Рішення

від 07.02.2019 по справі 906/768/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" лютого 2019 р. м. Житомир Справа № 906/768/18

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Шніт А.В.

секретар судового засідання Степанченко О.С.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 дов. №05/75 від 09.01.2019;

ОСОБА_2 дов. №05/77 від 09.01.2019;

від відповідача: не з'явився;

від третьої особи: не з'явився;

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Житомирській області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бауштоффе"

за участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м.Києві

про розірвання договору купівлі-продажу від 11.10.2006, повернення об'єкта незавершеного будівництва у власність держави та відшкодування вартості відсутнього майна

03.08.2018 Регіональне відділення Фонду державного майна України по Житомирській області звернулось до господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бауштоффе" з такими вимогами:

- розірвати договір купівлі-продажу від 11.10.2006 об'єкта незавершеного будівництва - заводу стінових та цегельних матеріалів в с. Гриньки Баранівського району, вул. Пушкіна, 2а, укладеного між РВ ФДМУ по Житомирській області та ЗАТ "Фактор", який посвідчений приватним нотаріусом Баранівського районного нотаріального округу ОСОБА_3, зареєстрований в реєстрі під №3933, з врахуванням змін внесених договорами від 06.10.2009 зареєстрованого в реєстрі за №3445 та від 15.12.2012 зареєстрованого в реєстрі за №3196;

- повернути об'єкт незавершеного будівництва - завод стінових та цегельних матеріалів до складу якого входять головний виробничий корпус з відділеннями, будівля прохідної, авто вага, пожежні резервуари (2 шт.), очисні споруди замазучених дощових стоків, водонапірні башти для питної та технічної води (2 шт.), вигріб, залізобетонна огорожа, розташований в с. Гриньки Баранівського району, вул. Пушкіна, 2а на земельній ділянці 2,2 га у власність держави в особі регіонального відділення Фонду державного майна України по Житомирській області шляхом підписання між регіональним відділенням Фонду державного майна України по Житомирській області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Бауштоффе" акту приймання-передачі;

- відшкодувати вартість відсутнього майна, яке входить до складу об'єкта незавершеного будівництва - завод стінових та цегельних матеріалів (водозапірна споруда, водонапірна насосна станція, металеві ворота) в розмірі 12745, 00грн.

Ухвалою від 10.08.2018 Господарським судом міста Києва вказану позовну заяву з доданими до неї документами передано за підсудністю до господарського суду Житомирської області у зв'язку з тим, що спірне майно знаходиться за адресою: 12741, Житомирська область, Баранівський район, с. Гриньки, вул. Пушкіна, 2а.

05.09.2018 позовна заява Регіонального відділення Фонду державного майна України по Житомирській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бауштоффе" з вказаними позовними вимогами надійшла до Господарського суду Житомирської області.

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 07.09.2018 (суддя Лозинська І.В.) позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви.

20.09.2018 до суду на виконання вимог ухвали суду від 07.09.2018 надійшла заява №05/2821 від 19.09.2018 щодо усунення недоліків позовної заяви.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.09.2018 справу №906/768/18 передано на розгляд судді Шніт А.В. у зв'язку з перебуванням з 14.09.2018 по 24.09.2018 судді Лозинської І.В. у відпустці.

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 25.09.2018 відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 30.10.2018, залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Державну податкову інспекцію у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м.Києві.

Ухвалою господарського суду від 30.10.2018 підготовче засідання відкладено на 15.11.2018.

Ухвалою господарського суду від 15.11.2018 продовжено строк підготовчого провадження; призначено підготовче засідання на 06.12.2018.

Ухвалою суду від 26.11.2018 у зв'язку із перебуванням судді Шніт А.В. у відрядженні 06.12.2018 підготовче засідання призначено на 18.12.2018.

Ухвалою суду від 18.12.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу №906/768/18 до судового розгляду по суті на 15.01.2019.

