Рішення

від 08.02.2019 по справі 906/1005/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" лютого 2019 р. м. Житомир Справа № 906/1005/18

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Лозинської І.В.,

секретаря судового засідання: Шевчук - Сингаївської І.Г.

за участю представників сторін:

- від позивача: Ясинецька Н.М. - представник за дов. № 08/11 від 08.11.2018 (посвідчення адвоката України від 14.08.2018)

- від відповідача: Селіфанов В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Елітне" (Житомирська область, Бердичівський район, с. Буряки)

до Фізичної особи - підприємця Селіфанова Володимира Вікторовича (АДРЕСА_1)

про розірвання договору № 04/18 від 16.05.2018, стягнення попередньої оплати за договором № 04/18 від 16.05.2018 у розмірі 28700,00 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Елітне" звернулась до Господарського суду Житомирської області з позовом до Фізичної особи - підприємця Селіфанова В. В. про розірвання договору №04/18 від 16.05.2018, укладеного між сторонами, стягнення попередньої оплати за цим договором у розмірі 28700,00 грн. та понесених судових витрат по сплаті судового збору у розмірі 3524,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на порушення відповідачем п. 5.1 договору №04/18 від 16.05.2018 щодо не надання послуг, передбачених договором та не поверненням у зв'язку з цим сплаченої попередньої оплати; на думку позивача, відповідач вчинив істотне порушення умов договору, оскільки позивач був позбавлений того, на що розраховував при укладенні договору, що є підставою для його розірвання.

Ухвалою господарського суду від 14.11.2018 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання суду.

Ухвалою від 03.01.2019 господарський суд (з врахуванням ухвали про виправлення описки) закрив підготовче провадження, призначив справу до судового розгляду по суті на 10.01.2019 о 16:00 (а. с. 48,49).

Ухвалою від 30.01.2019 господарський суд відклав розгляд справи по суті, призначив судове засідання на 08.02.2019 о 10:30 (а. с. 72).

В засіданні суду представник позивача позовні вимоги підтримала в повному обсязі.

Відповідач наявність боргу визнав; повідомив про фінансову неможливість на дату розгляду справи його сплатити; проти розірвання спірного договору не заперечив.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

1. Фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин.

16.05.2018 між Фізичною особою - підприємцем Селіфановим Володимиром Вікторовичем (виконавець/відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Елітне" (замовник/позивач) укладено договір № 04/18 (далі - договір) (а. с. 9,10), за п. 1.1. якого замовник замовляє, а виконавець зобов'язується надати такі послуги: виготовлення геологічних вишукувань, розрахунків фундаментів, робочих креслень на улаштування фундаментів під будівництво сушки для зерна ємністю 30 тон за адресою: Житомирська область, Бердичівський район, с. Буряки, вул. Іванопільська за ціною з ПДВ у сумі 41000,00 грн.; у п. 2.1. договору сторонами погоджено вартість послуги.

Сторонами укладено також додаток № 1 до договору "Протокол погодження договірної ціни" (а. с.11), згідно з яким додатково засвідчено досягнуту згоди щодо розміру договірної ціни у сумі 41000,00 грн.

Пунктом 2.2. договору передбачено, що замовник зобов'язується здійснити попередню оплату в розмірі 70 % від суми цього договору.

Остаточний розрахунок по даному договору проводиться не пізніше 5 (п'яти) робочих днів з моменту підписання актів виконаних робіт (п. 2.3. договору).

Згідно з п. 3.1. договору виконавець при повному завершенні роботи надає замовнику акт виконаних робіт та висновок експертизи.

Виконавець зобов'язався у п. 4.2.2. договору виконати послуги вказані в договорі, згідно з п. 5.1.

За п. 5.1. договору виконавець зобов'язується в термін протягом 30-ти календарних днів після підтвердження попередньої оплати та повернення одного екземпляру належно оформленого договору виконати замовлені послуги згідно з п. 1.1 договору.

Відповідно до п. 7.1. договору він вступає в дію з моменту його підписання і скріплення печатками та діє до моменту виконання зобов'язань, що підтверджується актом виконаних робіт, але не більше одного року.

Відповідачем виставлено позивачу рахунок на оплату № 01/18 від 16.05.2018 на суму 28700,00 грн. (а. с.41).

На виконання п. 2.2. договору, позивачем сплачено відповідачу 28700,00 грн. та відповідно до призначення платежу вказано: "попередня оплата за вигот. геологіч. вишукань на буд. для сушки зерна с. Буряки вул. Іванопільська Бердич. р-н в т.ч. 4783,33 грн.", що підтверджується платіжним дорученням №171 від 21.05.2018 (а. с.12).

У зв'язку з порушенням відповідачем умов п. 5.1 договору, позивачем 10.09.2018 направлено на адресу відповідача лист-вимогу від 10.09.2018, вих. №9 про повернення попередньої оплати, про що свідчать опис вкладення до листа, фіскальний чек та рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, в якому зазначено про отримання відповідачем вказаного листа-вимоги 22.09.2018 (а. с. 13-17).

