Рішення

від 14.02.2019 по справі 916/2396/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"14" лютого 2019 р.м. Одеса Справа № 916/2396/18

Господарський суд Одеської області у складі судді Степанової Л.В.

при секретарі судового засідання Тодорові А.М.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 за довіреністю;

від відповідача: ОСОБА_2 адвокат;

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Запорізького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України до відповідача ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «СПС-Інвест» про стягнення 136000,00грн.

ВСТАНОВИВ:

Запорізьке обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України звернулося до Господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «СПС-Інвест» штрафу у розмірі 68000,00грн. та пені у розмірі 68000,00грн.

В обґрунтування позовних вимог Запорізьке обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України посилається на порушення ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «СПС-Інвест» Закону України «Про захист економічної конкуренції» .

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 29.10.2018р. відкрито провадження у справі №916/2396/18, ухвалено справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження та призначено справу до розгляду на 20.11.2018р. о 11:00.

16.11.2018р. за вх.суду№23702/18 позивач звернувся до суду з клопотанням про розгляд справи за правилами загального позовного провадження посилаючись на п.5 ч.4 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 20.11.2018р. ухвалено призначити справу №916/2396/18 до розгляду за правилами загального позовного провадження зі стадії відкриття провадження у справі та призначено підготовче засідання на 11.12.2018р. о 11:40.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 20.11.2018р. викликано сторін у підготовче засідання на 11.12.2018р. о 11:40.

В підготовчому засіданні від 11.12.2018р. було оголошено про відкладення підготовчого засідання на 10.01.2019р. о 10:30, про що зазначено у протоколі судового засідання.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 11.12.2018р. викликано сторін у підготовче засідання на 10.01.2019р. о 10:30.

13.12.2018р. за вх.суду№25813/18 відповідач надав до суду відзив на позовну заяву.

17.12.2018р. за вх.суду№25941/18 позивач надав до суду відповідь на відзив.

В підготовчому засіданні від 10.01.2019р. було оголошено про відкладення підготовчого засідання на 30.01.2019р. о 10:30., про що зазначено у протоколі судового засідання.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 10.01.2019р. викликано сторін у підготовче засідання на 30.01.2019р. о 10:30.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 10.01.2019р. продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів.

В підготовчому засіданні від 30.01.2019р. було оголошено про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 30.01.2019р. закрито підготовче провадження у справі та справу призначено до розгляду по суті на 14.02.2019р. о 14:30.

В судовому засіданні від 14.02.2019р. оголошено про початок розгляду справи по суті.

В судовому засіданні від 14.02.2019р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення по справі №916/2396/18.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

Як вказує позивач, 30.11.2016р. Адміністративною колегією Запорізького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України було прийнято рішення №17-рш по справі №02/09-16 Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції з боку ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «СПС-Інвест» яким визнано, що ТОВ СПС -Інвест протягом березня 2010 року - листопада 2016 року займало монопольне (домінуюче) становище на ринку утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, в територіальних межах міста Запоріжжя (в межах району обслуговування ЖК Ренесанс ), як таке, що не має жодного конкурента, визнано, дії ТОВ СПС-Інвест , які полягали у безпідставному включенні до тарифу на послугу з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (для співвласників ОСББ Ренесанс (населення)) компенсації орендної плати за землю, порушенням законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, передбачені пунктом 2 статті 50, пунктом 1 частини другої статті 13 Закону України Про захист економічної конкуренції шляхом встановлення таких цін реалізації товару, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку, що призводить до ущемлення інтересів споживачів, згідно з частиною другою статті 52 Закону України „Про захист економічної конкуренції» за порушення, накладено на ТОВ „СПС-Інвест» штраф у розмірі 68000,00грн. та зобов'язано ТОВ „СПС-Інвест» припинити порушення законодавства про захист економічної конкуренції, зазначене в пункті 2 рішення, шляхом виключення компенсації орендної плати за землю із тарифу на утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, зазначеному в діючих із співвласниками ОСББ „Ренесанс» (населенням) договорах.

Позивач зазначає, що рішення №17-рш від 30.11.2016р. було направлено на адресу ТОВ „СПС-Інвест» із супровідним листом №02-18/06-2455 від 01.12.2016р.

Як вказує позивач, відповідач оскаржив рішення №17-рш від 30.11.2016р. у Господарському суді Запорізької області. Згідно рішення Господарського суду Запорізької області від 24.04.2017р. по справі №908/239/17, залишеним без змін згідно постанови Донецького апеляційного господарського суду від 10.07.2017р. та постановою Верховного Суду від 13.02.2018р. у задоволенні позову ТОВ „СПС-Інвест» відмовлено, отже рішення Антимонопольного комітету України №17-рш від 30.11.2016р. є чинним.

