема повернути кредитні кошти в межах максимального ліміту заборгованості за кредитом у розмірі еквівалентному 10 100 000 доларів США відповідно до графіку, передбаченого Кредитним договором, але не пізніше 31.12.2026, сплатити проценти за ставкою, визначеною Кредитним договором, але не більше 14 річних для кредитних коштів, отриманих в доларах США; для часток в гривні, отриманих до 26 грудня 2013 року за процентною ставкою в розмірі 18% річних; для часток в гривні, отриманих, починаючи з 17 серпня 2015 року за процентною ставкою, яка в період з 17 серпня 2015 року по 31 грудня 2016 року становить 8% річних; з 01 січня 2017 року по 31 грудня 2018 року - 10% річних; з 01 січня 2019 року по 31 грудня 2022 року - 12% річних; з 01 січня 2023 року по 31 грудня 2026 року - 14% річних; а також сплатити комісії, неустойку, регресні та будь-які інші суми відповідно до умов Кредитного договору.

Підписанням цього Договору поручитель безвідклично надає згоду на майбутню зміну будь-яких умов Кредитного Договору (в тому числі щодо змін, внаслідок яких збільшується обсяг відповідальності поручителя), новацію зобов'язань за Кредитним договором у інше зобов'язання, будь-яку заміну боржника за Кредитним договором (в т.ч. в результаті спадкування чи правонаступництва), без додаткового повідомлення поручителя та укладення окремої угоди до цього Договору.

Пунктом 1.3 Договору поруки-2 (в редакції Договору про внесення змін № 5 від 27.12.2013) узгоджено, що поручитель, як солідарний боржник, зобов'язується сплатити банку всі суми, належні до сплати позичальником за кредитним договором, в разі порушення позичальником зобов'язання щодо сплати відповідної суми коштів за кредитним договором, протягом десяти робочих днів з дати надіслання банком відповідної письмової вимоги. Такі платежі повинні бути сплачені поручителем на рахунки банку, вказані у вимозі.

Цей Договір набирає чинності з дати його підписання сторонами і діє по 26 грудня 2019 року (п. 3.8 Договору поруки-2 в редакції Договору про внесення змін № 5 від 27.12.2013).

01 серпня 2008 року між позивачем, позичальником та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю імені Щорса (далі - поручитель, відповідач-8) укладено Договір поруки № 805/13/18-5/8-692 (далі - Договір поруки-3) відповідно до умов якого (в редакції Договору про внесення змін № 5 від 27.12.2013) поручитель поручився перед банком за виконання позичальником в повному обсязі усіх існуючих та майбутніх грошових зобов'язань позичальника за кредитним договором, у тому числі, але не виключно і щодо сплати усіх процентів, комісій, неустойки, регресних та інших сум, що належать до сплати позичальником у відповідності з кредитним договором.

Відповідно до п. 1.2 Договору поруки-3 (в редакції Договору про внесення змін № 7 від 01.09.2015) поручитель ознайомлений з умовами кредитного договору, відповідно до якого позичальник зобов'язаний, зокрема повернути кредитні кошти в межах максимального ліміту заборгованості за кредитом у розмірі еквівалентному 10 100 000 доларів США відповідно до графіку, передбаченого Кредитним договором, але не пізніше 31.12.2026, сплатити проценти за ставкою, визначеною Кредитним договором, але не більше 14 річних для кредитних коштів, отриманих в доларах США; для часток в гривні, отриманих до 26 грудня 2013 року за процентною ставкою в розмірі 18% річних; для часток в гривні, отриманих, починаючи з 17 серпня 2015 року за процентною ставкою, яка в період з 17 серпня 2015 року по 31 грудня 2016 року становить 8% річних; з 01 січня 2017 року по 31 грудня 2018 року - 10% річних; з 01 січня 2019 року по 31 грудня 2022 року - 12% річних; з 01 січня 2023 року по 31 грудня 2026 року - 14% річних; а також сплатити комісії, неустойку, регресні та будь-які інші суми відповідно до умов Кредитного договору.

Пунктом 1.3 Договору поруки-3 (в редакції Договору про внесення змін № 5 від 27.12.2013) узгоджено, що поручитель, як солідарний боржник, зобов'язується сплатити банку всі суми, належні до сплати позичальником за кредитним договором, в разі порушення позичальником зобов'язання щодо сплати відповідної суми коштів за кредитним договором, протягом десяти робочих днів з дати надіслання банком відповідної письмової вимоги. Такі платежі повинні бути сплачені поручителем на рахунки банку, вказані у вимозі.

Підписанням цього Договору поручитель безвідклично надає згоду на майбутню зміну будь-яких умов Кредитного Договору (в тому числі щодо змін, внаслідок яких збільшується обсяг відповідальності поручителя), новацію зобов'язань за Кредитним договором у інше зобов'язання, будь-яку заміну боржника за Кредитним договором (в т.ч. в результаті спадкування чи правонаступництва), без додаткового повідомлення поручителя та укладення окремої угоди до цього Договору.

Цей Договір набирає чинності з дати його підписання сторонами і діє по 26 грудня 2019 року (п. 3.8 Договору поруки 3 в редакції Договору про внесення змін № 5 від 27.12.2013).

01 серпня 2008 року між позивачем, позичальником та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю Мрія (далі - поручитель, відповідач-5) укладено Договір поруки № 805/13/18-5/8-691 (далі - Договір поруки-4) відповідно до умов якого (в редакції Договору про внесення змін № 5 від 27.12.2013) поручитель поручився перед банком за виконання позичальником в повному обсязі усіх існуючих та майбутніх грошових зобов'язань позичальника за кредитним договором, у тому числі, але не виключно і щодо сплати усіх процентів, комісій, неустойки, регресних та інших сум, що належать до сплати позичальником відповідно з кредитним договором.

