Ухвала

від 14.02.2019 по справі 478/247/19

КАЗАНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №478/247/19 Провадження №2/478/148/2019

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

14 лютого 2019 року смт.Казанка

Казанківський районний суд Миколаївської області в складі судді Томашевського О.О., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Веселобалківської сільської ради про визнання права власності за набувальною давністю, -

В с т а н о в и в:

13 лютого 2019 року ОСОБА_1 звернулася до Казанківського районного суду Миколаївської області з позовною заявою до Веселобалківської сільської ради про визнання права власності за набувальною давністю.

Ознайомившись із позовною заявою та доданими до неї документами, вважаю за необхідне залишити її без руху в зв'язку з наступним.

Відповідно до положень ч.4 ст.177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Позивачем заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору, у зв'язку з тим, що її майновий стан не дозволяє сплатити суму судового збору оскільки вона не працює.

Статтею 8 Закону України Про судовий збір передбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Підставою для вчинення судом дій, зазначених у ст.8 Закону України Про судовий збір , є врахування ним майнового стану сторін. Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Вказаною нормою передбачено право суду, а не його обов'язок щодо відстрочення сплати судового збору, при цьому, ст.129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Як вбачається з постанови Верховного Суду у справі № 686/114/16-ц від 04.07.2018 року, оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (про що також зазначено в п.44 рішення ЄСПЛ від 26 липня 2005 року у справі Kniat v.Poland ; п.п.63- 64 рішення ЄСПЛ від 26 липня 2005 року у справі Jedamski and Jedamska v.Poland ).

Як встановлено судом, позивачем не було надано будь-яких доказів які свідчать про її скрутне матеріальне становище, у зв'язку з чим, суд не має можливості встановити реальний майновий стан позивача через відсутність інформації щодо фактично отриманих нею доходів з всіх джерел виплат, наявності рухомого чи нерухомого майна, банківських рахунків, виплати дивідендів, процентів та іншого прибутку тощо.

Згідно ч.2 ст.133 ЦПК України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом, таким законом є Закон України Про судовий збір .

Частиною 1 ст.4 Закону України Про судовий збір передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2019 рік установлено у 2019 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2019 року у розмірі 1 921,00 гривень.

Відповідно до вимог п.п.1 п.1 ч.2 ст.4 Закону України Про судовий збір за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, справляється судовий збір у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Таким чином, враховуючи вартість спірного нерухомого майна, позивачу необхідно сплатити судовий збір у розмірі 768 грн. 40 коп. та надати оригінал платіжного доручення до суду чи надати суду докази щодо свого скрутного становища, яке перешкоджає сплаті судового збору у розмірі встановленому Законом.

Відповідно до ч.1 ст.185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.ст.175, 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху і надає строк для усунення недоліків позовної заяви.

Позивача слід попередити, що в разі не виправлення зазначених недоліків у строк встановлений судом, позовна заява буде визнана неподаною і повернута позивачу.

На підставі викладеного та керуючись ч.1 ст.185 ЦПК України, суд, -

П о с т а н о в и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Веселобалківської сільської ради про визнання права власності за набувальною давністю - залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків десять днів з дня отримання позивачем копії даної ухвали.

Попередити позивача, що в разі не виправлення зазначених в ухвалі недоліків протягом наданого часу, позовна заява буде визнана неподаною і повернута позивачу.

Ухвала суду оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Повний текст ухвали складено та підписано 14 лютого 2019 року.

Суддя Казанківського районного суду

Миколаївської області ОСОБА_2