Рішення

від 07.02.2019 по справі 917/48/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.02.2019 Справа № 917/48/19

за позовною заявою Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" вул. Грушевського 1Д, м.Київ, 01001

до 1.Товариства з обмеженою відповідальністю "Аква-Груп", вул.Гоголя, 112, м.Миргород, Полтавська область, 37600

2. ОСОБА_1, АДРЕСА_1

про стягнення 57 811,94 грн.

Суддя Киричук О.А.

Секретар судового засідання Рожко О.П.

за участю представників:

представник позивача: не з"явився

представник відповідача: 1. не з"явився; 2. не з"явився

Акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк" звернулося до господарського суду Полтавської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аква-Груп" та ОСОБА_1 про стягнення 57811,94 грн. заборгованості по кредитному договору № Б/Н від 13.08.2013р

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 08.01.2019 р. (з врахуванням ухвали про виправлення описки від 09.01.19р.) суд ухвалив прийняти позовну заяву до розгляду і відкрити провадження у справі; справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження; призначити справу для розгляду по суті у судовому засіданні на 07.02.19; викликати учасників справи у судове засідання; запропонувати відповідачам протягом 15 днів з дня вручення ухвали суду надати суду відзив на позов; попередити відповідачів, що у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Ухвала суду про відкриття провадження у справі від 08.01.2019 року була надіслана учасникам справи 09.01.2019 року рекомендованим листом, що підтверджується відтиском печатки про відправлення на зворотному боці ухвали.

Позивач та відповідач - ОСОБА_1 отримали ухвалу про відкриття провадження у справі та виправлення описки, що підтверджується підписами про вручення на повідомленні про вручення поштового відправлення.

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Аква-Груп", за висновками суду, також вважається належним чином повідомленим про розгляд справи судом, виходячи з наступного.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

За приписами частини 1 статті 7 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі була направлена судом рекомендованим листом з повідомленнями про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: вул.Гоголя, 112, м.Миргород, Полтавська область, 37600.

Однак, конверт з ухвалою про відкриття провадження у справі було повернуто до суду відділенням поштового зв'язку з відміткою за за зазначеною адресою не проживає .

Згідно з ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відтак, в силу положення пункту 5 частини 6 статті 242 ГПК України, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про невручення копії судового рішення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвали суду.

У даному випаду судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України Про доступ до судових рішень усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України Про доступ до судових рішень для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України Про доступ до судових рішень ).

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалою про відкриття провадження у справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

В судове засідання 07.02.19 представники сторін на виклик суд не з явилися.

Відповідачі відзив на позов не надали.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Згідно із ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

За таких обставин, приймаючи до уваги, що відповідачі не скористалися наданими їм процесуальними правами, за висновками суду, справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України, оскільки містить достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

13.08.2013 року ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "АКВА-ГРУП" (далі - Відповідач-1) було підписано заяву про відкриття поточного рахунку (далі - Заява).

Згідно вказаної заяви відповідач приєднався до "Умов та правил надання банківських послуг" (умови), тарифів банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті http://privatbank.ua, які разом із заявою складають договір банківського обслуговування (договір) та взяв на себе зобов'язання виконувати умови договору.

Відповідно до умов Договору №б/н від 13.08.2013р. ТОВ "АКВА-ГРУП" було відкрито в ПАТ "КБ "ПРИВАТБАНК" поточний рахунок №26002054609364.

Як вказує позивач, після підписання Договору Клієнту надається право користуватися послугами Банку, однією з яких є послуга "Гарантований платіж", яка може бути надана за рахунок власних коштів клієнта, так і за рахунок коштів банку тобто в кредит.

Розділом 3.1.1, 3.2.2 "Умовами та Правилами надання банківських послуг" регламентований порядок надання кредиту за послугою "Гарантований платіж".

За змістом п. 3.1.1.136. Умов банк надає послугу гарантованих платежів за господарськими договорами, які укладаються між клієнтами банку. Послуга надається банком як за рахунок власних коштів платника, так і за рахунок кредитних коштів. Споживачами цієї послуги є платник і одержувач платежів за господарськими договорами.