Відповідно до п. 1.2 Договору поруки-4 (в редакції Договору про внесення змін № 7 від 01.09.2015) поручитель ознайомлений з умовами кредитного договору, відповідно до якого позичальник зобов'язаний, зокрема повернути кредитні кошти в межах максимального ліміту заборгованості за кредитом у розмірі еквівалентному 10 100 000 доларів США відповідно до графіку, передбаченого Кредитним договором, але не пізніше 31.12.2026, сплатити проценти за ставкою, визначеною Кредитним договором, але не більше 14 річних для кредитних коштів, отриманих в доларах США; для часток в гривні, отриманих до 26 грудня 2013 року за процентною ставкою в розмірі 18% річних; для часток в гривні, отриманих, починаючи з 17 серпня 2015 року за процентною ставкою, яка в період з 17 серпня 2015 року по 31 грудня 2016 року становить 8% річних; з 01 січня 2017 року по 31 грудня 2018 року - 10% річних; з 01 січня 2019 року по 31 грудня 2022 року - 12% річних; з 01 січня 2023 року по 31 грудня 2026 року - 14% річних; а також сплатити комісії, неустойку, регресні та будь-які інші суми відповідно до умов Кредитного договору.

Підписанням цього Договору поручитель безвідклично надає згоду на майбутню зміну будь-яких умов Кредитного Договору (в тому числі щодо змін, внаслідок яких збільшується обсяг відповідальності поручителя), новацію зобов'язань за Кредитним договором у інше зобов'язання, будь-яку заміну боржника за Кредитним договором (в т.ч. в результаті спадкування чи правонаступництва), без додаткового повідомлення поручителя та укладення окремої угоди до цього Договору.

Пунктом 1.3 Договору поруки-4 (в редакції Договору про внесення змін № 5 від 27.12.2013) узгоджено, що поручитель, як солідарний боржник, зобов'язується сплатити банку всі суми, належні до сплати позичальником за кредитним договором, в разі порушення позичальником зобов'язання щодо сплати відповідної суми коштів за кредитним договором, протягом десяти робочих днів з дати надіслання банком відповідної письмової вимоги. Такі платежі повинні бути сплачені поручителем на рахунки банку, вказані у вимозі.

Цей Договір набирає чинності з дати його підписання сторонами і діє по 26 грудня 2019 року (п. 3.8 Договору поруки 4 в редакції Договору про внесення змін № 5 від 27.12.2013).

01 серпня 2008 року між позивачем, позичальником та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю Калина (далі - поручитель, відповідач-4) укладено Договір поруки № 805/13/18-5/8-814 (далі - Договір поруки-5) відповідно до умов якого (в редакції Договору про внесення змін № 5 від 27.12.2013) поручитель поручився перед банком за виконання позичальником в повному обсязі усіх існуючих та майбутніх грошових зобов'язань позичальника за кредитним договором, у тому числі, але не виключно і щодо сплати усіх процентів, комісій, неустойки, регресних та інших сум, що належать до сплати позичальником у відповідності з кредитним договором.

Відповідно до п. 1.2 Договору поруки-5 (в редакції Договору про внесення змін № 7 від 01.09.2015) поручитель ознайомлений з умовами кредитного договору, відповідно до якого позичальник зобов'язаний, зокрема повернути кредитні кошти в межах максимального ліміту заборгованості за кредитом у розмірі еквівалентному 10 100 000 доларів США відповідно до графіку, передбаченого Кредитним договором, але не пізніше 31.12.2026, сплатити проценти за ставкою, визначеною Кредитним договором, але не більше 14 річних для кредитних коштів, отриманих в доларах США; для часток в гривні, отриманих до 26 грудня 2013 року за процентною ставкою в розмірі 18% річних; для часток в гривні, отриманих, починаючи з 17 серпня 2015 року за процентною ставкою, яка в період з 17 серпня 2015 року по 31 грудня 2016 року становить 8% річних; з 01 січня 2017 року по 31 грудня 2018 року - 10% річних; з 01 січня 2019 року по 31 грудня 2022 року - 12% річних; з 01 січня 2023 року по 31 грудня 2026 року - 14% річних; а також сплатити комісії, неустойку, регресні та будь-які інші суми відповідно до умов Кредитного договору.

Підписанням цього Договору поручитель безвідклично надає згоду на майбутню зміну будь-яких умов Кредитного Договору (в тому числі щодо змін, внаслідок яких збільшується обсяг відповідальності поручителя), новацію зобов'язань за Кредитним договором у інше зобов'язання, будь-яку заміну боржника за Кредитним договором (в т.ч. в результаті спадкування чи правонаступництва), без додаткового повідомлення поручителя та укладення окремої угоди до цього Договору.

Пунктом 1.3 Договору поруки-5 (в редакції Договору про внесення змін № 5 від 27.12.2013) узгоджено, що поручитель, як солідарний боржник, зобов'язується сплатити банку всі суми, належні до сплати позичальником за кредитним договором, в разі порушення позичальником зобов'язання щодо сплати відповідної суми коштів за кредитним договором, протягом десяти робочих днів з дати надіслання банком відповідної письмової вимоги. Такі платежі повинні бути сплачені поручителем на рахунки банку, вказані у вимозі.

Цей Договір набирає чинності з дати його підписання сторонами і діє по 26 грудня 2019 року (п. 3.8 Договору поруки 5 в редакції Договору про внесення змін № 5 від 27.12.2013).

01 серпня 2008 року між позивачем, позичальником та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю Фіалка (далі - поручитель, відповідач-2) укладено Договір поруки № 805/13/18-5/8-689 (далі - Договір поруки-6) відповідно до умов якого (в редакції Договору про внесення змін № 5 від 27.12.2013) поручитель поручився перед банком за виконання позичальником в повному обсязі усіх існуючих та майбутніх грошових зобов'язань позичальника за кредитним договором, у тому числі, але не виключно і щодо сплати усіх процентів, комісій, неустойки, регресних та інших сум, що належать до сплати позичальником у відповідності з кредитним договором.

