Рішення

від 12.02.2019 по справі 917/1597/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.02.2019 Справа № 917/1597/18

м.Полтава

за позовною заявою Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго", вул.Старий Поділ, 5, м.Полтава, 36022 в особі Комсомольської філії Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго", вул.Портова,25, м.Горішні Плавні, Полтавська обл., 39801

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово - розважальний центр", вул. Київська, 5-А, м.Кременчук, Полтавська область,39631

про стягнення 7 243,18грн.

Суддя Кльопов І.Г.

Секретар судового засідання Назаренко Я.А.

Представники сторін у судове засіданн не з"явився

Обставини справи: Публічне акціонерне товариство "Полтаваобленерго" в особі Комсомольської філії Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго" звернулось до господарського суду Полтавської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово - розважальний центр" про стягнення пені, нарахованої за невиконання договірних зобов"язань щодо попередньої оплати у розмірі 7 243,18грн.

Позовну заяву обґрунтовано тим, що відповідач неналежним чином здійснював розрахунки за договором про постачання електричної енергії №779 від 22.07.2016.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 22.12.2018 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу призначено до розгляду в засідання у порядку спрощеного позовного провадження на 22.01.2019.

17.01.2019 за вхід. №454 від відповідача надійшов відзив на позов. Відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову та застосувати позовну давність по періодам нарахування пені - лютий-червень, серпень-листопад 2017 року повністю та за грудень 2017 року - за період до 17 грудня 2017 року включно.

У хвалою від 22.01.2019 суд відклав розгляд справи на 12.02.2019.

05.02.2019 від позивача надійшла відповідь на відзив разом із заявою про зменшення розміру позовних вимог.

Відповідно п.2 ч.2 ст. 46 ГПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Враховуючи вище викладене, суд відмовляє у задоволенні заяви позивача про зменшення розміру позовних вимог та розглядає позовні вимоги в редакції позовної заяви.

07.02.2019 від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв"язку з неможливістю забезпечити явку свого представника у дане судове засідання.

          Відповідно до ст.248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

          Враховуючи достатність у матеріалах справи доказів для розгляду спору по суті, приписи ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ратифікована Законом України від 17.07.1997 р. № 475/97-ВР) щодо права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку, закінчення встановленого ст.248 ГПК України строку вирішення спору, суд не оцінює неявку представника позивача у судове засідання як підставу для подальшого відкладення розгляду справи.

Згідно із ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Суд вважає можливим розглянути справу у відсутності представників сторін за наявними у ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін.

12.12.2014 за вхід. №1315 на електронну почту суду надійшов лист відповідача із запереченнями. У даному листі відповідач зазначив, що оригінал заперечень з додатками повинні бути доставлені новою поштою до суду 12.02.2019. Згідно відмітки відповідального працівника Господарського суду Полтавської області, вказані клопотання не містить електронного цифрового підпису. Отже, заперечення відповідача судом не приймаються до уваги.

Станом на момент прийняття рішення вказані заперечення від відповідача до суду не надійшли.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

Між Комсомольською філією Відкритого акціонерного товариства "Полтаваобленерго" (позивачем) та Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгово - розважальний центр" укладено договір про постачання електричної енергії №779 від 22.07.2016 з невід'ємними додатками до нього (Договір).

          Відповідно до Договору та додатків до нього позивач (постачальник) зобов'язався продавати електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з дозволеною потужністю 170,0кВт, а відповідач (споживач) в свою чергу зобов'язався оплатити постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснювати інші платежі згідно з умовами цього договору.

          Згідно п.9.4. Договору, цей договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31.12.2016. Договорі вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.

          Сторони доказів розірвання договору не надали, отже договір є чинним.

          Відповідно до умов Договору та положень “Правил користування електричною енергію затверджених Постановою № 28 від 31.07.1996, Постачальник електричної енергії продає електричну енергію Споживачу, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.

          Згідно п. 2.3.1., 2.3.3 Договору Споживач зобов'язується виконувати умови цього Договору, оплачувати Постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатків “Порядок розрахунків” та “Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії”.

          Згідно п. 2.3.3 Договору відповідач зобов'язався оплачувати постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатків "Порядок розрахунків" та "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії".

          Згідно п. 1 Додатку № 2 до договору "Порядок розрахунків" в редакції від 22.07.2016 розрахунковим вважається період з 8:00 годин 21 числа попереднього місяця до 8:00 годин такого ж числа поточного місяця.

          За дату оплати приймається дата зарахування коштів на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника.

          Пунктом 2 Додатку №2 до Договору встановлено, що споживач до початку розрахункового періоду здійснює платіж на наступний розрахунковий період у сумі вартості 100% заявленого (договірного) обсягу споживання електричної енергії.

          Розмір суми платежу розраховується Споживачем самостійно, як сума добутків визначених на наступний розрахунковий період тарифів відповідного класу та заявленого (договірного) обсягу споживання електричної енергії.

           Остаточний розрахунок за минулий розрахунковий період здійснюється Споживачем самостійно на підставі виставленого Постачальником рахунка відповідно до даних про фактичне споживання електричної енергії, визначеного за показами розрахункових засобів обліку, які фіксуються у терміни, передбачені Договором, та/або розрахунковим шляхом у випадках передбачених ПКЕЕ.

