ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
ПРО ЗАЛИШЕННЯ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ БЕЗ РОЗГЛЯДУ
05 лютого 2019 року Справа № 280/5100/18 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді Максименко Л.Я.
за участю секретаря судового засідання Биховської А.П.
представників позивача - Зеленої Р.В.
представника відповідача - Туркіна В.С.
розглянувши у підготовчому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження питання щодо залишення позовної заяви без розгляду в адміністративній справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейд Енерго"
до Державної фіскальної служби України
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Трейд Енерго" (далі - позивач) звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Державної фіскальної служби України (далі - відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправними та скасувати Рішення комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 22.12.2017 № 475622/38920370; зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати у Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 45 від 27.11.2017 датою її направлення 27.11.2017.
Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 05.12.2018 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейд Енерго" залишено без руху з підстав недотримання строку звернення з адміністративним позовом до суду.
21.12.2018 представником позивача подано до суду клопотання про поновлення строку звернення до суду із даним позовом, в якому вказано, що статтею 102 Податкового кодексу України встановлено, що рішення контролюючого органу може бути оскаржено до суду протягом 1095 днів. Стверджує, що положення ст.102 ПК України розповсюджуються і на рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 22.12.2017 №475622/38920370, незалежно від характеру оскаржуваного рішення. Просить поновити строк звернення до суду без обгрунтування поважності причин пропуску строку та надання підтверджуючих документів.
Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 26.12.2018 про відкриття загального позовного провадження в адміністративній справі розгляд питання щодо поновлення позивачу строку звернення до суду із даним позовом суд відклав до підготовчого судового засідання.
31.01.2019 представником відповідача подано до суду відзив на позовну заяву та клопотання про залишення позовної заяви без розгляду. В обґрунтування клопотання представник відповідача вказав на те, що позивачем пропущено передбачений чинним законодавством України шестимісячний строк звернення до адміністративного суду з позовною заявою про оскарження рішення комісії ДФС України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 22.12.2017 № 475622/38920370. Стверджує, що позивачем отримано оскаржуване рішення 22.12.2017, проте, з вищевказаною позовною заявою позивач звернувся до суду лише 30.11.2018, тобто зі спливом встановленого чинним законодавством України строку звернення до суду. Просить задовольнити клопотання про залишення позовної заяви без розгляду.
Представник позивача у підготовчому судовому засіданні 05.02.2019 підтримала позицію, викладену у позовній заяві та у заяві про поновлення строку звернення до суду, заперечила проти клопотання про залишення позовної заяви без розгляду з посиланням на те, що строк звернення до суду із даним позовом позивачем не пропущено.
Представник Державної фіскальної служби України у підготовчому судовому засіданні 05.02.2019 клопотання про залишення позовної заяви без розгляду підтримав у повному обсязі.
У підготовчому судовому засіданні 05.02.2019 оголошено вступну та резолютивну частини ухвали.
Суд, вирішуючи питання про залишення позовної заяви без розгляду, виходить з наступного.
Відповідно до частини 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Частиною 1 статті 122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до ч.2 ст.122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно ч.3 ст.123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду. Відповідно до ч.4 ст.123 КАС України якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Як вбачається з матеріалів справи, 27.11.2017 Товариством з обмеженою відповідальністю Трейд Енерго була складена та подана на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних податкова накладна № 45 від 27.11.2017. Відповідно до квитанції, що була отримана TOB Трейд Енерго , реєстрація податкової накладної № 45 зупинена.
15.12.2017 TOB Трейд Енерго було направлене письмове повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій, по податковій накладній № 45 з наданням відповідних копій документів.
22.12.2017 TOB Трейд Енерго було отримане Рішення комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації; № 475622/38920370 щодо відмови у реєстрації зазначеної податкової накладної.
Таким чином, матеріалами справи підтверджено, а позивачем не спростовано, що про прийняття відповідачем оскаржуваного рішення позивачу стало відомо 22.12.2017, тому, відповідно, з цього моменту і почав спливати строк на звернення до суду для оскарження рішення № 475622/38920370 від 22.12.2017. Проте, із даним позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Трейд Енерго" звернулось до суду лише у листопаді 2018 року, тобто із пропуском шестимісячного строку, визначеного ч. 2 ст. 122 КАС України.