Відповідно до п. 1.2 Договору поруки-6 (в редакції Договору про внесення змін № 7 від 01.09.2015) поручитель ознайомлений з умовами кредитного договору, відповідно до якого позичальник зобов'язаний, зокрема повернути кредитні кошти в межах максимального ліміту заборгованості за кредитом у розмірі еквівалентному 10 100 000 доларів США відповідно до графіку, передбаченого Кредитним договором, але не пізніше 31.12.2026, сплатити проценти за ставкою, визначеною Кредитним договором, але не більше 14 річних для кредитних коштів, отриманих в доларах США; для часток в гривні, отриманих до 26 грудня 2013 року за процентною ставкою в розмірі 18% річних; для часток в гривні, отриманих, починаючи з 17 серпня 2015 року за процентною ставкою, яка в період з 17 серпня 2015 року по 31 грудня 2016 року становить 8% річних; з 01 січня 2017 року по 31 грудня 2018 року - 10% річних; з 01 січня 2019 року по 31 грудня 2022 року - 12% річних; з 01 січня 2023 року по 31 грудня 2026 року - 14% річних; а також сплатити комісії, неустойку, регресні та будь-які інші суми відповідно до умов Кредитного договору.

Підписанням цього Договору поручитель безвідклично надає згоду на майбутню зміну будь-яких умов Кредитного Договору (в тому числі щодо змін, внаслідок яких збільшується обсяг відповідальності поручителя), новацію зобов'язань за Кредитним договором у інше зобов'язання, будь-яку заміну боржника за Кредитним договором (в т.ч. в результаті спадкування чи правонаступництва), без додаткового повідомлення поручителя та укладення окремої угоди до цього Договору.

Пунктом 1.3 Договору поруки-6 (в редакції Договору про внесення змін № 5 від 27.12.2013) узгоджено, що поручитель, як солідарний боржник, зобов'язується сплатити банку всі суми, належні до сплати позичальником за кредитним договором, в разі порушення позичальником зобов'язання щодо сплати відповідної суми коштів за кредитним договором, протягом десяти робочих днів з дати надіслання банком відповідної письмової вимоги. Такі платежі повинні бути сплачені поручителем на рахунки банку, вказані у вимозі.

Цей Договір набирає чинності з дати його підписання сторонами і діє по 26 грудня 2019 року (п. 3.8 Договору поруки-6 в редакції Договору про внесення змін № 5 від 27.12.2013).

14 вересня 2010 року між позивачем, позичальником та Товариством з обмеженою відповідальністю Сіверське (далі - поручитель, відповідач-3) укладено Договір поруки № 805/15/08.1/10-307 (далі - Договір поруки-7) відповідно до умов якого (в редакції Договору про внесення змін № 1 від 27.12.2013) поручитель поручився перед банком за виконання позичальником в повному обсязі усіх існуючих та майбутніх грошових зобов'язань позичальника за кредитним договором, у тому числі, але не виключно і щодо сплати усіх процентів, комісій, неустойки, регресних та інших сум, що належать до сплати позичальником у відповідності з кредитним договором.

Відповідно до п. 1.2 Договору поруки-7 (в редакції Договору про внесення змін № 3 від 01.09.2015) поручитель ознайомлений з умовами кредитного договору, відповідно до якого позичальник зобов'язаний, зокрема повернути кредитні кошти в межах максимального ліміту заборгованості за кредитом у розмірі еквівалентному 10 100 000 доларів США відповідно до графіку, передбаченого Кредитним договором, але не пізніше 31.12.2026, сплатити проценти за ставкою, визначеною Кредитним договором, але не більше 14 річних для кредитних коштів, отриманих в доларах США; для часток в гривні, отриманих до 26 грудня 2013 року за процентною ставкою в розмірі 18% річних; для часток в гривні, отриманих, починаючи з 17 серпня 2015 року за процентною ставкою, яка в період з 17 серпня 2015 року по 31 грудня 2016 року становить 8% річних; з 01 січня 2017 року по 31 грудня 2018 року - 10% річних; з 01 січня 2019 року по 31 грудня 2022 року - 12% річних; з 01 січня 2023 року по 31 грудня 2026 року - 14% річних; а також сплатити комісії, неустойку, регресні та будь-які інші суми відповідно до умов Кредитного договору.

Підписанням цього Договору поручитель безвідклично надає згоду на майбутню зміну будь-яких умов Кредитного Договору (в тому числі щодо змін, внаслідок яких збільшується обсяг відповідальності поручителя), новацію зобов'язань за Кредитним договором у інше зобов'язання, будь-яку заміну боржника за Кредитним договором (в т.ч. в результаті спадкування чи правонаступництва), без додаткового повідомлення поручителя та укладення окремої угоди до цього Договору.

Пунктом 1.3 Договору поруки-7 (в редакції Договору про внесення змін № 1 від 27.12.2013) узгоджено, що поручитель, як солідарний боржник, зобов'язується сплатити банку всі суми, належні до сплати позичальником за кредитним договором, в разі порушення позичальником зобов'язання щодо сплати відповідної суми коштів за кредитним договором, протягом десяти робочих днів з дати надіслання банком відповідної письмової вимоги. Такі платежі повинні бути сплачені поручителем на рахунки банку, вказані у вимозі.

Цей Договір набирає чинності з дати його підписання сторонами і діє по 26 грудня 2019 року (п. 3.8 Договору поруки-7 в редакції Договору про внесення змін № 1 від 27.12.2013).

27 грудня 2013 року між позивачем, позичальником та Публічним акціонерним товариством Компанія Райз (далі - поручитель, відповідач-1) укладено Договір поруки № 06.1-20/197 (далі - Договір поруки-8) відповідно до умов якого поручитель поручився перед банком за виконання позичальником в повному обсязі усіх існуючих та майбутніх грошових зобов'язань позичальника за кредитним договором, у тому числі, але не виключно і щодо сплати усіх процентів, комісій, неустойки, регресних та інших сум, що належать до сплати позичальником у відповідності з кредитним договором.