У разі необхідності отримання послуги, платник за допомогою системи дистанційного обслуговування шляхом заповнення всіх необхідних реквізитів, створює заявку (платіжне доручення) за формою розміщеної в Приват24. Заявка містить в собі реквізити платежу за господарським договором і доручення платника на здійснення банком списання грошових коштів в дату виконання платежу (п. 3.1.1.137. Умов).

Після отримання банком за допомогою системи дистанційного обслуговування заявки, банк розглядає її на предмет надання або відмови в наданні послуги, у разі відсутності у платника власних коштів та/або некредитоспроможності платника (п. 3.1.1.138. Умов).

Пунктом 3.1.1.139.2. Умов передбачено, що якщо надання послуги здійснюється за рахунок кредитних коштів, банк надає платникові кредит в розмірі, передбаченому в заявці (в межах встановленого ліміту) шляхом зарахування їх на рахунок покриття одержувача грошових коштів. Порядок надання банком кредиту та порядок його погашення платником здійснюється згідно з розділом 3.2.3. Умов.

Відповідно до п. 3.2.3.1. Умов банк за наявності вільних грошових коштів зобов'язується надати клієнту кредит у вигляді відновлюваної кредитної лінії, з лімітом та на цілі, зазначені в заявці про платіж, в обмін на зобов'язання клієнта по поверненню кредиту, сплаті відсотків, винагороди в обумовлені цим договором строки. Відновлювана кредитна лінія надається банком для виконання клієнтом платежів за заявками про платіж з датою виконання в майбутньому за господарськими договорами, яка не перевищує терміну повернення кредиту, та може бути змінена позичальником за згодою одержувача (шляхом підтвердження через дистанційний канал банківського обслуговування інтернет-клієнт-банк "Приват24"), шляхом перерахування банком кредитних коштів на рахунок 3648, з подальшим перерахуванням в дату виконання на поточний рахунок одержувачів, рахунки яких відкриті в банку. Після видачі кредиту, подані позичальником банку заявки про платіж з датою виконання в майбутньому не можуть бути відкликані позичальником (виключенням є: анулювання платежу за ініціативою одержувача) та в будь-якому разі підлягають виконанню банком згідно умов цього договору.

Пунктом 3.2.3.2. Умов визначено, що термін повернення кредиту зазначений в заявці про платіж. Згідно із ст. 212, 651 ЦК України у разі порушення клієнтом будь-якого із зобов'язань, передбачених цим договором, банк на свій розсуд, починаючи з 91-го дня порушення будь-якого із зобов'язань, має право змінити умови цих умов, встановивши інший термін повернення кредиту. При цьому банк направляє клієнту письмове повідомлення із зазначенням дати повернення кредиту. У разі не погашення клієнтом заборгованості за цими умовами у термін, зазначений у повідомленні, уся заборгованість, починаючи з наступного дня дати, зазначеної у повідомленні, вважається простроченою. У разі погашення заборгованості у період до закінчення 30 днів (включно) з моменту порушення будь-якого із зобов'язань, кінцевим терміном повернення кредиту є дата, зазначена в заявці про платіж.

Під датою виконання платежу сторони узгодили дату зарахування кредитних коштів на поточний рахунок одержувача, зазначеного в заявці про платіж клієнта. Клієнт погашає заборгованість по кредиту в розмірі, зазначеному в заявці про платіж, у термі до 30 днів з дати виконання платежу, зазначеному в заявці про платіж.

За користування кредитом в період з дати виконання платежу, зазначеному в заявці про платіж до дати виконання платежу за заявкою клієнт сплачує винагороду за надання фінансового інструменту у розмірі 4% річних (але не менше 5 гривень) від розміру кредиту, зазначеного в черговій заявці про платіж клієнта. Винагорода за надання фінансового інструменту сплачується клієнтом в дату надання в банк чергової заявки про платіж.