В судовому засіданні 15.01.2019 оголошено перерву до 07.02.2019.

В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали.

Відповідач уповноваженого представника в судове засідання не направив, відзиву на позовну заяву не надав. 04.01.2019 до суду повернулася копія ухвали суду від 25.09.2018, яка направлялася останньому на адресу, вказану у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з відміткою поштового зв'язку "адресат вибув" (а.с. 149-153).

Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, вимог ухвал суду від 25.09.2018 не виконав, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений вчасно та належним чином, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.154).

Відповідно до ч.1 ст.202 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Заслухавши представників позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

1. Фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин.

11.10.2006 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Житомирській області (позивач, продавець) та Закритим акціонерним товариством "Фактор" (покупець) укладено Договір купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва - заводу стінових та цегельних матеріалів в с.Гриньки Баранівського району, вул.Пушкіна, 2 (далі - Договір) (а.с.21-23).

Згідно п.5.3. Договору покупець зобов'язаний виконувати умови продажу об'єкта, а саме: завершити будівництво об'єкта незавершеного будівництва та ввести його в експлуатацію протягом 3 років з моменту підписання акту приймання-передачі.

Пунктами 6.1., 6.2. Договору визначено, що продавець зобов'язаний передати покупцю об'єкт приватизації у встановлений в договорі термін та контролювати виконання умов цього договору.

Відповідно до п.7.3. Договору у разі невиконання покупцем умов цього Договору продавець має право у встановленому порядку на розірвання цього Договору та повернення об'єкта незавершеного будівництва у державну власність за рішенням господарського суду.

Ризик випадкової загибелі або випадкового псування об'єкта незавершеного будівництва несе покупець з моменту переходу до нього права власності (розділ 9 Договору).

У разі невиконання однією із сторін умов цього Договору він може бути розірваний на вимогу іншої сторони за рішенням господарського суду, а об'єкт незавершеного будівництва повернутий у державну власність (п.11.2. Договору).

Згідно акту приймання - передачі об'єкта незавершеного будівництва - заводу стінових та цегельних матеріалів в с.Гриньки Баранівського району, вул.Пушкіна, 2 16.10.2006 відбулася передача об'єкта договору купівлі-продажу від продавця до покупця (а.с.26).

Протоколом №2 загальних зборів учасників ТОВ "Бауштоффе" від 21.09.2007 вирішено прийняти ЗАТ "Фактор" до складу учасників ТОВ "Бауштоффе", збільшити статутний капітал ТОВ "Бауштоффе" до 577319,54грн за рахунок вкладу ЗАТ "Фактор" у вигляді заводу стінових та цегельних матеріалів, що розташований за адресою: 12741, Житомирська обл., Баранівський район, с.Гриньки, вул.Пушкіна, 2 (а.с.59-61).

Статут ТОВ "Бауштоффе", затверджений протоколом №2 загальних зборів учасників від 21.09.2007, містить відомості про те, що ЗАТ "Фактор" є учасником ТОВ "Бауштоффе" (а.с.63-72).

14.07.2009 рішенням одинадцятої сесії п'ятого скликання №184 Кашперівської сільської ради Баранівського району Житомирської області погоджено ТОВ "Бауштоффе" продовження терміну будівництва заводу стінових та цегельних матеріалів в с.Гриньки до 16.10.2012 (а.с.73).

06.10.2009 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Житомирській області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Бауштоффе" (покупець, відповідач) укладено договір про внесення змін до договору купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва - заводу стінових та цегельних матеріалів в с.Гриньки Баранівського району, вул.Пушкіна, 2, посвідченого приватним нотаріусом Баранівського районного нотаріального округу ОСОБА_3 від 11.10.2006, реєстр. №3933, згідно якого сторони домовились доповнити п.1.1 Договору щодо покладення обов'язку по виконанню умов Договору на ТОВ "Бауштоффе", викласти абз.2 п.5.3 у такій редакції: "завершити будівництво об'єкта незавершеного будівництва та ввести його в експлуатацію в термін до 16.10.2012" (а.с.28).