Відповідно до п. 1.2 Договору поруки-8 (в редакції Договору про внесення змін № 2 від 01.09.2015) поручитель ознайомлений з умовами кредитного договору, відповідно до якого позичальник зобов'язаний, зокрема повернути кредитні кошти в межах максимального ліміту заборгованості за кредитом у розмірі еквівалентному 10 100 000 доларів США відповідно до графіку, передбаченого Кредитним договором, але не пізніше 31.12.2026, сплатити проценти за ставкою, визначеною Кредитним договором, але не більше 14 річних для кредитних коштів, отриманих в доларах США; для часток в гривні, отриманих до 26 грудня 2013 року за процентною ставкою в розмірі 18% річних; для часток в гривні, отриманих, починаючи з 17 серпня 2015 року за процентною ставкою, яка в період з 17 серпня 2015 року по 31 грудня 2016 року становить 8% річних; з 01 січня 2017 року по 31 грудня 2018 року - 10% річних; з 01 січня 2019 року по 31 грудня 2022 року - 12% річних; з 01 січня 2023 року по 31 грудня 2026 року - 14% річних; а також сплатити комісії, неустойку, регресні та будь-які інші суми відповідно до умов Кредитного договору.

Підписанням цього Договору поручитель безвідклично надає згоду на майбутню зміну будь-яких умов Кредитного Договору (в тому числі щодо змін, внаслідок яких збільшується обсяг відповідальності поручителя), новацію зобов'язань за Кредитним договором у інше зобов'язання, будь-яку заміну боржника за Кредитним договором (в т.ч. в результаті спадкування чи правонаступництва), без додаткового повідомлення поручителя та укладення окремої угоди до цього Договору.

Пунктом 1.3 Договору поруки-8 узгоджено, що поручитель, як солідарний боржник, зобов'язується сплатити банку всі суми, належні до сплати позичальником за кредитним договором, в разі порушення позичальником зобов'язання щодо сплати відповідної суми коштів за кредитним договором, протягом десяти робочих днів з дати надіслання банком відповідної письмової вимоги. Такі платежі повинні бути сплачені поручителем на рахунки банку, вказані у вимозі.

Цей Договір набирає чинності з дати його підписання сторонами і діє по 26 грудня 2019 року (п. 3.8 Договору поруки-8).

Акціонерне товариство Укрсоцбанк звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Агро-Альфа і Товариства з обмеженою відповідальністю АГРО-МВ про стягнення 233 537 623,57 грн. заборгованості з кредиту за генеральним договором від 01.08.2008 № 805/6/18/8-101 про здійснення кредитування; 3 981 285,71 грн. заборгованості з відсотків за користування кредитом; 33 444,44 грн. заборгованості з пені за несвоєчасне повернення кредиту; 46 729,13 грн. заборгованості з пені за несвоєчасне повернення відсотків; а всього, 237 599 082,85 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 13.06.2017 у справі № 910/3468/17, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду 05.10.2017 та постановою Вищого господарського суду України від 05.12.2017, первісний позов задоволено повністю, стягнуто солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю Агро-Альфа і Товариства з обмеженою відповідальністю Агро-МВ з будь-якого рахунку, виявленого під час виконання даного рішення суду, на користь публічного акціонерного товариства Укрсоцбанк 233 537 623,57 грн. заборгованості за кредитом; 3 981 285,71 грн. заборгованості з процентів за користування кредитними коштами; 33 444,44 грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту; 46 729,13 грн. пені за несвоєчасне погашення процентів та 240 000,00 грн. судового збору. У задоволенні зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю Агро-МВ до Публічного акціонерного товариства Укрсоцбанк про визнання недійсним пункту 6.2 генерального договору від 01.08.2008 № 805/6/18/8-101, відмовлено повністю. У задоволенні зустрічного позову товариства з обмеженою відповідальністю Агро-Альфа до Публічного акціонерного товариства Укрсоцбанк і Товариства з обмеженою відповідальністю Агро-МВ про визнання зобов'язання припиненим відмовлено повністю.

16.02.2017 у зв'язку з порушенням позичальником зобов'язань за Кредитним договором, на адреси відповідачів направлено вимоги про виконання порушених зобов'язань, а саме № 08.41-186/67-2527 від 13.02.2017 - за Договором поруки-1, № 08.41-186/67-2520 від 13.02.2017 - за Договором поруки-2, № 08.41-186/67-2537 від 13.02.2017 - за Договором поруки-3, № 08.41-186/67-2525 від 13.02.2017 - за Договором поруки-4, № 08.41-186/67-2522 від 13.02.2017 - за Договором поруки-5, № 08.41-186/67-2535 від 13.02.2017 - за Договором поруки-6, № 08.41-186/67-2533 від 13.02.2017 - за Договором поруки-7 та № 08.41-186/67-2528 від 13.02.2017 - за Договором поруки-8.

Однак, означені вимоги залишені без відповіді та задоволення, взяті на себе зобов'язання за Договором відповідачі не виконали, в зв'язку з чим, позивач вимушений був звернутись до суду з позовом.

Відповідачі-4,-5 заперечуючи проти позову, у відзивах на позовну заяву зазначають, що з моменту набрання законної сили рішенням суду у справі № 910/3468/17 закінчився строк дії Кредитного договору, що є основним зобов'язанням по відношенню до забезпечувального зобов'язання - Договорів поруки, а відтак, з огляду на приписи ч. 1 ст. 559 ЦК України порука припинилась.

Відповідач-1 у відзиві на позовну заяву, заперечуючи проти позову, зазначає, що позивачем не додано до матеріалів справи належного розрахунку заявленої до стягнення суми. Також, відповідач-1 зазначає, що зобов'язання ПрАТ Компанія Райз за Договором прокури є припиненим у зв'язку з припиненням забезпеченого нею зобов'язання.

