Рішення

від 05.10.2018 по справі 0440/5339/18

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2018 року Справа № 0440/5339/18 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Юхно І.В, розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю ОНИКСПРОМ до Головного управління ДФС в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування наказу, -

ВСТАНОВИВ :

13 липня 2018 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю ОНИКСПРОМ до Головного управління ДФС в Дніпропетровській області, у якому позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДФС у Дніпропетровській області №2443-п від 26.04.2018 року Про проведення документальної позапланової перевірки ТОВ ОНИКСПРОМ .

В обґрунтування позовних вимог позивачем було зазначено:

- наказ про проведення податкової перевірки безпосередньо призводить до виникнення певних обов'язків у платника податків, а отже може бути оскаржений в судовому порядку навіть вже після її проведення;

- позивач не заперечує, що податковим органом на адресу ТОВ ОНИКСПРОМ дійсно надсилався запит від 17.08.2017 року за вих. № 19322/10/04-36-14-12-12, проте, звертає увагу суду, що вказаний запит за своїм змістом та формою не відповідав вимогам чинного законодавства України, оскільки був неналежним чином оформлений;

- відповідь на запити підприємство листом, отриманим контролюючим органом 30.08.2017 р. та 15.05.2018 р., надало інформацію та відповідні копії документів щодо фінансово - господарських взаємовідносин з ТОВ Рандес Про та ТОВ ОСОБА_1 Груп ;

- у запитах про надання документів були не зазначені не тільки підстави для їх надання, але й взагалі відсутній конкретний перелік документів, копії яких необхідно надати, а також їх дати, номери та інші реквізити по яких угодах;

- при цьому, нормами Податкового кодексу України встановлено, що запитуватися має виключно та інформація, яка безпосередньо стосується тієї чи іншої операції, факт здійснення якої між суб'єктами господарювання необхідно підтвердити чи спростувати;

- жоден нормативно-правовий акт законодавства України не містить норми щодо солідарної відповідальності за дії контрагентів, отже ТОВ ОНИКСПРОМ не відповідає за будь-які дії своїх контрагентів, у т. ч. порушення третіми особами податкового законодавства;

- запити не містили посилання на наявності розбіжностей задекларованих у податкових деклараціях показників податкового кредиту та податкових зобов'язань і їх сум;

- ТОВ ОНИКСПРОМ наголошує на тому, що зазначені в запитах вимоги про обов'язкове надання копій документів, не відповідали чинному законодавству, а тому не могли підлягати виконанню.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 липня 2018 року позовну заяву прийнято до провадження, відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено підготовче судове засідання 08 серпня 2018 року об 11:00 год.

07 серпня 2018 року від відповідача надійшов відзив на позов, у якому Головне управління ДФС в Дніпропетровській області позовні вимоги не визнало та просило суд відмовити у їх задоволенні, з огляду на таке:

- чинним законодавством не передбачено обов'язок контролюючого органу зазначати у запиті, аналіз якої саме податкової інформації став підставою для направлення запиту;

- ГУ ДФС у Дніпропетровській області під час винесення оскаржуваного наказу діяло у спосіб та в порядку, визначеному чинним законодавством України.

08 серпня 2018 року з метою забезпечення права сторін на подання відповіді на відзив та заперечень, судом оголошена перерва у підготовчому судовому засіданні до 12 вересня 2018 року об 11:30 год.

03 вересня 2018 року від представника надійшли додаткові докази у справі.

12 вересня 2018 року у підготовчому судовому засіданні представник позивача надав до суду додаткові докази та зазначив, що відповідь на відзив подавати не буде. Представники сторін підтримали раніше обрані правові позиції та зазначили, що надали всі наявні в них докази до матеріалів справи.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2018 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті 05 жовтня 2018 року о 10:15 год.

05 жовтня 2018 року від представника позивача надійшло заява про розгляд справи в письмовому провадженні.

05 жовтня 2018 року відповідач у судове засідання не з'явився, про дату час та місце підготовчого судового засідання повідомлений належним, про причини неявки суду не повідомив.

За положеннями частини третьої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи, зокрема, у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки. У разі повторної неявки повідомленого належним чином відповідача в судове засідання, суд вирішує справу на підставі наявних у ній доказів.

Враховуючи вищезазначене та відсутність перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених статтею 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ухвалив розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними матеріалами відповідно до положень частини дев'ятої вказаної норми.

Дослідивши матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.

Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області на адресу товариства з обмеженою відповідальністю ОНИКСПРОМ було направлено запит Про надання інформації (пояснень та їх документальних підтверджень) від 17.08.2017 року №19322/10/04-36-14-12-12, відповідно до якого ГУ ДФС у Дніпропетровській області виявлено факти, що свідчать про недостовірність визначення ТОВ ОНИКСПРОМ даних податкового кредиту та податкових зобов'язань по взаємовідносинам з: ТОВ РАНДЕС ПРО (код ЄДРПОУ 40646811) у сумі 79 567,39 грн. за листопад 2016 року; ТОВ ОСОБА_1 ГРУП (код ЄДРПОУ 40676830) у сумі 69 498,41 грн. за грудень 2016 року та 57 168,9 грн. за січень 2017 року. Про зазначене вказують результати аналізу податкової інформації Єдиного реєстру податкових накладних та фінансової і податкової звітності ТОВ ОНИКСПРОМ . Позивачеві повідомлено, що необхідно надати копії документів та пояснення, що безпосередньо стосуються господарських відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків (їх відображення в обліку і звітності) із ТОВ РАНДЕС ПРО (за листопад 2016 року та ТОВ ОСОБА_1 ГРУП за січень 2017 року. Якщо підприємство ТОВ ОНИКСПРОМ не є кінцевим споживачем товарів, придбаних у вказаних контрагентів, податковий орган просив надати документальне підтвердження подальшої реалізації товарів. У разі, якщо підприємство є кінцевим споживачем товарів, придбаних у вказаних контрагентів, або використало товари у власних господарських потребах, надати пояснення та документальне підтвердження, як саме використано придбані товари.

Листом від 30.08.2017 року вих.№30/08-1 ТОВ ОНИКСПРОМ повідомило ГУ ДФС у Дніпропетровській області, що ТОВ ОНИКСПРОМ для здійснення подальшого продажу у контрагентів ТОВ РАНДЕС ПРО , ТОВ ОСОБА_1 ГРУП здійсненого закупівлі. Транспортування придбаних товарів здійснювалось ТОВ Транспортною компанією САТ згідно договору №14768 від 20.01.2014. Крім того, ТОВ ОНИКСПРОМ було повідомлено, що товариство не здійснювало у листопаді 2016 р. від постачальника ТОВ РАНДЕС ПРО закупівлю товарів, зазначених у листі, а саме: Ревізія 110 Ostendorf, Сифон АніПласт мийка (А0515), Вода шланг TUCAL ВВ 800 мм., Коліно 32х90 (Blue Ocean), АБУ гофроване армоване, Сантан Кран кульовий В3 1 1/2 Муфта 25 ППР, Ніпель 3/4, Льон та інш. Станом на 04.02.2017 року та на 30.08.2017 року сальдо між ТОВ ОНИКСПРОМ та вищевказаними фірмами нульове. До вказаного листа позивачем було надані копії первинних документів (договорів, видаткових накладних, платіжних доручень, рахунків, актів, товарно-транспортних накладних).

26 квітня 2018 року Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області на підставі пункту 19-1 статті 19-1, підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпунктів 78.1.1, 78.1.4 пункту 78.1 статті 78, пункту 82.2 статті 82 Податкового кодексу України від 20 грудня 2010 року №2275-VI (зі змінами та доповненнями) було прийнято наказ №2443-п Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ ОНИКСПРОМ , відповідно до якого призначено з 04.05.2018 документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ ОНИКСПРОМ (код ЄДРПОУ 38982264) з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ РАНДЕС ПРО (код ЄДРПОУ 40646811) з 01.11.2016 по 30.11.2016, з ТОВ ОСОБА_1 ГРУП (код ЄДРПОУ 40676830) за період з 01.12.2016 по 31.01.2017 та подальшої реалізації товарів (робіт, послуг), придбаних у ТОВ РАНДЕС ПРО (код ЄДРПОУ 40646811) з 01.11.2016 по 30.11.2016, з ТОВ ОСОБА_1 ГРУП (код ЄДРПОУ 40676830) за період з 01.12.2016 по 31.01.2017, тривалістю 5 робочих днів.

Копія вказаного наказу про проведення перевірки вручена 15.05.2018 року довіреній особі ТОВ ОНИКСПРОМ за довіреністю ОСОБА_2

Вважаючи наказ про призначення перевірки протиправним, позивач звернувся за захистом своїх прав та законних інтересів до суду з адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Згідно з частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже, суд вважає за необхідне зазначити, що під час розгляду спорів щодо оскарження рішень (дій) суб'єктів владних повноважень, суд зобов'язаний незалежно від підстав, наведених у позові, перевіряти оскаржувані рішення (дії) на їх відповідність усім зазначеним вимогам.

Згідно з підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Підстави для проведення документальної позапланової перевірки визначені в пункті 78.1 статті 78 Податкового кодексу України.

Так, відповідно до підпунктів 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав:

- у разі у разі отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту;

- виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Вимоги до запиту контролюючого органу встановлені у пункті 73.3 статті 73 Податкового кодексу України, а саме: такий запит підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу і повинен містити:

1) підстави для надіслання запиту відповідно до цього пункту, із зазначенням інформації, яка це підтверджує;

2) перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати;

3) печатку контролюючого органу.

Тобто, наявність податкової інформації про порушення платником податків податкового законодавства є підставою для призначення податкового перевірки, якщо платник податків не спростує виявлені порушення шляхом надання відповіді на письмовий запит контролюючого органу.

Разом з тим, пунктом 61.1 статті 61 Податкового кодексу України визначено, що податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Податковий контроль здійснюється шляхом: ведення обліку платників податків; інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів; перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин (стаття 62 Податкового кодексу України).

Для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла, зокрема: від платників податків та податкових агентів, зокрема інформація: що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, звітах про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, інших звітних документах; що міститься у наданих великими платниками податків в електронній формі копіях документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинних документах, які ведуться в електронній формі, регістрах бухгалтерського обліку, фінансовій звітності, інших документах, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів; про фінансово-господарські операції платників податків; про застосування реєстраторів розрахункових операцій; від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та Національного банку України, зокрема інформація: про об'єкти оподаткування, що надаються та/або реєструються такими органами; про результати здійснення державного контролю за господарською діяльністю платника податків; що міститься у звітних документах (крім персоніфікованої статистичної інформації), які подаються платником податків органам виконавчої влади та/або органам місцевого самоврядування; про дозволи, ліцензії, патенти, свідоцтва на право провадження окремих видів діяльності; про експортні та імпортні операції платників податків; від банків, інших фінансових установ - інформація про наявність та рух коштів на рахунках платника податків; від органів влади інших держав, міжнародних організацій або нерезидентів; за наслідками податкового контролю; для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності також використовується інша інформація, оприлюднена як така, що підлягає оприлюдненню відповідно до законодавства та/або добровільно чи за запитом надана контролюючому органу в установленому законом порядку (стаття 72 Податкового кодексу України).

Тобто, відомості, які містяться в податкових деклараціях є джерелом податкової інформації для здійснення відповідних заходів податкового контролю в розумінні підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України.

Пункт 73.3 статті 73 Податкового кодексу України визначає, що письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав:

1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи;

3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків.

З аналізу наведених норм вбачається, що виявлені факти, які свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, можуть бути підставою для проведення перевірки лише у випадку, коли сумніви не усунуті наданими поясненнями та документальними підтвердженнями.

За таких обставин у контролюючого органу є право на оцінку пояснень і їх документальних підтверджень. Якщо ці пояснення не обґрунтовані або документально не підтверджені, перевірка може бути призначена.

При цьому, суд звертає увагу, що нормами ПК України, з дотриманням балансу публічних і приватних інтересів, встановлені умови та порядок прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок. Лише їх дотримання може бути належною підставою наказу про проведення перевірки. Невиконання цих вимог призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.

Наведена позиція узгоджується з правовою позицією викладеною Верховним Судом України в постановах від 27.01.2015 року у справі №21-425а14 та від 16.02.2016 року №21-2749а15.

За положеннями частини шостої статті 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Відповідно до частини п'ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Суд зазначає, що оскаржуваний наказ контролюючого органу не містить підстав для проведення перевірки, обов'язковість зазначення яких передбачено підпунктами 78.1.1, 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, а посилання виключно на норми Закону без зазначення підстав, визначених у них, свідчить про порушення порядку призначення перевірки та прийняття наказу.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що оскаржуваний наказ від 26 квітня 2018 року №2443-п Про проведення документальної позапланової перевірки ТОВ ОНИКСПРОМ (код ЄДРПОУ 38982264) прийнято з порушенням визначеної Податковим кодексом України процедури призначення, що є підставою для визнання протиправним та скасування зазначеного наказу.

Частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до положень статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з частинами першої та четвертої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до приписів статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Аналогічна позиція стосовно обов'язку доказування була висловлена Європейським судом з прав людини у пункті 36 справи Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland), від 01 липня 2003 року №37801/97, в якому він зазначив, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення).

Із заявлених позовних вимог, на підставі системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в адміністративному позові та заяві про зміну предмету позову доводи позивача є такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд керується вимогами частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якими при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, судовий збір у загальному розмірі 1762,00 грн., сплачений товариством з обмеженою відповідальністю ОНИКСПРОМ при поданні до суду адміністративного позову відповідно до платіжного доручення від 03.07.2018 року №428, підлягає стягненню з Головного управління ДФС України у Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань.

Керуючись статтями 9, 73-77, 86, 139, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю ОНИКСПРОМ (місцезнаходження: 49000, м. Дніпро, шосе Запорізьке, буд.26; код ЄДРПОУ 38982264) до Головного управління ДФС в Дніпропетровській області (місцезнаходження: 49000, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд.17-а; код ЄДРПОУ 39394856) про визнання протиправним та скасування наказу - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 26 квітня 2018 року №2443-п Про проведення документальної позапланової перевірки ТОВ ОНИКСПРОМ (код ЄДРПОУ 38982264) .

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області на користь товариства з обмеженою відповідальністю ОНИКСПРОМ судові витрати у розмірі 1762,00 грн. (одна тисяча сімсот шістдесят дві гривні нуль копійок).

Відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

На підставі положень статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга подається безпосередньо до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя ОСОБА_3