Позивач зазначає, що 16.08.2018р. рішенням Антимонопольного комітету України №405-р Про перевірку рішення Адміністративної колегії Запорізького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №17-рш від 30.11.2016р. у справі №02/09-16 - рішення №17-рш від 30.11.2016р. у справі №02/09-16 залишено без змін. 31.08.2018р. позивач направив відповідачу лист №58-02/07-1729 про сплату штрафу та виконання зобов'язання, однак відповіді не отримав.

Позивач зазначає, що станом на день подання позову до суду відповідачем не надано документів, що підтверджують сплату штрафу у розмірі 68000,00грн.

Враховуючи несплату відповідачем штрафу у сумі 68000,00грн., позивач, посилаючись на ч.5 ст.56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" нарахував відповідачу пеню у розмірі 68000,00грн.

Враховуючи викладене, позивач просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі та стягнути з відповідача 68000,00грн. штрафу та 68000,00грн. пені.

Відповідач у відзиві на позовну заяву просить зменшити розмір пені посилаючись на те, що відповідно до статті 233 Господарського кодексу України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу; якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Відповідач зазначає, що ТОВ „СПС-Інвест» в розумінні законодавства України не завдало жодних збитків позивачу. ТОВ „СПС-Інвест» частково виконало Рішення, а саме припинило виставляти оренду плату за землю співвласникам ОСББ Ренесанс з 01.06.2017р. та з цієї дати в подальшому не виставляло до сплати оренду плату за землю. Вищезазначена інформація підтверджується Повідомленням про зміну структури тарифу на утримання будинку та прибудинкової території з 01.06.2017 року, яке було оприлюднено для співвласників ОСББ Ренесанс . Однак, справа про перегляд Рішення в Антимонопольному комітеті України продовжувала розглядатись та про рішення Антимонопольного комітету України від 16.08.2018р. нашому підприємству стало відомо з даної позовної заяви, яка розглядається у даній справі. У ТОВ СПС-Інвест станом на момент ознайомлення з рішенням Антимонопольного комітету України від 16.08.2018р. та станом на сьогоднішній день не має фінансової можливості сплатити штраф в розмірі 68000,00грн. у зв'язку з низькими показниками прибутку: за три квартали 2018 року прибуток ТОВ СПС- Інвест склав 40000,00грн., та наявності кредиторської заборгованості ТОВ СПС- Інвест перебуває в скрутному фінансову положенні, що підтверджується звітом про фінансові результати за три квартали 2018 року. З огляду на часткове виконання Рішення від 30.11.2016 року, скрутне фінансове положення ТОВ СПС- Інвест , відсутність завдання збитків позивачу, відповідач просить зменшити суму нарахованої пені за несвоєчасну сплату штрафу та відмовити в задоволенні позову в частині стягнення пені в розмірі 68000,00грн.

Позивач у відповіді на відзив відповідача зазначає, що відповідно до ч. 7 ст. 56 Закону України Про захист економічної конкуренції у разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням, та пені органи Антимонопольного комітету України стягують штраф та пеню в судовому порядку. Підстави та умови нарахування пені визначаються статтею 56 Закону України Про захист економічної конкуренції» , яка встановлює як обов'язковість пені в разі несплати штрафу, так і правила обчислення її розміру та строки нарахування. Так, ч. 5 ст. 56 Закону України Про захист економічної конкуренції передбачено, що за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі 1,5% від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України; нарахування пені зупиняється на час розгляду чи перегляду господарським судом справи про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України про накладення штрафу; відповідного рішення (постанови) господарського суду. Пунктом 20 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №15 від 26.12.2011р. Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства передбачено, що у застосуванні приписів статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" щодо стягнення з суб'єктів господарювання штрафу та пені у зв'язку з порушенням ними законодавства про захист економічної конкуренції господарським судам необхідно враховувати, що Закон України Про захист економічної конкуренції не містить норм, які надавали б господарському суду право зменшувати розмір (а відтак і суму) стягуваних штрафу та/або пені (у разі їх правомірного нарахування) . Таким чином посилання Відповідача на ст. 233 Господарського кодексу України ч. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України не може бути прийнято до уваги з приводу того, що пеня нарахована, за прострочення терміну сплати штрафу за порушення законодавства про захист економічної конкуренції і вона має обов'язковий характер та не залежить від завдання жодних збитків чи порушення виконання зобов'язання. Самі ж по собі фінансові труднощі відповідача не можуть бути підставою для відмови у задоволенні позовної заяви про стягнення штрафу та пені. У даному випадку відповідач є юридичною особою - суб'єктом господарювання який здійснює господарську (підприємницьку) діяльність на власний ризик з метою одержання прибутку. Важке фінансове становище відповідача утворюється внаслідок його власної господарської діяльності, а не в силу об'єктивних, незалежних від нього обставин у зв'язку з чим сама по собі обставина перебування такого суб'єкта господарювання у скрутному фінансовому стані є виключно наслідком його господарської діяльності та його власним комерційним ризиком.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши наявні докази у сукупності та надавши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України від 26.11.1993р., Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель. Особливості спеціального статусу Антимонопольного комітету України обумовлюються його завданнями та повноваженнями, в тому числі роллю у формуванні конкурентної політики, та визначаються цим Законом, іншими актами законодавства.

Відповідно до ст.22 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" розпорядження, рішення та вимоги органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимоги уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення в межах їх компетенції є обов'язковими для виконання у визначені ними строки, якщо інше не передбачено законом. Невиконання розпоряджень, рішень та вимог органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимог уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення тягне за собою передбачену законом відповідальність.

Згідно з ч.1 ст.35 Закону України "Про захист економічної конкуренції" розгляд справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції починається з прийняттям розпорядження про початок розгляду справи та закінчується прийняттям рішення у справі.

Відповідно до положень ч.1 ст.48 Закону України "Про захист економічної конкуренції" за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, зокрема, про: визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції, накладення штрафу.

Згідно з ч.1 ст.56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" рішення (витяг з нього за вилученням інформації з обмеженим доступом, а також визначеної відповідним державним уповноваженим Антимонопольного комітету України, головою територіального відділення Антимонопольного комітету України інформації, розголошення якої може завдати шкоди інтересам інших осіб, які брали участь у справі), розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень надається для виконання шляхом надсилання або вручення під розписку чи доведення до відома в інший спосіб. У разі, якщо вручити рішення, розпорядження, немає можливості, зокрема внаслідок: відсутності фізичної особи за останнім відомим місцем проживання (місцем реєстрації); відсутності посадових осіб чи уповноважених представників суб'єкта господарювання, органу адміністративно-господарського управління та контролю за відповідною юридичною адресою, - рішення, розпорядження органів Антимонопольного комітету України вважається таким, що вручене відповідачу, через десять днів з дня оприлюднення інформації про прийняте рішення, розпорядження в офіційному друкованому органі (газета Верховної Ради України "Голос України", газета Кабінету Міністрів України "Урядовий кур'єр", "Офіційний вісник України", друковані видання відповідної обласної ради за останнім відомим місцем проживання чи місцем реєстрації, юридичної адреси відповідача).

Відповідно до ч.ч.2,3 ст.56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов'язковими до виконання. Особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

Як вбачається з матеріалів справи, що 30.11.2016р. Адміністративною колегією Запорізького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України було прийнято рішення №17-рш по справі №02/09-16 Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції з боку ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «СПС-Інвест» яким визнано, що ТОВ СПС -Інвест протягом березня 2010 року - листопада 2016 року займало монопольне (домінуюче) становище на ринку утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, в територіальних межах міста Запоріжжя (в межах району обслуговування ЖК Ренесанс ), як таке, що не має жодного конкурента, визнано, дії ТОВ СПС-Інвест , які полягали у безпідставному включенні до тарифу на послугу з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (для співвласників ОСББ Ренесанс (населення)) компенсації орендної плати за землю, порушенням законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, передбачені пунктом 2 статті 50, пунктом 1 частини другої статті 13 Закону України Про захист економічної конкуренції шляхом встановлення таких цін реалізації товару, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку, що призводить до ущемлення інтересів споживачів, згідно з частиною другою статті 52 Закону України „Про захист економічної конкуренції» за порушення, накладено на ТОВ „СПС-Інвест» штраф у розмірі 68000,00грн. та зобов'язано ТОВ „СПС-Інвест» припинити порушення законодавства про захист економічної конкуренції, зазначене в пункті 2 рішення, шляхом виключення компенсації орендної плати за землю із тарифу на утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, зазначеному в діючих із співвласниками ОСББ „Ренесанс» (населенням) договорах.

З наданих позивачем документів вбачається, що рішення №17-рш від 30.11.2016р. по справі №02/09-16 було направлено на адресу ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю „СПС-Інвест» листом №02-18/06-2455 від 01.12.216р.

Відповідно до ст. 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції", заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено.

Судом встановлено, що ТОВ „СПС-Інвест» було оскаржено рішення Антимонопольного комітету України у Господарському суді Запорізької області.

Згідно наявної в матеріалах справи копії рішення Господарського суду Запорізької області від 24.04.2017р. по справі №908/239/17 у задоволенні позову ТОВ „СПС-Інвест» про визнання недійсним рішення Антимонопольного комітету України №17-рш від 30.11.2016р. відмовлено у повному обсязі.

Вказане рішення Господарського суду Запорізької області залишено без змін згідно постанови Донецького апеляційного господарського суду від 10.07.2017р. та постанови Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 13.02.2018р., а отже рішення Адміністративної колегії Запорізького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №17-рш від 30.11.2016р. є чинним.

Відповідно до ч.4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Станом на день розгляду справи в матеріалах справи відсутні докази сплати відповідачем штрафу у сумі 68000,00грн. згідно рішення Адміністративної колегії Запорізького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №17-рш від 30.11.2016р.

Враховуючи викладене, вимога Запорізького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про стягнення з відповідача штрафу у сумі 68000,00грн. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача пені у сумі 68000,00грн., суд зазначає наступне.

Підстави та умови нарахування пені в даному випадку визначаються статтею 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", яка встановлює як обов'язковість пені в разі несплати штрафу, так і правила обчислення її розміру та строки нарахування.

Згідно з ч. 5 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України.

Відповідач у своєму відзиві просить зменшити розмір нарахованої пені посилаючись на ст.233 Господарського кодексу України.

Суд, розглянувши вимогу відповідача про зменшення розміру нарахованої пені, відмовляє у її задоволенні виходячи з наступного.

Як зазначено в постанові Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 22.01.2019р. по справі №915/304/18 у застосуванні приписів статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" (щодо стягнення з суб'єктів господарювання штрафу та пені у зв'язку з порушенням ними законодавства про захист економічної конкуренції) необхідно враховувати, що названий Закон не містить норм, які надавали б господарському суду право зменшувати розмір (а відтак і суму) стягуваних штрафу та/або пені (у разі їх правомірного нарахування). Водночас нарахування та стягнення пені, передбаченої частиною п'ятою статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", має обов'язковий характер, не потребує прийняття будь-якого рішення органу державної влади про її застосування.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13.02.2018р. у справі №910/20661/16.

Перевіривши розрахунок пені у сумі 68000,00грн., суд вважає його обґрунтованим та таким, що здійснений відповідно до вимог чинного законодавства України, у зв'язку з чим задовольняє позовні вимоги Запорізького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України в частині стягнення пені у сумі 68000,00грн. у повному обсязі.

Відповідно до ст.3 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства є зокрема справедливість, добросовісність та розумність.

Згідно ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії ( Ruiz Torija v . Spain ) від 9 грудня 1994 року, серія А, № 303А, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі Суомінен проти Фінляндії ( Suominen v . Finland ), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі Гірвісаарі проти Фінляндії ( Hirvisaari v . Finland ), № 49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року) (рішення Європейського суду з прав людини Серявін та інші проти України ).

За таких обставин, приймаючи до уваги вищенаведене, а також оцінюючи надані документальні докази в їх сукупності, позовні вимоги Запорізького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України до відповідача ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «СПС-Інвест» про стягнення 68000,00грн. штрафу та 68000,00грн. пені, обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати по сплаті судового збору у сумі 2040,00грн. покласти на відповідача згідно ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 79, 86, 123, 129, ст.ст. 232-241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Запорізького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України до відповідача ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «СПС-Інвест» про стягнення 68000,00грн. штрафу та 68000,00грн. пені - задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «СПС-Інвест» (65005, м. Одеса, вул. Бігаївська, 21, код ЄДРПОУ 34321940) в дохід загального фонду державного бюджету України (на рахунки відкриті управлінні ДКСУ за місцем реєстрації платника податків, за кодом бюджетної класифікації доходів - 21081100 Адміністративні штрафи та інші санкції , символ звітності 106) 68000/шістдесят вісім тисяч/грн. штрафу та 68000/шістдесят вісім тисяч/грн. пені за порушення законодавства про захист економічної конкуренції, накладеного рішенням Адміністративної колегії Запорізького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (69107, м. запоріжжя, пр. Соборний, 164, код ЄДРПОУ 20497824) №17-рш від 30.11.2016р.

Стягувач: Запорізьке обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 164м, код ЄДРПОУ 20497824)

Боржник: ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «СПС-Інвест» (65005, м. Одеса, вул. Бігаївська, 21, код ЄДРПОУ 34321940)

3. Стягнути з ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «СПС-Інвест» (65005, м. Одеса, вул. Бігаївська, 21, код ЄДРПОУ 34321940) на користь Запорізького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 164м, код ЄДРПОУ 20497824) 2040/дві тисячі сорок/грн. судового збору.

Накази видати згідно зі ст. 327 ГПК України.

Повне рішення складено 14 лютого 2019р.

Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Л.В. Степанова