У відзиві на позовну заяву, відповідач-3 заперечуючи проти позову, зазначає, що на правовідносини, які виникають після ухвалення рішення про стягнення заборгованості, порука не поширюється, якщо інше не встановлено договором поруки, що узгоджується із правовою позицію Великої Палати Верховного Суду у справі № 202/4494/16-ц.

Відповідач-8 заперечуючи проти позову, у відзиві на позовну заяву зазначає, що оскільки позивач на власний розсуд змінив умови основного зобов'язання щодо строку дії Договору, періодичності платежів, порядку сплати процентів за користування кредитом, а також неустойки, із чим погодився й суд, який задовольнив позовні вимог АТ Укрсоцбанк , враховуючи встановлену законодавцем правову природу поручительства, як додаткового (акцесорного) зобов'язання до основного Договору та пряму залежність від його умов, вважає, що на правовідносини, які виникають після ухвалення рішення про стягнення заборгованості, порука не поширюється, якщо інше не встановлене Договором поруки.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

За змістом ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частиною 1 ст.173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

За приписами ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають, зокрема, з договору.

Згідно зі ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст.ст.6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, встановлені договором.

Статтею 1056 1 ЦК України визначено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Акціонерне товариство Укрсоцбанк звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Агро-Альфа і Товариства з обмеженою відповідальністю АГРО-МВ про стягнення 233 537 623,57 грн. заборгованості з кредиту за генеральним договором від 01.08.2008 № 805/6/18/8-101 про здійснення кредитування; 3 981 285,71 грн. заборгованості з відсотків за користування кредитом; 33 444,44 грн. заборгованості з пені за несвоєчасне повернення кредиту; 46 729,13 грн. заборгованості з пені за несвоєчасне повернення відсотків; а всього, 237 599 082,85 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 13.06.2017 у справі № 910/3468/17, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду 05.10.2017 та постановою Вищого господарського суду України від 05.12.2017, первісний позов задоволено повністю, стягнуто солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю Агро-Альфа і Товариства з обмеженою відповідальністю Агро-МВ з будь-якого рахунку, виявленого під час виконання даного рішення суду, на користь публічного акціонерного товариства Укрсоцбанк 233 537 623,57 грн. заборгованості за кредитом; 3 981 285, 71 грн., заборгованості з процентів за користування кредитними коштами; 33 444,44 грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту; 46 729,13 грн. пені за несвоєчасне погашення процентів та 240 000,00 грн. судового збору. У задоволенні зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю Агро-МВ до Публічного акціонерного товариства Укрсоцбанк про визнання недійсним пункту 6.2 генерального договору від 01.08.2008 № 805/6/18/8-101, відмовлено повністю. У задоволенні зустрічного позову товариства з обмеженою відповідальністю Агро-Альфа до Публічного акціонерного товариства Укрсоцбанк і Товариства з обмеженою відповідальністю Агро-МВ про визнання зобов'язання припиненим відмовлено повністю.

Таким чином, розмір заборгованості позичальника за Кредитним договором встановлено рішенням Господарського суду міста Києва від 13.06.2017 у справі № 910/3468/17, а відтак не підлягає доказуванню під час розгляду даної справи.

З метою забезпечення виконання третьою особою своїх зобов'язань за Кредитним договором, 01 серпня 2008 між позивачем, позичальником та Приватним сільськогосподарським підприємством Оберіг укладено Договір поруки № 805/13/18-5/8-690, 01 серпня 2008 року між позивачем, позичальником та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю укладено Договір поруки № 805/13/18-5/8-693, 01 серпня 2008 року між позивачем, позичальником та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю імені Щорса укладено Договір поруки № 805/13/18-5/8-692, 01 серпня 2008 року між позивачем, позичальником та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю Мрія укладено Договір поруки № 805/13/18-5/8-691, 01 серпня 2008 року між позивачем, позичальником та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю Калина укладено Договір поруки № 805/13/18-5/8-814, 01 серпня 2008 року між позивачем, позичальником та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю Фіалка укладено Договір поруки № 805/13/18-5/8-689, 14 вересня 2010 року між позивачем, позичальником та Товариством з обмеженою відповідальністю Сіверське укладено Договір поруки № 805/15/08.1/10-307 та 27 грудня 2013 року між позивачем, позичальником та Публічним акціонерним товариством Компанія Райз укладено Договір поруки № 06.1-20/197.

Пунктом 1.3 Договорів поруки узгоджено, що поручитель, як солідарний боржник, зобов'язується сплатити банку всі суми, належні до сплати позичальником за кредитним договором, в разі порушення позичальником зобов'язання щодо сплати відповідної суми коштів за кредитним договором, протягом десяти робочих днів з дати надіслання банком відповідної письмової вимоги. Такі платежі повинні бути сплачені поручителем на рахунки банку, вказані у вимозі.

Статтею 553 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Відповідно до ст. 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно з частинами 1 та 2 ст. 543 Цивільного кодексу України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов'язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі.

З огляду на вищенаведене, оскільки між позивачем, третьою особою та відповідачами були укладені Договори поруки, поручителі зобов'язалась відповідати перед банком за зобов'язання позичальника, в разі порушення останнім зобов'язань за Кредитним договором.

16.02.2017 у зв'язку з порушенням позичальником зобов'язань за Кредитним договором, на адреси відповідачів направлено вимоги про виконання порушених зобов'язань, а саме № 08.41-186/67-2527 від 13.02.2017 - за Договором поруки-1, № 08.41-186/67-2520 від 13.02.2017 - за Договором поруки-2, № 08.41-186/67-2537 від 13.02.2017 - за Договором поруки-3, № 08.41-186/67-2525 від 13.02.2017 - за Договором поруки-4, № 08.41-186/67-2522 від 13.02.2017 - за Договором поруки-5, № 08.41-186/67-2535 від 13.02.2017 - за Договором поруки-6, № 08.41-186/67-2533 від 13.02.2017 - за Договором поруки-7 та № 08.41-186/67-2528 від 13.02.2017 - за Договором поруки-8.

