Рішення

від 12.02.2019 по справі 905/1141/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

12.02.2019 м.Харків Справа № 905/1141/16

Господарський суд Донецької області у складі судді Лейби М.О., при секретарі судового засідання Григор'євій М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ОСОБА_1

до відповідача: Донецького комунального підприємства «Фармація» , м.Костянтинівка, Донецька область

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Приватного акціонерного товариства «Альба Україна» , м.Бориспіль, Київська область

про стягнення суми боргу у розмірі 209275,08грн., втрат від інфляції у сумі 132889,68грн., пені у сумі 24817,87грн., 3% річних у розмірі 10767,87грн.

Представники сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

від третьої особи: не з'явився

СУТЬ СПРАВИ:

ПАТ «Банк «Київська Русь» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ОСОБА_1 звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Донецького КП «Фармація» про стягнення суми боргу у розмірі 209275,08грн., втрат від інфляції у сумі 132889,68грн., пені у сумі 24817,87грн., 3% річних у розмірі 10767,87грн.

Рішенням господарського суду Донецької області від 13.12.2017р. по справі №905/1141/16 у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 16.04.2018р. рішення господарського суду Донецької області від 13.12.2017р. (повний текст 18.12.2017р.) по справі №905/1141/16 скасовано частково; прийнято нове рішення, яким позовні вимоги задоволено частково; стягнуто з Донецького КП «Фармація» на користь ПАТ «Банк «Київська Русь» суму основної заборгованості яка підтверджена видатковими накладними за договором купівлі-продажу у розмірі 207 325,66 грн., 3% річних у розмірі 10 664,86 грн., інфляційне збільшення суми боргу у розмірі 128 219,33 грн., судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 5 193,15грн.; в решті рішення залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 27.07.2018р. по справі №905/1141/16 рішення господарського суду Донецької області від 13.12.2017р. та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 16.04.2018р. у справі №905/1141/16 скасовано; справу №905/1141/16 передано на новий розгляд до господарського суду Донецької області.

За результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду даної справи визначено суддю Ніколаєву Л.В. (протокол автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.08.2018р.).

Ухвалою господарського суду від 15.08.2018р. (суддя Ніколаєва Л.В.) справу №905/1141/16 прийнято до свого провадження, дану справу визначено розглядати за правилами загального позовного провадження та підготовче засідання призначено на 13.09.2018р.

Ухвалою суду від 13.09.2018р. продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та підготовче засідання відкладено на 23.10.2018р. о 12:00год.

У зв'язку із закінченням повноважень судді Ніколаєвої Л.В. справу №905/1141/16 передано на повторний автоматичний розподіл.

Згідно протоколу автоматичного визначення складу суду від 22.10.2018р. автоматизованою системою документообігу суду визначений новий склад суду для розгляду справи №905/1141/16: суддя - Лейба М.О.

Ухвалою суду від 23.10.2018р. прийнято до провадження справу 905/1141/16, строк розгляду справи розпочати спочатку та підготовче засідання у справі призначено на 23.10.2018р.

23.10.2018р. через канцелярію суду від відповідача надійшов лист про надання документів на виконання ухвали від 13.09.18р.

Ухвалою суду від 23.10.18р. підготовче засідання відкладено на 13.11.18р.

25.10.18р. через канцелярію суду від позивача надійшло клопотання про витребування доказів від 22.10.18р. №3004/16.

Ухвалою суду від 13.11.18р. частково задоволено клопотання позивача про витребування доказів; витребувано у відповідача регістри синтетичного та аналітичного обліку, податкові накладні, а також всі видаткові накладні та їх регістри за весь час дії договору з метою встановлення оплати товару за спірними видатковими накладними; витребувано у третьої особи платіжні доручення, виписки з банківських рахунків, регістри синтетичного та аналітичного обліку, податкові накладні, а також всі видаткові накладні та їх регістри за весь час дії договору.

Також, ухвалою суду від 13.11.18р. підготовче засідання відкладено на 12.12.18р.