У період з дати виконання платежу за рахунок кредитних коштів клієнт за користування кредитом сплачує банку відсотки в розмірі 28% річних від суми заборгованості. У разі не погашення заборгованості клієнтом по кредиту в строк до 30 днів включно, на 31-й день заборгованість за кредитом стає простроченою. При цьому за користування кредитом клієнт сплачує відсотки в розмірі 56% річних від суми заборгованості.

Зазначений в цьому пункті термін може бути змінений згідно з пунктами 3.2.3.7.2., 2.3.2., 2.4.1. цього договору.

У разі, якщо в дату виконання платежу або після неї, у клієнта на поточному рахунку недостатньо власних коштів, а термін обов'язкового погашення по "кредитному ліміту на поточний рахунок", правовідносини за яким врегульовані розділом 3.2.2. Умов, становить більше 30 днів - клієнт доручає банку в односторонньому порядку проводити списання коштів на погашення заборгованості по кредиту за рахунок невикористаних коштів по "кредитному ліміту на поточному рахунку".

Інші істотні умови кредитування наведені в заявці про платіж.

Відповідно до п. 3.2.3.5.2. Умов банк зобов'язується надати шляхом перерахування кредитних коштів на підставі виставлених клієнтом заявок про платіж з датою виконання в майбутньому, на цілі, відмінні від сплати страхових та/або інших платежів, у межах сум, обумовленої в заяві, а також за умови виконання клієнтом зобов'язань передбачених пунктами 3.2.3.6.1., 3.2.3.6.12. цього договору.

Зобов'язання з видачі кредиту або його частини згідно з умовами цього договору виникають у банка зі дня надання клієнтом заявок про платіж з датою виконання у майбутньому у межах зазначених у них сум у порядку, передбаченому п. 3.2.3.8.2. та з урахуванням п. 3.2.3.1. цього договору.

Позивач вказує, що відповідач 1 користувався послугою "Гарантований платіж" шляхом реєстрації відповідних заявок в системі Internet Banking Приват-24, що містяться у матеріалах справи.

Позивач також зазначає, що свої зобов язання він виконав належним чином, а саме: своєчасно на підставі поданих до банку заявок на гарантований платіж (платіжних доручень), які були надані банку через систему інтернет-банкінгу Приват24 та підписані позичальником із використанням електронного цифрового підпису, банк здійснив кредитування Відповідача-1 шляхом проведення відповідних платежів за рахунок кредитних коштів у межах встановлених для Відповідача-1 лімітів.

В підтвердження цього позивач надав заявки на гарантований платіж, розрахунок заборгованості та виписки по рахунках відкритих для обслуговуванню рахунка позивача.

За змістом п. 3.2.3.9.1. Умов за користування кредитом у період з дати списання коштів з позичкового рахунку до дати погашення кредиту згідно з пунктами 3.2.3.2., 3.2.3.6.3., 3.2.3.6.16, 3.2.3.6.17., 3.2.3.7.2., 3.2.3.8.1. цього договору клієнт сплачує проценти та винагороди у розмірі, зазначеному у заявці.

Пунктами 3.2.3.6.2. та 3.2.3.6.3. Умов на позичальника було покладено обов'язок сплатити проценти та винагороди за користування кредитом відповідно до пунктів 3.2.3.9., 3.2.3.10., а також повернути кредит у терміни, встановлені в заяві.

За змістом п. 3.2.3.9.1. Умов за користування кредитом у період з дати списання коштів з позичкового рахунку до дати погашення кредиту згідно з пунктами 3.2.3.2., 3.2.3.6.3., 3.2.3.6.16, 3.2.3.6.17., 3.2.3.7.2., 3.2.3.8.1. цього договору клієнт сплачує проценти та винагороди у розмірі, зазначеному у заявці.

Відповідно до п. 3.2.3.9.2. Умов та ст. 212 ЦК України у випадку порушення клієнтом будь-якого із зобов'язань, передбачених пунктами 3.2.3.2., 3.2.3.6.3., 3.2.3.6.16., 3.2.3.6.17., 3.2.3.7.2., 3.2.3.8.1. цього договору, клієнт сплачує банку проценти у розмірі, зазначеному у п. 3.2.3.2.