Оскільки відповідачем залишено без відповіді зазначений лист-вимогу, позивачем 08.10.2018 направлено відповідачу лист-претензію вих. № 11, від 05.10.2018 з вимогою надати згоду на розірвання договору у зв'язку з істотним порушенням умов договору та повернення попередньої оплати на суму 28700,00 грн. (а. с.18; 22,23).

Однак, як вбачається з довідки Укрпошти, адресована відповідачу кореспонденція повернута позивачу за закінченням встановленого строку зберігання (а. с. 21).

Наведені обставини вказують на те, що відповідач ухиляється від виконання взятих на себе зобов'язань, а також повернення позивачу сплаченої суми коштів, що призвело до звернення позивача до суду з метою захисту прав та порушених інтересів.

2. Норми права (нормативно - правові акти), які застосував господарський суд.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч. 1,2 ст. 193 ГК України).

Згідно з ч.1 ст.175 ГК України майново - господарськими визнаються цивільно -правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Беручи до уваги зміст правовідносин, які склалися між сторонами, та характер взятих ними зобов'язань, суд дійшов висновку про те, що між позивачем та відповідачем виникли правовідносини з договору про надання послуг.

Частиною 1 ст. 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ГПК України).

За ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін та умови, які є обов'язковими згідно з актами цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

3. Щодо вимоги позивача про розірвання договору від 16.05.2018 № 04/18.

Відповідно до ч. 1 ст. 188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором (ч. 2 ст. 188 ГК України).

Частиною 3 ст. 188 ГК України передбачено, що сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.

Згідно з ч. 4 ст. 188 ГК України у разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Згідно з ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Відповідно до ст. 907 ЦК України договір про надання послуг може бути розірваний, у тому числі шляхом односторонньої відмови від договору, в порядку та на підставах, встановлених цим Кодексом, іншим законом або за домовленістю сторін. Порядок і наслідки розірвання договору про надання послуг визначаються домовленістю сторін або законом.

Сторонами погоджено, що усі спори, що виникають за цим договором, виконавець та замовник вирішують шляхом переговорів або пред'явленням письмових претензій. Спори, з яких не було досягнуто згоди шляхом переговорів або у претензійному порядку, вирішуються в судовому порядку відповідно до законодавства України (п.п. 7.2., 7.3. договору).

Згідно з п. 8.4. договору одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Враховуючи, що позивач обгрунтовано вжив всіх необхідних заходів для повідомлення відповідача про розірвання договору від 16.05.2018 № 04/18, зважаючи на вчинення відповідачем істотного порушення умов цього договору та відсутності зацікавленості позивача в продовженні правовідносин з відповідачем, слід задовольнити вимогу позивача про розірвання договору від 16.05.2018 № 04/18.

4. Щодо вимоги позивача про стягнення попередньої оплати у сумі 28700,00 грн.

На підставі платіжного доручення № 171 від 21.05.2018 (а. с. 12) позивачем підтверджено сплату відповідачу попередньої оплати у сумі 28700,00 грн. за погоджені у договорі послуги.

Однак, відповідач, отримавши від позивача сплачену суму грошових коштів, не виконав взятих на себе зобов'язань.

Згідно з ч. 2 ст. 570 ЦК України, якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.

Водночас, згідно положеннями чинного в Україні законодавства, авансом є грошова сума, яку перераховують згідно з договором наперед у рахунок майбутніх розрахунків за товари (роботи, послуги), які мають бути отримані (виконані, надані).

Тобто, у разі невиконання зобов'язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося, аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила.

Станом на дату розгляду справи відповідач не заперечив проти сплаченої позивачем суми попередньої оплати, однак доказів її повернення позивачу не надав.

Зважаючи на викладені обставини, відповідач зобов'язаний сплатити (повернути) позивачу попередню плату у сумі 28700,00 грн., сплачену на виконання п. 2.2 договору.

5. Висновок господарського суду за результатами розгляду позовної заяви.

За ч. 2, 3 ст. 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 73 ГПК України).

Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Позивачем доведено суду обґрунтованість заявлених позовних вимог належними та допустимими доказами у справі.

Відповідач не заперечив проти позовних вимог; доказів сплати заборгованості та мирного врегулювання спору суду не надав.

З огляду на викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

6. Розподіл судових витрат між сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

За п. 1 ч. 2 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи задоволення позову, судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Розірвати договір № 04/18 від 16.05.2018, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Елітне" (Житомирська область, Бердичівський район, с.Буряки) та Фізичною особою - підприємцем Селіфановим Володимиром Вікторовичем (АДРЕСА_1).

3. Стягнути з Фізичної особи - підприємця Селіфанова Володимира Вікторовича (АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Елітне" (Житомирська область, Бердичівський район, с. Буряки, вул. Райгородоцька, 24 А, код ЄДРПОУ 38357404):

- 28700,00 грн. - попередньої оплати;

- 3524,00 грн. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 14.02.19

Суддя Лозинська І.В.

Віддрукувати:

1 - в справу

2,3 - сторонам (реком. з повідом.)