12.12.18р. через канцелярію суду від відповідача надійшли письмові пояснення, щодо неможливості надати документи на виконання ухвали господарського суду Донецької області від 13.11.18р.

Ухвалою суду від 12.12.18р. продовжено строк підготовчого провадження по справі №905/1141/16 на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 15.01.19р.

Ухвалою суду від 15.01.19р. закрито підготовче провадження у справі №905/1141/16; призначено справу до судового розгляду по суті на 12.02.2019р.

Представник позивача в судове засідання 12.02.2019р. не з'явився.

Представник відповідача в судове засідання 12.02.2019р. не з'явився.

Представник третьої особи в судове засідання 12.02.2019р. не з'явився.

Про місце, час та дату судового засідання позивач, відповідач та третя особа були повідомлені належним чином, шляхом направлення відповідних ухвал на їх адресу, що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Стаття 42 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. При цьому, норми вказаної статті зобов'язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Згідно ч.ч.1, 3 ст.202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне розглянути спір по суті за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

03.01.2012р. між Приватним акціонерним товариством «Альба Україна» (третя особа, продавець) та Донецьким комунальним підприємством «Фармація» (відповідач, покупець) укладено договір купівлі-продажу №31/ХФ, згідно п.1.1 якого продавець зобов'язався передавати (поставляти) лікарські засоби і вироби медичного призначення (далі - товар) у власність покупця, а покупець зобов'язався приймати товар та сплачувати за нього грошові кошти відповідно до умов цього договору.

Відповідно до п.2.1 договору купівлі-продажу постачання товару здійснюється товарними партіями. Термін поставки кожної товарної партії визначається сторонами шляхом узгодження замовлення покупця.

Ціни за одиницю товару, а також загальна сума товарної партії визначаються відповідно до відпускних цін продавця та згідно з узгодженим сторонами замовленням і зазначаються у видаткових накладних (п.2.4 договору купівлі-продажу).

Продавець зобов'язаний при відвантаженні товару до видаткової накладної додати товаросупровідні документи, згідно чинного законодавства України (п.4.1 договору купівлі-продажу).

Оплата кожної товарної партії проводиться в повному обсязі на умовах, що вказуються в видатковій накладній на поставку товарної партії (п.5.2 договору купівлі-продажу).

За умовами п.5.4, п.5.5 договору купівлі-продажу у розрахункових документах покупець повинен вказувати номер та дату видаткової накладної згідно з якою здійснюється сплата за поставлений товар та номер і дату даного договору. У разі невиконання вимог п.5.4 договору, сторони домовилися, що сплата поставленого товару проводиться відповідно до послідовного порядку його оплати, тобто першою оплачується та накладна, строк якої наступив першою.

Товар вважається переданим продавцем і прийнятим покупцем по кількості та асортименту в момент підписання сторонами видаткової накладної на товарну партію. Право власності на товар переходить від продавця до покупця з моменту підписання видаткових накладних (п.п.6.1, 6.2 договору купівлі-продажу).

Даний договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2022р., але в будь-якому випадку до повного виконання своїх зобов'язань та взаєморозрахунків (п.10.2 договору купівлі-продажу).

05.06.2014р. між Приватним акціонерним товариством «Альба Україна» (третя особа, первісний кредитор) та Публічним акціонерним товариством «Банк «Київська Русь» (позивач, новий кредитор) укладено договір відступлення прав вимоги №71230-20/14-7, відповідно до п.1.1 якого первісний кредитор відступає (продає), а новий набуває (купує) за 229967,74 грн. у порядку та на умовах, визначених цим договором, право вимоги за зобов'язаннями Донецького комунального підприємства «Фармація» , ідентифікаційний код 01976625, місцезнаходження: 83085, м.Донецьк, вул.Баумана, 5А (боржник) у сумі 229967,74грн., що випливає з договору купівлі-продажу №31/ХФ від 03.01.2012р., укладеного між боржником та первісним кредитором (далі - основне зобов'язання).