19.10.2012 рішенням тринадцятої сесії шостого скликання №119 Кашперівської сільської ради Баранівського району Житомирської області погоджено ТОВ "Бауштоффе" продовження терміну будівництва заводу стінових та цегельних матеріалів в с.Гриньки до 16.10.2015 (а.с.74).

15.11.2012 Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Житомирській області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Бауштоффе" укладено договір про внесення змін до договору купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва - заводу стінових та цегельних матеріалів в с.Гриньки Баранівського району, вул.Пушкіна, 2, посвідченого приватним нотаріусом Баранівського районного нотаріального округу ОСОБА_3 від 11.10.2006, реєстр. №3933, згідно якого домовились, зокрема, викласти абз.2 п.5.3 у такій редакції: "завершити будівництво об'єкта незавершеного будівництва та ввести його в експлуатацію в термін до 15.10.2015" (а.с.29).

12.10.2015 відповідачем направлено позивачу лист №12/102015 щодо пропозиції розглянути питання про розірвання Договору та повернення зазначеного майна у державну власність (а.с.33).

Позивачем 25.11.2015 проведена поточна перевірка виконання умов Договору, відповідно до акту поточної перевірки виконання умов Договору зафіксовано, що умови Договору в частині завершення будівництва об'єкта незавершеного будівництва та введення його в експлуатацію в термін до 15.10.2015 станом на 25.11.2015 не виконані (а.с.40-41).

Позивачем проведена інвентаризація об'єкта незавершеного будівництва - заводу стінових та цегельних матеріалів, під час інвентаризації виявлено нестачу об'єктів, які входять до складу об'єкту незавершеного будівництва, в кількості 3 одиниць, загальною вартістю 12745,00грн, що підтверджується актом обстеження об'єкта незавершеного будівництва від 12.07.2016 (а.с.123), інвентаризаційним описом від 01.08.2016 (а.с.124), актом інвентаризації незавершеного будівництва від 01.08.2016 (а.с.125), зведеним актом інвентаризації майна від 05.08.2016 (а.с.126) та протоколом №2 комісії по інвентаризації від 05.08.2016 (а.с.127).

15.09.2016 Фондом направлено на адресу відповідача проект договору про розірвання Договору купівлі-продажу для його узгодження, подальшого підписання та нотаріального посвідчення (а.с.32), проте, як вказує позивач, письмова відповідь на адресу Фонду не надійшла.

09.11.2016 на адресу відповідача направлено претензію №05/3828 та проект договору про розірвання Договору, яка була залишена Товариством без відповіді (а.с.30-31).

На думку позивача, відповідач допустив істотне порушення умов Договору щодо добудови об'єкту, встановлено нестачу майна, тому Фонд звернувся до суду з позовом про розірвання договору, повернення об'єкту незавершеного будівництва у власність держави та відшкодування вартості відсутнього майна.

2. Норми права, які застосував господарський суд.

Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною першою ст.173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Пунктом першим статті 193 Господарського кодексу України та статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. При цьому істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору (ч.2 ст.651 Цивільного кодексу України).

Відповідно до вимог ч.1 ст.7 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва у районах і містах, органи приватизації в Автономній Республіці Крим становлять єдину систему державних органів приватизації.

Державні органи приватизації здійснюють державну політику у сфері приватизації та діють на підставі Закону України "Про Фонд державного майна України", цього Закону, інших актів законодавства.

Згідно з положеннями п.19 ч.2 ст.7 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" серед основних повноважень державних органів приватизації у межах своєї компетенції є здійснення контролю виконання умов договорів купівлі-продажу державного майна.