Відповідачі, заперечуючи проти позову, зазначають, що на правовідносини, які виникають після ухвалення рішення про стягнення заборгованості, порука не поширюється, якщо інше не встановлено договором поруки, що узгоджується із правовою позицію Великої Палати Верховного Суду у справі № 202/4494/16-ц, а відтак, з огляду на приписи ч. 1 ст. 559 порука припинилась.

У статті 559 Цивільного кодексу України визначено підстави припинення саме зобов'язань з поруки, зокрема порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності; порука припиняється, якщо після настання строку виконання зобов'язання кредитор відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником або поручителем; порука припиняється у разі переведення боргу на іншу особу, якщо поручитель не поручився за нового боржника; порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Таким чином, законодавець передбачив додаткові підстави припинення поруки, а саме: правила обмежувальних строків (шестимісячного та тривалістю в один рік), які вступають в дію, відповідно, лише у разі, якщо договором поруки не встановлено строк дії поруки, а основним договором не визначено строк виконання основного зобов'язання.

Однак, в Договорах поруки сторонами погоджено строк їх дії до 26.12.2019.

В свою чергу, відповідно до ч. 1 ст. 251 Цивільного кодексу України, строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (частина перша 252 ЦК України). Разом з тим із настанням певної події, яка має юридичне значення, законодавець пов'язує термін, який визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (частина друга статті 251 та частина друга статті 252 ЦК України).

Порука - це строкове зобов'язання, і незалежно від того, встановлений строк її дії договором чи законом, його сплив припиняє суб'єктивне право кредитора. Це означає, що строк поруки відноситься до преклюзивних строків. Строк дії поруки не є строком для захисту порушеного права. Це строк існування самого зобов'язання поруки.

Таким чином, і право кредитора, й обов'язок поручителя після його закінчення припиняються, а це означає, що жодних дій щодо реалізації цього права, в тому числі застосування примусових заходів захисту в судовому порядку, кредитор вчиняти не може.

Аналогічна позиції викладена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 17.10.2018 у справі №490/5224/14-ц.

Однак, підставою для припинення поруки зі зміною основного зобов'язання за відсутності згоди поручителя на таку зміну є не будь-яка зміна умов основного зобов'язання, а лише така, внаслідок якої обсяг відповідальності поручителя збільшується.

На зміну умов основного договору, у наслідок якої обсяг відповідальності не збільшується, згода поручителя не вимагається, і такі зміни не є підставою для застосування наслідків, передбачених ч. 1 ст. 559 ЦК.

Наведені висновки викладені у постанові Верховного Суду України від 5 лютого 2014р. у справі № 6-160цс13.

При цьому, згідно з позицією Верховного Суду України, висловленою в постанові у справі № 6-20цс11 від 21 травня 2012 року, збільшення відповідальності поручителя внаслідок зміни основного зобов'язання виникає у разі підвищення розміру процентів; відстрочення виконання, що призводить до збільшення періоду, за який нараховуються проценти за користування чужими грошовими коштами; установлення (збільшення розміру) неустойки тощо.

Таким чином, зі змісту ч. 1 ст. 559 ЦК України вбачається, що припинення поруки спричинюють такі зміни умов основного зобов'язання, які призвели або можуть призвести до збільшення обсягу відповідальності поручителя. Таке збільшення відповідальності поручителя внаслідок зміни основного зобов'язання виникає у разі підвищення розміру процентів; відстрочення виконання, що призводить до збільшення періоду, за який нараховуються проценти за користування чужими грошовими коштами; установлення (збільшення розміру) неустойки тощо. Водночас порука не припиняється, якщо поручитель надав свою згоду на зміну умов основного зобов'язання. Згода поручителя надається в порядку та у спосіб, який передбачений договором поруки.

Разом з тим, твердження стосовно того, що банком змінено строк виконання зобов'язання, шляхом звернення з позовом до суду з вимогами до позичальника є не обґрунтованим, оскільки звернення АТ Укрсоцбанк до суду з позовом у зв'язку із невиконанням позичальником зобов'язань за Кредитним договором не є зміною строку виконання зобов'язання, а отже і зміною зобов'язання без згоди поручителя.

При цьому, будь-яких як доказів, які б свідчили про збільшення відповідальності поручителів, останніми не наведено, а судом не встановлено.

Разом з тим, суд враховує, що згідно з умовами Договорів поруки, підписанням цих Договорів поручителі безвідклично надали згоду на майбутню зміну будь-яких умов Кредитного Договору (в тому числі щодо змін, внаслідок яких збільшується обсяг відповідальності поручителя), новацію зобов'язань за Кредитним договором у інше зобов'язання, будь-яку заміну боржника за Кредитним договором (в т.ч. в результаті спадкування чи правонаступництва), без додаткового повідомлення поручителя та укладення окремої угоди до цього Договору (п. 1.2 Договорі поруки).

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

В свою чергу, посилання відповідачів на постанову Великої Палати Верховного Суду від 31.10.2018 у справі №202/4494/16-ц з огляду на подібність правовідносин у вказаній та у даній справах, судом відхиляється, оскільки правовідносини у справі №202/4494/16-ц та у даній справі не є подібними, з огляду на наступне.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 31.10.2018 у справі № 202/4494/16-ц викладено наступну правову позицію:

Враховуючи викладене, Велика Палата Верховного Суду вважає, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.

Саме такі висновки містяться у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року (справа № 14-10цс18) та від 04 липня 2018 року (справа № 14-154цс18).