За умовами пунктів 1.1.2, 1.1.3 договору відступлення прав вимоги первісний кредитор засвідчує, що заперечень, які можуть бути висунуті боржником проти вимог нового кредитора на момент підписання договору, не існує, вимоги є дійсними та немає підстав для невиконання боржником. Первісний кредитор підтверджує, що документи, складені ним або за його участю, надані новому кредитору для виконання та/або у зв'язку з умовами цього договору, є повними, виключно правдиві та підтверджують дійсність права вимоги, що відступається (продається) за цим договором. Договір купівлі-продажу, наданий із усіма його невід'ємними частинами, додатками/додатковими угодами до нього та відповідно не містить заборони/обмеження на відступлення права вимоги новому кредитору з боку боржника.

Відповідно до пункту 1.2 договору відступлення прав вимоги первісний кредитор зобов'язаний повідомити боржника про здійснення відступлення права вимоги (додаток №1) за основним зобов'язанням протягом 3 днів з моменту набуття новим кредитором права вимоги, в порядку, передбаченому пунктом 3.1 цього договору.

Згідно з пунктом 4.2.2 договору відступлення прав вимоги первісний кредитор зобов'язаний передати в строк до 01.07.2014р. новому кредитору за актом приймання-передачі оригінали наступних документів:

- акт звірки взаєморозрахунків між боржником та первісним кредитором до договору купівлі-продажу, зазначеного у пункті 4.2.1 цього договору;

- видаткові накладні, специфікації, інші документи, що підтверджують наявність заборгованості боржника за договором купівлі-продажу на всю суму, права вимоги на яку здійснюється відступлення прав за цим договором.

Пунктом 7.2 договору встановлено, що новий кредитор набуває право на стягнення з боржника неустойки/штрафних санкцій та збитків, заподіяних невиконанням чи неналежним виконанням ним зобов'язань за договором купівлі-продажу

Згідно з пунктом 6.1. договору відступлення прав вимоги договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін, скріплення печатками сторін та діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за ним.

На виконання умов договору відступлення прав вимоги №71230-20/14-7 від 05.06.2014р. між третьою особою та позивачем підписано відповідний акт приймання- передачі права вимоги №б/н від 05.06.2014р., а також укладено договір про зарахування зустрічних однорідних вимог №112 від 05.06.2014р., відповідно до якого сторони домовились про зарахування взаємних зустрічних однорідних вимог за договором відступлення права вимоги №71230-20/14-7 від 05.06.2014р. та кредитним договором №99117-20/13-1 від 06.11.2013р. на підставі статті 601 Цивільного кодексу України.

25.06.2014р. Приватним акціонерним товариством «Альба Україна» направлено Донецькому комунальному підприємству «Фармація» повідомлення про здійснення відступлення права вимоги, про що свідчать у копіях: список згрупованих внутрішніх поштових відправлень №1896, фіскальний чек Укрпошта №4630 від 25.06.2014р., рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, датоване 04.07.2014р.

У зв'язку з неналежним виконанням Донецьким комунальним підприємством "Фармація" грошових зобов'язань за договором купівлі-продажу №31/ХФ від 03.01.2012р. з оплати поставленого йому Приватним акціонерним товариством "Альба Україна" протягом періоду з 29.03.2014р. по 25.04.2014р. товару та наявністю непогашеної заборгованості за договором, позивач реалізуючи своє право вимоги на підставі договору відступлення прав вимоги №71230-20/14-7 від 05.06.2014р. звернувся до суду з позовом про стягнення з Донецького комунального підприємства "Фармація" заборгованості в розмірі 209275,08 грн., пені у розмірі 24817,87 грн., трьох відсотків річних у розмірі 10767,87 грн. та інфляційних втрат в розмірі 132889,68 грн.

Відповідно до статей 512, 514 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою, у тому числі внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 516 Цивільного кодексу України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків.

За висновками Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.07.2018р. по справі №905/1141/16, позивач правомірно набув право вимоги до відповідача за договором купівлі-продажу № 31/ХФ від 03.01.2012р. на підставі договору відступлення права вимоги № 71230-20/14-7 від 05.06.2014р.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з частиною 1 статті 662, статті 663, частини 1 статті 664 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу. Обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар.

Пунктами 6.1, 6.2 договору купівлі-продажу передбачено, що товар вважається переданим продавцем і прийнятим покупцем по кількості та асортименту в момент підписання сторонами видаткової накладної на товарну партію. Право власності на товар переходить від продавця до покупця з моменту підписання видаткових накладних, відповідно.

На підтвердження факту наявності заборгованості за поставлений товар за договором купівлі-продажу №31/ХФ від 03.01.2012р. на загальну суму 209275,08грн. позивачем надано видаткові накладні за період з 29.03.2014р. по 25.04.2014р. (т.2 а.с.1-226).

Відповідач факт поставки продукції на спірну суму визнає, однак посилається на здійснення оплати за спірними поставками у повному обсязі та відсутність заборгованості.

Так, відповідачем надано докази здійснення оплати поставленого товару за договором №31/ХФ від 03.01.2012р. у період з 03.02.2012р. по 30.04.2014р. (т.3 а.с. 21-35, 131-198, т.4 а.с.11-86, т.6 а.с. 3-250, т.7 а.с.1-98, т.8 а.с.1-125), однак в призначенні платежу в наданих платіжних документах відсутнє посилання на спірні видаткові накладні.

За даними бухгалтерського обліку відповідача, заборгованість перед ПрАТ «Альба Україна» станом на 30.04.2014р. складала 457,57грн., про що зазначено в акті звірки взаємних розрахунків від 27.09.2016р. підписаного представниками первісного кредитора та відповідача (т.3 а.с.213).

При цьому, з вищенаведеного акту звірки взаємних розрахунків не вбачається факт наявності заборгованості в розмірі 457,57грн. саме за спірними видатковими накладними.

Окрім того, матеріали справи містять акт звірки розрахунків між позивачем та відповідачем за період з 06.06.2014р. по 18.05.2016р. (т.3 а.с.48-49), згідно якого кінцеве сальдо по основній заборгованості за договором відступлення прав вимоги №71230-20/14-7 від 05.06.2014р. на користь ПАТ «Банк «Київська Русь» становить 209275,08 грн. Даний акт підписано в.о. директора відповідача та скріплено печаткою з приміткою останнього: «За результатами звірки розрахунків за період з 06.06.2014р. по 18.05.2016р. фактів поставки товару на адресу покупця не встановлено» .

Відповідно до визначення термінів, що містяться в статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Частинами 1 та 2 статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан та результати діяльності підприємства. Бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Підпунктом 2.1. пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995, в редакції, чинній станом на дату здійснення спірних поставок товару, визначено, що первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Відповідно до статті 9 Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні" в редакції, чинній станом на дату здійснення спірної поставки товару, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Суд зазначає, що акт звірки розрахунків не є зведеним обліковим документом, оскільки є лише технічним (фіксуючим) документом, за яким бухгалтери підприємств звіряють бухгалтерський облік операцій, відображає стан заборгованості та в окремих випадках - рух коштів у бухгалтерському обліку підприємств та має інформаційний характер, тобто має статус документа, який підтверджує тотожність ведення бухгалтерського обліку спірних господарських операцій обома сторонами спірних правовідносин. Сам по собі акт звірки розрахунків не є належним доказом у справі, не доводить факту здійснення будь-яких господарських операцій: поставки, надання послуг тощо, оскільки не є первинним бухгалтерським обліковим документом. Водночас, відсутність в акті звірки підписів перших керівників сторін або інших осіб, які в силу довіреності (доручення, договору тощо) мають право представляти інтереси сторін, у тому числі здійснювати дії, направлені на визнання заборгованості підприємства перед іншими суб'єктами господарювання, означає відсутність в акті звірки юридичної сили документа, яким суб'єкт господарської діяльності визнає суму заборгованості.

У постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.07.2018р. по справі №905/1141/16 звернуто увагу на те, що суди попередніх інстанцій не з'ясували відповідно до вимог податкового законодавства чи відображались господарські операції зі спірних поставок товару протягом періоду з 29.03.2014 по 25.04.2014 на підставі видаткових накладних за договором купівлі-продажу № 31/ХФ від 03.01.2012 в податковому обліку продавця - Приватного акціонерного товариства "Альба Україна" та покупця - Донецького комунального підприємства "Фармація" (відповідач); суди не з'ясували чи складались і видавались продавцем покупцю та отримувались покупцем податкові накладні при здійсненні операцій зі спірних поставок товару у період з 29.03.2014 по 25.04.2014 за договором купівлі-продажу №31/ХФ від 03.01.2012 на підставі наявних в матеріалах справи копій видаткових накладних; чи відображались у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця такі податкові накладні; чи формувався відповідачем, як покупцем, податковий кредит за фактом поставки товару на підставі спірних видаткових накладних; поза увагою судів попередніх інстанцій залишився наявний в матеріалах справи лист Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області №5306/8/05-14-08-013 від 06.09.2016 з доданими до нього податковими деклараціями з податку на додану вартість за період з 01.01.2014 по 30.06.2014.

Згідно приписів ст.316 Господарського процесуального кодексу України, вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи.

Так, ухвалою господарського суду Донецької області від 13.11.2018р. у справі №905/1141/16 витребувано у відповідача регістри синтетичного та аналітичного обліку, податкові накладні, а також всі видаткові накладні та їх регістри за весь час дії договору з метою встановлення оплати товару за спірними видатковими накладними; витребувано у третьої особи платіжні доручення, виписки з банківських рахунків, регістри синтетичного та аналітичного обліку, податкові накладні, а також всі видаткові накладні та їх регістри за весь час дії договору.

На виконання вказаної ухвали суду першої інстанції відповідачем листом №б/н від 10.12.2018р. повідомлено, що у вересні 2014р. адміністративна будівля, в якій розташовувалась адміністрація ДКП Фармація було незаконно захоплено озброєними особами, за даним фактом ДКП Фармація зверталось до правоохоронних органів України; 17.12.2014р. ДКП Фармація зареєструвалось за новою адресою: м.Костянтинівка, пр.-т Ломоносова, б.129, у зв'язку з цим відповідач тимчасово не має доступу до всієї документації, закінчуючи 17.12.2014р.

Третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача не виконано вимог ухвали господарського суду Донецької області від 13.11.2018р. у справі №905/1141/16, не представлено суду витребуваних документів, не надано пояснень щодо можливості чи неможливості їх подання.

З огляду на таке, у суду відсутня можливість дослідити чи відображались господарські операції зі спірних поставок товару на підставі видаткових накладних за договором купівлі-продажу № 31/ХФ від 03.01.2012р. в податковому обліку продавця - Приватного акціонерного товариства "Альба Україна".

Окрім того, відповідно до п.4.2.2 договору відступлення прав вимоги, первісний кредитор зобов'язаний передати в строк до 01.07.2014р. новому кредитору за актом приймання-передачі оригінали, зокрема, видаткових накладних, специфікацій, інші документи, що підтверджують наявність заборгованості боржника за договором купівлі-продажу на всю суму, права вимоги на яку здійснюється відступлення прав за цим договором.

За змістом п.4.2.3 договору відступлення прав вимоги, первісний кредитор зобов'язаний на вимогу нового кредитора протягом п'яти календарних днів з дати направлення письмової вимоги надати інші документи (вказані у вимозі), що підтверджують права вимоги первісного кредитора до боржника за договором купівлі-продажу, права вимоги за яким були відступлені (продані) згідно цього договору.

При цьому, протягом розгляду справи позивачем не надано суду документальних доказів на підставі яких суду, з урахуванням вказівок, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, міг би дійти висновку про наявність спірної заборгованості у відповідача перед позивачем.

Крім того, матеріали справи не містять доказів звернення позивача, згідно до умов п.4.2.3 договору відступлення прав вимоги до первісного кредитора з вимогою надати інші документи, що підтверджують права вимоги первісного кредитора до боржника за договором купівлі-продажу №31/ХФ від 03.01.2012р.

Також, в матеріалах справи наявний лист Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області №5306/8/05-14-08-013 від 06.09.2016р., до якого додані додатки №5 до податкових декларацій з податку на додану вартість за період з 01.01.2014р. по 30.06.2014р., які були надані ДКП Фармація до Костянтинівського ОДПІ в електронному вигляді.

Також матеріали справи містять лист Головного управління ДФС у Донецькій області №45 від 17.09.2018р. Щодо надання копії звітності , до якого додані додатки №5 до податкових декларацій з податку на додану вартість за період з 01.01.2012р. по 31.12.2014р.

Як вбачається з додатків №5 до податкових декларацій з податку на додану вартість Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів ДКП Фармація відображено у розділі Податковий кредит , зокрема, за постачальником із індивідуальним податковим номером 229469710047 за період складання податкових накладних березень 2014р. обсяг постачання у розмірі 14044,96 грн. з ПДВ та 372310,85 грн. без ПДВ, загалом 386355,81 грн.; за період квітень 2014р. обсяг постачання у розмірі 174554,20 грн. з ПДВ.

Відповідно до п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України (в редакції, чинній станом на дату здійснення спірних поставок товару) податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до частин 201.14. та 201.15. статті 201 Податкового кодексу України платники податку зобов'язані вести окремий облік операцій з постачання та придбання товарів/послуг, які підлягають оподаткуванню, а також які не є об'єктами оподаткування та звільнені від оподаткування згідно з цим розділом. Зведені результати такого обліку відображаються в податкових деклараціях, форма яких встановлюється у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу. Платник податку веде реєстр виданих та отриманих податкових накладних в електронному вигляді, у якому зазначаються порядковий номер податкової накладної, дата її виписки (отримання), загальна сума постачання та сума нарахованого податку, а також реєстраційний номер платника податку - продавця, який видав податкову накладну такому платнику податку. Форма і порядок заповнення реєстру виданих та отриманих податкових накладних встановлюються відповідно до вимог розділу ІІ цього Кодексу. Платники податку щомісяця в терміни, що передбачені для подання податкової звітності (календарний місяць), у тому числі для яких цим розділом встановлено звітний податковий період - квартал, подають контролюючому органу копії записів у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних за такий період в електронному вигляді.

Станом на момент здійснення спірних поставок товару (березень - квітень 2014 року) діяв Порядок ведення реєстру виданих та отриманих податкових накладних, затверджений наказом Міністерства доходів і зборів України № 708 від 25.11.2013 (далі по тексту - Порядок), відповідно до якого реєстр ведеться в електронному вигляді у затвердженому форматі та за власним бажанням платника у паперовому вигляді.

Пунктами 5, 6 Розділу 1 Порядку передбачено, що у Реєстрі окремо обліковуються операції: з постачання товарів/послуг, які оподатковуються податком на додану вартість за основною чи нульовою ставкою, звільнених від оподаткування, тих, що не є об'єктом оподаткування, послуг за межами митної території України та послуг, місце постачання яких визначено за межами митної території України; з придбання товарів/послуг з метою використання у господарській діяльності платника для здійснення операцій, які оподатковуються податком на додану вартість за основною чи нульовою ставкою, звільнених від оподаткування та тих, що не є об'єктом оподаткування, а також тих, які не призначаються для використання у господарській діяльності цього платника податку.

Реєстр є основою для відображення зведених результатів такого обліку в податкових деклараціях з податку на додану вартість.

Відповідно до пункту 1 Розділу IV Порядку, в якому встановлено порядок заповнення розділу ІІ Реєстру, визначено, що у розділі ІІ Реєстру відображаються отримані податкові накладні, розрахунки коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної, митні декларації на ввезення товарів, а також інші документи, на підставі яких здійснюється облік операцій з придбання товарів/послуг.

Придбання або виготовлення товарів/послуг та придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України, відображається на підставі податкових накладних, розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (додаток 2 до податкової накладної), МД, а також, зокрема первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг, копії яких додаються до заяви зі скаргою на постачальника цих товарів/послуг, що додається покупцем товарів/послуг до податкової декларації за звітний (податковий) період, - у разі відмови продавця цих товарів/послуг надати податкову накладну або у разі порушення ним порядку її заповнення та порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Враховуючи вищевикладене, встановити чи відображені в наданих суду додатках №5 до податкових декларацій з податку на додану вартість податкові накладні за господарськими операціями з придбання відповідачем товарів за спірними видатковими накладними є неможливо, оскільки, по-перше, такі додатки не містять номерів накладних, які включено до загального обсягу постачання за певний місяць, а також сум, на які кожна з накладних складена, та дат їх складання; по-друге, позивачем та третьою особою не надано суду податкові накладні з відображенням податкового зобов'язання щодо спірних поставок для співставлення з податковим кредитом відповідача.

Крім того, враховуючи приписи податкового законодавства, податкові накладні є звітними і одночасно розрахунковими документами у розумінні податкового обліку підприємства та відображають у ньому господарську операцію, проте, ці документи не засвідчують факт передання товару, оскільки складаються в односторонньому порядку та не передбачають наявності підпису отримувача, отже, не можуть підтверджувати факт здійснення сторонами господарської операції з відчуження майна. Їх складання безпосередньо не призводить до змін у майновому статусі сторін.

Відтак, оскільки в матеріалах справи відсутні первинні документи на підтвердження поставки товару за період з 03.01.2012р. по 30.04.2014р., суд позбавлений можливості встановити, на яку загальну суму була здійснена поставка товару за договором купівлі-продажу №31/ХФ від 03.01.2012р. та яка його частина фактично оплачена відповідачем.

З наведених підстав, суд дійшов висновку, що позивачем в порушення норм ст.ст.13, 74 Господарського процесуального кодексу України не доведено належними та допустимими доказами факт неналежного виконання відповідачем зобов'язань з оплати спірних видаткових накладних за договором купівлі-продажу №31/ХФ від 03.01.2012р., що має наслідком відмову в задоволенні позовних вимог в цій частині.

Оскільки вимоги про стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат є похідними від вимоги про стягнення основного боргу за вищевказаним договором, відмова у задоволенні позовних вимог щодо суми основного боргу має наслідком відмову у задоволенні похідних вимог, у зв'язку з чим суд відмовляє у задоволенні позовних вимог щодо стягнення з відповідача пені, 3% річних та інфляційних втрат.

Крім того, суд звертає увагу, що ухвалою господарського суду Донецької області від 15.02.2017р. у справі №905/1141/16 було призначено судову економічну експертизу, проведення якої доручено Донецькому науково-дослідному інституту судових експертиз.

Оскільки, позивач рахунок №62 від 14.03.2017р. за проведення судової експертизи не оплатив, експертна установа повідомила про неможливість надання висновку.

Під час нового розгляду справи №905/1141/16 сторонами не заявлялось клопотання про призначення судової економічної експертизи, документи, витребувані ухвалою господарського суду Донецької області від 13.11.2018р. у справі №905/1141/16, сторонами та третьою особою суду не надані, з огляду на що, суд вважає не доцільним призначення судової економічної експертизи з власної ініціативи.

Відповідно до ст.13Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно з п.4 ч.3 ст.129 Конституції України та статями 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Враховуючи вищевикладене, дослідивши матеріали справи, надавши відповідну юридичну оцінку всім доказам на які посилаються сторони, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для відмови в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст.12, 13, 73, 74, 76, 77, 79, 86, 91, 129, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ОСОБА_1 до Донецького комунального підприємства «Фармація» про стягнення суми боргу у розмірі 209275,08 грн., втрат від інфляції у сумі 132889,68 грн., пені у сумі 24817,87 грн., 3% річних у розмірі 10767,87 грн., відмовити у повному обсязі.

Згідно із ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області.

Рішення складено та підписано 12.02.19р.

Суддя М.О. Лейба