Положеннями ч.1 ст.26 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" передбачено, що під час приватизації об'єкта державної або комунальної власності шляхом його продажу на аукціоні, викупу між продавцем і покупцем укладається відповідний договір купівлі-продажу.

Тобто, з моменту переходу права власності на об'єкт приватизації покупець, який придбав об'єкт приватизації, зобов'язаний виконувати всі умови договору купівлі - продажу об'єкта приватизації (абз.3 ч.2 ст.26 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна").

Частиною 1 статті 27 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" встановлено, що контроль за виконанням умов договору купівлі-продажу, укладеного з переможцем аукціону, та викупу об'єктів приватизації здійснює орган приватизації.

Порядок здійснення контролю за виконанням зобов'язань, визначених у договорі купівлі-продажу, затверджує Фонд державного майна України (ч.2 ст.27 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна").

Відповідно до положень пу.2 ч.3 ст.26 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" в и к л ю ч н и м и у м о в а м и для розірвання договору купівлі-продажу об'єкта приватизації в порядку, передбаченому законодавством, є н е в и к о н а н н я умов продажу об'єкта і зобов'язань покупця, визначених договором купівлі-продажу, в установлений договором с т р о к.

Відповідно до ч.9 та ч.10 ст. 26 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" на вимогу однієї із сторін договір купівлі-продажу може бути розірвано, у тому числі за рішенням суду, в разі невиконання іншою стороною зобов'язань, передбачених договором купівлі-продажу, у визначені строки або визнано недійсним за рішенням суду. У разі розірвання в судовому порядку договору купівлі-продажу у зв'язку з невиконанням покупцем договірних зобов'язань приватизований об'єкт підлягає поверненню в державну (комунальну) власність.

Відповідно до Наказу Фонду державного майна України №631 від 10.05.2012 "Про затвердження Порядку контролю за виконанням умов договорів купівлі-продажу обвЂ�єктів приватизації державними органами приватизації", що діяв на момент виникнення спірних правовідносин, у разі не вирішення спору в рамках досудового врегулювання державний орган приватизації звертається до господарського суду для застосування санкцій, передбачених законом та договором, зокрема щодо розірвання договору та повернення об'єкту у державну власність (п.4.2.Порядку).

3. Щодо обґрунтованості позовних вимог.

Згідно п.5.3. Договору покупець зобов'язаний виконувати умови продажу об'єкта, а саме: завершити будівництво об'єкта незавершеного будівництва та ввести його в експлуатацію протягом 3 років з моменту підписання акту приймання-передачі.

Як зазначалося вище, згідно змін, внесених до Договору 15.11.2012, ТОВ "Бауштоффе" зобов'язано завершити будівництво об'єкта незавершеного будівництва та ввести його в експлуатацію в термін до 15.10.2015.

У зв'язку з порушенням ТОВ "Бауштоффе" зобов'язань за Договором купівлі-продажу від 11.10.2006, а саме щодо завершення будівництва об'єкта незавершеного будівництва та введення його в експлуатацію в термін до 15.10.2015, суд дійшов висновку про наявність у позивача законного права щодо порушення питання про розірвання спірного Договору в установленому порядку та повернення об'єкту незавершеного будівництва до державної власності.

Отже, фактичні обставини справи та наведені норми законодавства, дають суду підстави дійти висновку щодо законності та обґрунтованості позовних вимог Регіонального відділення Фонду державного майна України по Житомирській області в частині розірвання договору купівлі-продажу від 11.10.2006, у зв'язку з чим вони підлягають задоволенню.

Позовні вимоги про відшкодування вартості відсутнього майна, яке входить до складу об'єкта незавершеного будівництва - завод стінових та цегельних матеріалів (водозапірна споруда, водонапірна насосна станція, металеві ворота) в розмірі 12745,00грн обґрунтовані Порядком повернення у державну власність об'єктів приватизації у разі розірвання або визнання недійсними договорів купівлі-продажу таких об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 №32, що діяв на момент виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до пункту 6 Порядку повернення у державну власність об'єктів приватизації у разі розірвання або визнання недійсними договорів купівлі-продажу таких об'єктів, затверджених постановою КМУ від 19.01.2001 №32 (далі - Порядок), і н в е н т а р и з а ц і я о б ' є к т а п р и в а т и з а ц і ї (крім пакетів акцій), який повертається у державну власність, п р о в о д и т ь с я інвентаризаційною комісією згідно з Інструкцією по інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків, яку затверджено наказом Мінфіну від 11.08.1994 №69, с т а н о м н а д е н ь п р и й н я т т я с у д о м , г о с п о д а р с ь к и м с у д о м в і д п о в і д н о г о р і ш е н н я. Склад комісії та порядок її роботи визначаються державним органом приватизації. Результати інвентаризації затверджуються державним органом приватизації.

Згідно з пунктом 9 Порядку повернення у державну власність об'єктів приватизації у разі розірвання або визнання недійсними договорів купівлі-продажу таких об'єктів, затвердженого постановою КМУ від 19.01.2001 №32, у разі виявлення збитків, завданих державі покупцем об'єкта приватизації за час володіння ним, їх розмір визначається згідно з методикою оцінки майна, затвердженою Кабінетом Міністрів України.

Так, п. 104-105 Методики про оцінку майна, затвердженої постановою КМУ від 10.12.2003 №1891 (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, зокрема, що визначення розміру збитків здійснюється шляхом проведення незалежної оцінки. Державний орган або орган місцевого самоврядування приймають рішення про розмір збитків з використанням звіту про оцінку збитків за умови наявності позитивного висновку рецензента такого звіту.

Статтею 386 Цивільного кодексу України передбачено, що держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності. Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню. Власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.

В контексті статті 9 Цивільного кодексу України господарські відносини регулюються положеннями ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Так, ч.ч. 1-3 ст. 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Вищенаведена норма закону кореспондується із приписами ст. 224 ГК України, якою закріплено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Суд зазначає, що законодавством передбачено певний порядок відшкодування збитків, завданих державі, які підлягають відшкодуванню у результаті розірвання договору купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва.

Відповідно до п. 11 Порядку, приймання об'єкта приватизації, що повертається у державну власність, здійснюється у двомісячний термін після затвердження результатів інвентаризації та встановлення розміру збитків державним органом приватизації із складанням відповідного акта, в якому, зокрема, відображаються такі відомості:

розмір збитків;

стан відшкодування збитків колишнім власником об'єкта приватизації, поверненого у державну власність, на дату складення акта приймання;

висновок щодо необхідності здійснення державним органом приватизації заходів, пов'язаних із стягненням з к о л и ш н ь о г о в л а с н и к а об'єкта приватизації такого відшкодування у судовому порядку.

Таким чином, визначення розміру збитків здійснюється після припинення права власності покупця за договором купівлі-продажу на об'єкт приватизації.

Суд зазначає, що згідно вказаного Порядку інвентаризація об'єкта приватизації, який повертається у державну власність, проводиться станом на день прийняття судом, господарським судом відповідного рішення, а тому і розмір збитків визначається також на момент повернення об'єкта приватизації у державну власність після розірвання договору купівлі-продажу.

Однак, позивачем подані на підтвердження розміру збитків, заподіяних державі, документи, а саме акт обстеження об'єкта незавершеного будівництва - заводу стінових та цегельних матеріалів в с.Гриньки Баранівського району від 12.07.2016 (а.с.123), інвентаризаційний опис матеріалів, виробів, конструкцій, розташованих на території ОНБ від 01.08.2016 (а.с.124), акт інвентаризації незавершеного будівництва від 01.08.2016 (а.с.125), зведений акт інвентаризації майна від 01.08.2016 (а.с.126) та протокол №2 комісії по інвентаризації об'єкта незавершеного будівництва, затвердженого 05.08.2016 (а.с.127).