Сплата відсотків за користування кредитом, передбачених пунктами 3.2.3.9.1., 3.2.3.9.2. Умов, здійснюється в дату сплати відсотків. Дата сплати відсотків вказана в заявці (п. 3.2.3.9.3. Умов).

Пунктом 3.2.3.9.10. Умов визначено, що розрахунок процентів за користування кредитом здійснюється щоденно з дати списання коштів з позичкового рахунку до майбутньої дати сплати процентів та/або за період, який починається з попередньої дати сплати процентів до поточної дати сплати процентів. Розрахунок процентів здійснюється до повного погашення заборгованості по кредиту на суму залишку заборгованості по кредиту.

Нарахування процентів та комісій здійснюється на дату сплати процентів, при цьому проценти розраховуються на непогашену частину кредиту за фактичну кількість днів користування кредитними ресурсами, виходячи з 360 днів на рік. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування процентів, не враховується (п. 3.2.3.9.11. Умов).

Позивач вказує, що в порушення відповідних умов Договору та приписів законодавства Відповідач-1 не повернув кредитні кошти у передбачений Договором термін та не сплатив в повному обсязі проценти за користування кредитом.

Пунктом 3.2.3.10.1. Умов передбачено, що у випадку порушення клієнтом будь-якого із зобов'язань зі сплати процентів за користування кредитом, передбачених пунктами 3.2.3.6.2., 3.2.3.9.1. - 3.2.3.9.3. цього договору, термінів повернення кредиту, передбачених пунктами 3.2.3.2., 3.2.3.6.3., 3.2.3.6.16., 3.2.3.7.2. цього договору, винагороди, передбаченої пунктами 3.2.3.6.5., 3.2.3.9.4. - 3.2.3.9.6. цього договору, клієнт сплачує банку за кожен випадок порушення пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період, за який сплачується пеня (у % річних) від суми простроченого платежу за кожен день прострочки платежу.

За змістом п. 3.2.3.10.4. Умов нарахування неустойки за кожен випадок порушення зобов'язань, передбачених пунктами 3.2.3.10.1. - 3.2.3.10.3. цього договору, здійснюється протягом 15 років зі дня, коли відповідне зобов'язання повинне було бути виконане клієнтом.

У пункті 3.2.3.10.7. Умов сторони узгодили, що терміни позовної давності по вимогах про стягнення кредиту, процентів за користування кредитом, винагороди, неустойки - пені, штрафів за цим договором становлять 15 років.

За таких обставин, позивач нарахував відповідачу 1 заборгованість за послугою "Гарантований платіж", яка станом на 12.09.2018 року становить 57811.94 грн. та складається з: 10000.00 грн. - заборгованість за кредитом; 21325.56 грн. - заборгованість за відсотками, нарахованими на поточну та прострочену заборгованість згідно пунктів 3.2.3.9.1. та 3.2.3.9.2. Умов; 26486.38 грн. - заборгованість з пені, нарахованої згідно пункту 3.2.3.10.1. Умов.

При цьому, позивач вказав, що 11.11.2014 року АТ КБ "ПРИВАТБАНК" та ОСОБА_1 (далі - Відповідач-2) уклали договір поруки № POR1415689945744 (далі - Договір поруки), предметом якого є надання поруки Відповідачем-2 перед кредитором за виконання Товариства з обмеженою відповідальністю "Аква-Груп" (боржником) зобов'язань за угодами приєднання до: 1.1.1 розділу 3.2.1 "Кредитний ліміт" Умов, (далі - "Угода 1"), по сплаті: а) процентної ставки за користування кредитом: за період користування кредитом згідно п. 3.2.1.4.1.2 "Угоди 1" - 32 % річних; за період користування кредитом згідно п. 3.2.1.4.1.3 "Угоди 1" - 64 % річних; б) комісійної винагороди згідно п. 3.2.1.1.17 "Угоди 1" в розмірі 3 % від суми перерахувань; в) винагороди за використання Ліміту відповідно до п. 3.2.1.4.4. "Угоди 1" 1-го числа кожного місяця у розмірі 0,9% від суми максимального сальдо кредиту, що існувало на кінець банківського дня за попередній місяць; г) кредиту в розмірі 10000,00 грн.

Якщо під час виконання "Угоди 1" зобов'язання боржника, забезпечені цим договором, збільшуються, внаслідок чого збільшується обсяг відповідальності поручителя, поручитель при укладенні цього договору дає свою згоду на збільшення зобов'язань за "Угодою 1" в розмірі таких збільшень. Додаткові узгодження про такі збільшення з поручителем не потрібні (п. 1.1 договору поруки).

Поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов'язань за "Угодою 1" в тому ж розмірі, що і боржник, включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків; поручитель відповідає перед кредитором всіма власними коштами та майном, яке належить йому на праві власності (п. 1.2 договору поруки).

Згідно з п. 2.1.2. договору поруки у випадку невиконання боржником якого-небудь зобов'язання, передбаченого п. 1.1 цього договору, кредитор має право направити поручителю вимогу із зазначенням невиконаного (их) зобов'язання(нь). Ненаправлення кредитором вказаної вимоги не є перешкодою та не позбавляє права кредитора звернутися до суду з вимогою виконати взяті на себе поручителем зобов'язання або вимагати від поручителя виконання взятих на себе зобов'язань іншими способами. Поручитель відповідає перед кредитором як солідарний боржник у випадку невиконання боржником зобов'язань за "Угодою-1" незалежно від факту направлення чи ненаправлення кредитором поручителю передбаченої даним пунктом вимоги.

Сторонами погоджено, що порука за договором припиняється через 15 років після його укладення. У випадку виконання боржником та/або поручителем всіх зобов'язань за "Угодою 1" договір поруки припиняє свою дію (п. 4.1 договору поруки).

Зміст договору поруки, укладеного Банком з ОСОБА_1, узгоджується з умовами розділу 3.2.1.3 Умов, які є частиною договору банківського обслуговування, укладеного Банком з Товариства з обмеженою відповідальністю "Аква-Груп", згідно яких забезпеченням виконання зобов'язань по поверненню клієнтом кредиту є, зокрема, надання поруки Поручителем/ями за виконання клієнтом зобов'язань з повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитним лімітом. Порука дійсна з моменту повідомлення Банком Поручителя/лів про розмір встановленого клієнту кредитного ліміту або в письмовій формі або через встановлені засоби електронного зв'язку Банку і клієнта (системи клієнт-банк, Інтернет клієнт банк, sms- повідомленнями або інших). При цьому вважається, що Поручитель/і з умовами надання кредиту та поруки ознайомлений. Якщо під час виконання зобов'язання клієнта, що забезпечені порукою, збільшуються, внаслідок чого збільшується обсяг відповідальності Поручителя/ів, Поручитель/і дає свою попередню згоду на збільшення зобов'язань за зобов'язаннями клієнта в розмірі таких збільшень. Додаткових узгоджень про такі збільшення з Поручителем/ями не потрібно (п.п. 3.2.1.3.2-3.2.1.3.2.1 Умов).

Поручитель відповідає перед Банком за виконання зобов'язань клієнта в тому ж розмірі, що і клієнт, включаючи сплату кредиту, відсотків за користування кредитом, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків. У випадку невиконання клієнтом зобов'язань за кредитним договором, клієнт і Поручитель відповідають перед Банком як солідарні боржники. В разі порушення будь-якого зобов'язання клієнта по поверненню кредиту Банк у будь-який час може звернутися за захистом своїх порушених прав до суду у встановленому законодавством порядку (п.п. 3.2.1.3.2.3-3.2.1.3.2.5 Умов).

Отже, зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Аква-Груп" (відповідач №1) за договором банківського обслуговування забезпечені порукою ОСОБА_1 (відповідач №2) за договором поруки.

Посилаючись на вказані обставини, позивач просить стягнути солідарно з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "АКВА-ГРУП" та ОСОБА_1 на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК ПРИВАТБАНК заборгованість за кредитним договором № Б/Н від 13.08.2013 року, в розмірі 57811.94 грн. (10000.00 грн. - заборгованість за кредитом; 21325.56 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 26486.38 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором.).

За змістом ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частиною 1 ст.173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

За приписами ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають, зокрема, з договору.

Згідно зі ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст.ст.6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Стаття 181 Господарського кодексу України передбачає загальний порядок укладання господарських договорів. Частина 1 зазначеної статті визначає, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Відповідно до норм ст.639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Частиною 1 ст.634 Цивільного кодексу України передбачено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Судом встановлено, що шляхом приєднання ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "АКВА-ГРУП" (відповідач №1) до Умов та правил надання банківських послуг (у формі заяви про відкриття поточного рахунку) між сторонами було укладено договір банківського обслуговування, який за своєю правовою природою є змішаним договором, що містить елементи договору банківського рахунку та кредитного договору.

З огляду на встановлений ст.204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, суд приймає договір банківського обслуговування від 13.08.2013 року як належну підставу, у розумінні норм ст.11 названого Кодексу, для виникнення у позивача та відповідача №1 взаємних цивільних прав та обов'язків.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст.1054 Цивільного кодексу України).

Статтею 1056-1 Цивільного кодексу України визначено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

У разі застосування змінюваної процентної ставки кредитор самостійно, з визначеною у кредитному договорі періодичністю, має право збільшувати та зобов'язаний зменшувати процентну ставку відповідно до умов і в порядку, встановлених кредитним договором. Кредитодавець зобов'язаний письмово повідомити позичальника, поручителя та інших зобов'язаних за договором осіб про зміну процентної ставки не пізніш як за 15 календарних днів до дати, з якої застосовуватиметься нова ставка. У кредитному договорі встановлюється порядок розрахунку змінюваної процентної ставки із застосуванням погодженого сторонами індексу. Порядок розрахунку змінюваної процентної ставки повинен дозволяти точно визначити розмір процентної ставки за кредитом на будь-який момент часу протягом строку дії кредитного договору. Кредитор не має права змінювати встановлений кредитним договором порядок розрахунку змінюваної процентної ставки без згоди позичальника (ч.4 ст.1056-1 Цивільного кодексу України).

Матеріалами справи (виписками з рахунку відповідача) підтверджується належне виконання позивачем свого обов'язку за договором щодо надання позичальнику на підставі поданих до банку заявок на гарантований платіж (платіжних доручень), які були надані банку через систему інтернет-банкінгу Приват24 та підписані позичальником із використанням електронного цифрового підпису, кредитування шляхом проведення відповідних платежів за рахунок кредитних коштів у межах встановлених для Відповідача-1 лімітів.

За даних обставин, у відповідача №1 виник обов'язок повернути кредит та сплатити проценти.

Однак, як встановлено судом, відповідач №1 належним чином не виконав взяті на себе зобов'язання за договором, у зв'язку з чим станом на 12.09.2018 року в останнього виникла заборгованість, що складається з: 10000.00 грн. - заборгованість за кредитом; 21325.56 грн. - заборгованість за відсотками, нарахованими на поточну та прострочену заборгованість згідно пунктів 3.2.3.9.1. та 3.2.3.9.2. Умов.

Вказане підтверджується наявними в матеріалах справи доказами та не було спростовано відповідачем №1.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Таким чином, приймаючи до уваги належне виконання позивачем своїх зобов'язань з надання кредитних коштів, та враховуючи, що відповідачем №1 не спростовано факту порушення взятих на себе обов'язків за кредитним договором, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог про стягнення заборгованості, яка виникла станом на 12.09.2018 року, а саме: заборгованості за кредитом у розмірі 10 000,00 грн., заборгованості зі сплати відсотків за користування кредитом у розмірі 21 325,56 грн.

Крім того позивачем заявлено вимогу про стягнення 26 486,38 грн. пені за прострочення грошових зобов'язань.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

За змістом ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, зміна умов зобов'язання та сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом

застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Частиною 1 статті 230 ГК України визначено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

За змістом частин 1 та 3 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 6 ст. 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Пунктом 3.2.3.10.1. Умов передбачено, що у випадку порушення клієнтом будь-якого із зобов'язань зі сплати процентів за користування кредитом, передбачених пунктами 3.2.3.6.2., 3.2.3.9.1. - 3.2.3.9.3. цього договору, термінів повернення кредиту, передбачених пунктами 3.2.3.2., 3.2.3.6.3., 3.2.3.6.16., 3.2.3.7.2. цього договору, винагороди, передбаченої пунктами 3.2.3.6.5., 3.2.3.9.4. - 3.2.3.9.6. цього договору, клієнт сплачує банку за кожен випадок порушення пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період, за який сплачується пеня (у % річних) від суми простроченого платежу за кожен день прострочки платежу.

Згідно з ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

За змістом п. 3.2.3.10.4. Умов нарахування неустойки за кожен випадок порушення зобов'язань, передбачених пунктами 3.2.3.10.1. - 3.2.3.10.3. цього договору, здійснюється протягом 15 років зі дня, коли відповідне зобов'язання повинне було бути виконане клієнтом.

У пункті 3.2.3.10.7. Умов сторони узгодили, що терміни позовної давності по вимогах про стягнення кредиту, процентів за користування кредитом, винагороди, неустойки - пені, штрафів за цим договором становлять 15 років.

Судом встановлено, що відповідачем 1 у встановлений строк своїх обов'язків за договором не виконано, чим допущено прострочення виконання грошового зобов'язання, тому дії відповідача 1 є порушенням зобов'язання (ст.610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст.612 Цивільного кодексу України), а тому позивачем правомірно заявлено вимогу про стягнення пені.

Судом перевірено наданий позивачем розрахунок пені і визнано його обґрунтованим та арифметично правильним, а відтак, заявлені позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Як зазначалося вище, 11.11.2014 року АТ КБ "ПРИВАТБАНК" та Відповідач-2 уклали договір поруки No POR1415689945744 (далі - Договір поруки), предметом якого є надання поруки Відповідачем-2 за виконання зобов'язань позичальником, які випливають з Кредитного договору (п. 1.1. Договору поруки).

Цивільним законодавством визначено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі (ч. ч. 1, 2 ст. 553 ЦК України).

У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (ч. ч. 1, 2 ст. 554 ЦК України).

У разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов'язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі (ч. ч. 1, 2 ст. 543 ЦК України).

У відповідності до ч.1 ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Положеннями ст.ст. 525, 526, 629 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися відповідно до умов договору та вимог ЦК України. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Ураховуючи викладене, суд визнає, що вимоги Банку про стягнення в солідарному порядку з відповідач №1, як боржника за договором банківського обслуговування, та відповідач №2, як поручителя за виконання боржником зобов'язань за договором банківського обслуговування, заборгованостей з повернення кредитних коштів та зі сплати відсотків за користування кредитом у зазначених вище сумах - є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно із ч.2-3 ст.13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч.1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судові витрати відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України покладаються на відповідача у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 129,232-233, 236-241 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути солідарно з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "АКВА-ГРУП" (37600, Полтавська обл., м. Миргород, вул. Гоголя, буд. 112, 38468193, код ЄДРПОУ: 38468193) та ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ІПН: НОМЕР_1) на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК ПРИВАТБАНК (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1-Д, код ЄДРПОУ: 14360570) заборгованість за кредитним договором № Б/Н від 13.08.2013 року, в розмірі 57811.94 грн. (10000.00 грн. - заборгованість за кредитом; 21325.56 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 26486.38 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором.), судовий збір в сумі 1762,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Полтавської області протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне рішення складено 12.02.2019 року

Суддя Киричук О.А.