Натомість, представник позивача стверджує, що ТОВ "Трейд Енерго" не пропущено строк звернення до адміністративного суду, оскільки на спірні правовідносини розповсюджується спеціальний строк, який закріплений у статті 102 Податкового кодексу України, але при цьому ж заявляє до суду клопотання про поновлення строку звернення до суду.
Суд не погоджується із доводами позивача, з огляду на наступне.
Так, відповідно до пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.
Пунктом 102.1 статті 102 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
За визначенням підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
З системного аналізу наведених правових норм вбачається, що останніми врегульовано питання застосування спеціальних строків давності визначення податкових зобов'язань. Такі строки можуть застосовуватись у випадку, коли суб'єктом звернення є платник податку і стосується воно оскарження рішення контролюючого органу про нарахування/визначення грошового зобов'язання.
Враховуючи неоднозначну судову практику, Вищим адміністративним судом України в інформаційному листі від 01.11.2011 № 1935/11/13-11 зроблено висновок, що строк для звернення до суду платника податків із вимогою щодо визнання протиправним рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання повинен визначатися за правилами пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України. Зазначений строк становить 1095 днів із дня отримання такого рішення, незалежно від того, чи скористалася особа своїм правом на досудове розв'язання спору шляхом застосування процедури адміністративного оскарження.
Тобто, строк в 1095 днів стосується оскарження будь-яких рішень контролюючого органу, але саме щодо нарахування грошового зобов'язання.
При цьому, суд зазначає, що предметом позову в даному випадку є рішення контролюючого органу про відмову в реєстрації податкової накладної, яке за своєю суттю не є рішенням контролюючого органу про нарахування/визначення грошового зобов'язання.
Водночас, суд зазначає, що у зв'язку з тим, що Податковим кодексом України не встановлено спеціального строку звернення до суду з позовом про оскарження рішення про відмову в реєстрації податкової накладної, тому в даному випадку застосуванню підлягає загальний строк звернення до суду, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України.
В свою чергу, будь-яких обґрунтувань поважності причин пропуску строку звернення до адміністративного суду з позовною заявою про оскарження рішення про відмову в реєстрації податкової накладної від 22.12.2017 № 475622/38920370 представником позивача не наведено та судом не встановлено.
Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Так, у рішенні "Меньшикова проти України" від 08 квітня 2010 року (заява №377/02), Європейський суд з прав людини зазначив, що "право на суд не є абсолютним і може підлягати легітимним обмеженням. У випадку, коли доступ особи до суду обмежується або законом, або фактично таке обмеження не суперечить пунктові 1 статті 6 Конвенції, якщо воно не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету за умови забезпечення розумної пропорційності між використовуваними засобами та метою, яка має бути досягнута (рішення у справі "Ашинґдейн проти Сполученого Королівства" (Ashmgdane v the United Kingdom) від 28 травня 1985 року, п. 57, серія А, №93).
Пунктом першим статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Порушення пункту першого статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод констатував Європейський суд з прав людини у справі "Устименко проти України".
Зокрема, Високий Суд вказав, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (див. рішення у справі "Рябих проти Росії" (Ryabykh v. Russia), заява №52854/99, пп. 51 і 52, ECHR 2003-X) (п. 46 рішення).
Пунктом 8 частини 1 статті 240 КАС України визначено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
Враховуючи те, що позовну заяву ТОВ "Трейд Енерго" подано з порушенням установленого законом строку для звернення до адміністративного суду, матеріали справи не містять підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає залишенню без розгляду.
Керуючись ст. ст. 122,123, 240, 241-243, 248, 250, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
Клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду,- задовольнити.
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейд Енерго" до Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, - залишити без розгляду.
Роз'яснити позивачу, що особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 15-денний строк з дня її постановлення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Ухвалу у повному обсязі складено та підписано 08.02.2019.
Суддя Л.Я. Максименко
Суд | Запорізький окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 05.02.2019 |
Оприлюднено | 15.02.2019 |
Номер документу | 79811320 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Запорізький окружний адміністративний суд
Максименко Лілія Яковлівна
Адміністративне
Запорізький окружний адміністративний суд
Максименко Лілія Яковлівна
Адміністративне
Запорізький окружний адміністративний суд
Максименко Лілія Яковлівна
Адміністративне
Запорізький окружний адміністративний суд
Максименко Лілія Яковлівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні