Рішення

від 22.01.2019 по справі 917/1596/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.01.2019 Справа № 917/1596/18

м.Полтава

за позовною заявою Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго", вул.Комарова, 2а, м.Полтава, 36008

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ельман", АДРЕСА_1, 36003

про стягнення 16086,04грн.

Суддя Кльопов І.Г.

Секретар судового засідання Заріцька І.В.

Справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Обставини справи: Полтавське обласне комунальне виробниче підприємство теплового господарства "Полтаватеплоенерго" звернулось до господарського суду Полтавської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ельман" про стягнення заборгованості за Договором №229 від 12.01.2017 на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води у розмірі 16 086,04грн., у т.ч. 12 504,84грн. - сума основного боргу, 2 143,28грн. - пеня, 385,65грн. - 3% річних, 1052,27грн. - інфляційні нарахування.

Суд ухвалою від 22.12.2018 року прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі № 917/1596/18 в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Виходячи з положень ч. 1 ст. 247 ГПК України суд дійшов висновку про наявність підстав для розгляду даної справи в порядку спрощеного позовного провадження у зв'язку з її малозначністю.

Відповідно до ч. 5 ст. 252 ГПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Копія ухвали суду від 22.12.2018, направлена на адресу відповідача повернулася не врученою з відміткою поштового відділення "за закінченням встановленого строку зберігання".

Згідно п. 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", в разі якщо ухвалу у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Адреса відповідача зазначена у позовній заяві відповідає його місцезнаходженню відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Таким чином, відповідач належним чином повідомлений про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття спрощеного позовного провадження у справі.

Відповідач відзиву на позов не надав, про наявність поважних причин неподання відзиву на позов суду не повідомив, в зв'язку з цим, відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України спір вирішується за наявними матеріалами справи.

Рішення приймається в порядку ч. 4, 5 ст. 240 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані документальні докази, суд, встановив:

Основним напрямком діяльності ПОКВПТГ Полтаватеплоенерго є забезпечення тепловою енергією на опалення та підігрів води житлового фонду, комунально-побутових та інших об'єктів на території м. Полтави та районів Полтавської області.

ПОКВПТГ Полтаватеплоенерго є суб'єктом природної монополії (суміжного ринку) та діє на підставі виданих Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг ліцензій на провадження господарської діяльності з виробництва, транспортування і постачання теплової енергії.

12.01.2017 між позивачем (теплопостачальна організація за договором) та відповідачем (споживач за договором) було укладено договір на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води за №229 (далі - Договір), згідно п. 1 якого теплопостачальна організація бере на себе зобов'язання постачати теплову енергією у вигляді гарячої води з метою опалення приміщення квартири АДРЕСА_2.

Споживач зобов"язується здійснювати розподіл теплової енергії у вигляді гарячої води між споживачами та виконувати якісне обслуговування внутрішньобудинкових мереж опалення, індивідуального теплопункту і теплового вузла вводу житлового будинку до межі розподілу. Межею розподілу є: спільна система опалення із житловим будинком (п.2 Договору).

Характеристика об'єкту надання послуг: загальна опалювальна площа квартир - 171,1 м.кв.; кількість осіб - 1 особа (п.3 Договору).

Пунктом 16 Договору визначено, що облік споживання теплової енергії на опалення квартири проводиться по індивідуальному вузлу обліку теплової енергії.

Згідно п.18 Договору нарахування за послугу опалення місця загального користування проводиться розрахунковим методом згідно Методики розрахунку кількості теплоти, спожитої на опалення місця загального користування багатоквартирних будинків, та визначення плати за їх опалення, затверджена наказом Мінбуду від 31.10.2006 №359. Витрати теплової енергії, спожитої на опалення МЗК наведені в Додатках №3, які є невід'ємною частиною Договору.

Згідно з п. 20 Договору розрахунки за відпущену теплову енергію проводяться відповідно до тарифів, встановлених уповноваженим органом та діючих на період постачання теплової енергії, на підставі виконаних розрахунків, відповідно до теплових навантажень.

Тариф на теплову енергію, що виробляється та постачається ПОКВПТГ Полтаватеплоенерго встановлюється Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП).

Так, тарифи на теплову енергію для потреб населення встановлені в такому розмірі:

1113,69грн./ 1 Гкал - (без ПДВ) з 01 липня 2016 року, згідно Постанови НКРЕКП №957 від 09.06.2016;

1099,49грн./ 1 Гкал - (без ПДВ) з 31 грудня 2017 року, згідно Постанови НКРЕКП №1525 від 28.12.2017

Пунктом 21 Договору встановлений порядок розрахунків. Так, оплата вартості теплової енергії, спожитої на опалення, визначеної розрахунковим способом в п.3 Додатку до Договору "Розрахунок обсягу теплової енергії", проводиться споживачем плановим платежем до 30 числа поточного місяця.

Позивач в обгрунтування позову надав акти приймання передачі теплової енергії за вказаний період, рахунки на оплату спірних послуг, реєстри відправлення рахунків та актів приймання - передачі теплової енергії відповідачу. Дані докази підтверджують належне виконання позивачем своїх зобов"язань за договором.

Позивач зазначає, що відповідач не виконав свого обов'язку щодо оплати вартості отриманої теплової енергії. За період з 01.04.2017 по 30.04.2018 за відпущену теплову енергію відповідачу нараховано до сплати 17 504,84грн. Проте, за вказаний період відповідачем було сплачено лише 5000грн., в результаті чого утворилася заборгованість за отриману теплову енергію в розмірі 12 504,84грн.

Відповідно до п. 23 Договору у випадку неоплати у вказані строки, вводиться пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, якщо інше непередбачено діючим законодавством, а також стягується 3% річних з простроченої суми та інфляційні втрати, згідно ст.625 ЦК України. На підставі вказаного пункту Договору та ст. 625 Цивільного кодексу України позивач нарахував відповідачу пеню за загальний період за листопад 2017 - березень 2018 у розмірі 2143,28грн., 3% річних у розмірі 385,65грн за період з 20.05.2017. по 18.12.2018. та індекс інфляції за червень 2017 - листопад 2018 у розмірі 1052,27грн.

Вказані суми основного боргу, пені, річних та інфляційних нарахувань позивач просить суд стягнути з відповідача.

Відповідач жодних заперечень на позов не надав.

При вирішенні спору суд виходить з наступного.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 627 ЦК України передбачена свобода договору.

Матеріали справи свідчать про те, що між позивачем та відповідачем у справі виникли зобов'язання за договором енергопостачання.

Згідно з ч. 1 ст. 275 Господарського кодексу України (далі - ГК України) за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого законом режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Частиною 6 ст. 276 ГК України передбачено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону.

Статтею 629 ЦК України, встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. У відповідності до вимог ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається. Статтею 193 ГК України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.

Частиною першою ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Відповідно до ст. 599 ЦК України та ст. 202 ГК України господарське зобов'язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача заборгованості за спожиту теплову енергію за період з 01.04.2017 року по 30.04.2018 у розмірі 12 504,84 грн.

Доказів, що спростовують вищевикладене, доказів сплати боргу чи інших заперечень по суті спору відповідач суду не надав.

Таким чином, вимога позивача про стягнення основного боргу в сумі 12 504,84грн. підлягає задоволенню у повному обсязі.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його в строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Відповідно до п. 23 Договору у випадку неоплати у вказані строки, вводиться пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, якщо інше непередбачено діючим законодавством, а також стягується 3% річних з простроченої суми та інфляційні втрати, згідно ст.625 ЦК України.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.

Позивачем на підставі п. 23 Договору та ст. 625 ЦК України заявлені до стягнення з відповідача пеню за загальний період за листопад 2017 - березень 2018 у розмірі 2143,28грн., 3% річних у розмірі 385,65грн за період з 20.05.2017 по 18.12.2018 та індекс інфляції за червень 2017 - листопад 2018 у розмірі 1052,27грн. (відповідні розрахунки додані до позовної заяви).

Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку позовних вимог щодо стягнення з відповідача пені, 3% річних та інфляційних нарахувань, суд прийшов до висновку, що вимоги позивача є правомірними, а тому підлягають задоволенню (розрахунок здійснено за допомогою калькулятору підрахунку заборгованості та штрафних санкцій "Ліга:Еліт 9.1.3").

Частинами 3, 4 статті 13 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідач своїми процесуальними правами не скористався та належними та допустимими доказами не спростував позовні вимоги позивача.

Судові витрати відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 232, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ельман" ( АДРЕСА_1, 36003, код ЄДРПОУ 35025977) на користь Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго" (вул.Комарова, 2а, м.Полтава, 36008; код ЄДРПОУ 03338030) 12 504,84грн. - суму основного боргу, 2 143,28грн. - пеня, 385,65грн. - 3% річних, 1052,27грн. - інфляційні нарахування, а також 1762,00грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст. 241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст.ст.256, 257 ГПК України). Відповідно до п. 17.5Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Кльопов І.Г.