Таким чином, інвентаризація об'єкта незавершеного будівництва проведена та розмір збитків визначено станом на 2016 рік, коли договір купівлі-продажу від 11.10.2006 не був розірваний у встановленому законодавством порядку, а п р а в о в л а с н о с т і н а о б ' є к т н е з а в е р ш е н о г о б у д і в н и ц т в а н а л е ж а л о Т О В " Б а у ш т о ф ф е ".

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги про відшкодування вартості відсутнього майна, яке входить до складу об'єкта незавершеного будівництва - завод стінових та цегельних матеріалів (водозапірна споруда, водонапірна насосна станція, металеві ворота) в розмірі 12745,00 грн є передчасними та задоволенню не підлягають.

4. Розподіл судових витрат між сторонами.

Відповідно до ч.1 ст.123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Пунктом 2 частини 1 ст.129 ГПК України передбачено, що судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що позов Регіонального відділення Фонду державного майна України по Житомирській області задоволено частково, судовий збір слід покласти на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов Регіонального відділення Фонду державного майна України по Житомирській області (10008, м.Житомир, вул.Святослава Ріхтера, буд.20, ідентифікаційний код 13578893) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бауштоффе" (01033, м.Київ, вул.Саксаганського, буд. 57, літ."Б", ідентифікаційний код 35290201) задовольнити частково.

2. Розірвати договір купівлі-продажу від 11.10.2006 об'єкта незавершеного будівництва - заводу стінових та цегельних матеріалів в с. Гриньки Баранівського району, вул. Пушкіна, 2а, укладеного між РВ ФДМУ по Житомирській області та ЗАТ "Фактор", який посвідчений приватним нотаріусом Баранівського районного нотаріального округу ОСОБА_3, зареєстрований в реєстрі під №3933, з врахуванням змін внесених договорами від 06.10.2009 зареєстрованого в реєстрі за №3445 та від 15.12.2012 зареєстрованого в реєстрі за №3196.

3. Товариству з обмеженою відповідальністю "Бауштоффе" (01033, м.Київ, вул.Саксаганського, буд.57 літ."Б", ідентифікаційний код 35290201) повернути об'єкт незавершеного будівництва - завод стінових та цегельних матеріалів до складу якого входять головний виробничий корпус з відділеннями, будівля прохідної, авто вага, пожежні резервуари (2 шт), очисні споруди замазучених дощових стоків, водонапірні башти для питної та технічної води (2 шт), вигріб, залізобетонна огорожа, розташований по вул. Пушкіна,2а в селі Гриньки Баранівського району Житомирської області на земельній ділянці 2,2га, у власність держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Житомирській області (10008,м.Житомир, вул.Святослава Ріхтера, буд.20, ідентифікаційний код 13578893) шляхом підписання між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Житомирській області (10008,м.Житомир, вул.Святослава Ріхтера, буд.20, ідентифікаційний код 13578893) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Бауштоффе" (01033, м.Київ, вул.Саксаганського, буд.57, літ. "Б", ідентифікаційний код 35290201) акту приймання-передачі.

4. В частині стягнення вартості відсутнього майна, яке входить до складу об'єкта незавершеного будівництва, в розмірі 12745,00грн (дванадцять тисяч сімсот сорок п'ять грн, 00 коп) відмовити.

5. Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю "Бауштоффе" (01033, м.Київ, вул.Саксаганського, буд.57, літ."Б", ідентифікаційний код 35290201) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Житомирській області (10008, м. Житомир, вул. Святослава Ріхтера, буд.20, ідентифікаційний код 13578893) 6817,52грн (шість тисяч вісімсот сімнадцять грн 52 коп) судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 14.02.19

Суддя Шніт А.В.

Віддрукувати:

1 - у справу;

2 - 3 - сторонам (рек. з пов.)

4 - третій особі (рек. з пов.)