Велика Палата Верховного Суду, враховуючи встановлену законодавцем правову природу поручительства, як додаткового (акцесорного) зобов'язання до основного договору та пряму залежність від його умов, вважає за необхідне відступити від правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду України від 26 листопада 2014 року (справа № 6-75цс14), від 03 лютого 2016 року (справа № 6-2017цс15) та від 06 липня 2016 року (справа № 6-1199цс16) про презумпцію чинності поруки та неможливість її припинення на підставі частини четвертої статті 559 ЦК України з огляду на наявність рішення суду про стягнення кредитної заборгованості, оскільки таке рішення саме по собі свідчить про закінчення строку дії договору. А тому на правовідносини, які виникають після ухвалення рішення про стягнення заборгованості, порука не поширюється, якщо інше не встановлене договором поруки.

Оскільки ПАТ КБ ПриватБанк вимог про стягнення з поручителя сплати встановленого індексу інфляції за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання, а також трьох процентів річних від простроченої суми на підставі положень статті 625 ЦК України не заявляв, Велика Палата Верховного Суду вважає, що із рішень судів попередніх інстанцій необхідно виключити посилання на пропуск позивачем визначеного частиною четвертою статті 559 ЦК України строку для пред'явлення вимог до поручителя та припинення поруки ОСОБА_4, у зв'язку із чим рішення суду першої інстанції та ухвала апеляційного суду підлягають зміні із зазначенням про відмову у задоволенні позову ПАТ КБ ПриватБанк до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором у зв'язку з відсутністю підстав для його задоволення. .

З викладеного вбачається, що Велика Палата Верховного Суду зазначила, що оскільки ПАТ КБ ПриватБанк вимог про стягнення з поручителя сплати встановленого індексу інфляції за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання, а також трьох процентів річних від простроченої суми на підставі положень статті 625 ЦК України не заявляв, Велика Палата Верховного Суду вважає, що із рішень судів попередніх інстанцій необхідно виключити посилання на пропуск позивачем визначеного частиною четвертою статті 559 ЦК України строку для пред'явлення вимог до поручителя та припинення поруки ОСОБА_4, у зв'язку із чим рішення суду першої інстанції та ухвала апеляційного суду підлягають зміні із зазначенням про відмову у задоволенні позову ПАТ КБ ПриватБанк до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором у зв'язку з відсутністю підстав для його задоволення.

Таким чином, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що на правовідносини, які виникають після ухвалення рішення про стягнення заборгованості, порука не поширюється, якщо інше не встановлене договором поруки.

Однак, постанова у справі №202/4494/16-ц від 31.10.2018 не містить висновку про те, що наявність судового рішення про стягнення заборгованості є підставою для припинення поруки.

В силу положень ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Доказів виконання взятих на себе зобов'язань як позичальником, так і поручителями, до матеріалів справи не надано, а відтак, оскільки судом не встановлено наявності обставин, з якими закон пов'язує припинення поруки, з огляду на встановлені фактичні обставини справи, позовні вимоги позивача є обґрунтованими.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідачі під час розгляду справи не надали суду жодних доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про відсутність у них обов'язку сплатити заявлену до стягнення заборгованість.

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволенням позовних вимог, з покладенням судового збору на відповідачів в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Компанія "Райз" (01014, м. Київ, вулиця Катерини Білокур, будинок 5/17; ідентифікаційний код: 13980201) на користь Акціонерного товариства "Укрсоцбанк" (03150, м. Київ, вул. Ковпака, 29; ідентифікаційний код: 00039019) заборгованість за кредитом у розмірі 233 537 623 (двісті тридцять три мільйони п'ятсот тридцять сім тисяч шістсот двадцять три) грн. 57 коп. заборгованості зі сплати процентів у розмірі 3 981 285 (три мільйони дев'ятсот вісімдесят одна тисяча двісті вісімдесят п'ять) грн. 71 коп., пеню за несвоєчасне повернення кредиту у розмірі 33 444 (тридцять три тисячі чотириста сорок чотири) грн. 44 коп., пеню за несвоєчасне погашення процентів у розмірі 46 729 (сорок шість тисяч сімсот двадцять дев'ять) грн. 13 коп. та судовий збір у розмірі 77 087 (сімдесят сім тисяч вісімдесят сім) грн. 50 коп.

3. Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Фіалка" (37320, Полтавська обл., Гадяцький район, село Великі Будища; ідентифікаційний код: 03772281) на користь Акціонерного товариства "Укрсоцбанк" (03150, м. Київ, вул. Ковпака, 29; ідентифікаційний код: 00039019) заборгованість за кредитом у розмірі 233 537 623 (двісті тридцять три мільйони п'ятсот тридцять сім тисяч шістсот двадцять три) грн. 57 коп. заборгованості зі сплати процентів у розмірі 3 981 285 (три мільйони дев'ятсот вісімдесят одна тисяча двісті вісімдесят п'ять) грн. 71 коп., пеню за несвоєчасне повернення кредиту у розмірі 33 444 (тридцять три тисячі чотириста сорок чотири) грн. 44 коп., пеню за несвоєчасне погашення процентів у розмірі 46 729 (сорок шість тисяч сімсот двадцять дев'ять) грн. 13 коп. та судовий збір у розмірі 77 087 (сімдесят сім тисяч вісімдесят сім) грн. 50 коп.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіверське" (16352, Чернігівська обл., Куликівський район, село Дрімайлівка, вул. Перемоги, будинок 30; ідентифікаційний код: 30894197) на користь Акціонерного товариства "Укрсоцбанк" (03150, м. Київ, вул. Ковпака, 29; ідентифікаційний код: 00039019) заборгованість за кредитом у розмірі 233 537 623 (двісті тридцять три мільйони п'ятсот тридцять сім тисяч шістсот двадцять три) грн. 57 коп. заборгованості зі сплати процентів у розмірі 3 981 285 (три мільйони дев'ятсот вісімдесят одна тисяча двісті вісімдесят п'ять) грн. 71 коп., пеню за несвоєчасне повернення кредиту у розмірі 33 444 (тридцять три тисячі чотириста сорок чотири) грн. 44 коп., пеню за несвоєчасне погашення процентів у розмірі 46 729 (сорок шість тисяч сімсот двадцять дев'ять) грн. 13 коп. та судовий збір у розмірі 77 087 (сімдесят сім тисяч вісімдесят сім) грн. 50 коп.

5. Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Калина" (37322, Полтавська обл., Гадяцький район, село Книшівка; ідентифікаційний код: 03772312) на користь Акціонерного товариства "Укрсоцбанк" (03150, м. Київ, вул. Ковпака, 29; ідентифікаційний код: 00039019) заборгованість за кредитом у розмірі 233 537 623 (двісті тридцять три мільйони п'ятсот тридцять сім тисяч шістсот двадцять три) грн. 57 коп. заборгованості зі сплати процентів у розмірі 3 981 285 (три мільйони дев'ятсот вісімдесят одна тисяча двісті вісімдесят п'ять) грн. 71 коп., пеню за несвоєчасне повернення кредиту у розмірі 33 444 (тридцять три тисячі чотириста сорок чотири) грн. 44 коп., пеню за несвоєчасне погашення процентів у розмірі 46 729 (сорок шість тисяч сімсот двадцять дев'ять) грн. 13 коп. та судовий збір у розмірі 77 087 (сімдесят сім тисяч вісімдесят сім) грн. 50 коп.

6. Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Мрія" (37323, Полтавська обл., Гадяцький район, село Плішивець; ідентифікаційний код: 05287839) на користь Акціонерного товариства "Укрсоцбанк" (03150, м. Київ, вул. Ковпака, 29; ідентифікаційний код: 00039019) заборгованість за кредитом у розмірі 233 537 623 (двісті тридцять три мільйони п'ятсот тридцять сім тисяч шістсот двадцять три) грн. 57 коп. заборгованості зі сплати процентів у розмірі 3 981 285 (три мільйони дев'ятсот вісімдесят одна тисяча двісті вісімдесят п'ять) грн. 71 коп., пеню за несвоєчасне повернення кредиту у розмірі 33 444 (тридцять три тисячі чотириста сорок чотири) грн. 44 коп., пеню за несвоєчасне погашення процентів у розмірі 46 729 (сорок шість тисяч сімсот двадцять дев'ять) грн. 13 коп. та судовий збір у розмірі 77 087 (сімдесят сім тисяч вісімдесят сім) грн. 50 коп.

7. Стягнути з Приватного сільськогосподарського підприємства "Оберіг" (37310, Полтавська обл., Гадяцький район, село Гречанівка; ідентифікаційний код: 32387224) на користь Акціонерного товариства "Укрсоцбанк" (03150, м. Київ, вул. Ковпака, 29; ідентифікаційний код: 00039019) заборгованість за кредитом у розмірі 233 537 623 (двісті тридцять три мільйони п'ятсот тридцять сім тисяч шістсот двадцять три) грн. 57 коп. заборгованості зі сплати процентів у розмірі 3 981 285 (три мільйони дев'ятсот вісімдесят одна тисяча двісті вісімдесят п'ять) грн. 71 коп., пеню за несвоєчасне повернення кредиту у розмірі 33 444 (тридцять три тисячі чотириста сорок чотири) грн. 44 коп., пеню за несвоєчасне погашення процентів у розмірі 46 729 (сорок шість тисяч сімсот двадцять дев'ять) грн. 13 коп. та судовий збір у розмірі 77 087 (сімдесят сім тисяч вісімдесят сім) грн. 50 коп.

8. Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю ім.. Духова (37362, Полтавська обл., Гадяцький район, село Веприк; ідентифікаційний код: 03771459) на користь Акціонерного товариства "Укрсоцбанк" (03150, м. Київ, вул. Ковпака, 29; ідентифікаційний код: 00039019) заборгованість за кредитом у розмірі 233 537 623 (двісті тридцять три мільйони п'ятсот тридцять сім тисяч шістсот двадцять три) грн. 57 коп. заборгованості зі сплати процентів у розмірі 3 981 285 (три мільйони дев'ятсот вісімдесят одна тисяча двісті вісімдесят п'ять) грн. 71 коп., пеню за несвоєчасне повернення кредиту у розмірі 33 444 (тридцять три тисячі чотириста сорок чотири) грн. 44 коп., пеню за несвоєчасне погашення процентів у розмірі 46 729 (сорок шість тисяч сімсот двадцять дев'ять) грн. 13 коп. та судовий збір у розмірі 77 087 (сімдесят сім тисяч вісімдесят сім) грн. 50 коп.

9. Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю ім.. Щорса (37360, Полтавська обл., Гадяцький район, село Бобрик; ідентифікаційний код: 03771471) на користь Акціонерного товариства "Укрсоцбанк" (03150, м. Київ, вул. Ковпака, 29; ідентифікаційний код: 00039019) заборгованість за кредитом у розмірі 233 537 623 (двісті тридцять три мільйони п'ятсот тридцять сім тисяч шістсот двадцять три) грн. 57 коп. заборгованості зі сплати процентів у розмірі 3 981 285 (три мільйони дев'ятсот вісімдесят одна тисяча двісті вісімдесят п'ять) грн. 71 коп., пеню за несвоєчасне повернення кредиту у розмірі 33 444 (тридцять три тисячі чотириста сорок чотири) грн. 44 коп., пеню за несвоєчасне погашення процентів у розмірі 46 729 (сорок шість тисяч сімсот двадцять дев'ять) грн. 13 коп. та судовий збір у розмірі 77 087 (сімдесят сім тисяч вісімдесят сім) грн. 50 коп.

10. Після набрання рішенням Господарського суду міста Києва законної сили видати відповідні накази.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 13.02.2019.

Суддя О.А. Грєхова