          В п.2 Додатку №3 до Договору зазначено, що споживач 21 числа кожного місяця о 08-00 годині самостійно фіксує покази засобів обліку, відповідно до "Переліку об'єктів Споживача", та належним чином оформлює відомості про фактичні покази розрахункових приладів засобів обліку.

          У відповідності до п.5.1 Договору для визначення договірних величин споживання електричної енергії та потужності на наступний рік Споживач не пізніше першого листопада поточного року надає Постачальнику відомості про розмір очікуваного споживання електричної енергії (Додаток №1 "Обсяги постачання (договірної величини) електричної енергії Споживачу та Субспоживачу".

          Вказані обсяги дійсні на кожен наступний рік, якщо до першого листопада поточного року жодною із сторін не буде письмово заявлено про їх зміну. Пункт 5.1 Договору визначає, що узгоджені обсяги постачання електричної енергії, що вказані у Додатку №1, є договірними величинами споживання електричної енергії. Пункт 4.4 ПКЕЕ дає право Споживачу протягом розрахункового періоду звернутися до постачальника електричної енергії із заявою щодо коригування договірної величини споживання електричної енергії

          Відповідно до п.4.2.1 Договору та п.10 Додатку №2 “Порядок розрахунків” сторони визначили, що у разі несвоєчасної оплати платежів, обумовлених даним Порядком, Постачальник проводить Споживачу нарахування пені у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується.

          За внесення платежів, передбачених пунктом 2.3.3-2.3.4 цього Договору, з порушенням термінів, визначених відповідним додатком, Споживач сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.

           Як зазначає позивач у позові, відповідачем були порушені договірні зобов'язання перед позивачем в частині своєчасної оплати за електричну енергію, у визначені договором строки. Позивачем за період з лютого 2017 по листопад 2018 включно нараховано відповідачу пеню у розмірі 7243,18грн., які і заявлено дло стягнення.

          При вирішенні спору суд виходить з наступного.

          За ст. 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається. Зазначені положення викладені і в ст. 193 Господарського кодексу України.

          Статтею 275 Господарського кодексу України визначено, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

          Згідно з ч. 7 ст. 276 Господарського кодексу України оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.

          Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

          Відповідно до ст. 610, ст. 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

          Одним із видів забезпечення виконання зобов'язань відповідно ст. 546 Цивільного кодексу України та ст. 199 Господарського кодексу України, є неустойка (штраф, пеня), розмір якої визначається відповідно до умов договору, що не суперечать чинному законодавству України.

          Пункт 3 статті 549 Цивільного кодексу України визначає, що пенею є неустойка, яка обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

          Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

          Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (частина 2 статті 551 Цивільного кодексу України).

          Відповідно до п.4.2.1 Договору та п.10 Додатку №2 “Порядок розрахунків” сторони визначили, що у разі несвоєчасної оплати платежів, обумовлених даним Порядком, Постачальник проводить Споживачу нарахування пені у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується.

          Частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

          Згідно зі ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Початок перебігу позовної давності визначається за правилами ст. 261 Цивільного кодексу України, а саме, строк позовної давності починає спливати з моменту, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

З огляду на зазначене, враховуючи, що відповідач у справі припустився прострочення зобов'язання в частині своєчасної сплати, позивач мав достатні правові підстави для нарахування пені, передбаченої договором.

          Відповідно до ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Разом з тим, ст. 258 ЦК України визначено окремі види вимог, щодо яких застосовується спеціальний строк позовної давності, згідно з пунктом 1 частини другої якої до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік.

Відповідно до частини третьої статті 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина четверта статті 267 ЦК України).

          Відповідачем заявлено про застосування строку позовної давності по періодам лютий-червень, серпень-листопад 2017 (включно) та за груднь 2017 - за період до 17 грудня 2017 року включно.

          Після проведення перевірки нарахування пені, враховуючи заяву відповідача, суд приходить до висновку, що з вимогами про стягнення з відповідача пені за період лютий-червень, серпень-листопад 2017 (включно) та за груднь 2017 - за період до 17 грудня 2017 року включно, що становить 3990,66грн., позивач звернувся до суду після закінчення терміну, встановленого ст. 258 Цивільного кодексу України. Правомірно нарахованою та такою, що підлягає стягненню є пеня у розмірі 3 252,52грн. за період 21.12.17 по 13.11.2018 (включно)

          Згідно із п. 1 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

          Згідно ст. 13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

          Згідно із ч. 2-3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

          Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

          За приписами ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

          Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

          Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

          На підставі ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

          Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, а саме: стягнення пені у розмірі 3252,52грн.

          Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно.

          Керуючись ст. ст. 129, 232-233, 237-238 ГПК України, суд –

ВИРІШИВ:

           1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово - розважальний центр" (вул. Київська, 5-А, м.Кременчук, Полтавська область,39631, код ЄДРПОУ34451123) на користь Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго" (вул.Старий Поділ, 5, м.Полтава, 36022, код ЄДРПОУ 00131819 в особі Комсомольської філії Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго", вул.Портова,25, м.Горішні Плавні, Полтавська обл., 39801) пеню у розмірі 3252,52грн. та судовий збір у розмірі 791,22 грн.

           3. В іншій частині позовних вимог - відмовити.

           4. Видати наказ з набранням цим рішенням законної сили.

          Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

          Суддя Кльопов І.Г.